Варіант 7

1.  Якою цифрою на картосхемі позначено область, що з’явилася на      картах адміністративно-територіального устрою УРСР у 1954 р.?

Укр_1954р

А 1             В 2              Б 3            Г 4

Правильна відповідь:       Г

1.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України                                                                                                                                             (1990 р.)
2 Запровадження в Україні національної валюти – гривні                                 (1996 р.)
3 Проведення Першого Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України                                                                                                                                           (1991 р.)
4 Обрання Леоніда Кучми Президентом України на другий термін                 (1999 р.)

А 1, 3, 2, 4                  Б 1, 3, 4, 2                В 3, 4, 1, 2                  Г 3, 1, 4, 2

Правильна відповідь:       А

 

3.  Який з плакатів пропагує український рух Опору часів Другої             світової війни?

Рух_опоруУкр

Правиль відповідь:     Б 

 

 

4.  Які твердження характеризують економічне життя підросійської України напередодні Першої світової війни?

1 Ліквідація поміщицького землеволодіння

2 Поліпшення соціально-економічного становища робітників та селян
3 Високий рівень концентрації виробництва й робітників на великих підприємствах
4 Відсутність монополій у промисловості
5 Участь іноземного капіталу в розвитку промисловості

А 1, 2         Б 1, 3         В 2, 4        Г 3, 4            Д 3, 5            Ж 4, 5

Правильна відповідь:        Д

 

5.  У яких твердженнях ідеться про Олександра Довженка?

А Довженко

1 Започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість
2 Переможець конкурсу на проект кінофабрики в Києві, збудованої в 1928 р.
3 Його кінофільм «Земля» на Всесвiтнiй виставцi в Брюсселi в 1958 р. визнано одним з 12 найкращих фiльмiв усiх часiв i народiв
4 Його стрічки започаткували унікальний феномен – «українське поетичне кіно»
5 Режисер та сценарист перших в Україні звукових фільмів «Симфонія Донбасу» та
«Фронт»

А 1, 3            Б 1, 5            В 2, 4        Г 3, 4         Д 3, 5         Ж 4, 5

Правильна відповідь:       А

6.   Коли в газеті «Известия ЦИК и ВЦИК» було надруковано наведене офіційне повідомлення Прокурора Верховного Суду СРСР?

«У Шахтинському районі Донбасу органами ОДПУ при прямому сприянні робітників розкрито  контрреволюційну  організацію,  що  мала  собі  за  мету дезорганізацію  та руйнування кам’яновугільної   промисловості   цього   району.   Керівний   орган   цієї організації, що підтверджується безперечними даними слідства, знаходиться за  кор

доном    і    складається    з    колишніх      капіталістичних     власників   і   акціонерів кам’яновугільних підприємств Донецького басейну, що мали тісні зв’язки з окремими агентами деяких   німецьких   промислових   фірм   та   польською   контррозвідкою… Слідством встановлено,  що робота   цієї   контрреволюційної   організації,   що   діяла протягом кількох років, виявилася в злісному саботажі та прихованій  дезорганізації діяльності, в підриві  кам’яновугільного   господарства   методами    нераціонального будівництва, непотрібних витрат капіталу, зниженні  якості   продукції,   підвищенні собівартості, а також в прямому зруйнуванні шахт, рудників, заводів тощо…»

Травень 1928 р.    «Шахтинська справа» 

 

 

7.   З якого документа наведено уривок?

 

«У разі територіально-політичних змін в областях, що належать Польській державі, сфери інтересів Німеччини та СРСР будуть розмежовуватися по лінії рік Нарев, Вісла, Сян. Питання про те, чи відповідає обопільним інтересам Німеччини та СРСР збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано лише в ході дальшого політичного розвитку. У будь-якому випадку обидва уряди розв’язуватимуть це питання в дусі дружньої обопільної згоди. Щодо Південно-Східної Європи радянська сторона підкреслює свою заінтересованість у Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну незаінтересованість у цих областях… Цей протокол буде зберігатися обома сторонами у цілковитій таємниці»

23 серпня 1939 р. Москва.Таємний протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським оюзомпакту

 (Пакт Риббентропа-Молотова.)

 

8.   З відомих вам причин падіння Української Держави гетьмана            Павла Скоропадського запишіть дві

 
  • Поразка Німеччини в І Світовій війни, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності

  • Вузька соціальна база гетьманату — орієнтація на буржуазію, поміщиків, великих землевласників, що відштовхувало від нього селянство та робітників)

  • Виникнення опозиції гетьманській владі (українські соціалістичні партії, українські більшовики, робітники, середне та заможне селянство)

9.Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку сільського господарства радянської України за доби НЕПу та першої п’ятирічки

Спільне

1. Націоналізація землі

Відмінне

1. Запровадження єдиного сільсько-                        1. Введення хлібозаготівель

господарського податку в грошової                     2. Перехід до суцільної колективізації

формі

2. Розвиток різноманітних форм сільсько-

господарської кооперації

 

10.    Проаналізуйте історичне джерело і дайте йому оцінку

Зі спогадів Івана Цюпи

« Сонячним вранці до Будинку літераторів під’їхало з десяток чорних » Волг » — майже на кожного по машині. Від Спілки ми вирушили до особливого причалу на Дніпрі , де стояла яхта першого секретаря ЦК Компартії України . Там нас привітно зустрів секретар ЦК з ідеологічних питань Федір Данилович Овчаренко. Поручкався з кожним з нас — Гончаром , Бажаном , Козаченко , Новиченко , Башем , Збанацький , Зарудним , Воронько , Павличко , Коротичем , Смоличем , мною …

З палуби спускаємося в кают- компанію. А там , як у казці , чарівний стіл , заставлений пляшками з коньяками , горілкою і винами найрізноманітніших марок і закусками : окрім чорної і

червоної ікри — осетрина і сьомга , сервелат і мисливські сосиски , а ще свіжі помідори і огірочки. Була там навіть мелітопольська черешня , доставлена ​​спеціальним літаком. Коли ми сіли за богатющім столом , Петро Юхимович виголосив тост «за розквіт української літератури». А далі тихо- мирно трапезували — ніяких розмов , ні на літературні , ні на політичні теми . Здавалося , що це просто розважальна прогулянка по Дніпру , а далі і по Київському морю … Думаю , що кожен з нас розумів — це поки що » пряник » . Треба очікувати батога . На яхті , крім нас , Шелеста та Овчаренко , — нікого. Якщо , звичайно, не брати до відома команди матросів , здається , переодягнених енкаведистів … Підпливаємо до острова , на якому вишикувалися казкові будиночки зразковою архітектури , а неподалік від них , очевидно , щойно зведена повітками , підлога якої застлан запашним зіллям , як бувало на Трійцю . Знову сідаємо до столу. Знову тости , схвильовані виступи . Але ось Петро Юхимович бере ініціативу в свої руки і откровен —

але пояснює , заради чого нас сюди запросили. — Незважаючи на всі відомі успіхи української радянської літератури , є в ній , на жаль, і прикрі недоліки . І неприємно те , що їх допускає лідер Союзу Олесь Гончар. Це явно проявилося в його » ​​Соборі » … І далі Шелест переказує зміст відомої всім нам статті Шамоти , зміст » шамотенія » ще деяких інших критиків , повідомляє про серйозне невдоволення Дніпропетровського обкому партії , в першу чергу його секретаря Ватченко . ( Ми ж знаємо , що Ватченко впізнав себе в образі Лободи з » Собору» , він так же віддав свого старого батька в богадільню . ) — Я вважаю , — веде далі Петро Юхимович , — критика «Собору» правильна. І Гончар повинен це визнати і висловити своє ставлення до критики . Антирадянщина йому не до лиця. Я б так не написав , — виривається з його уст . На це завжди стриманий Олесь Гончар кидає гостро :

— А я в цьому і не сумніваюся. У кожного своє вміння . Особа першого секретаря ЦК почервоніло . Він ледь стримує себе , щоб не вибухнути , але якось приходить до тями і все ж гніт своє:

— Що ви мали на увазі під собором ? Дехто стверджує , що мали на увазі нашу Україну . Спустошену , обплутану дротом ? ! — Кожному дано тлумачити твір , як йому заманеться , — твердо відповідає Гончар. — Критика на те й критика , щоб розкривати внутрішній зміст твору. Я ж мав на увазі собор конкретний : той , який стоїть запущений в моїй рідній Козельщині, і той , який руйнується в Новомосковську на Катеринославщині …

Шелест намагається говорити стриманіше . Розповідає про те , що , мовляв , ЦК партії в даний час бере курс на українізацію , на введення в школах , технікумах і вузах української мови , звичайно , в рамках можливого …

Так від розмови про » Соборі » перейшли до проблем загальнонаціональним . Заговорили про долю України , виступаємо проти русифікації. Петро Юхимович хмурить брови. І раптом кидає слово , яке потрапило мені прямо в серце :

— Ось ми зараз сидимо з вами за одним столом , говоримо про такі речі , що коли б це було в тридцять сьомому , то нас би всіх запроторили до в’язниці … »

Відповідь: 

Іван Цюпа — український журналіст і письменник — розпочав свою творчу діяльність у 1940-х роках.

У 1995 році вийшла нова книга письменника «В пазурах єжовщини», яку він, репресований та реабілітований, прис­вятив «світлій пам’яті незабутніх земляків моїх, розчавлених на жорнах тиранії, замучених голодомором, доведених до згуби по тюрмах і таборах, безневинно розстріляних».

У своїх спогадах І. Цюпа розповідає про епізод з життя двох ключових осіб радянської України 1960-х років; Олеся Гончара і Петра Шелеста.

Олесь Гончар — видатний письменник, авторитетний лі­тератор, «живий класик», твори якого входили до шкільної навчальної програми. З 1959 р. до 1971 р. О. Гончар — голо­ва правління Спілки письменників України, і за час його ке­рівництва нікого зі Спілки письменників не було виключено. Він не був дисидентом, однак його твори «Людина і зброя» (1960), «Тронка» (1963), «Собор» (1968) стали невід’ємною частиною літературного доробку «шістдесятників»,

Роман «Собор», про який ідеться у спогадах І. Цюпи, був не лише розгромлений офіційними критиками, а й вилу­чений з книгарень та бібліотек.

Петро Шелест з 1963 до 1972 р. був першим секретарем центрального комітету комуністичної партії України, тобто головною політичною фігурою УРСР. Час його перебування на посту першого секретаря став періодом найвищого підне­сення автономного курсу українського компартійного керів­ництва. П. Шелест намагався відстоювати економічні інте­реси України перед московським центром, виступав за на­дання Україні більших прав у внутрішній та зовнішній еко­номічній політиці. На фоні загальної політики русифікації вагомими були його виступи на захист прав української мови у шкільній освіті, друкуванні газет, журналів і книжок. Він захистив від звинувачення в націоналізмі окремих українсь­ких діячів культури, зокрема й О. Гончара.

Не випадково Іван Цюпа наводить слова П. Шелеста, звернені до українських письменників: «Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом, говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас би усіх запроторили в тюрму…»

Зі спогадів І. Цюпи ми дізнаємося про окремі деталі по­буту вищої партійної номенклатури, а також бачимо особи О. Гончара і П. Шелеста не в офіційному, а у звичайному людському вимірі.

 

 

Запись опубликована в рубрике Варіант 7. Добавьте в закладки постоянную ссылку.