Варіант 9

1.Укажіть рядок, у якому цифри відповідають назвам                          заштрихованих на картосхемі областей сучасної України

Обл_соврУкр

А 1) Сумська; 2) Тернопільська; 3) Луганська; 4) Херсонська

Б 1) Чернігівська; 2) Тернопільська; 3) Донецька; 4) Херсонська

В 1) Сумська; 2) Львівська; 3) Донецька; 4) Миколаївська

Г 1) Чернігівська; 2) Львівська; 3) Луганська; 4) Миколаївська

Правильна відповідь:        Г

 

2.Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1  Випуск «Запорожця» – першого в Україні легкового автомобіля                    (1960 р.)

2  Космічний політ за участю першого українського космонавта  П. Поповича (1962 р.)

3  Вихід друком книжки І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»          (1965 р.)

4  Виступ М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» на XX з’їзді КПРС (1956 р.)

 А 2, 4, 1, З       Б 3. 4. 2. 1              В  4   3   1   2              Г  4  1  2   3

Правильна відповідь:       Г

3. Яку з фотографій було зроблено в 1945 р.?

Фото_1945

А      Б       В       Г

Правильна відповідь:        Б      (Червона Армія в Берлині)

А – період окупації Києва (19 вересня 1941 р. – 6 листопада 1943 р.)

В – підписання Договору про ненапад між Німеччиною та СРСР (Пакт                                       Ріббентропа – Молотова, 23 серпня 1939 р.)

Г – звільнення України (1943 р.)

 

4.Які з тверджень характеризують соціально-економічний розвиток УРСР в 70-ті – першій половині 80-х років ХХ ст.?

1 Різке зменшення масштабів житлового будівництва

2 Збалансований промисловий розвиток регіонів
3 Недостатній рівень розвитку галузей групи «Б» у порівнянні з розвитком галузей групи «А»
4 Низький рівень квартплати та цін на комунальні послуги
5 Відсутність державної системи пенсійного забезпечення колгоспників

А 1 2          Б 1 4            В 2 3            Г  3 4            Д 3 5               Ж 4 5

Правильна відповідь:         Г

  5. У яких твердженнях ідеться про Сергія Єфремова?

Єфремов

1 Один з лідерів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), один із засновників Української Центральної Ради
2 Член Спілки радянських письменників України, автор творів, присвячених подіям 1917–1920 рр.
3 Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську
4 Повернувшись з еміграції, очолив Всеукраїнську академію наук
5 Автор двотомної «Історії українського письменства» – класичної праці з літературознавства

А 1, 3            Б 1, 5             В 2, 5               Г 3, 4             Д 3, 5    Ж 2, 3

 Правильна відповідь :        Б

 

6.У якому році було завершено програму, про яку йдеться у фрагменті доповіді голови Раднаркому УСРР Власа Чубаря?

«Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано.- і пер­шим найліпшим є Дніпрельстан… У нас пущено за ці роки дванад­цять доменних печей, з яких сім печей відновлено під час рекон струкції, а п’ять доменних печей збудовано нових, з них чотири печ великої потужності, яких ніколи не було ні на Україні, ні в Союзі Наша машинобудівна промисловість зростає нечуваними кроками Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу… Bсе це переконує нас у тому, що боротьба за соціалізм захоплює нечува ним піднесенням мільйони ентузіастів»

Перша п’ятирічка, 1932 р.

 

7.Який термін використовують для політики польського уряду щодо Західної України в міжвоєнний період, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?

«Окруживши село зі всіх сторін та  розставивши сторожі на всіх дорогах, окологодини вечора кінні патрулі уланів  в’їхали в перед містя   Яворова:    Наконечне, Наконечне-Кінець і с. Поруденко… Всіх прохожих та переїжджаючих легітимовано та провірювано імена зі списками громадян Наконечного… Задержаних  зібрано в гуртки,  яких  патрулі  гнали  до  будинку читальні  ”Просвіти”.  Кінний   конвой змушував проваджених бігти, а коли деякі старі люди… не могли бігти, то бито їх палками по голові та де попало… Перевіривши виписаних на листі громадян та замкнувши   їх  в  одному  з  приміщень    читальні,  коло  години  9  ввечері  улани розпочали биття. Викликали одного за другим по імені до другої кімнати, де при столі сидів пору чик та кілька підстаршин, а біля  них  стояла  лавка  та  кілька жов­нірів, які виконували екзекуції…»

 Польща. «Пацифікація» (умиротворення), 1930 р

8. З відомих вам причин поразки Директорії УНР запишіть дві

 
  • Незадовільна підготовка та організація армії
  • Неспроможність створити стабільний політичний режим
  • Непродумана соціальна політика
  • Складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною для «червоних», «білих», отаманів, Антанти, поляків)

  • Боротьба за владу між керівництвом Директорії (Винниченко, Петлюра)

9. Порівняйте явища  та процеси, характерні для суспільно-політичного життя УРСР за доби десталінізації (1956 — 1954 рр.) та застою (1964 — 1985 рр.)

Спильне

1. Всебічний контроль компартійних і радянських органів за всіма сферами життя

2.Панування комуністичної ідеології

Відминне

1.Заперечення культу особи Й. Сталіна                              1. Юридичне оформлення                                                                                                                    монополії КПРС на політичну 2.Реабілітаційни процеси, ліквідація ГУЛАГУ                     владу (с.6 Коституції СРСР)

3.Розширення прав союзних республік у                                2. Посилення утисків і                  здійснення внутрішньої політики                                         репресій щодо інакодумців

                                                                                                         3 . Посилення партійної та                                                                                                                     радянської бурократії —                                                                                                                    «номенклатури»

 

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Зі спогадів Андрія Григорія Труха

«Коли… проголосила Австрія війну Сербії, а з тим і загальну мобілізацію, я не думав, що незабаром і я стоятиму у військових рядах. Та як із мого села Гірного відійшли чоловіки й юнаки на війну й наше село опустіло, я став почувати себе так самітньо й ніяково, що не втерпів і одного дня вибрався до Стрия, щоб вступити добровольцем до австрійської армії. Як я став просити австрійського старшину, що коло нього збиралися покликані вояки, щоб він сповнив бажання хороброго Гриця, то він тільки сказав мені: “Ой не ходи, Грицю, на ту зарваницю!” – і я, не покушавши навіть військового “цвібаку”, вернувся додому – опихати кашу з молоком… І хто зна, доки я був би забавлявся в “кашоїда”, якщо б у Львові не розпочала своєї діяльності Головна Українська Рада й Бойова Управа. На їхній спільний маніфест, щоб українська молодь голосилася під жовто-блакитний прапор Українського Січового Стрілецтва для збройної розправи з москалями, відгукнулась не тільки молодь, а й усе українське національно свідоме громадянство Галичини. Справою організації Українського Легіону захопилось не тільки юнацтво, але й старше громадянство, ввесь народ, без різниці стану й політичних переконань. На вдержання добровольців посипались із усіх сторін щедрі жертви. Посилали поодиноко й громадно, навіть цілі села. Наприклад, Гаї коло Львова харчували даром увесь місяць цілу сотню УСС. За місяць серпень український народ, здебільш малоземельний, селянський, склав кілька тисяч корон грішми, дорогоцінностями й натураліями. Жертви складали всі: багаті й убогі, професіоналісти, робітники й селяни. Навіть австрійські вояки, українці, що стояли вже під крісом (рушницею), посилали свої дрібні лепти. Для приймання добровольців покликано повітові й громадські комітети. Добровольці прибували просто до Львова або до своїх повітових міст. Молодь Галичини заворушилась і масами плила в ряди українського війська, захоплена довго не чуваним гаслом: “Війна за волю України!”. Хоч до УСС могли вступати самі юнаки, нижче 21 літ, що не були покликані до австрійського війська, або такі, що були колись звільнені від військової фронтової служби, все-таки на поклик українського національного проводу зголосилося понад 20 000 національно свідомого українського квіту, що хотів здобути рідній українській нації кращу долю. Перед у цім воєннім ділі провадив Львів. Там, як це годилось українській столиці, найкраще поступала організація УСС… Коли на поклик Головної Української Ради й Бойової Управи почали діяти по повітах Повітові Ради, до мене одного пополудня прибули зо Стрия… із зазивом, щоб і я для загального добра української нації вступив до Українських Січових Стрільців. Це було для мене таке самозрозуміле, що вже наступного дня я вибрався до Стрия, щоб станути в ряди УСС. Мав я тоді вже скінчених 20 років. У Стрию незабаром зароїлось від “добровольців”, як тоді називали УСС. Збірною станицею стала для нас бурса Педагогічного Товариства на передмістю на Ланах. У тій бурсі я мешкав якийсь час, як
ходив у Стрию до школи. Тепер вона стала нашим стрілецьким табором. Там ми збиралися і харчувались, а на військові вправи виходили за місто. Ночували стрільці, де хто міг, а вранці збирались на площі бурси. Я ночував у свого шкільного товариша. Патріотичні й трудолюбні стрийські пані натрудились багато, щоб нагодувати те своє рідне військо… Розуміється, що ми не мали ще тоді ні уніформів, ні зброї. Я ходив на вправи в сокільськім однострою, що його я роздобув від знайомого члена стрийського “Сокола”. Хоч ми тоді були ще мало подібні до дійсних вояків, та все-таки не без враження й захоплення відбувались наші походи через місто з бадьорою піснею на устах… По Стрию розходився гомін першої стрілецької пісні: “Ой у лузі червона калина похилилася…”»

Відповідь:

       Автор документа – Трух Григорій Андрій – церковній діяч.  У 1914 – 1919 рр. служив у легіоні УСС  в Галицькій  армії. Автор низки книг і брошур.

       У спогадах розповідається про створення легіону Українських січових сирільців. Для автора вступ до лав УСС був абсолютно природнім, зрозумілим.

    Для нас цей до­кумент є свідченням патріотичного піднесення українців Галичини, які використовували найменшу можливість, щоб здобути волю Україні, хоч примарну. Більш того, вони бачили у собі місію визволення цілої України. Стрілецька пісня «Червона калина» є доказом цьому.

Запись опубликована в рубрике Варіант 9. Добавьте в закладки постоянную ссылку.