Варіант 3

 1. У якому рядку цифри відповідають назвам держав, у складі яких пе­              ребували західноукраїнські землі в міжвоєнний період?

Зах_укр__20-30

А 1) Польща; 2) Чехо-Словаччина; 3) Румунія

Б 1) Чехо-Словаччина; 2) Польща; 3) Румунія

В 1) Румунія; 2) Польща; 3) Чехо-Словаччина

Г 1) Румунія; 2) Чехо-Словаччина; 3) Польща

Правильна відповідь:  Б

 

 

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Схвалення Верховною Радою УРСР Закону «Про державний статус української мови»                                                                                                         (1989 р.)
2 Обрання Б. Патона президентом АН УРСР                                   (1962 р.)
3 Ухвалення останньої Конституції СРСР                                        (1977 р.)
4 Обрання М. Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС     (1985 р.)

А 2, 4, З, 1             Б 2, 3, 4, 1            В 3, 4, 1, 2           Г 4, 3, 1, 2

Правільна відповідь:     Б

 

3. Який із плакатів було створено в період «розпаду Радняького Союзу та відродження незалежності Україні» ?

2014_фото

А — період модернізації України 1930 -х роках.

Б — період історії України 1950 — х роках (період «відліги»)

Б — період історії  України 1920 — х   роках (НЕП)

Правільна відповідь:    Г

 

4. Укажіть особливості економічного розвитку УРСР у 70-х – першій половині 80-х років ХХ ст.

 

1 Промисловість України була частиною єдиного загальносоюзного 

народногосподарського комплексу

2 Високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації програм механізації, хімізації та меліорації
3 Упровадження нових технологій, зростання якості продукції важкого машинобудування, яка перевищувала світові стандарти
4 Створення нових потужностей в атомній електроенергетиці
5 Інтенсифікація використання трудових ресурсів, переорієнтація структури виробництва на високотехнологічні цикли

А 1,4         Б 1,5          В 2, 4         Г 2, 5            Д 3,4          Ж 3, 5

 Правильна відповідь:         А

 

5. У яких твердженнях ідеться про Євгена Петрушевича ?

Петрушевич

1 Перший голова Державного секретаріату, створеного  Українською Національною Радою ЗУНР

2 Голова Центрального військового коміте­ту у Львові, від листопада 1918 р. коман­дувач збройних сил ЗУНР, згодом – дер­жавний секретар військових справ ЗУНР

Член Директорії УНР згідно з ухвалою Трудового конгресу України в Києві

4 Як голова Українського Національного Союзу відігравав провідну роль в органі­зації протигетьманського повстання

Голова Української Національної Ради, яка проголосила створення на українських землях Австро-Угорщини української держави   

           А 1,2       Б 1,5       В 2, 5       Г 3, 4       Д 3,5       Ж 4, 5

Правильна відповідь:   Д

 

6.   Коли відбулися події, про які згадував Михайло Грушевський?

«Під час, коли українське життя в Росії штучно руйнувалося, спинялося, заморожувалося всіма способами, галицьке нищилося ще більше грубо, насильно й варварськи. Через кілька тижнів потому, як узято Львів… нова російська адміністрація тутешня з Бобринським на чолі стала розвивати свою програму ліквідації здобутків українського культурного життя в Галичині. Припинено українські часописи, позакривано книгарні, просвітні, а далі взагалі всякі українські товариства. Почалися арешти й висилка до Росії “небезпечних” і “підозрілих” українських діячів. Урядування українською мовою й освіта нею припинені. Почали робити заходи для зміни унії російським православієм…»

Вересень  1914 – червень  1915 рр. окупація російськими військами Галичини та Північної  Буковини

(Утворення Галицько-Волинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г.  Бобринським, квітень 1914 р.)

7.    З якого документа наведено уривок?

«1. Прирівняти своїм значенням майно колгоспів та кооперативів (урожай   на   ланах, громадські   запаси,   худобу,   кооперативні   склади   та   крамниці  тощо)   до   майна державного і всебічно посилити охорону цього майна від розкрадання. 2. астосовувати як захід судової  репресії   за   розкрадання   колгоспного   та   кооперативного   майна вищу кару соціального захисту – розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною при пом’якшувальних обставинах позбавленням волі на строк не  менше   як   10  років   з конфіскацією всього майна. 3. Не застосовувати амністії  до  злочинців,  засуджених  у справах про розкрадання колгоспного та кооперативного майна…»

Постанова ЦКВ і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 07.08.1932 р. («Закон про 5 колосків»)

 

8.  З відомих вам причин поразок Червоної армії на початковому етапі Великої Вітчизняної війни запишіть дві

Тоталітарний характер влади:

  — масови репресії досвідчених воєначальників напередодні війни («Великий терор»               1937 – 1938 рр. (репресовано від 40 до  60 тис офіцерів)

—   Заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності

—  Стратегичні прорахунки ралянського керівництва (надія про договір про ненапад від      23 серпня 1929 р. як на гарантію     мирних відносин з Німеччиною)

—  Бойовий опит німецької армії на 1941 р. (Два році бойових дій на Західному фронті)

 

 

9. Порівняйтк явища та процеси, характерні для культури УРСР  за доби десталінізації (1956 — 1964 рр.) та перебудови (1985 — 1991 рр.)

Спільне

1. Опрлюднення раніше «закритої» інформації

2. Поява нових течій в літературі та мистециві, повернення репресивонах діячів та             їхніх творів в культуру

Відиінне

1.Творчість «шістьдесятників»                  1. Легалізація церків (УАПЦ, УГКЦ. 1989р.)

2.Боротьба з «абстракціонізмом»               2.  Зникненн принципу «соціалістичного               у мистецтві                                                        реалізму»

3. Русифікація освіти                                    3. Надання українській мові статусу                                                                                                  державної

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

З книжки Володимира Винниченка «Відродження нації»

«Отже, небезпечний камінь було щасливо обминено. Можна було далі дружно, спільно вести корабель відродження назустріч бурям і небезпекам, не боячись ослаблення зсередини. А буря вже збиралась. І першим громом була телеграма військового міністра Керенського про заборону ним Другого Українського Військового З’їзду, який скликав Український Військовий Генеральний Комітет. Мотиви заборони: невчасність – “несвоевременно”. Старий, ще царський мотив, який тут же побивався дозволом того самого міністра Керенського на польський військовий з’їзд. А другим, ще грізнішим громом була друга телеграма, так само ще під час селянського з’їзду одержана Центральною Радою про те, що Тимчасове Правительство рішуче одкинуло всі домагання Центральної Ради, передані Урядові через делегацію.“Свято революції скінчилось. Настає грізний час!” – сказав голова Центральної Ради М.С. Грушевський, прочитавши телеграму З’їздові. Треба було зустрічати його спільними всеукраїнськими силами. Селянський З’їзд обрав із себе Раду Селянських Депутатів, яка мала ввійти до складу Центральної Ради. У суботу до пізньої ночі в  Педагогічнім Музеї відбувалося тайне засідання Центральної Ради. Прийнято відому вже резолюцію. На неділю на 11 год в Троїцькім Народнім Домі назначено відкриття українського з’їзду. Входи до Народнього Дому бережуть солдати й досередини поки що нікого не пускають. Довкола – дуже величезні юрби солдатів-українців, матросів у білих сорочках і тут та там між тою юрбою, що комашиться мов муравлище, окремі постаті горожан. Виясняється, що відкриття з’їзду відкладається на 5 год попол., бо не всі ще делегати прибули до Києва. А народ усе підходить – і знов солдати, знов матроси. Багато офіцерства, делегованого на з’їзд. Майже половина делегатів – з бойовими нагородами на грудях, з георгіями, з орденами; трапляються солдати, груди котрих прикрашені всіма ступенями георгієвських хрестів… Навкруги – летючі імпровізовані віча майже на цілім просторі від Народнього Дому до Миколаївського парку. Всюди – розмови про українські справи… Сильно гудів з дзвіниці Софійського собору дзвін “Рафаїл”. Уся площа, яка вже потонула в присмерках вечора, являла незвичайний вигляд. Десятки тисяч народу заповнили її – від Софійського собору до Михайлівського монастиря. Біля самого пам’ятника Хмельницькому відслужено молебень. Український полк гетьмана Богдана, як один чоловік, упав на коліна. Стала навколішки й публіка. У сумраці блискала щетина сталевих багнетів над головами вояків, що стали навколішки… А потім почулися пристрасні промови.
– Брати-Українці! Ви вже присягли раз… Присягнемо ж ще, що без автономії нашої Неньки-України не вернемося до своїх частей!..
– Присягайте ж!
– Присягаємо! – й повітря затряслося від однодушного оклику, що вирвався із грудей…
Гучно встали на ноги. Почулася в темноті команда й гучно стало переходити вояцтво. Полилася пісня:
– … “докажем, що ми, браття, козацького роду!”
– … “ще нам, браття-козаки, усміхнеться доля”.
– … “душу, тіло ми положим за свою свободу”.
Україна гула, гомоніла, хвилювалась і ждала рішучого, останнього, закінчуючого слова. Таким закінчуючим словом, синтезом і імпульсом до творчого “дальшого” був Перший Універсал Української Центральної Ради… З яким нетерпінням ждало українство того синтетичного слова, можна судити по тій побожній, урочистій тиші, яка обхопила ввесь величезний театр, переповнений делегатами й публікою, коли президією З’їзду було оповіщено, що Центральна Рада має оголосити свій Універсал. Увесь З’їзд підвівся й стоячи замер у чеканні. Засмажені, загартовані в боях… в стражданнях обличчя кривились від солодкого болю надзвичайних переживань, від високої, ніколи не знаної радості. Деякі голосно ридали, припавши головами до спинок фотелів; многі кулаками, рукавами “гімнастьорок” витирали сльози; деякі суворо сціплювали зуби, щоб не закричати в екстазі…»

 Відповідь:

          Автор документа Володиимр Кирилович Винниченко (1880 – 1951 рр.) – український прозаїк, драматург, художник, а також політичний і державний діяч. Заступник голови УЦР, потім голова першого українського уряду — Генерального Секретаріату УЦР, брав активну участь у підготовці всіх чотирьох Універсалів. Перебуваючи в опозиції до влади гетьмана Павла Скоропадського, став головою Українського національного союзу і відіграв провідну роль у підготовці антигетьманського повстання. 14 листопада 1918 р. очолив Директорію Української Народної Республіки. У лютому 1919 р. вийшов із її складу, не погоджуючись із політикою орієнтації на Антанту. Виїхав за кордон, заявивши про перехід на позиції комунізму. Саме у цеп час, у 1919-1920 рр., написав. «Відродження нації», де виклав свої погляди на події української революції. 

          У документі йдеться про дві події: II Всеукраїнський військовий з’їзд — початок червня 1917 р. і проголошення І Універсалу УЦР 10 червня 1917 р. Будучи українським письменником, автор документа не міг не захоплюватися перебігом революційних подій У своєму творі В. Винниченко підкреслює роль народних мас у розгортанні революційних подій.

      Вартісність цього історичного джерела полягає в тому, що ми одержуємо інформацію від безпосереднього учасника й організатора революційних подій.

 

Запись опубликована в рубрике Варіант 3. Добавьте в закладки постоянную ссылку.