Варіант 2

1. Доповніть твердження

Звільнення від німецьких та румунських окупантів територій України, заштрихованих на картосхемі, відбулося станом на

ВВв_43р_рт

А 18 листопада 1942 р.

Б 25 березня 1943 р.

В 30 вересня 1943 р. Г

17 квітня 1944 р.

 

Правильна відповідь:        В

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1       Польські війська разом з Армією УНР почали наступ на радянську Україну                                                                                                                                                                                                                                                                                              (25.04.1920 р.)

2     УНР і ЗУНР проголосили Акт злуки                                               (22.01.1919 р.)

3     Денікінські війська захопили Київ                                                (18(31).08.1919 р.)

4       Директорія УНР почала повстання проти гетьманського уряду     (14.11.1918 р.)

           А. 2 4 3 1          Б. 3 4 2 1         В. 4 2 3 1             Г. 4 3 1 2

Правильна відповідь:   В

3.  Яка з фотографій відображає суспільне життя в Україні в 1985 р.?

Фото_1985

А       Б      В       Г

Правильна відповідь:           Г 

4.  Які явища та процеси характерні для УРСР у др. пол. 60-х – на початку 80-х років ХХ ст.?

1 Демократизація радянської системи, запровадження гласності

2 Надання права союзним республікам самостійно розв’язувати питання внутрішньої політики
3 Посилення утисків та репресій щодо інакодумців
4 Юридичне оформлення монополії КПРС на політичну владу
5 Відмова від директивного планування в економіці країни

А 1,3          Б 2,3            В 2 4          Г 3 4         Д 3 5          Ж 4 5

Правильна відповідь:        Г

 5.  У яких твердженнях ідеться про Леся Курбаса?

Л Курбас

  1.Від 1926 р. працював у Київському театрі ім. І. Франка як мистецький керівник і ре­       жисер, підготувавши близько 100 вистав

2.У 1907 р. в Києві заснував перший україн­ський стаціонарний театр

3.Драматург, автор п’єс «Народний Малахій» та «Мина Мазайло», які спричинили             всеукраїнську літературну дискусію

4.Реформатор українського театру, заснов­ник та художній керівник              мистецького об’єднання «Березіль»

5.В’язень Соловецької тюрми, розстріляний в урочищі  Сандормох                  (Карелія) в 1937 р

А 1 2          Б 2 3          В 2 4           Г 3 4            Д 3 5             Ж 4 5

Правильна відповідь:       Ж

 

6.  Коли відбулася подія, про яку йдеться в джерелі?

 

«Після підписання СРСР прикінцевого акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі в Україні була створена Українська грі, мадська група сприяння виконанню Гельсінських угод. Ініціаторамі її створення були М. Руденко, О. Бердник, О. Мешко, Л. Лук’яненко П. Григоренко (Москва)»

Листопад 1976р.

Українська Гельсінська спілка. Керівник – М. Руденко

 

7.  З якого документа наведено уривок?

«Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах»

«Декларація про державний суверенітет України»  16 . 07. 1990 р.

 

8.  З відомих вам наслідків столипінської аграрної реформи                          початку ХХ ст. запишіть два

 
  • Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві

  • Ліквідація общинного землеволодіння та створення класу фермерів

  • Засвоєння нових земель – переселення на Далекий Схід та до Сибіру

9. Порівняйте становищу робітників у радянській Україні за доби НЕПу           та першої п’ятирічки

Спільне

1. Життя в період  модернізації економіки

— ліквідація політики «військового комунізму» та перехід до риноковій економіки

— ліквідація ринкових відносін та побудова адміністративно-командної економіки

Відмінне

1. Ліквідація трудових армій (трудова повинності)    1. Запровадження масового                                                                                                                  виробничного змагання                                                                                                                      трудових колективів                                                                                                                   («Стахановській рух» з 1935 р.)

2. Скасування натуральної плати і зрівнялівки            2. Карткова система постачання        в оплаті праці                                                                        продовольства

10.   Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

О. Гольденвейзер «З київських спогадів»

«То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних коміса­рів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших “завоювань революції”, – скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Зага­лом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих – у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, незважаючи на всі старання українців довести, що вони – ті самі більшовики, це змагання “хто лівіший” закінчи­лось не на їхню користь…

26 січня… Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів – від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звід ти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки… Жертв серед киян було порівняно небагато: проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спала­хували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом Ще з деся­ток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчувати­ся випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одер­жання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вон були вже в Києві… Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош т інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини н чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти nej тими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці.

…Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, ще подивитися на заморських гостей… Вигляд вони мали обвітрених зморений і виснажений. Одягнені в суцільний сірий колір, із сірим заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.

Утім, наступного дня на Софійському майдані німецьке командування влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присутніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словам “Ми наведемо лад”. Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецьким написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одра було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче пав тинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами…»

 Відповідь:

         Олексій Гольденвейзер — юрист, відомий єврейський громадський діяч у Києві, автор книги «Київські спогади» (1921 р.). Фрагмент спогадів О. Гольденвейзера стосується подій в Україні і зокрема у Києві наприкінці 1917 – на початку 1918 року.

  Державотворча діяльність Української Центральної Ради наштовхнулась на суттєві перешкоди, головними з яких з кінця 1917 р. стала агресія більшовицької Росії проти України і незавершеність Першої світової війни.

        На початку січня 1918 р. з метою встановлення радянської влади в Україні Раднарком (Рада народних комісарів— назва комуністичного уряду Росії у 1917-1946 рр.) Росії розпочав повномасштабну війну проти Центральної Ради. Російська радянська армія чисельністю близько 60 тис. матросів та червоногвардійців під загальним керівництвом В. Антонова-Овсієнка почала наступ на Київ. Окремими загонами командували: Муравйов, Знаменський, Єгоров, Кудинський. Перша російсько-українська війна (взимку 1917-1918 рр.) стала шоком для киян. Ніхто не міг подумати, що більшовики будуть нищити артилерійським вогнем старовинне місто. «Легко уявити собі стан киян у ті дні, — пише О. Гольденвейзер. — Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування»

         Через тиждень після підписання Берестейського мирного договору до Києва увійшли українські частини на чолі із Симоном Петлюрою і німці. На всій території України була відновлена влада Української Центральної Ради.

 Київські спогади О. Годьденвейзера написані очевидцем подій, який не належав до жодної з ворогуючих сторін, а намагався стояти осторонь в ролі спостерігача. Тому його описи й міркування позбавлені упередженості та заслуговують на увагу.

Запись опубликована в рубрике Варіант 2. Добавьте в закладки постоянную ссылку.