Я П О Н І Я 1945 – початок ХХІ ст.

Японія                             Японія2

Столица: Токио

Население: 127,3 миллиона (2013 г.)

Император: Акихито

Форма правления: Конституционная монархия,  парламентаризм

Американська окупаційна політика в Японії  (Дуглас Маккартур)

Японія3

Повоєнне реформування країни

  •  Ліквідація японського мілітаризму.
  • 1947 р. — впровадження конституції, згідно з якою в країні була збережена монархія; вищим органом влади проголошувався парламент, який мав обирати уряд.
  • Проведення прогресивних реформ, які усунули середньовічні пережитки та спрямували країну на шлях буржуазно-демократичного розвитку.
  • 1946—1947 рр. — проведення аграрної реформи, яка ліквідувала поміщицьке землеволодіння.
  • Структурна перебудова всієї економіки.
  • Проведення реформ податкової системи, системи освіти тощо.
  • Соціальні реформи: 8-годинний робочий день, тижнева оплачувана відпустка, обов’язкова безкоштовна 9-річна освіта

 

Японія4

 

  • «три неядерных принципа» (не иметь, не ввозить, не производить ядерное оружие),
  • «77 слов» — обязательство Токио не тратить на оборону более 1% ВНП).

20 липня 1951 р. у м. Сан-Франциско (США) було скликано мирну конференцію за участю делегацій 52 країн. На ній держави-учасниці 7 вересня 1951 р. підписали з Японією мирний договір.

  • Оголошення про припинення стану війни з Японією, визнання повного суверенітету       японського народу над Японією та її територіальними водами.
  • Визнання Японією незалежності Кореї, відмова від прав і претензій на Тайвань. Маріанські, Маршаллові та Королінські острови переходили під управління США.
  • Японія відмовлялася «від усіх прав на Курильські острови і ту частину острова Сахалін і прилеглі острови, суверенітет над якими Японія мала згідно з Портсмутським миром 1905 р.
  • Передбачалася можливість збереження на японських островах іноземної воєнної присутності за наявності двостороннього або багатостороннього договору

Японія уклала кілька договорів та угод із Сполученими Штатами, зокрема «Пакт безпеки», договір про торгівлю і навігацію, угоду про допомогу у взаємній обороні та ін. Сан-Франциська система договорів зробила Японію союзницею США. Американці отримали право мати на японській території військові бази, найбільша з яких розташовувалася на острові Окінава. З укладенням мирного договору окупаційний режим у Японії перестав існувати.

 Японське «економічне диво» — потужні темпи зростання японської економіки (11 % на рік) протягом 1955—1973 рр.

Японія5

В конце 1950 — х гг. архитектор японского экономического чуда Икэда Хаято объявил о плане удвоения доходов страны за 1960 — 1970 гг. Цель реформ, передвинувших за 10 лет Японию с 6-го места в мире по объему ВВП на 3 — е, была заложена уже в самом их названии

iikedah001p1

Икэда Хаято

  • Потужні американські інвестиції.
  • Оновлення промислового обладнання та створення принципово нових видів виробництва.
  • Обмежені витрати на оборону.
  • Працелюбність і дисциплінованість японців.
  • Реалізація «плану Ідзангі» — плану повоєнного подвоєння національного прибутку, розрахованого на 10 років. Згідно з його положеннями Японія мала посісти провідне місце у світі в окремих галузях економіки, значно підвищити якість товарів, отримувати прибутки за рахунок експорту; план передбачав різке зниження податків та ставок банківських кредитів, завдяки чому в країні мала зрости ділова активність.
  • Інтенсифікація праці в сільському господарстві, що вивільнило робочі руки, необхідні для реалізації реформ у промисловості.
    • Використання зарубіжних досягнень (закупівля патентів та ліцензій на наукові відкриття, нові технології тощо).
    • Висока ефективність державного регулювання економічного розвитку; високий ступінь координації зусиль між державою та приватним бізнесом.
    • Здійснення протекціоністської політики (обмеження доступу іноземних товарів на внутрішній ринок, сприяння національним виробникам тощо); згодом лібералізація зовнішньої торгівлі.

Результати

1951—1970 рр. — середньорічні темпи приросту промислового виробництва — 15,2 %, темпи зростання ВВП — 11 % на рік.

Створення найсучаснішого виробництва в металургії, автомобіле-, судно-,  приладобудуванні, хімії, електроенергетиці.

Країна перетворилася на провідного виробника електронних та радіотехнічних приладів найвищих світових стандартів (аудіо-стереосистем, відеокамер, відеомагнітофонів тощо), лідера світового науково-технічного прогресу

 „1990-ті рр. — структурна перебудова економіки в напрямі зростання ролі  інформаційних технологій та реалізації концепції, головним пріоритетом якої визначені нові знання й інформація.

„„Японія — світовий лідер у розвитку галузей, пов’язаних із новітніми технологіями виробництва, використанням передових досягнень науки.

„„Слабкі місця японської економіки: значний державний борг, високі податки, значне державне регулювання.

„„Боротьба зі стихійними лихами: землетрусами, повенями, цунамі тощо (2011 р. — останній руйнівний землетрус, що призвів до катастрофи на атомній станції «Фукусіма»).

„„Стабільна політична ситуація: вміння правлячої ліберально-демократичної партії пристосовуватися до нових умов.

Японія6

Японія7

 

 

 

Зовнішня політика Японії

Японія8

Японія9

На зовнішньополітичній арені — прагнення налагодити взаємовигідні відносини з усіма країнами світу; основний стратегічний партнер — США.

ЕС_схема8

Запись опубликована в рубрике Історія України 11 клас, Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки. Добавьте в закладки постоянную ссылку.