Велика Британія в 1870–1914 рр.

Велика Британія в 1870–1914 рр.

(Парламентська монархія)

 Наприкінці XIX ст. Англія зазнала найбільш тривалої і тяжкої кризи, що з 1873 р. охопила промисловість, сільське господарство, торгівлю, фінанси. Впродовж 1870-1914 рр. вона втратила світову промислову монополію.

Причини втрати Англією першості

• Технічна відсталість на англійських виробництвах.
• Скорочення обсягів виробництва.
• Активне вивезення капіталів з Англії.
• Посилення конкурентної боротьби на світових ринках.
• Посилений розвиток держав-конкурентів, особливо США та Німеччини.

Економіка Великої Британії

• Утрата торговельної монополії.
• Відставання в промисловості, особливо в розвитку нових галузей — хімічної, автомобільної, електротехнічної тощо. через нестачу грошей використовувати новітні технології.
• Активне вивезення капіталу, особливо у США, Південну Америку, колонії.
• Початок формування великих монополістичних об’єднань.
• Дешева продукція з колоній (особливо продовольство).
• Активне використання колоній — джерела дешевої сировини, ринка збуту англійських товарів, місця вивезення капіталу

 Девід Ллойд Джордж 

 Він, очоливши міністерство торгівлі і промисловості, став проводити соціальні реформи:

• . У 1906 р. за його ініціативи парламент заборонив промисловцям висувати тред-юніонам позови щодо збитків від страйків.
• У 1907 р. був прийнятий закон про компенсацію при нещасних випадках на виробництві.
• У 1908 р. запроваджено 8-годдиний робочий день для гірників і встановлено пенсії для робітників з 70-літнього віку.
• У 1909 р. в Англії було законодавчо встановлено мінімум заробітної плати, а в
• 1911 р. запроваджено державне соціальне страхування за хворобою, інвалідністю та безробіттям. Тому у
• 1911 р. був прийнятий закон, який обмежував повноваження верхньої палати, і взагалі позбавляв її права втручатися у бюджетні справи.

Виборча система

• 1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до палати громад.
• 1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 000 осіб, отримання виборчого права дрібними орендарями Англії та робітниками, які могли винаймати житло

Самоврядування

1888 р. — реформа місцевого самоврядування — розподіл Англії та Валлії на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу, і незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування

Освіта

• 1870 р. — реформа системи початкової освіти — створення мережі початкових шкіл із світським навчанням.
• 1870 р. — університетська реформа — дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання

Робочий рух

• 1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.
• 1875 р. — легалізація прав на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона наймання дітей до десяти років.
• 1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві

Ірландське питання

• 1801 р. – підписано Акт про об’єднання Ірландії та Великої Британії, за яким Ірландія стала частиною Великої Британії. Ірландія вимагає самоврядування (гомрулю) в межах Британської імперії.
• Запровадження системи громадського остракізму — бойкоту (дістала назву від ім’я капітана Бойкота)
• Терористична діяльність — убивство міністра зі справ Ірланді
• 1887 р. — Заборона Ірландської національної ліги.
  
• 1905 р. – засновано рух (Артур Граффіт) «Шін Фейн», який очолив визвольну боротьбу ірландців.( Рух фенів, партія гомрулерів (парламентський шлях боротьби шляхом затягування засідань парламенту депутатами).
• 1914 р. – перші сутички між англійцями та ірландцями

Зовнішня політика Великої Британії

Британська колоніальна імперія — 33 млн. км2.

Активна колоніальна політика

• 1867 р. — Канада отримала статус домініону;
• 1869 р. — будівництво Суецького каналу;
• 1882 р. — захоплення Єгипту;

• 1876 р. королева Вікторія прийняла титул імператриці Індії.

• Кін. ХІХ ст. — захоплено Східний Судан, Кенію, Уганду, Нігерію, Сомалі;
• 1899–1902 рр. — англо-бурська війна (війни з республіками Трансвааль таОранжевою.) 
• 1901 р. — статус домініону отримав Австралійський союз;
• 1910 р. — Південно-Африканський союз і Ньюфаундленд отримали статус домініону

Політика «блискучої ізоляції» (до кінця ХІХ ст.)

Принцип: «Англія не має постійних ворогів і постійних друзів: вона має тільки постійні інтереси»

Політика «вільних рук»

1892, 1904,1907 рр. — договори про утворення Антанти — «Сердешний союз» (союз Великої Британії, Франції та Росії)

Англо-бурская война

Колониальные войны. Англо-бурская война