Варіант № 13

1. Укажіть цифри, якими позначено українські воєводства, що перебували в складі Королівства Польського наприкінці XV ст.

Воєводства_15ст

                             А 1, 3, 5               Б 2, 3, 6                В 2, 5, 6               Г 1 , 4 , 5

Правильна відповідь:        Г   (Белзьке, Руське, Подільське)

2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Відкриття Київського університету Св. Володимира                                (1834 р.)

2 Заснування Новоросійського університету                                                (1865 р.)

3 Відкриття в Ніжині гімназії вищих наук                                                     (1820 р.)

4 Заснування Харківського університету                                                       (1805 р.)

А 2, 4, З, 1           Б 3, 4, 2, 1            В 3, 4, 1, 2            Г 4 , 3 , 1 , 2

Правильна відповідь:       Г

 3. Яка з пам’яток образотворчого мистецтва прикрашає Софійський собор у Києві ?

Ікони_9кл2

 

А — Ікона Покрову Богородиці із зображеням Б. Хмельницького (пер. пол. XVIII ст.)

Б – Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (поч. ХІІ ст.)

В — Ікона «Вознесення Богородиці» Йова Кондзелевича (1667 — 1740 рр.)

Г — Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві

Правильна відповідь:       Г

4.  Коли відбулися описані в історичному джерелі події?

«Після всемилостпивішого від нас звільнення графа Кирила Розумовського, за його проханням, із чину гетьманського наказуємо наглому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним наглому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським представникам».

А 1750 р.            Б 1764 р.            В 1781 р.            Г 1785 р.

Правильна відповідь:           Б

 5.   З виходом якої книжки пов’язують початок національного відродження в Наддніпрянській Україні?

А «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 р.)

Б «Енеїди» І. Котляревського   (1798 р.)

В «Історії Русів» (поч. ХІХ ст.)

Г «Історії Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського (1822 р.)

Праавильна відповідь:    Б

 6.  Які твердження характеризують релігійну ситуацію в українських землях у першій половині XVII ст.?

1 Берестейська церковна унія зняла напруження у відносинах між католицькою та православною церквами

2 Перехід більшості селянства — основної маси населення українських земель — до інших віросповідань

3 Церквою, яку підтримував уряд Речі Посполитої, була греко-католицька

4 Орден єзуїтів згорнув свою діяльність, поступившись православним братствам

5 Після ухвалення «Пунктів заспокоєння» Владислава IV легалізовано православну церковну ієрархію   (1632 р.)

А 1, 5                  Б 2, 4                   В 3, 5        Г 4, 5

Правильна відповідь:                В

7.  Укажіть твердження, які стосуються князя Володимира Мономаха

В Мономах

1 Об’єднав більшу частину території Київської держави, припинив князівські усобиці  (1113 – 1125 рр.)

2 Був одружений із дочкою візантійського імператора Константина Мономаха

3 Виділив Києво-Печерському монастирю кошти для будівництва Успенського собору

4 Згуртував сили для відсічі половців, брав участь у 80 битвах проти них

5 Перший раз був вигнаний з київського столу під час повстання киян

А 1, 4        Б 1, 5          В 2, 4          Г 3, 4

Правильна  відповідь:         А

8.  Якої організації першої половини XIX ст. стосується наведений уривок з програмного документа?

«…І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім».

Кирило-Мефодіївське товариство, 1846 – 1847 рр.

9.   З відомих вам наслідків Національно-визвольної війни середини XVII ст. запишіть два

  • Відродження Української державності (Держава Війська Запорозького – Гетьманщина)
  • Визволення селян від кріпацтва
  • Ліквідація польського землевласництва на українських землях
  • Ліквідація фільварково-панщинної системи господарювання

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

 З автобіографи

«Я з’явився до київського генерал-губернатора князя Дондукова-Корсакова, просив паспорт за кордон, вирішивши, якщо його не дасть, їхати без паспорта… Через три дні дозвіл було одержано, і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання українського збірника «Громада». Між тим комісія з українського питання зібралася й… постановила: заборонити українські видання й концерти, закрити Київський відділ Географічного товариства (який перед тим тільки що одержав 2 серпня медалі від глави Петербурзького товариства та подяку імператора за проведення одноденного перепису в Києві й за два з половиною роки надрукував 4 томи матеріалів), заборонити жити в українських губерніях і в столицях Драгоманову та Чубинському. Між іншим, за клопотанням князя Дондукова-Корсакова Чубинському було дозволено залишитися на півроку в Києві, і потім він вступив на службу в Петербурзі. Таким чином, я посередньо був засуджений на еміграцію. Водночас австрійський уряд почав конфісковувати українські брошури соціально-демократичного змісту, а тому я вирішив перенести видання «Громади» до Женеви, куди й переселився восени 1876 р. Тут я видав з того часу 5 томів «Громади» та кілька популярних брошур українською мовою, не рахуючи белетристики й монографій різних авторів, а також кількох брошур російською мовою, крім того, дві книжки «Громади» видано було 1881 р. мною разом з С. Подолинським і галичанином М. Павликом, дві монографії про українську народну словесність…».

 Відповідь:  

Емський указ Олександра ІІ  1876 р.

Наведено уривок з автобіографії Михайла Драгоманова, видатного українського філософа, політичного діяча, засновника теорії «громадівського соціалізму». Автор розповідає про сумнозвісні події 1876р.

М.Драгоманов змушений був емігрувати за кордон. Він узяв на себе зобов’язання видавати за кордоном вільний український громадсько-політичний часопис. У наведеному уривку автор розповідає про свою наукову і видавницьку діяльність на еміграції в Женеві протягом 1876-1881 рр.

Цінність наведеного джерела — в особистому свідченні автора про свої переконання, тогочасні умови, в яких він змушений був діяти. М.Драгоманов був щирим патріотом України, його прогресивні ідеї і невтомна діяльність мали величезний вплив на процеси національного відродження в Україні.

Запись опубликована в рубрике Варіант № 13. Добавьте в закладки постоянную ссылку.