Україна в період Другої світової війни (01.09.1939 р. — 02.09.1945 р.). Велика Вітчизняна війна (22.06.1941 р. — 09.05.1945 р.)

УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1 вересня 1939 р.  – 2 вересня 1945 р.)

 Друга світова війна – світова війна, що тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини на Польщу, а закінчилася капітуляцією союзника Німеччини Японії.

Велика Вітчизняна війна – війна між СРСР та Німеччиною з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини та її союзників на СРСР, а закінчилась капітуляцією Німеччини.

Основні союзники Німеччини у війні: Італія, Угорщина, Румунія, Японія, Фінляндія, Словаччина.

Нагадаємо, що напередодні війни українські землі перебували у складі наступних держав:

  • на Наддніпрянські Україні була створена УРСР, що входила до складу СРСР;
  • Східна Галичина перебувала у складі Польщі;
  • Північна Буковина і Бессарабія – у складі Румунії;
  • Закарпаття – у складі Угорщини.

 Українське питання на початку Другої світової війни

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 р. і ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа; до нього додавався таємний протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель.

 Пакт Молотова-Ріббентропа — назва таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом.

 1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.

17 вересня 1939 р. — вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною; впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.

                                                                   Вересень 1939р.        Втрати

Командуючий фронтом – С. Тимошенко, начальник штабу – М. Ватутин

28 вересня 1939 р. — підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією.

 ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СРСР

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу УРСР.

 26 червня 1940 р. — нота Раднаркому СРСР до Уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р. Румунія незаконно приєднала ці землі. Народне віче Буковини прийняло рішення про возз’єднання з радянською Україною. Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР.

 30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину.

 2 серпня 1940 р. — рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР; Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки ( яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP.

Таким чином, майже всі українські етнічні землі були об’єднані в єдиній державі. Лише Закарпаття перебувало у складі Угорщини.

 

Радянізація це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських  землях.

Основні заходи радянізації:

  • поширення радянського законодавства; — уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на об­ласті та райони…);
  • направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
  • націоналізація промислових підприємств; — конфіскація поміщицького  землеволодінь і передача землі селянам; — початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
  • заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
  • розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
  • українізація освіти, преси; — уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
  • суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя; командно-адміністративні, методи впровадження радянської політики;
  • нехтування місцевих особливостей та традицій; — утиски церкви, особливо греко-католицької;
  • репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

Результатом політики радянізації стало:

  •  з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю,
  • а з іншого — зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів ОУН.

Українські землі 1939 – 1940 рр

Додаткова інформація (Друга світова війна 1939 — 1941 рр.)

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА  

 (22 червня 1941 – 9 травня 1945 рр.  = 1418 днів)

(Україна – 22.06.1941 р. – 28.10.1944 р.  = 1225 днів)

22 червня 1941 р. — порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни.

Картинки по запросу план барбаросса

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій:

Група армій Головнокомандувач Напрямки удару
«Північ» В.-Й. фон Леєб Ленінград, Прибалтика
«Центр» Ф. фон Бок Москва, Мінськ, Смоленськ
«Південь» Г. фон Рундштедт Україна, Крим, Кавказ

Картинки по запросу фон лееб                    Картинки по запросу фон Бок                  Картинки по запросу фон Рундштедт                  В.-Й. фон Леєб                                 Ф. фон Бок                             Г. фон Рундштедт

В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Південний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.

Картинки по запросу танкова початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне.

Південно-Західний фронт — командувач фронтом- Кирпонос М П

Картинки по запросу кирпонос михаил петрович

Південний фронт — командувач фронтом — Тюленев І В

Картинки по запросу генерал армии И. В. Тюленев.

Україна в планах гітлерівських окупантів

  • сприяти створенню автономної Української держави, виходячи з тактичних міркувань та інтересів Німеччини; (А. Розенберг)
  • перетворити Україну на німецьку колонію, джерело сировини, трудових ресурсів, родючих земель. (А. Гітлер, Г. Гімлер)

 

Мобілізаційні заходи в Україні

Мобілізація — переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан.

Основні заходи мобілізації:

  • 30 червня 1941 р. — створення Державного Комітету Оборони на чолі з Й. Сталіним, який зосередив у своїх руках всю повноту влади в країні;
  • 10 липня 1941 р. Й. Сталін очолив Ставку Верховного Головнокомандування;
  • 8 серпня 1941 р. Й. Сталін став Верховним Головнокомандувачем Збройними силами;
  • 7 липня 1941 р. — звернення керівництва УРСР до українського народу з закликом дати рішучу відсіч фашистській навалі;
  • мобілізація до лав Червоної армії (з України — понад 2 млн. чол.);
  • створення загонів народного ополчення з числа добровольців;
  • спорудження оборонних укріплень;
  • перебудова народного господарства на воєнний лад (збільшення випуску воєнної продукції, подовжен­ня робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл керівництву-переводити працівників на будь-яку роботу без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо);
  • евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (26червня 1941 р. в Україні створено спеціальну комісію з евакуації на чолі з Д. Жилою; всього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше 3,5 млн. населення; все, що не встигали вивезти, знищували);
  • державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до Фонду оборони;
  • знищення органами НКВС політичних в’язнів, які перебували в українських в’язницях.

 Бойові дії на території України з червня 1941 р. – по липень 1942 р.

22 червня 1941 р. — бомбардування німецькою авіацією українських міст, бої на кордонах.

30 червня — 11 липня 1941 р. — відступ Червоної армії на обох фронтах:

  • на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра;
  • на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва.

Причини невдач Червоної армії на початку війни

  • Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров’ю» на його території).
  • Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
  • Репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.
  • Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.
  • Міжнародна ізоляція СРСР.

Додаткова інформація (Початковий етап Великої Вітчизняної війни.)

Додаткова інформація (Битва за Москву.)

Картинки по запросу А розенберг

А. Розенберг – рейхміністр в справах східних територій

Травень 1940 р. — розробка німцями плану «Ост», який передбачав такі заходи:

  • германізацію та колонізацію території Східної Європи, у тому числі й українських земель;
  • фізичне знищення частини слов’янського населення;
  • перетворення витривалих і здорових представників слов’янства на рабів;
  • масовий терор проти євреїв та циган;
  • голокост — загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми посібниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр. Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн.

Картинки по запросу Генеральній план ост

«Ми повинні вбивати 3 — 4 млн росіян на рік»     А. Гітлер

«Новий порядок»окупаційний режим нацистської Німеччини в окупованих країнах

Картинки по запросу Фашистский "Новый порядок"

“Ми зайняли найродючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, сало, пшениця в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки – наше, німецьке !”

                                                                                                               Г. Геринг

На чолі усієї окупованої території стояло рейхсміністерство у справах окупованих східних областей під керівництвом рейхсміністра А. Розенберга.

Німецька адміністрація: рейхскомісар, генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коменданти.

Місцева адміністрація (переважно з місцевих мешканців): у містах — бургомістри, в районах — голови, в селах — старости.

Поліцейські органи: гестапо (державна таємна поліція); СС (охоронні загони нацистів); СД (служба безпеки); жандармерія.

Картинки по запросу холокост схема

Голокост (от англ. holocaust, из др.-греч. ὁλοκαύστος — «всесожжение»)- загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр. Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн., що проживали в Європі.

Картинки по запросу холокост кратко

Трагедія Бабиного Яру в Києві (початок масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.), Дробицького Яру в Харкові, знищення населення у Янівському концтаборі; всього в Україні існувало 180 великих концтаборів і 50 гетто (>2 млн.); У червні 1943 р. перестало існувати Львівське гетто, де було страчено 130 тис. чоловік.  (ліквідовано з людьми  250 сел).

Похожее изображение

Остарбайтери («східні робітники») – німецький термін для означення осіб, вивезених гітлерівцями в роки Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини із східних окупованих територій. примусова мобілізація робочої сили в Німеччину (2,4 млн. чол.).

Картинки по запросу остарбайтеры

Картинки по запросу остарбайтеры знак ост

Рух Опору в Україні

Рух Опоруантифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти окупантів.

Радянська течія

Мета: визволення України від-німецько-фашистських загарбників та відновлення радянської влади.

Форми боротьби:

  •    Підпільний рух
  •    Партизанський рух

  • узгодження дій партизанів з операціями Червоної армії;
  • зростання чисельності партизанських загонів (в Україні діяло понад 30 великих з’єднань та понад 80 окремих загонів);
  • активізація антифашистської боротьби на окупованих територіях у зв’язку з наступом радянських військ (1943-1944 рр.);
  • глибокі рейди в тил ворога з метою зірвати плани гітлерівців із перетворення України на «випалену пустелю», визволення окремих районів тощо (Карпатський рейд С.Ковпака (12 червня 1943 р., під час битві на Курській дузі), рейди П.Вершигори, Я.Мельника та ін.).

Картинки по запросу карпатский рейд ковпака

  • зміцнення зв’язків між керівним центром та окремими загонами (забезпечення партизан зброєю, продовольством, медикаментами з центру).

«Молодая гвардия» (вересень 1942 – початок 1943 рр.)   — подпольная антифашистская молодежная   организация,  действовавшая в годы   Великой Отечественной войны,  в городе  Краснодоне Луганской  области . Организация была создана вскоре после начала немецкой оккупации  Краснодона (оккупация началась 20 июля 1942 года) и  насчитывала около 110 человек — юношей и девушек. Участников организации называют молодогвардейцы.

Картинки по запросу молодогвардейцы

(Олег Кошевой — засновник, керівник , Ульяна Громова, Сергей Тюленин, Любовь Шевцова, Иван Земнухов)

«Партизанская искра», подпольная комсомольская организация в с. Крымка Первомайского района Одесской (ныне Николаевской) области, действовавшая в тылу немецко-фашистских войск с конца 1941 по февраль 1943. Её руководителями были директор средней школы  В. С. Моргуненко.

Картинки по запросу партизанская искра

Польська течія

Мета: звільнення Польщі з-під влади окупантів і відновлення незалежності Польщі.

Види:

Армія Крайова (ставила за мету відновити Польську державу, припинила існування в січні 1945 р.) У середині 1944 р. чисельність АК сягала близько 380 тис. осіб.;

 Армія Людова (ставила за мету відновлення Польщі й встановлення там радянської влади; мала підтримку від СРСР; припинила існування в червні 1944 р.)

Польське підпілля і партизанський рух мали місце в Західній Україні і були здебільше уособлені Армією Крайовою (АК), яка об‟єднувала декілька десятків тисяч чоловик.

АК підпорядковувалася польському емігрантському урядові і головним чином переймалася проблемою повернення до Польщі „східних кресів” – Волині та Галичини. Польський рух опору брав участь у збройній боротьбі проти гітлерівців, загонів УПА, української національної самооборони, Червоної армії.

На початку 1944 р., як союзниця СРСР, створюється Армія Людова. Невдовзі вона об‟єднувала 60 тис. вояків, брала участь разом з Червоною армією у боротьбі проти гітлерівців та УПА.

Картинки по запросу армія крайова        Картинки по запросу армія людова

  • «Крайова» у польській мові значить «загальнодержавна, національна».
  • «Людова» — це народна у розумінні «трудового народу». 

Національна течія

Мета: визволення України від окупантів (німців, більшовиків) та побудова незалежної Української держави

У 1940 р. відбувся розкол в ОУН на ОУН(М) (мельниківці на чолі з А.Мельником) та ОУН(Б) (бандерівці на чолі з С.Бандерою).

ОУН(М) (мельниківці) виступали за співпрацю з німцями, сподіваючись на їх підтримку у створенні Української держави.

Картинки по запросу а мельник

ОУН(Б) (бандерівці) співпрацювали з німцями лише на початковому етапі війни, а для досягнення незалежності України розраховували, в основному, на власні сили.

Картинки по запросу Степан Бандера

30 червня 1941 р. — прийняття у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я.Стецьком (Гітлер виступив проти самостійної Української держави; новостворений уряд був розігнаний, С.Бандера та Я.Стецько заарештовані).

Картинки по запросу Ярослав Стецько

Картинки по запросу Української національної ради на чолі з М.Величковським,

5 жовтня 1941 р. — створення мельниківцями у Києві Української національної ради на чолі з М.Величковським, яку розглядали як передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її діяльність була заборонена гітлерівцями).

Осінь 1941 р. — репресії німців проти оунівців, у результаті перехід оунівців (бандерівців) до боротьби з німцями. У 1944 р. німцями були закатовані українські поети Олег Ольжич та Олена Теліга.

Картинки по запросу Олег Ольжич та Олена Теліга

Ще в червні 1941 р. отаман Тарас Бульба-Боровець створив  перші українські військові формування «Поліська Січ», які воювали проти німців та радянських військ.

Картинки по запросу Тарас Бульба-Боровець

14 жовтня 1942 р. — створення УПА (Української повстанської армії проводу ОУН), яка вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади.

Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні у 40-х-50-х роках; у ході війни вела боротьбу як проти фашистської Німеччини, такі проти радянських військ. Очолив УПА Роман Шукевич (Тарас Чупринка).

Картинки по запросу 14 жовтня 1942 р. - створення УПА

Діяльність ОУН-УПА у 1943-1944 рр.

  • остаточне оформлення структури УПА, об’єднання окремих загонів під загальним керівництвом (головний командир — Р. Шухевич);
  • взяття під контроль значної території Полісся, Волині, Галичини, створення тут української адміністрації («українських республік»).

  • конфлікт із польською адміністрацією, який вилився у взаємні «етнічні чистки».

Між Армією крайовою та УПА були збройні сутички. 

 

  • конфлікт із радянськими партизанами;
  • липень 1944 р. — проведення установчих зборів представників політичних сил, метою яких було проголошення самостійної України та обрання Української головної визвольної ради (УГВР) — вищого керівного органу національно-визвольної боротьби українського народу – та Генерального секретаріату, який очолив Р.Шукевич.

  • на 1944 р. кількість УПА становила 40-90 тис. чол.
  • внаслідок сутички із УПА (лютий 1944 р.) отримав важке поранення й помер (квітень 1944 р.) генерал радянської армії М.Ватутін (визволитель Києва).

Картинки по запросу Генерал ватутин

 

 

Колабораціонізм на території України в роки Другої світової війни (Співробітництво з окупаційною владою).

  • Бажання помститися радянській владі за всі заподіяні кривди (репресії, розкуркулення тощо);в окупаційній адміністрації, поліції така категорія складала 25—30 % осіб
  • Ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм
  • Страх за своє життя і життя близьких

Похожее изображение    Картинки по запросу встреча немецких войск андреем шептицким во львове

Бандерівці у згоді з німецьким командування створили  “Легіон українських націоналістів” (батальйони «Роланд» (на чолі з Є. Побігущим) та «Нахтігаль» (на чолі з Р. Шухевичем). Він  мав близько 600 солдатів.

Похожее изображение

                                           Роман Шухевич

Львівський погром — єврейський погром у Львові, вчинений німецькими окупантами та місцевими жителями за сприянням української міліції та в кінці червня та в перших числах липня 1941 року. Під час цього погрому у Львові загинуло понад 5000 його жителів – поляків, українців, євреїв, росіян.

За спогадами однієї дівчинки, німці та українці змусили її сусідку взяти свою зубну щітку і чистити нею вулицю. Також вони змусили одного з євреїв прибирати кінський гній із вулиць своїм капелюхом . Судячи з фотографій, неєвреїв у Львові розважало, як євреї чистять вулиці. Певною мірою погром був карнавалом.

Єврейські чоловіки і жінки чистять вулицю біля Опери. Двоє чоловіків керують процесом, доки глядачі в натовпі насолоджуються видовищем, особливо жінка в центрі фото (світлина надана Девідом Лі Престоном) 

5 жовтня 1941 р. — створення мельниківцями у Києві Української національної ради на чолі з М.Величковським, яку розглядали як передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її діяльність була заборонена гітлерівцями).

Червень 1943 р. – створення дивізії «СС —  Галичина»

Картинки по запросу дивизия сс галичина     Картинки по запросу дивизия сс галичина

Похожее изображение

(1944 р. – німецьку форму носили 220 тис українців)

Визволення України від нацистських загарбників

Картинки по запросу визволення україни від нациських загарбників

19 листопада 1942 — 2 лютого 1943 р. — Сталінградська битва, яка поклала початок корінному перелому в війні на користь СРСР.

18 грудня 1942 р. — звільнення першого населеного пункту УРСР — с. Півнівки Ворошиловградської області.

Січень — початок березня 1943 р. — наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу, 16 лютого 1943 р. вперше звільнено Харків.

19 лютого — 25 березня 1943 р. — контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області; знову втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога.

5 липня — 23 серпня 1943 р. — Курська битва, в ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас.

Похожее изображение

Похожее изображение

 с. Прохорівка – найбільша танкова битва війни).

Картинки по запросу звільнення харкова від німецько-фашистських загарбників

До 12 години 23 серпня Харків було повністю очищений від фашистських військ. Велика частина німецького угруповання, що обороняла місто, була знищена.

Вересень — листопад 1943 р. — героїчна битва за Дніпро (за успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу).          6 листопада 1943 р. — визволення Києва.

Похожее изображение

24 грудня 1943 — 29 лютого 1944 р. — Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (найбільша, що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. чол.), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції.

Похожее изображение

«Український Сталінград»

 

4 березня — середина квітня 1944 р. — Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції.

У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну.

26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією,

8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехословаччиною.

8 квітня — 12 травня 1944 р. — Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму. Ця перемога затьмарилася черговим злочином сталінського режиму. У травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен.

13-29 липня 1944 р. — Львівсько-Сандомирська операція (27 липня звільнено Львів, Перемишль; фор­суванням річки Вісли закінчився розгром німецької групи армій «Північна Україна»).

Картинки по запросу розгром дивізії галичина

20-29 серпня 1944 р. — Яссько-Кишинівська операція, у ході якої визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України, розгромлено групу армій «Південна Україна».

8 жовтня 1944 р. — визволення останнього окупованого фашистами населеного пункту УРСР — с. Лавочне Дрогобицької області.

28 жовтня 1944 р. — завершилося визволення Закарпаття, остаточне вигнання фашистських окупантів з українських земель.

Картинки по запросу визволення с.лавочне

Наслідки війни для України

  • людські втрати становили близько 8 — 14 млн. осіб;
  • матеріальні втрати становили 42% від втрат СРСР;
  • зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств;
  • об’єднання всіх українських земель у межах СРСР.

 Внесок України  в перемогу

Картинки по запросу иван кожедуб               Картинки по запросу олексій берест

                                 Іван Кожедуб                                    Олексій Берест

 

Друга Світова війна (карти, хронологія, фільми)

Тест_І                               Велика Вітчизняна війна (……. рр.)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.    Радянські війська перейшли польський кордон

А) 17 вересня 1938 р.  Б) 17 вересня 1939 р.  В) 17 вересня 1940 р.  Г) 17 вересня 1941 р.

  1. Велика Вітчизняна війна  тривала ……  днів

А) 900                   Б) 1225                      В) 1365                         Г) 1418

  1. Згідно з планом війни Німеччини проти СРСР «Барбаросса» наступ на території України мала здійснювати група армій…

А «Північ»                    Б «Південна Україна»                В «Центр»              Г «Південь»

  1. Німецькі війська захватили Білу Церкву

А) 16 липня 1941 р.    Б) 16 серпня 1941 р.    В) 16 вересня 1941 р.   Г) 16 жовтня 1941 р.

  1. Коли було утворення УПА

А) жовтень 1941 р.      Б) жовтень 1942 р.     В) жовтень 1945 р.      Г) жовтень 1944 р.

 Завдання на встановлення відповідності

6. Установіть відповідність між назвами битв Другої світової війни на українських землях та їх наслідками.

1 Танкова битва в районі Рівне — Луцьк — Дубно — Броди

2 Битва за Дніпро

3 Корсунь-шевченківська операція

4 Львівсько-Сандомирівська операція

А) Подолання радянськими військами «Східного валу», початок визволення                          Правобережної України

Б) Завершення визволення території УРСР у межах кордонів 1941 р.

В) Ціною розгрому радянських механізованих корпусів затримано на тиждень                      просування німецьких військ на Київ

Г) Оточення та розгром радянських військ Південно-Західного фронту

Д) Оточення та розгром німецьких військ, який порівнюють із результатами                          Сталінградської битви

 Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

7.  Установить хронологічну послідовність  подій:

А) визволення Одеси від німецько-нацистської окупації

Б) визволення Харкова від німецько-нацистської окупації

В) визволення Луганська  від німецько-нацистської окупації

Г) визволення Києва від німецько-нацистської окупації

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

  1. Які терміни та поняття характеризують зміст і перебіг подій Другої світової війни на українських землях?

1 Остарбайтер           2 «Новий порядок»                         3 «Випалена земля»

4 Другий фронт         5 Антифашистське повстання       6 Деколонізація

Тест_2                          Велика Вітчизняна війна (……. рр.)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.    Воєнні дії на території України тривали …… днів

А) 900             Б) 1225                 В) 1365                     Г) 1418

  1. Проголошення акту про відновлення Української держави.

А) 25 червня 1941 р. в Києві     Б) 30 червня 1941 р. у Львові

В) 25 червня 1942 р. в Києві     Г) 30 червня 1942 р. у Львові

  1. Початок розстрілів у Бабиному Яру.

А) липень 1941 р.      Б) серпень 1941 р.     В)  вересень 1941 р.     Г) жовтень 1941 р.

  1. Останній населений пункт окупований  німецько-нацистськими загарбниками

А) м. Харків               Б) м. Ворошиловград (Луганськ)

В) м. Свердловськ   Г) м. Сталіно (Донецьк)

  1. Хто очолював УПА?

А) С.Бандера      Б) Я.Стецько      В) А.Мельник     Г) Р.Шухевич

 Завдання на встановлення відповідності

6.   Встановіть відповідність:                         

           А) 23 — 29 червня 1941р                    1.Оборона Севастополя

Б) 5 серпня — 16 жовтня 1941р         2.Оборона Києва

В) 11 липня — 19 вересня 1941р         3.Оборона Одеси

        Г) Жовтень 1941 — липень 1942р       4.Танковий бій у районі Луцьк – Броди – Рівне

 Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

7.  Установить хронологічну послідовність  подій:

А) Утворення УПА                                Б) Остаточна окупація України

В) звільнення Києві від націстів       Г) акт проголошення незаледності України

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

8.  Які битви відбувалися під час звільнення території України від                       нацистських загарбників у 1943—1944 рр.

    1 Танкова битва в районі міст Рівне—Луцьк—Дубно—Броди

2 «Битва за Дніпро»

3 Корсунь-Шевченківська операція

4 Сталінградська битва

5 Карпато-Ужгородська операція

6 Курська битва

Тест_3                                Велика Вітчизняна війна (……. рр.)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

  1. Рейхскомісаром  України був

А) А. Розенберг      Б) Е. Кох      В) Й.Ріббентроп       Г) Г фон Рундштедт

  1. Як уряд нацистської Німеччини відреагував на проголошення  Акта про відновлення Української держави?

А схвально, адже українці вважалися союзниками рейху у війні проти СРСР

Б нейтрально, не бажаючи йти на конфлікт з українцями в ході війни проти СРСР

В негативно, заарештувавши й відправивши до концтаборів ініціаторів акції

Г байдуже, оскільки існувало переконання, що українці нездатні розбудувати державу

  1. Що стало однією з причин поразок Червоної армії на початковому етапі Великої Вітчизняної війни?

А зосередження основних сил радянських військ у внутрішніх регіонах СРСР

Б поразка й капітуляція Франції та Великої Британії — союзників СРСР у війні

В масові репресії наприкінці 1930-х рр. проти командного складу Червоної армії

Г кількісна перевага нацистської армії та її союзників в озброєнні та особовому складі

  1. Під час нацистської окупації України на Волині тривав збройний етнічний конфлікт:

А між українцями та поляками                       Б між німцями та поляками

В між білорусами та українцями                    Г між росіянами та поляками

  1. У якому році відбулася подія, описана в уривку джерела?

«Під вогнем артилерії та ударами німецької авіації змушені були воїни проводити переправу. Війська часто переправлялися через Дніпро без танків і важкої артилерії. Під вогнем ворога пливли на правий берег воїни хто як міг: тримаючись за колоди, дошки, плащ-палатки, напхані соломою. Тонули тисячами в холодній листопадовій воді.»

А у 1941 р.                 Б у 1942 р.                 В у 1943 р.                 Г у 1944 р.

 Завдання на встановлення відповідності

  1. Радянська армія звільнила від німецьких окупантів:

А) Харків                                                    1.   6 листопада 1943 р

Б) Київ                                                        2.  23 серпня 1943 р

В) Севастополь                                          3.   4 січня 1944 р

Г) Біла Церква                                           4.   9 травня 1944 р

 Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

  1. Установить хронологічну послідовність  подій:

А) Корсунь-Шевченкінська операція             Б) Битва за Дніпро

В) Сталінградська битва                                Г) Курська битва

Завдання з вибором декількох правильних відповідей

  1. Які українські території входили до складу губернаторство «Трансністрія» :

1.Сумщина              2. Одещина              3. частина   Миколаївщини

4. Київщина    5. південь Вінниччини,    6.Ізмаїльська область

Тест_4                           Велика Вітчизняна війна (……. рр.)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

  1. Коли відбулася описана подія?

«Польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Таким чином припинили свою чинність договори, укладені між СРСР і Польщею. Надана сама собі й залишена без керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадковостей, несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому… радянський уряд не може… байдуже ставитися до того, що єдинокровні брати — українці та білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. Унаслідок таких обставин радянський уряд дав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії віддати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії.»

А   23 серпня 1939 р.    Б 1 вересня 1939 р.    В 17 вересня 1939 р.   Г 28 вересня 1939 р.

  1. Бойові дії на території України в 1941 р. призвели:

А до зриву планів нацистів із «блискавичної війни» проти СРСР

Б до повної окупації УРСР нацистами та їх союзниками

В до утворення маріонеткової Української держави

Г до створення українських збройних формувань у складі Червоної армії

  1. Яку назву мав координаційний орган партизанського руху в Україні, який було створено 1942 р. під керівництвом генерала Т. Строкача?

А Український партизанський центр                Б Український штаб партизанського руху

В Український відділ партизанського руху    Г Партизанський штаб України

  1. Центром окупаційної адміністрації в Україні стало місто

А) Київ         Б) Вінниця           В) Рівне            Г) Львів

  1. 20% Героїв Радянського Союзу були удостоєні цього звання за героїзм:

А) у Сталінградській битві            Б) у Курській битві

В) у битві за Дніпро                        Г) у Корсунь-Шевченківській битві

Завдання на встановлення відповідності

  1. Встановіть відповідність:                         

А) Харків визволили                                    1.   6 листопада 1943 р

Б) Київ     визволили                                    2.  23 серпня 1943 р

В) Оборона Одеси                                       3.   Жовтень 1941 р.– липень 1942 р.

Г) Оборона Севастополя                            4.   5 серпня – 16 жовтня 1941 р.

Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

  1. Установить хронологічну послідовність  подій:

А) Визволення Львова, Станіслава й Перемишля

Б) Кримська наступальна операція

В) Корсунь-Шевченкінська операція

Г) Визволення Білої Церкви

Завдання з вибором декількох правильних відповідей

  1. Які українські території входили до складу Рейхскомісаріату  «Україна»:

1. Харківщина     2. Рівненщина     3. Чернівецька обл..    4. Житомирщина       5. Київщина      6. Одещина,

Додаткові питання:

  • Прочитайте уривок із твору істо­рика й запишіть термін, який харак­теризує описане явище:

«Складовою частиною нацистських планів завоювання світового пану­вання був антисемітизм. На практиці він відбився у прагненні поголовно­го знищення євреїв у всьому світі. Особливо цей процес посилився після початку Другої світової війни. Була створена ціла індустрія знищен­ня людей — концтабори, крематорії. газові камери. За роки Другої світової війни нацисти знищили 6 млн. євреїв. Символами геноциду стали місця ма­сових страт євреїв у Бабиному Яру (м. Київ), Яновському концтаборі (м. Львов), Варшавському гетто, концтаборах Треблінка, Майданек, Освенцім».

 Відповідь:

Робота з картою:

1)

Карта_ввв

2)

Карта_ввв2

3)

Карта_ввв3

4)

Карта_ввв4

5)

Карта_ввв5

  • Заповніть таблицю :

Радянські партизани

ОУН — УПА

Мета руху

Приблизна чисельність

Керівні органи

Основні райони дій

 

  •  До складу якої держави фактично увійшли західноукраїнські землі – СРСР чи УРСР ? Фахівці називають цей процес «анексією» (Д.Боффа), «включенням (Н. Верт), «возз’єднанням» (О.Субтельний).  «возз’єднанням, що мало характер окупаційного типу» (С. Кульчицький).

Як би ви назвали цей процес ? Відповідь обґрунтуйте

  • Війна 1941 — 1945 рр. між СРСР та нацистською Німеччиною історики називають по різному: Радянсько-німецької війною, Великою Вітчизняною війною. Чи була це війна Вітчизняною для України 

Відповідь обґрунтуйте

  • Члени ОУН-УПА патріоти, захисники України чи прислужники нацистської Німеччини

Відповідь обґрунтуйте

 

 

 

Запись опубликована в рубрике Історія України 11 клас, Конспекти, тести_11кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *