1. Якою цифрою на картосхемі позначено територію Гетьманщини наприкінці XVII ст.?
А 1 (Правобережна Україна)
Б 2 (Лівобережна Гетьманщина)
В З (Слободська Україна)
Г 4 (Землі Війська Запорозького)
Правильна відповідь: Б
2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій
1 Заснування Чернівецького університету (1875 р.)
2 Відкриття Київських вищих жіночих курсів (1878 р.)
3 Діяльність Братства тарасівців (1891 – 1894 рр.)
4 Відкриття в Одесі Новоросійського університету (1865 р.)
А 1, 4, 3, 2 Б 2,4, 1,3 В 3, 4, 2, 1 Г 4, 1, 2, З
Правильна відповідь: Г
3. Яка з архітектурних споруд уособлює досягнення оборонного будівництва першої половини XVII ст.?
А Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630-1640 рр
Б Хотинська фортеця (ХІІІ – XVII ст.)
В Верхній замок у Луцьку. (Друга пол. 14 ст.)
Г Меджибізький замок (XIV — XVI ст)
А Б В Г
Правильна відповідь: Б
4. Коли відбулися описані в уривку з історичного джерела події?
«Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий… І сів Олег, князюючи, в Києві. І мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським»
А На початку IX ст. Б Наприкінці IX ст. В На початку X ст. Г Наприкінці X ст.
(882 р. – захоплення Олегом Києва, вбивство Аскольда і Діра)
Правильна відповідь: Б
5. Який з перелічених фактів (подій) може бути використаний для характеристики культурного життя Ураїни в першій половині XVIII ст. ?
А — Закриття Києво-Могилянської академії (указом Синоду від 14 серпня 1817 р. року Академію було закрито)
Б — Створення козацьких літописів Григорія Граб’янки та Самійла Величка (пам’ятнік української історико-
В — Будівництво архітектурного ансамблю Успенської церкви у Львові (1578-1578 рр. архітектор Петро Барбон)
Г — Видання перших друкованих підручників граматики української мови («Граматика малоросійського наріччя» , автор О. Павловський, написаний 1805 р., але виданий 1818 р.)
Правильна відповідь: Б
6. Які твердження можуть бути застосовани для характеристики Київського князівства за доби роздробленості?
1 Найбільша кількість населення порівняно з іншими князівствами
2 Успішна боротьба київськиї князів з печенегами (Розгром печенегів Яр. Мудрим, 1036 р.)
3 Розгортання основних подій, увічнених у «Слові о полку Ігоревім» (Похід князя Ігоря на половців1185 р.)
4 Піднесення князівства за правління Романа Мстиславовича та його сина — Данила (Галицько-Волинське князівство )
5 Найгостріші міжкнязівські суперечки за право володіти столом
А 1,2 Б 2, З В 3, 4 Г 1, 5
Правильна відповідь: Г
7. Які з тверджень стосуються Михайла Грушевського?
1 Один із засновників Української соціал-демократичної партії (УСДП) (Юліан Бичинський, 1899 р.)
2 Завідував кафедрою історії у Львівському університеті (1894 р.)
3 Автор першого національного історичного роману «Чорна рада» (П. Кулиш)
4 Очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка (1897 р.)
5 Зажив слави літературного критика й творця українського правопису (Пантелеймон Кулиш)
А 1, 2 Б 2, 4 В 2, 5 Г 3, 4
Правильна відповідь: Б
8. Якої організації стосується наведений уривок з історичного джерела?
Кирило-Мефодіївське товариство 1846 – 1847 рр.
9. З відомих вам наслідків діяльності Головної руської ради під час революції 1848—1849 pp. в Австрійській імперії запишіть два
- Перший опит парламентської діяльності українців Галичини
- Сприяла прискоренню самоорганізації українства
- Перший суто політичний орган на Галичини
- Заснування у Львові Народного дому — культурно-освітянського осередку
- Заснування просвітницького товариства «Галицько-руська матиця» для видавницької та просвітянської діяльності
10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку
«На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславич тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього перейшов. Сам же поїхав він у сторожі, і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: «Оружіться!»… І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж, перемігши руських князів за гріхи християн… Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами… І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви Святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його».
Відповідь:
1223 р. битва на р. Калка — перша зустріч русичів з монголами. Русичі разом з половцями зазнали нищівної поразки
1240 р., 6 грудня монгольські війська хана Батия взяли й розграбували Київ
Наведений уривок належить до Галицько-волинського літопису XIII ст, невідомого автора. В ньому описується монголо-татарська навала на руські землі, починаючи з першої появи монгол у половецьких степах в 1223 р. до зруйнування ними Києва в 1240 р
Автор, як патріот рідної землі, з болем описує її руйнування загарбниками. Глибоку шану він віддає її захисникам — князям Данилу Галицькому та Мстиславу Удатному, які хоробро билися з монголами на річці Капці в 1223 р.; невідомим захисникам Києва, яких очолював воєвода Дмитро в 1240 р. Літописець наголошує на необхідності об’єднання Русі для оборони її від зовнішніх ворогів.
Цінність Галицько-Волинського літопису полягає в тому, що це головне джерело з історії Галицько-волинського князівства. Описувані в уривку події належать до найтрагічніших сторінок вітчизняної історії. Золотоординське панування призвело до величезних людських втрат, занепаду руських князівств, чим у майбутньому скористалися західні сусіди Русі: Польща, Угорщина, Литва.
