• Обмеження царським урядом (Петром І) станових прав козаків

• Звільнення Гетьманщини з-під влади Московії

• Використовування козаків як дешеву робочу силу під час будівництва каналів 

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

                                              З листа Я. Головацького до О. Бодянського
«Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні виступи, але в літературнім відношенні… Високе правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, судах й урядах нашої Русі Галицької… У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи… У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором… У богословських закладах у Львові і в Перемишлі викладається вже більша частина предметів руською мовою…

Від місяця червня завелася в нас Матиця галицько-руська, з подібними намірами, як-то чеська й другі слов’янські, і має уже сто кількадесят членів. Першу увагу звернуло те товариство на видання добрих учебних книжок для дітей. В тім намірі видала Матиця “Буквар язика малоруського”, написаний Антоном Добрянським, парохом із Валяви, і зачала печатати “Граматику малоруську”, мною складену. Тая ж Матиця зізвала була в місяці жовтні минувшого году зібрання учених руських, котрі радилися про піднесення народних шкіл і народної словесності. Собор той установив “Общество галицько-руське просвіти народної”. Праці того собору вчених будуть напечатані коштом Матиці. У Львові виходить дві політичні газети руські: а) “Зоря Галицька”, двічі на тиждень, півтора листка…».

Відповідь:

1 ) Автор н а в е д е н о г о  л и с т а — Яків Гол о в а ц ь к и й , видатний у к р а ї н с ь к- ий у ч е н и й т а г р о м а д с ь к и й діяч. У л и с т і до в ч е н о г о ф і л о л о г а  О. Б о- дя н с ь к ог о він о п и с у є п о д і ї р е в о л ю ц і ї 1848 р. в Галичині, з о к р е м а  у Л ь вові .

2) Я. Головацький із п і д н е с е н н я м пер е р а х о в у є досягнення революції в культурній царині: видання української газети, створення п р о с в і т н и ц ь к о г о т о в а р и с т в а «Гали ц ь к о — р у с ь к а матиця», впровад ж е н н я у школах, гімназіях навчання у к р а ї н с ь к о ю мовою, відкриття у Л ь в і в с ь к о м у у н і в е р с и т е т і кафедри руської (української) мови, профе с о р о м якої він став т о щ о . Я. Голо в а ц ь к и й с п о в н е н и й надій на д о с я г н е н н я українцями Галичини н а ц і о н а л ь н о — т е р и т о р і а л ь н о ї автономії і, в майбутньому, с о б о р н о с т і всіх у к р а ї н с ь к и х з е м е л ь .

3) Цінність наведеного документу як і с т о р и ч н о г о джерела полягає в тому, що він є с в і д ч е н н я м б е з п о с е р е д н ь о г о й а к т и в н о г о у ч а с н и к а п о д і й , л ю д и н и , здатної д а т и о б ‘ є к т и в н у о ц і н к у п о д і ям і я в и щ а м . Поп р и  оразку, революція мала велике значення для у к р а ї н с ь к о го н а ц і о н а л ь н о — в и з в о л ь н о г о руху: набуття у к р а ї н ц я м и д о с в і д у парла м е н т с ь к о ї діяльності, створення культурно-просвітніх установ, які продовжували свою діяльність і після закінчення революці (Галицько-руська митиця до І світової війни), української преси.