Варіант 14

1.  Які воєнні події 1919 р. позначено стрілками на картосхемі? 

 

Чртв_офнзва

А Наступ польської армії генерала Ю. Галлера під час українсько-польської війни

Б Наступ Української галицької армії під час українсько-польської війни (Чортськівська офензіва)

В Відхід Української галицької армії за річку Збруч

Г Перший зимовий похід Армії УНР

Правильна відповідь :  Б

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Виступ М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» на ХХ з’їзді КПРС  (1956 р.) 2 Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки                (1961 р.) 3 Вихід перших шести випусків «самвидавського» журналу «Український вісник»                                                                                                                                      (1970 – 1972 рр.) 4 Обрання О. Кириченка першим секретарем ЦК Компартії України                 (1953 р.)

А 2, 4, 1, 3            Б 2, 1, 4, 3            В 4, 1, 2, 3              Г 4, 3, 1, 2

 Правильна відповідь:        В

3.  Який з плакатів часів Другої світової війни було створено в 1943 

Правильна відповідь:   А   (Визволення України після Курської битви)

Б –  1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни                                                                       В –  1939 р. – вступ Червоної Армії до Західної   України                                                         Г – 1945 р. – Перемога

4. Які з тверджень характеризують процес формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.?

1 Більшість партій чітко вказували в програмових документах, виразниками інтересів яких груп населення вони є

2 Поява нових політичних партій відбувалася одночасно з наростанням внутрішніх суперечностей у КПУ 3 Новоутворені партії були масовими, порівняно з КПРС 4 Діяльність більшості новоутворених партій набувала опозиційного характеру 5 Переважання в західних областях партій лівого спрямування, у східних – правого

А 1, 2         Б 1, 3         В 2, 4        Г 3, 4            Д 3, 5            Ж 4, 5

Правильна відповідь:      В

5.  У яких твердженнях ідеться про Павла Скоропадського?

1  Схилявся до зближення з більшовицькою Росією після поразки     Ні­меччини в Першій світовій війні

2  У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хлібо­робському конгресі був проголошений геть­маном України

3  Скасував закони й розпорядження Централь­ної Ради та Генерального Секретаріату

4    Здійснював заходи, спрямовані на зросій­щення української освіти, науки, культури

5    Організатор збройного виступу самостійників, які прагнули примусити Центральну Раду проголосити незалежність України

А 1,3          Б 2, З           В 2, 4             Г 3,4       Д 3, 5                 Ж 4, 5

Правильна відповідь:   Б

6.  У які роки відбувалися події, засвідчені уривком зі щоденника Є. Чикаленка?

«Партійне   життя  наше  в  Києві  зовсім   завмерло,   бо   частина   членів   Української демократично-радикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно-просвітню працю в “Просвіті”, в організацію Народного Університету, а друга – у працю в першій українській   щоденній   газеті   “Громадська   Думка”,   в   місячнику   “Нова   Громада”

та   в   журналі    “Україна”,    у   який   переіменувалася    “Київська   Старина”    після відсвяткування свого 25-річного ювілею… Отже, з розквітом українського культурно-просвітнього  життя  поступово  завмирало  партійне,  а після розпуску  2-ї Державної думи, коли почалася страшенна столипінська реакція, і зовсім завмерло»

1907 – 1910 рр.

7.  Ім’я кого з історичних діячів пропущено в уривку з виступу М. Хрущова перед керівництвом західноукраїнських областей?

«Удар, який ми завдали ______, виявився дуже вдалим. Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до православ’я, підтримати священиків, які переходять від уніатства до православної віри… Якась кількість уніатів необхідна для того, щоб мати свою агентуру… Нам вигідно, щоб уніати перейшли в православну віру. Це політика, щоб відірвати від Риму і прилучити до православної церкви»

Йосип  Сліпий

(украинский религиозный деятель, верховный архиепископ Львовский, митрополит Галицкий — предстоятель Украинской грекокатолической Церкви в 1944−1984 годах, кардинал Римско-католической церкви.)

8.  З відомих вам причин поразки Української Центральної Ради запишіть дві

  • Неспроможність запропонувати програму, яка б згуртувала всі верстви українського суспільства (нездатність УЦР налагодити систему державного управління, втрата нею соціальної опори)
  • Нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну армію
  • Складна зовнішньополітична ситуація (втручання австрійсько-німецької  адміністрації у внутрішні справи України, невиконання УЦР своїх зобов’язань перед Неметчиною та Австрією)

9. Порівняте явища та процеси, характерні для розвитку промисловості рядянської України за доби НЕПу та першої п’ятирічки

Спільне 

1. Державне регулювання економіки

2. Одержавлення фінансів, транспорту, системи зв’язку …

 Відмінне

1. Співіснування різних форм власності в                        1. Навціоналізаціятпромисловості

   промисловості                                                                      2. Ствопення адміністативно-                                                                                                              командної системи керування                                                                                                           економікою

2. Створення трестів за галузевим пртнципом                  3. Непропорційний розвиток                                                                                                           економіки — переваження важеої                                                                                                      промисловості

 10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

З листа комсомольця Пастушенка із с. Полонисте
(нині Голованівський район Кіровоградської області)

«Ось таке вислухайте, тов. Сталін! Село має 317 дворів, колективізоване на 100 %. А що, тут, думаєте, радянська влада? Ні, не радянська, а чисто буржуазний строй. Пригадайте панщину: 6 днів роби панам, а 7-й – неділя, в яку не можна робити, бо свято. Так і на селі – щодня роблять в артілі. Коло дому нічого, крім будівель, а ти податок із дому дай за те, що робили в колгоспі, позику підписався в колгоспі на 40 крб. – віддай із дому. Третій рік у колгоспі усуспільнено все, та ще й хлібозаготівлю дай за ту землю, що здав у колгосп [за] 3 роки. Не йди до колгоспу за хлібом, бо ще й сам здай пудів 45 з 3 дес. поля, ну і пай у кооперації 28 крб., аванс і будівництво теж до 15 крб. здай з дому, а [за] продукти за три роки – копійки грошей, отаке життя. Село виконало план на 65 %, колгосп вивіз весь хліб до фунта, всі культури. Зараз коням ні в зуб, лише пшенична січка, і кроплять мелясом, вже загинуло 56 коней. І починають вмирати з голоду люди, пухнуть, діти кажуть – “хліба, хліба”. Не думайте, шановний керівник, що не робили люди (і вдарно), але був недорід, який до уваги ніхто не бере. Прошлий рік урожай був середній і то ледве прожило населення і план був 38 тис. пуд., а зараз 57 тис. пуд. Зараз бригада 86 осіб ходить 3 місяці і нічого не зроблять, день у день ходять під кожну хату. Від початку кампанії уже перешпарили разів 60 кожну хату. Забрали до фунта всі городні [культури], в колгоспі, в колгоспників [залишили] на душу 2 пуда картоплі, а всю до фунта – в заготівлю. Ніякого передбачення на весняний посів, насіння ні фунта немає, ніякої культури… І буряки, і капусту квашену забрали, і забирають курей. І здають селяни, бо нічим годувати, іде таємний забій кролів. Оце таке, товаришу Сталін. Трудодень обійшовся 37 коп., [а] пара чобіт – 36 крб., пара черевиків – 26–22 крб., костюм – 80 крб., який був 25 [крб.] прошлий рік. Ви розумієте, що і пачка папірос 35 коп. розкурочних. Отак, тов. Сталін, сто день на одну пару чобіт, урівнялка, довели владу рад. Керують [не] робітники і селяни, [а] поміщики та буржуї, тому що робітник не буде висисати останньої крові й серця, тому що він розуміє голод і холод. Фунта соломи не дають, у хатах холод, розкуркулюють бідняків, колгоспників викидають з колгоспу за те, що хліба не дають. Зажим – не дають селянинові балакати на зборах, садять і судять ні за що. Що захотіли активісти, то й зроблять, а маса ні при чому. Сільраду вибрали, але й жодного члена вибраного, всі нові й нові чужі люди, не вибрані, і та ж кооперація, і все. Маса населення підбурена проти радвлади, немає ніякої культроботи, одна хлібозаготівля й годі, сільбуд закритий, ніхто не йде, чекаючи з дня на день смерті. Робітникам, які працювали колись у колгоспі, а зараз пішли на промисловість, їх дітям і дружинам нема спокою. Пайок, який привозять, забирають голодні. Вечором не можна вийти в село, б’ють каміннями, скидають чоботи, в кого є, населення босе, голе, голодне, діти не відвідують школи, тоже босі, голі й голодні, [без] гарячих сніданків [не] один місяць і хліба, лише чай без цукру. В селі ні гасу світить, ні мила, про жири, то й не згадуй, нема соняшнику, ні фунта з 40 га не залишилось, усе в заготівлі…»

 Відповідь:

Автор документа – рядовий комсомолець Пастушенко. У листі він розповіжає про голод у селі, який виник у результаті діяльності радянської влади. Події 1932 року.

Автор описує  події,  намагаючись пояснити причини виникнення голоду та несправедливості дій влади. Він пише листа до керівника держави (Й. Сталіну), вважаучи, що йому  не відомо  про ці страшні події

Лист розповідає про життя в селі в 30-ті рр., показує дії, які призвели до Голодомору

Запись опубликована в рубрике Варіант 14. Добавьте в закладки постоянную ссылку.