Варіант 12

1. Якою цифрою на карті позначено українські землі, де в міжвоєнний період відбулися події, про які йдеться в уривку з листа посла Франції?

«У ході перестрілок з чеськими елементами угорські війська проникли на територію  рутенів, у той час, коли уряд Будапешта направив у Прагу ультиматум, вимагаючи негайного виводу чеських військ…»

Зкрптя_39р

А 1      Б 2       В 3        Г 4

Правильна відповідь:    Г

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Обрання Віктора Януковича Президентом України                                        (2010 р.)
2 Обрання Леоніда Кучми Президентом України на другий термін               (1999 р.)
3 Ухвалення Верховною Радою Закону України «Про Голодомор 1932–1933 рр. в Україні»                                                                                                                       (2006 р.)
4 Запровадження національної валюти – гривні                                                (1996 р.)

А 2, 4, 3, 1         Б 3, 4, 2, 1         В 3, 4, 1, 2         Г 4, 2, 3, 1

Правильна відповідь:            Г

 3. Яка з фотографій часів Другої світової в ійни свідчить про події передостаннього року війни?

 

Нпрдн_війні

А           Б             В             Г

Правильна відповідь:        Г    (1944 р. — звільнення Одеси)

А — вересень 1939 р.

Б —  1943 р. — звільнення Києва

В — 1942 р. — початок відправлення українців на примусові роботи до                                                          Німеччини

Г — 1944 р. — звільнення Одеси

 

4. Які з тверджень характеризують суспільно-політичне та соціально- економічне життя УРСР у роки другої п’ятирічки?

1 Прийняття нової Конституції УРСР

2 Поширення стахановського руху
3 Зменшення питомої ваги міського населення
4 Перша хвиля «ліквідації куркульства як класу»
5 Саботаж населенням України політики радянської влади

А 1, 2             Б 1, 4             В 1, 5            Г 2, 5                  Д 3, 4             Ж 4, 5

Правильна відповідь:      А

5. У яких твердженнях ідеться про Михайла Грушевського?

Грушевський

1     Голова української парламентської грома­ди в І Державній думі Росії

2     У 1930-ті роки був під слідством як керів­ник організації «Український національний центр»

3     Перший президент створеної в листопаді 1918 р. Української академії наук

4     Обіймав високі урядові посади в Раді міні­стрів Української Держави П. Скоропад­ського

5   Голова та незмінний лідер Української Центральної Ради

А 1,2     Б 1,5     В 2, З      Г 2, 5        Д 3,5     Ж 4, 5

Правильна відповідь:    Г

6.  Коли було ухвалено документ, уривок з якого наведено?

«Розкладка скасовується, і замість неї вводиться  податок   на   продукти   сільського господарства. Цей податок має бути меншим,  ніж   хлібна   розкладка.   Він   повинен призначатися ще до весняного посіву, щоб кожен селянин міг заздалегідь врахувати, яку частку врожаю він повинен віддати державі та скільки залишиться в його повне розпорядження… Після сплати податку   надлишки,   що   залишилися   в   селянина, надходять  у  його  повне  розпорядження.  Він  має  право обміняти їх на продукти й інвентар, які доставлятиме в село держава з-за кордону та зі своїх фабрик і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому продукти через  кооперативи й на місцевих ринках і базарах»

Березень 1921 р. Х з’їзд РКП(б).

 

7. Про кого йдеться у фрагменті зі спогадів Михайла Старицького?

«Треба дивуватися, звідки він відривав якісь миті для творчості. А вона не припинялась… За цей час закінчив “Тараса Бульбу” і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери, створив багато культурних мелодій для одного, трьох голосів, видав чимало хорів, збірок народних пісень, скомпонував багато чудових п’єс не тільки для фортепіано, але й для скрипки, флейти і для оркестру. Незважаючи на вік і страшенну перевтому в погоні за черствим шматком хліба, незважаючи навіть на хворобу, яка завдавала йому за останні роки великих страждань, – сила духу і віра в правоту своїх переконань у нашого славного композитора такі глибокі, що й досі в ньому неослабно підтримують енергію в усіх видах його багатосторонньої діяльності, а перед силою таланту відступають і все перемагають роки»

Микола Лисенко

 

8.  З відомих вам чинників, що зумовили проголошення                                 незалежності України, запишіть два

  •  Ліквідація тоталітарного режиму в СРСР, знищення гегемонії КПРС у політичному житті
  • Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. (ДКНС)

  • Національне та релігійне відродження в період “перебудови”

9. Порівняйте явища та процеси, характерні для культури УРСР у 1946 — 1955 рр. та 1956 — 1965 рр.

Спільне

1. Панування методу соціалістичного реалізму в літературі та мистецтві

2. Русифікація освіти

Відмінне

1. «Жданівщана» — розгортання ідеологічної                  1. Почва нових течій у літературі кампанії боротьби проти «космополізму» та                        та мистецтві, повернення «низькопоклонства» перед Західом                                       репресованих  діячів та їхніх ,                                                                                                           творів у культуру.

2. Проголошення «лженауками» генетики,                     2. Творчість «Шістдесятників»

кібернетики.  «Лисенківщина»                                        3. Запрвадження загальної                                                                                                                   восьмирічної освіти

4. Досгнення НТР (космос,                                                                                                                    атомна фізика, біохімія)

 

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку


                  З книжки спогадів А. Денікіна «Нариси російської смути»

«За кілька днів до захоплення влади Скоропадський приїхав до одного відомого київського генерала й запропонував йому долучитися до справи створення нового уряду, “який повинен замінити Центральну Раду й виступити посередником між німецьким командуванням й українським народом”. Зауважив, що в цій справі зацікавлені німці… Коли співрозмовник відповів йому відмовою, мотивуючи “неприйнятністю для себе роботи з німцями й на них”, Скоропадський заперечив, що “німці тут ні до чого, що він буде вести цілком самостійну політику, – і закінчив навіть наївною заявою, – що сподівається обійти німців і змусити їх працювати на користь України”… Тоді ж відбулася розмова гетьмана з одним впливовим російським генералом, якого дехто хотів бачити на посаді військового міністра. На питання його, чи правда, що гетьман згодився на свій пост винятково з метою возз’єднання Малоросії з Росією, Скоропадський відповів негативно: “Можливо, у далекому майбутньому це й трапиться; але зараз я буду обстоювати самостійність України”… 10 квітня австро-германці поспіхом склали й підписали господарську угоду з Українською Народною Республікою, щоб передумови її лягли на Раду, а не на гетьмана. 13-го фельдмаршал Ейхгорн запровадив, застосовуючи німецьку польову юстицію, воєнний стан, а 16-го за обставин майже анекдотичних німці розігнали Раду й
поставили гетьманом усієї України генерала Скоропадського. …Національний шовінізм й українізацію було покладено в основу програми гетьманського уряду. Сам гетьман в офіційних виступах урочисто проголошував самостійність України на вічні часи й паплюжив Росію, “під ярмом якої Україна стогнала протягом двох століть”… Кадетське міністерство не поступалося в шовіністичних заявах і в прямих діях: міністр внутрішніх справ Кістяківський  запроваджував закон про українське громадянство й присягу; міністр народної освіти Василенко взявся до масового закриття й насильницької українізації навчальних закладів; міністр сповідань Зеньковський готував автокефалію української церкви… Усі гуртом у формах безглуздих й образливих рвали зв’язок з російською культурою та державністю. Тільки соціальні заходи гетьмана різко розійшлися з політикою Ради: кермо її круто повернули вправо. Незабаром вийшов гетьманський указ про повернення землі поміщикам і про відшкодування їм збитків, заподіяних революцією. Практика реквізиції (для експорту), кривавих утихомирень і відшкодування збитків за участі австро-німецьких загонів була жорстокою й безжалісною. Вона викликала скрізь в Україні та Новоросії стихійні повстання, часом багатотисячними загонами. Повстанці винищували дрібні частини австрійців, німців, убивали поміщиків, чиновників державної варти, повітових старост та інших агентів гетьманської влади… Втручання зайд додавало до загальної суми соціальних й економічних причин збурювання селянських мас ще й елемент яскраво національний – ні український, ні, ймовірно, й російський, проте відверто антинімецький; ним захопилася й частина офіцерства, яка долучалася до загонів повстанців, надаючи їм бодай якоїсь організованості »

 Відповідь:

Автор документа – Антон Іванович Денікін – російський генерал, герой російсько-японськой і Першої свтової війни, головнокомандувач антибільшовицькими силам Півдня Росії під час громадянської війни 1918 – 1920 рр. В уривку оптсуються події становлення  та перших кроків держави П Скоропадського в 1918 р.

А.І. Денікін був прихильником ідеї «Єдиної та неподільної» Росії .Автор дає характеристику першим крокам гетьмана, негативно відгукується на дії уряду Скоропадського, дивлячись на події з російського погляду.

Цінність наведеного документу як історичного джерела полягає в тому, що він є свідченням безпосепеднього й активного учасника подій. Джерело дає можливість побачити наміри та ставлення людини, яка впливала на події укарїнської революції та громадянської війни.  Але використовувати джерело слід з певними застереженнями з огляду на антиукраїнські настрої автора.

 

 

 

Запись опубликована в рубрике Варіант 12, Історія України 11 клас. Добавьте в закладки постоянную ссылку.