Варіант 13

1. Коли відбулося звільнення від німецьких і румунських окупантів територій України, заштрихованих на картосхемі?

ВВв_44р

А У грудні 1942 – березні 1943 р.
Б У квітні–вересні 1943 р.
В У жовтні 1943 – квітні 1944 р.
Г У травні–жовтні 1944 р.

Правильна відповідь:     В

 2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій
1 Підписання Договору про утворення СНД у Біловезькій Пущі  (1991 р. ,7-8 грудня)
2 Катастрофа на Чорнобильській АЕС                                                     (1986 р.)
3 Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову               (1989 р.)
4 Проведення перших виборів Президента України                       (1991 р., 1 грудня)

А 2, 4, 3, 1                       Б 2, 3, 4, 1                     В 3, 4, 1, 2              Г 4, 1, 3, 2

Правильна відповідь:           Б

3.   Яку з фотографій зроблено на початку ХХІ ст.?

Правильна відповідь:           Г

4.  Які з тверджень характеризують соціально-економічний розвиток УРСР наприкінці 60-х – на початку 80-х років ХХ ст.?

1 Ефективне, раціональне використання людських ресурсів та інтелектуального потенціалу

2 Хронічний дефіцит товарів повсякденного попиту на споживчому ринку
3 Динаміка вікового складу змінювалася за лінією омолодження населення України
4 Масова міграція населення із села в місто
5 Подолано відставання від країн Заходу за рівнем споживання продовольчих та промислових товарів на душу населення

А 1, 3               Б 1, 5            В 2, 4                Г 3, 4             Д 3, 5                     Ж 4, 5

Правильна відповідь:         В

5.  У яких твердженнях ідеться про Євгена Коновальця?

416px-Yevgen_Konovalec

1 Від жовтня 1938 р. – голова уряду, незабаром – президент Карпатської України
2 Ініціатор створення у 1920 р. Української військової організації (УВО)
3 З листопада 1943 р. – головнокомандувач Української повстанської армії (УПА)
4 У травні 1945 р. заарештований радянськими спецслужбами і вивезений до СРСР
5 Перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН)

А 1, 2           Б 1, 3             В 2, 4               Г 2, 5               Д 3, 4              Ж 4, 5

Правильна відповідь:    Г

6.  Яку дату слід уписати на місці пропуску в джерелі?

«І я, й інші мої бойові товариші завжди доходили висновку: якби збереглися ті  кадри, до яких належали   Тухачевський,   Якір,   Уборевич,   Корк   та   інші, – всі ті, кого ми втратили в ______ році, ми, безперечно, мали б менше невдач, швидше і не з такими великими втратами розгромили б німецько-фашистські орди»

1937 р. 

 

7.  Про заснування якої партії йдеться у фрагменті зі спогадів Юрія Колларда?

«У другій половині 1899 р. Антоновича в Харкові не було; повернувся він до Харкова з Києва на початку 1900 року. Якось він зайшов до Боніфатія Камінського, якому розвинув намічений план заснування партії. Б. Камінський дуже цим захопився, й вони вирішили зараз же обміркувати це в тіснішому колі активних членів “Української Студентської Громади”. Намітили вони, крім себе, для цього ще М. Русова, Л. Мацієвича, О. Коваленка, Б. Мартоса і мене… Організація була суто конспіративною й окремою від “Харківської Студентської Громади”. Першою книжкою рішено випустити щось програмове й звернутися за цим до Миколи Міхновського, який потім згодився написати те у формі промови…»

РУП – Революційна українська партія

 

8.  З відомих вам наслідків десталінізації в суспільно-політичному житті України за доби «відлиги» запишіть два

  • Звільнення та реабілітація репросаваних
  • Лібералізація суспільного життя
  • Зростання українського чинника у сфері культури
  • Засудження  культу особи Сталіна
  • Припинення масових репресій, ліквілація системи ГУЛАГу

9. Явища та процеси, характерні для освіти і культури Украхни за доби НЕПу та періоду радянської модернізаціх

Спільне

1. Здійснення «культурної революції»(ліквідація неписьменності, розвиток освіти …)

2. Боротьба з релігією

Відмінне

1. Політика українізації                                            1. Боротьба з «націонал-узильництвом»

2. Надання переваги при вступу до ВНЗ             2. Встановленяя контролю держави над                                                                                            літературними процесами                                                                                                               («розстріляне відродження»)

10    Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Із «Щоденника» Євгена Чикаленка

«У перший день пішов я до С. Петлюри, щоб довідатись, чого вони від мене, власне, хочуть. Петлюра зараз же вийшов до мене у вітальню і, поцілувавшись, запросив мене до кабінету. Враження Петлюра зробив на мене втомленого, змученого і якогось пригніченого… На моє запитання – чого чи нащо вони з Лівицьким мене викликали, він

одповів, що їм взагалі хотілося б порадитись з українськими буржуазними елементами, а особливо зо мною, який увесь вік так багато працював для українського відродження і т. д. Жалкував, що саме нема Лівицького, і просив мене посидіти у Варшаві…

Перше всього їм хотілося б знати мою думку про договір з поляками, який вони оце мають підписати, і коротенько розказав, в чім той договір міститься. Границя з Польщею приблизно має піти від Дністра по Збручеві, а потім по Стирі і по Прип’яті до Дніпра; Польща за те визнає самостійну Українську державу в її етнографічних межах на сході і військовою силою і технічною допомогою поможе Українському урядові виперти більшовиків за Дніпро. Тобто [Польща] в межах 1772 року, а далі вже самі українці мають, коли зможуть, очистити Лівобережжя від більшовиків. Я на це одповів, що не вірю в успіх сього договору, що він, на мою думку, скінчиться так само нічим, як і договір Виговського, бо є третій контрагент – Москва, яка всіми силами буде стремитись захопити Україну, і, певне, справа української державності скінчиться так само, як і в 17 в., миром Москви з Польщею за наш кошт, тобто поділом України по якомусь новітньому Андрусівському договору. На се Петлюра відповів мені, що вони другого виходу не бачать і рішають зробити останню спробу організації Української держави. Я на се одповів, що, дійсно, тепер виходу нема і я шкодую, що Винниченко підняв “петлюринське” повстання проти Скоропадського і таким способом розвалилась держава, яка почала була за німецькою силою організовуватись, а ще більше шкодую, що наші соціалісти не зуміли поладнати з німцями ще до скоропадщини. Петлюра одповів, що коли б вони не підняли повстання, то все одно його підняли б більшовицькі елементи, коли почався більшовизм серед німецького війська, і тоді повстання перейшло б не під українським національним прапором, що було б ще гірше. – “Може й так, – кажу, – хоч мені здається, що найняті німці змогли б охоронити Україну від більшовиків. Ну, та це вже минулось, і нема чого про це говорити. Коли Ви, – кажу, – хочете попробувати, то пробуйте на свій страх і риск. Ім’я Виговського через таку пробу перейшло в історію з почесною репутацією, хоч та проба і не вдалась”.

…Почався польський наступ на Україну… Напевне, на зиму знов насунуть московські більшовики і разом з нашим селянством випруть з України Петлюру з поляками, як виперли Скоропадського з німцями. Ще, мабуть, не скоро наступить час, коли маятник революції спиниться на лінії, яку встановлять москалі з поляками, але напевне можна сказати, що лінія та ляже не по Дніпру, а західніше – або по Південному Бугові, або по Стирі, в залежності від того, якої сили буде напор з Московщини. Але не виключено, що хвиля більшовицька докотиться аж до Варшави, хоч сього я не сподіваюсь, бо Польща далеко менше, ніж Україна, а тим більше, ніж Московщина, має більшовицького ґрунту: селянство в Польщі забезпечене надільною землею далеко більше, ніж селянство у всій бувшій Росії, а пролетаріат міський ще захоплений національним патріотизмом, ще повний захвату про відродження своєї держави. Поживем – побачим! »

Відповідь:

Євген Харлампійович Чикаленко (1861–1929 рр)  Визначнийгромадський діячблагодійникмеценат української культури, агроном, землевласник, видавецьпубліцист.  Був активним членом «Старої Громади» (з 1900), Загальної Безпартійної Демократичної ОрганізаціїУкраїнської демократичної партії (з 1904), Української Демократично-Радикальної Партії (з 1905 р.);  1908 року був ініціатором заснування Товариства Українських Поступовців і його фактичним головою.

Під час Першої світової війни ховався від переслідування поліції у Фінляндії, Петрограді, Москві; з початком революції 1917 повернувся до Києва, але через консервативні погляди участі в політичній діяльності не брав.

 ”Дневник Е.Х.Чикаленко, написанный на основе непосредственных впечатлений автора, раскрывает перед современным читателем период становления украинской государственности: образование УНР и деятельность Центральной Рады, жизнь в Украине при Гетманате и Директории, отношения молодого государства с Германией и Россией.

     Автор приводит материалы прессы, другие документы, которые освещают тогдашнюю общественно-политическую ситуацию, дает объективную и взвешенную оценку событий и многих государственных деятелей: Петлюры, Скоропадского, Винниченко и др. Также Евгений Чикаленко записывает свои размышления об исторической судьбе Украины, собственное видение государственного строительства.

Запись опубликована в рубрике Варіант 13. Добавьте в закладки постоянную ссылку.