Варіант 1

1. Якими цифрами позначено області УРСР, утворені в 1940 р.?

  УРСР_Обл_1940

А 1  3          Б  1  4           В  2  3             Г  4 5

Правильна відповідь:   Г

 

 

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1  Ліквідація Української автокефальної православної церкви                      (1930 р.)

2  Проголошення курсу на індустріалізацію XIV з’їздом ВКП(б)                   (1925 р.)

3  Схвалення нової Конституції УРСР на XIV Всеукраїнському з’їзді рад   (1937 р.)

4 Переведення вищих радянських та партійних установ УСРР з Хар­кова до Києва                                                                                                                                               (1934 р.)

А 2 1 4 3          Б 2 4 1 3             В 3 4 1 2                Г 4 2 1 3

Правильна відповідь:   А

 

 

3.  Який з фотодокументів створено 1917 р.?

Фото_1917

А  – 1918 р. Гетьман П. Скоропадський з прем’єр-міністром Ф. Лизогубом та офіцерами.

Б  – Керівники Директорії та Армії УНР. Сидять:Швець, Петлюра, Макаренко. 1919 р. Кам’янець-Подільський

В  – М. Грушевський та С. Петлюра серед учасників  ІІІ-го Всеукраїнського війського з’їзду в Києві. Кінець листопада 1917 р.

Г  – 1920 р. Розгром Врангеля

Правильна відповідь:   В

 

4.  Які з тверджень характеризують суспільно-політичне становище українських земель у складі Польщі в міжвоєнний період?

1. Українське національне-демократичне об’єднання категорично заперечувало будь-яку співпрацю з державною адміністрацією

2. Польський уряд гальмував розвиток народної освіти, перетворював україномовні школи в «утраквістичні» (двомовні)

3. Комуністична партія Західної України виступала ініціатором консолідації всіх національних сил

4. Наймасовішою та найвпливовіщою політичною силою було Українське національно-демократичне об’єднання

5. Організація українських націоналістів прагнула демократичним шляхом домогтися незалежності та соборності України

А 1, 2        Б 1, 3          В 2, 3            Г 2, 4           Д 2, 5            Ж 3, 5

Правильна відповідь:        Г

 

 

5.  У яких твердженнях ідеться про Миколу Скрипника?

М Скрипник

1     У 1922-1928 pp. – віце-президент ВУАН, автор низки досліджень з історії літера­тури та літературознавства

2     Член ЦК КП(б)У, обіймав відповідальні партійні та державні посади. У 1924-1927 pp. – нарком освіти УСРР

3     Учасник установлення більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. був зви­нувачений у «національних ухилах»

4     Сприяв українізації середньої й вищої школи, підготовці кадрів викладачів, розвиткові книговидання та періодики українською мовою

5     Один з головних організаторів Голодомору 1932-1933 pp. в Україні, згодом репресо­ваний

А 1 4        Б 2 3          В 2 4          Г 3 4          Д 3 5           Ж 4 5

Правильна відповідь:     Г

 

6. Коли відбулася подія, про яку йдеться в доповідній записці КДБ УРСР, поданій ЦК КПУ?

«У приміщенні 4-го енергоблоку… при підготовці його до планового ремонту відбувся вибух з наступною пожежею, що був незабаром лік­відований. Від вибуху обвалився купол перекриття реакторного й покрівля машинного залів, загорівся також дах 3-го енергоблоку, у зв’язку з чим останній був аварійно зупинений… Населення міста практично все евакуйоване (44,5 тис. чоловік)… Проводяться робо­ти з локалізації вогнища з використанням вертольотів. З цією ж метою задіяні війська радіаційного й хімічного захисту… Здійсню­ються заходи щодо недопущення поширення панічних слухів і тен­денційної інформації…»

 26. 04. 1986 р. Аварія на ЧАЕС

 

7.   Про яку організацію йдеться в джерелі?

«Включення України  до   ______  мало стати  однією  з  передумов  миру  й  безпеки народів, стабільності та балансу сил у Європі. Вступ до ______      мав зміцнити ілюзії щодо її державності та заспокоїти громадську думку і національно-визвольні сили, які боролися за відродження  незалежної   української   держави,   розколоти   українську діаспору   в   західних   державах.   У   цьому   виявилась   подвійна  мораль, своєрідна політична   гра   сталінського    керівництва.    І   все   ж   сам   факт   вступу   України до________мав велике значення, вивів її на міжнародну арену й сприяв включенню у світову політику»

Організація Об’єднаних Націй (ООН), 1945 р.

8.   З відомих вам наслідків підписання Брестського мирного                        договору УНР з країнами Четверного союзу запишіть два

— Вихід УНР із Світової війни

— Визнання УНР на міжнародній арені

— Видновлення влади Української Центральної Ради (УЦР) в Україні

— Були створені умови для звільнення України від більшовиків і продовження процесу     державотворення

9.  Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку сільського господарства в УРСР у першому повоєнному десятилітті (1946 — 1955 рр.) та за доби десталінізації (1956 — 1965 рр.)

 Спильне

1. Існування колгоспної системи

2. Розвиток промисловости за рахунок сільського господарства

Відмінне

1. Подолання післявоєнної розрухи                       1. Реорганізація МТС в РТС (1958 р.)

2. Надмірні хлібозаготівельні плани                     2. Засвоєння цілинних земель (з 1954 р.)

3. Посуха та неврожай 1946 р.                                3. «Кукурудзяна кампанія» (з 1959 р.)

 

 

 

10.     З книжки Георгія Касьянова «Україна 1991–2007. Нариси  новітньої історії»

Проаналізуйте уривок з книжки та дайте йому оцінку

«Наступного дня вранішня пленарна сесія Верховної Ради розпочалася із закритого засідання. У перерві журналістам повідомили, що депутати залишатимуться в парламенті, доки не буде ухвалено нову Конституцію. Удень депутати поділилися на кілька робочих груп для обговорення найбільш суперечливих статей: про мову, статус Криму, державну символіку, приватну власність. О 18:30 розпочалося пленарне засідання, яке відкрило знамениту “конституційну ніч”, – із цієї миті майже протягом 14 годин без перерви депутати поіменно голосували по кожній окремій (зі 160) статті Конституції. Для затвердження кожної статті потрібно було не менше 300 голосів. Героєм “конституційної ночі” став депутат Михайло Сирота, який представляв проект Конституції, запропонований погоджувальною комісією, – весь цей час він стояв на трибуні та був змушений за регламентом представляти кожну статтю, коментувати й пропоновані поправки, виголошувати стандартну фразу: “Комісія просить прийняти”. Під час голосування в залі працювали “піаністи” – депутати, яким їх відсутні колеги віддали реєстраційні картки для участі в голосуванні. Був тут і свій “диригент” – лідер комуністів П. Симоненко, який у потрібні моменти подавав своїм колегам знаки не реєструватися. Журналісти, які вщент заповнили балкон Верховної Ради, напружено слідкували за процесом. Усі присутні розуміли історичну вагу подій, що відбуваються.  Протягом ночі до будинку парламенту “підтягувалися” відсутні депутати. Близько другої години ночі залу засідань несподівано полишили всі члени уряду, що були за сумісництвом депутатами. Їх обурені колеги перервали голосування й поставили питання про позбавлення їх депутатських мандатів. “Прогульникам” довелося повернутися. Час від часу процедуру монотонного голосування окремих статей переривали спалахи емоцій. О першій ночі було поставлено на голосування статтю про національну символіку. Комуністи категорично повстали проти синьо-жовтого прапора та тризуба. Один з них, явно глузуючи з опонентів, запропонував натомість козацький малиновий прапор, заявивши, що синьо-жовтий назавжди пов’язаний з “колабораціоністами”, – обурені праві депутати спробували стягти його з трибуни, і лише зусиллями інших парламентарів вдалося запобігти бійці. Питання про статус Криму (об’єднане зі статтею про символіку в один “пакет”) викликало подібну реакцію – праві дружно скандували: “Область! Область!”, тоді як ліві обстоювали  республіканський статус автономії. Голосування по цих статтях загрожувало зривом усього заходу, тому було вирішено провести його таємно (за решту статей голосували поіменно). У результаті Україна, будучи унітарною державою, отримала у своєму складі автономну республіку і здобула нарешті конституційне право на синьо-жовтий прапор і тризуб. Близько 9:00 28 червня в залі засідань з’явився невиспаний, насторожений, але впевнений у собі президент. За кілька хвилин розпочалося поіменне голосування з ухвалення всієї Конституції загалом. На тлі усіх попередніх виснажливих подій його результати були вражаючими – 315 – “за”, 36 – “проти”, 12 – утрималися, 30 – не голосували. Коли на табло з’явилися результати голосування, зала засідань вибухнула істеричною овацією, учорашні супротивники в ейфорії розціловувалися та обіймалися, виснажений М. Сирота втирав сльози щастя, а напівживі журналісти полегшено аплодували їм з балкона. Дещо пізніше Л. Кучма нагородив усіх учасників засідання орденами, а хол Верховної Ради прикрасили алегоричною картиною, що символізувала зв’язок поколінь борців за незалежність з учасниками ухвалення Конституції (цей художній кітч адекватно віддзеркалював політичний)»

Відповідь:

      Автор документу – Георгій Касьянов історик, доктор історичних наук. В історичному джерелі йдеться про прийняття Конституції України.  B нiч з 27 нa 28 червня 1996 p. вiд6yвалося пoстaтейне гoлoсyвaння. О 9.30 ранку, вже 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію держави.

       Автор дає детальний опис процесу прийняття Конституції, фракційної боротьби, «політичних ігор», інтриг  серед депутатів, дає стислі характеристики політичних лідерів (М. Сироти, П. Симоненка, Л. Кучми). Г. Касьянов позитивно сприймає ухвалення Конституції України. Прийняття нової Конституції (у країні діяла радянська Конституція 1978 р.)  стало важлівою віхою в новитній українській історії.

           Реалістичний опис «конституційної ночі» очевидцем по­дій не лише свідчить про напруженість ситуації у стінах Верховної Ради, а й переконує у тому, що в результаті пере­говорів та взаємних поступок можливе вирішення найсклад­ніших політичних проблем.

Запись опубликована в рубрике Варіант 1. Добавьте в закладки постоянную ссылку.