Варіант 10

1.Територію якого державного утворення заштриховано на картосхемі?

УкрДержава

А Автономної України в серпні 1917 р.
Б УНР у листопаді 1917 р.
В Української Держави влітку 1918 р.
Г УСРР на початку 1921 р.

Правильна відповідь:   В

 

2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

 1 Створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства                  (1914 р.)

2 Підписання делегацією  УНР Брест-Литовського мирного договору         (1918 р.)

3 Перше засідання Загальної Української Ради, що виникла в результаті об’єднання ГУР і СВУ                                                                                                                  (1915 р.)

4 Брусиловський прорив російських військ                                                       (1916 р.)

 А 1, 4, 3, 2              Б 1, 3, 4, 2                В 2, 4, 1, 3            Г 4, 3, 1, 2

Правильна відповідь:   Б

3. Яка з фотографій засвідчує спалах громадсько-політичної активності в УРСР за доби «перебудови»?

Перебудова

А              Б                В                Г

Правильна відповідь:         А    

(Страйк шахтарів 1989 р. У середині квітня шахтарі вирушили до Києва)

 

4. Які з тверджень характеризують розвиток науки та культури УРСР за доби «відлиги»?

1 Підтримка владою митців, які відійшли у своїй творчості від засад соціалістичного реалізму

2 Розроблення електронно-обчислювальних машин для управління виробничим процесом, розвиток кібернетики
3 Вихід на екрани художніх фільмів нового напрямку в українському кінематографі – «поетичного кіно»
4 Офіційна популяризація наукових досліджень М. Грушевського та його історичної школи
5 Випуск Київським авіазаводом літака Ан-24, який став найпоширенішою машиною свого класу в пасажирських перевезеннях СРСР

А 1, 3             Б 1, 4             В 2, 4                 Г 2, 5               Д 3, 4              Ж 4, 5

Правильна відповідь:        Г

5. У яких твердженнях ідеться про Андрія Шептицького?

А Шептицький

1 Борець за автокефалію українського православ’я, творець і перший митрополит Української автокефальної православної церкви

2 Ініціатор створення Львівської богословської академії – єдиного в Західній Україні легального українського ВНЗ у міжвоєнний період

3 У 1945 р. разом з усіма іншими вищими ієрархами УГКЦ був заарештований НКВС

4 Підтримав відновлення української державності та створення уряду Української держави на чолі з Я. Стецьком у 1941 р.

5 Завдяки виступам на його захист Папи Римського Іоанна XXIII і Президента США Дж. Кеннеді був звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР

А 1, 2           Б 2, 3              В 2, 4                Г 3, 4                 Д 3, 5             Ж 4, 5

Правильна відповідь:       В

 

6. Укажіть хронологічні межі тієї політики, про яку йдеться в уривку зі «Щоденників» С. Єфремова

 

“От справжня злоба дня. Просто стогін і ґвалт стоїть по установах. Виданий був наказ, щоб усі службовці вміли по-українському, але як ніхто із росіян і “тоже – малоросов” того всерйоз не брав, то граматики і словники любенько собі спочивали під спудом. Аж тут почали іспити робити і, хто не складе, – виганяти. От тут от і почалося. Достається, звичайно, українцям, хоча в тому, що робиться, вони Богові Духа винні…”

Українізація. 1923 р. – перша половина 1930-х р.

 

7. Про яку організацію йдеться в джерелі?

«Іван Кандиба згадує: “Виступив Лук’яненко спочатку. Потім я. Я сказав приблизно такі фрази, що викликали тоді навіть між нами непогодження: «Проект програми взагалі я схвалюю. Але мені не подобається те, що на базі марксизм у-ленінізму вона побудована». А тоді Вірун мені зразу таку репліку каже: «Без марксизму-ленінізму дальше, як до Києва, не дійдеш». Ну, такий собі конфлікт. І якраз Левко тоді записував свого роду нотатки. Вони так і називаються: «Нотатки на зборах шостого листопада». Потім у справі фігурували… Значить, вирішили все-таки замінити цю програму… І доручили знов-таки Лук’яненку в іншій формі це подати. У новому варіанті програми головним завданням організації була ненасильницька боротьба за громадянські права в Україні, за національні та культурні права, за економічні права тощо. Другим етапом боротьби мала бути боротьба за самостійність України”»

Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), 1958 — 1961 рр.

 

8. З відомих вам наслідків політичних репресій 1930-х років у радянській Україні запишіть два

  • Згортання українізації

  • Винищення української інтелігенції – «розстріляне відродження»

  • Встановлення тоталітарного режиму: зміцнення особистої влади Й. Сталіна

  • Контроль над суспільними процесами

9. Порівняйте становище селян в радянській Україні за доби НЕПу та першої п’ятирічки

Спільне

1. Земля — власність держави.  Селяни — не власники землі, а лише землекористувачі

Відмінне

1.Селяни мали право вибору форми землекористування    1.Примусова колективізація 2.Основну частину сільського податку сплачували                 селян

  заможні селяни                                                                            2. Знищення прошарку                                                                                                                           заможного селянства

3. Право селян продавати надлишки продукції                      3. Втрата селянами права   на ринку                                                                                            самостійно розпоряджатися                                                                                                             виробленою продукією

10 Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Зі спогадів Володимира Хільчевського

«Могутній вал радянських армій Центрального, Воронезького та Степового фронтів, набравши розгону на курських і бєлгородських полях, покотився до Дніпра, вздовж якого проходив гітлерівський “Східний вал”. Фюрер на весь світ заявив, що на Дніпрі… “буде боротися, якщо треба, сім років”…

На територіях щойно визволених Сумської та Чернігівської областей відразу ж почалася мобілізація, і невдовзі слідом за передовими військовими частинами потяглися колони новобранців. Серед них були такі, що вже служили в армії, однак за якихось обставин (полон, оточення) відбилися від своїх частин, але більшість – 18–19-річні юнаки. Обдерті, обшарпані, – за два роки окупації обносилися, – з “сидорами” за плечима йшли і йшли нескінченним потоком. В одній із таких колон крокував і я – хлопчина вісімнадцяти з половиною років… У тилу дивізії в Черненському лісі (пішов під води Київського моря) формувалися підрозділи, які ночами переправлялися на плацдарми. Дійшла черга й до того підрозділу, у якому був я. Удень нас вишикували для складання присяги, а потім відбувся мітинг. Промовці закликали виконати свій обов’язок перед Батьківщиною, докласти зусиль для розгрому ненависного ворога. Однак фраза: “На лівому березі для вас землі немає. Хочете вижити – тримайтеся за правий”, – вразила неприємно… Атаки, контратаки змінювалися довгим нудотно бездіяльним сидінням в окопах, коли ні вилізти, ні розім’ятись, а потім знову атаки, контратаки…

…Звідки мені було знати, що вже десь таємно з Букринського на Лютізький плацдарм перекидається потужна танкова армія генерала Рибалка… Згодом я почав це розуміти, став, як мені здавалося, заправським солдатом, але тоді гадав, що саме на мені й на тих сіромах-воїнах, які сиділи в окопах на схилі висоти, лежить уся відповідальність за долю Батьківщини… Пішли дощі. Дно окопів і траншей, нічим не захищених зверху, розкисло. Під ногами хлюпало, все промокло наскрізь, глинясте місиво доходило вище щиколоток, навіть плащ-палатки, що були лише в декого зі старих солдатів, уже не затримували води, одяг став важким, холодним. Особливо тяжко було пораненим. Вивезти вдень їх було неможливо – схили добре прострілювались. І, чекаючи ночі, поранені лежали в багні в траншеях. Через них переступали, було, що й наступали… 1 листопада розпочався наступ на Київ з Букринського плацдарму. Німці почали перекидати туди війська, послабивши Лютізький. А 3 листопада загриміла потужна канонада, розпочався наступ з нашого, Лютізького, плацдарму, який… завершився звільненням Києва.

Важко уявити, що відбувалося на плацдармі протягом 40 днів з дня висадки на правий берег перших бійців до початку загального наступу. Газета “Правда” 22 вересня 1983 р., відзначаючи 40-річчя визволення Києва, писала, що село Ясногородка протягом 35 днів переходило з рук у руки 27 разів. 27! Це в декілька разів більше, ніж славнозвісний Мамаїв курган. Лягло в Ясногородці людей муштрованих немало, а ще більше, мабуть, немуштрованих, таких, як я, що перед тим, як потрапити в окоп, навіть жодного разу не вистрілили з бойової гвинтівки, не кинули бойової гранати…»

 Відповідь:

    Автор документа – Володимир Хільчевський – академік Академії інженерних наук, ветеран Великої Вітчизняної війни.

    У наведеному історичному документі учасник форсування Дніпра Володимир Хільчевський описує хід бойових дій у жовтні-листопаді 1943 р. напередодні визволення Києва.  9 вересня 1943 р. командування Червоної армії почало готувати війська до форсування Дніпра на усьому 750-кілометровому фронті від селища Лоїв у Білорусії до Запоріжжя. Наступаючі війська форсували Дніпро без належної підготовки і без достатньої кількості засобів для переправи. Переправлялися спочатку без важкої техніки і через погодні умови без прикриття з повітря. Тому радянські війська зазнавали величезних втрат.

  За масовий героїзм та відвагу, виявлені під час форсування Дніпра та визволення Києва, майже 2,5 тис. радянських військовослужбовців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

     У ході битви за Дніпро радянські війська завдали тяжких поразок німецьким військам, розгромивши 60 дивізій. Успішна битва за Дніпро, ставши кульмінацією битви за Україну, створила передумови для визволення Правобережжя та Півдня України.

  Спогади 18-літнього солдата-новобранця дають змогу подивитися на війну очима рядового бійця. Адже війна — це не лише стратегічні плани полководців, перелік полків, дивізій та армій, кількість літаків і танків, а насамперед неймовірно важка щоденна кривава праця простого солдата: «Під ногами хлюпало, все промокло наскрізь, глинясте місиво доходило вище щиколоток… Особливо тяжко було пораненим. .. Поранені лежали в багні в траншеях. Через них переступали, було, що й наступали…» Такі деталі дають реальне уявлення про війну.

 

Запись опубликована в рубрике Варіант 10, Історія України 11 клас. Добавьте в закладки постоянную ссылку.