УСРР (1921 – 1928 рр.)

               УСРР 1921 — 1928 рр.

 УТВОРЕННЯ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (СРСР)

1. Причини утворення     

2.Проекти і шлях утворення      

3.Наслідки входження України до складу СРСР

 Поняття: «договірна федерація» автономізація, федерація, конфедерація, союзна держава

Особистість: В.Ленін, Й.Сталін, Х. Раковський

Дати :  30 грудня 1922 р. — утворення СРСР

січень    1924 р. – прийняття першої Конституції СРСР

травень 1925 р. — прийняття Конституції УСРР

Християн  Раковський – голова українського радянського уряду (Ради Народних Комісарів) у 1919–1923

Йосип Сталін – керівник ВКП(б) та Радянського Союзу у 1920 – на початку 1950-х рр. Привласнив собі диктаторські повноваження. Навколо нього сформувався горезвісний «культ особи»

Володимир Ленін – засновник партії більшовиків та  Радянської держави. Голова Раднаргоспу Радянської Росії

Причини:

  • Території усіх республік, що увійшли до Союзу, свого часу були об’єднані в межах Російської імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів
  • Всі республіки мали однакову політичну структуру, яка характеризувалася монопартійністю.
  • Під час громадянської війни військові сили й управління командними висотами економіки радянських республік були об’єднані, утворився воєнно-політичний союз + зовнішньополітичні питання

Проекти утворення Союзу:

  • Й.Сталін, В. Куйбишев. «Автономізація», суть якого полягала у відмові радянських республік від планів створення власних національних держав, їх входження до складу РСФРР на правах автономних утворень, трансформування органів державного управління Російської Федерації у загальнодержавні.
  • Ленін категорично виступив проти сталінської моделі об’єднання республік, запропонувавши покласти в основу державного союзу принцип федерації.
  • Х. Раковський . Конфедерація республік («Більше прав, більше засобів, більше ініціативи у всіх галузях окремим радянським республікам».)

     

   

Етапи :

червень 1919 — грудень 1920 р. — утворення «воєнно-політичного союзу» радянських республік  (Росії, України, Латвії,Литви і Білорусії).

грудень 1920 — грудень 1922 р. — формування договірної федерації (РСФРР + УСРР та інші радянські республіки)

Загалом станом на 1 травня 1923 р. урядом УСРР було підписано 45 іждержавних угод, чотири резолюції загальноєвропейської конференції в Генуї та сім угод з міжнародними організаціями.

У 1922 р. повноважні представництва (посольства) УСРР існували в Англії, Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Росії.

грудень 1922 — травень 1925 р. — утворення СРСР.

30 грудня  1922 р. — утворення СРСР (РСФРР +УСРР+БСРР+ЗСРФ (Арменія, Грузія, Азербайджан)

26 січня      1924 р. – прийняття першої Конституції СРСР

11 травня    1925 р. — прийняття Конституції УСРР

Повноваження :

 У віданні центру = зовнішньоекономічні відносини, армія, флот, засоби зв’язку, транспорт

 Республіки = внутрішні справи, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я, культура …

 Наслідки :

+

  • Визнання територіальної цілісності України
  • Існування в республіці власного адміністративного центру та державного апарату,
  • Надання певних прав компактно проживаючим національним меншинам та ін.
  • Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням

 — 

  •  Україна перетворилася на маріонеткову державу

 

 

Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні

Поняття: НЕП, продподаток, «червінець» (золотий карбованець) , госпрозрахунок

Дати: 1921 – 1929 рр. – запровадження  НЕПу,

1921 – 1922 рр. – голод   Радянської Росії (1921 – 1923 рр. в  Україні)

15 березня 1921 р. Х з’їзд РКП(б) – початок НЕПу

НЕП – нова економічна політика – система заходів, запроваджених більшовиками у 1920-ті рр. з метою відродження економіки Росії. НЕП включав елементи ринкової економіки і був відступом від  політики воєнного комунізму.

 Внутрішнє становище УСРР на початку 20-х років характеризується глибокою кризою, яку визначали:

  • Економічна розруха.

Збитки оцінювалися у 10 млрд. крб. золотом. Виробництво промислової продукції у республіці знизилося до 1/10 довоєнного рівня. У 1920 р. в Україні продукувалося сталі — 1,7%, прокату — 1,8%, вугілля (Донбас) — 22% від рівня 1913 р. З 11 тис. підприємств 1921 р. в республіці діяло понад 2,5 тис. переважно дрібних підприємств. Валовий збір хліба в Україні 1920 р. становив майже 38,5% від рівня 1913 р.

  • Політична нестабільність.

Напр. 1920 — на початку 1921 pp. тільки у великих повстанських загонах налічувалося понад 100 тис. осіб.

На Півдні та частині Лівобережжя повстанці діяли під анархо-комуністичними гаслами, на решті території —під націоналістичними.

19 серпня 1920 р. – літо 1921 р. «Антоновщинна» — повстання селян в Тамбовської губернії(50 тис.)

Повстання матросів  Кронштадту весною 1921 р. («За Радянську владу без більшовиків»)

  • Спад світового революційного руху

Вичерпав надії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату, що змусило більшовицький режим дотримуватися гнучкішої лінії в ставленні до селянства.

  • початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні.(1920 рр., VIII з’їзд Рад) Прийнято рішення про будівництво Дніпрогесу. В Україні було споруджено 50 електростанцій (Харківська, Луганська, Полтавська, Артемівська )

 Голод 1921—1923 pp.

Причини голоду

  • післявоєнна розруха;
  • скорочення виробництва с/г продукції;
  • політика «воєнного комунізму»;
  • Катастрофічна посуха та неврожай 1921 р. загострили ситуацію з хлібом у найважливіших зернових районах Росії, Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. УСРР зібрала лише 30% урожаю 1916 р.

Тільки в степових губерніях республіки загроза голоду  зросла з грудня 1921 до травня 1922 р. з 1,2 млн. до 3,8 млн. осіб, а по всіх губерніях — до 5,6 млн. осіб, що становило 25% населення УСРР.

Епіцентром лиха в Україні стала Запорізька губернія.

Заходи влади

  • замовчування наявності голоду в Україні;
  •  збір продподатку та вивезення хліба з України;
  • вилучення церковних цінностей для боротьби з голодом;
  • АРА і Джойнт (90 % допомоги), місія Нансена, Сербсько-Хорватсько-Словенський комітет, Швейцарський, Дацький, Німецький Червоний Хрест, французький Вереліф, Швейцарські комітети в Берні та Цюріху, Чехословацька місія, релігійні організації.(переважно протестантські)

Наслідки голоду

  • померло 1,5 – 2 млн. чоловік;
  • придушення селянського повстанського руху в Україні та зміцнення більшовицької влади.

 Сутність НЕПу:

Протягом 1921—1922 pp. формується непівська модель організації суспільства, яка фактично реалізовувалася на практиці. Ця модель базувалася на концепції шляху до соціалізму через державний капіталізм. Її складовими були в політико-ідеологічній сфері — жорсткий однопартійний режим; в економіці — адміністративно-ринкова система господарювання.

  • Заміна на селі продрозверстки продподатком (1921 р. – загальна сума податку становила 126 млн пудів зерна замість 180 млн пудів згідно з продрозкладкою)
  • Денаціоналізація середніх і дрібних підприємств, впровадження госпрозрахунку Різни форми власності: приватна, орендна, кооперативна
  • Продаж надпланової продукції за ринковими цінами
  • Відновлення під контролем держави товарно-грошових відносин
  • Проведення фінансової реформи – введення червінця

Під контролем держави – важка промисловість, фінанси, транспорт, зовнішня торгівля    (21 республіканський і 54 губернські трести)

Вриватний капітал у перші роки непу контролював 75% роздрібного товарообігу республіки

 Схема_НЕП

Запровадження непу мало помітні економічні наслідки.

Тільки у 1928—1929 pp. в Україні вироблено електроенергії на 138% більше, ніж у 1913 p., кам’яного вугілля — на 119,3%, сталі — на 117%.

Поступово виходило з кризи і сільське господарство республіки, яке за обсягом валової продукції вже 1927—1928 pp. дещо перевищило рівень виробництва 1913 р. (на 10% більше ніж 1913 р.)

Кооперація = 85% селян

Колгоспи та комуни = 1,2 селянських господарств і займали 1,4% земельних площ

Особливостями НЕПу в Україні було те, що:

  • Розпочався в 1922 р., тобто  пізніше ніж в Росії (1921 р.).
  • Зберігались денаціоналізованими підприємства з річним оборотом 1 млн. крб. тощо.

“Воєнний комунізм”

НЕП

  • Продрозкладка.
  • Заборона вільної торгівлі.
  • Відсутність товарно-грошових відносин.
  • Натуралізація зарплати.
  • Карткова система.
  • Трудова повинність.
  • Втілення принципу «хто не працює – той не їсть». Мілітаризація економіки, трудові армії.
  • Червоногвардійська атака на капітал. Тотальна націоналізація навіть дрібних підприємств.
  • Сувора централізація управління
  • Червоний терор тощо.
Економічні методи управління.

  • Відносне пом’якшення репресивної системи тощо.
  •  Продподаток.
  • Вільна торгівля спочатку в межах місцевого товарообігу.
  • Грошова реформа 1924 р. /золотий червінець/.
  • Ринок вільнонайманої праці.
  • Денаціоналізація дрібної і середньої промисловості.
  • Децентралізація. Госпрозрахунок.

НЕП дав змогу здійснити те, чого раніше не вдалося досягти силою зброї – ліквідувати повстанський рух.  Селяни почали відвертатися від повстанців. Повстанці втратили соціальну опору

Серпень 1921 р. – Н. Махно з кількома десятками соратників прорвався в Румунію

Листопад 1921 р. – Остання спроба  прибічників С. Петлюри підняти антибільшовицьке повстання в Україні (рейд Тютюнника з Польщі закінчилася крахом: загін Тютюнника був розгромлений кіннотою Г. Котовського під містечком Базар на Житомирщині (Другий зимовий похід)

4—29 листопада — Другий Зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника. 23 листопада розстріляно 359 його учасників під Базаром.

Політика «українізації» (коренізації), її наслідки.

  • Причини запровадження політики «українізації»
  • Складові політики
  • Результати

Поняття: коренізація, українізація, теорія «боротьби двох культур»

Особистість: О.Щумський, М.Скрипнік

Дати :

  • Квітень 1923 р. — XIII з їзд РКП(б) проголосив політику коренізації, український різновид  якої дістав назву українізації.
  • 1 серпня 1923 р. — Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію.
  •  12 жовтня 1924 р. — утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.

Олександр Шумський  — один з лідерів лівої течії УПСР, член УКП(б), КП(б)У, народний комісар освіти у 1924 – 1927 рр. розпочинав проведення українізації.  Загинув після  війни

Микола Скрипник – один з організаторів КП(б)У народний комісар освіти у 1927 – 1933 рр,один з головних прихильників українізації серед більшовицького керівництва, витупав за розширення прав УСРР в складі СРСР. Закінчив  життя самогубством.

Українізація – це політика більшовиків в галузі культури в 20-ті рр., спрямована на поширення української мови в різних сферах суспільного життя

Причини:

  • міжнародні — частина українських земель входили до складу Чехословаччини, Польщі та Румунії, де проводилась антиукраїнська політика
  • Радянська влада прагнула знайти «спільну мову» з інтелігенцією та українським селянством
  • Зміцнити щойно створений СРСР

Мета :

  • Посилення контролю та впливу комуністичної партії в національних районах шляхом надання народам СРСР можливості розвивати національну культуру

Процесом українізації керував народний комісаріат освіти, на чолі якого стояли прибічники українського національного відродження — Г. Гринько, О. Шумський. М. Скрипник. (М. Хвильовий, В. Затонський)

Заходи щодо українізації передбачали:

  • розширення сфери вживання української мови, особливо в партії та уряді. Було запроваджено діловодство українською мовою в партійних і державних установах. Незнання української мови могло призвести до звільнення чиновника з посади. Водночас зростало число українців в урядових установах. Однак більшість із них зосереджувалася на нижчих щаблях урядово-партійної ієрархії;
  • посилення уваги до підготовки та висування кадрів з представників корінної національності;
  • запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет, журналів українською мовою.

Найбільші успіхи та наслідки українізації:

  • на кінець 1929 р. понад 80% загальноосвітніх шкіл і 30% вищих навчальних закладів вели навчання українською мовою; 40% технікумів
  • переживала піднесення й українська преса. Якщо у 1922 р. книжки рідною мовою становили лише 27% усіх надрукованих в Україні, то у 1927 р. їхня кількість збільшилася до 50%;
  • українська мова була запроваджена  в офіцерських школах і великих частинах військового резерву в Україні;
  • 2/3 діловодства велося українською мовою.
  • В КП(б)У – 55% україномовні, Комсомол – 65%, Радянська влад – 59%
  • Національні адміністративні одиниці : Молдавська АСРР, 7 німецьких нац.. районів, 4 болгарських, 1 польський, 1 єврейський , 954 нац. сільрад, 100 нац. міськрад , 566 німецьких шкіл, 342 єврейських шкіл, 31 польська школа. (Взагалі початковий всеобуч здійснювався понад 20-ма мовами.)

Біла Церква

  • 1921 р.      театр Л. Курбас
  • 1924 р.      музей, 2 технікумі, 1 педучилище …
  • 1925 р.      13 українських шкіл,    7 єврейських, 3 польські, 1 російська.

Противники українізації = Верхівка КП(б)У, зрусифіковані чиновники, пролетаріат, міщанство, інтелігенція (М. Горький, А. Луначарський) …

Наприкінці 20 — на початку 30-х pp. починається відхід від українізації, активні її учасники репресуються, радянська влада повертається до русифікаторської політики царизму.

Коренізація в УСРР

Схема_Укрнз

Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні у 20—30-х роках

Терміни:

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) —  форма українського православ’я, незалежна від іноземних релігійних центрів.

Атеїзм —  (від грец.  безбожний) — світогляд, вчення про життя, філософське вчення, однією з основ якого є заперечення існування будь-яких богів

Автокефалія — автономна церква, вона є незалежною і самостійною в управлінні частиною Вселенської Православної Церкви.

Персоналії:

Василь Липківський – митрополит Київський та всієї України УАПЦ

Дати:

жовтень 1921 р. — перший Всеукраїнський православний церковний собор. Утворення УАПЦ

січень 1930 р. — надзвичайний собор УАПЦ і її саморозпуск

З приходом до влади більшовиків, які були атеїстами, у 1917 р.:

  • Церкву відокремили від держави (священики перестали бути державними службовцями) та школу від церкви (заборонено викладати Закон Божий, проводити в школах релігійну пропаганду та агітацію);
  • власність релігійних установ націоналізували (безкоштовно вилучили на користь держави);
  • церковні та монастирські землі конфіскували.

  Радянська влада з перших днів свого утвердження в Україні вела відкриту антицерковну атеїстичну політику. Духовність і церква оголошувались ворогами нової влади. Вона всіляко намагалась обмежити вплив церкви на суспільне життя. Найнебезпечнішим релігійним супротивником радянська влада вважала Російську православну церкву на чолі з новообраним патріархом Тихоном, який піддав анафемі радянську владу. З метою підірвати вплив православної церкви радянська влада не перешкоджала виникненню релігійних груп. Така ситуація сприяла українізації православної церкви, незважаючи на опір патріарха Тихона і православної ієрархії.

       У жовтні 1921 р. відбувся перший Всеукраїнський православний церковний собор, на якому обрано власну ієрархію, затверджено канони та устрій Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Закон про автокефалію (самостійність) було прийнято в Українській Народній Республіці іще 1 січня 1919 p., але тоді у зв’язку зі зміною влади його не було реалізовано. Всеукраїнська Церковна Рада обрала митрополитом священика Василя Липківського. До цього він був настоятелем Софійського собору і вів Службу Божу українською мовою. Нова церква швидко зростала і на кінець 20-х років була другою за чисельністю парафій та віруючих після Української православної церкви. Головними засадами УАПЦ були національність і незалежність від світської влади, демократизм, прагнення до поновлення давніх українських звичаїв. Богослужіння велось українською мовою. Священикам заборонялось носити ризи, бороди і довге волосся. Церковна ієрархія будувалась на виборних засадах.

 Швидкий успіх УАПЦ занепокоїв більшовицьке керівництво. До того ж УАПЦ критично ставилась до радянської влади. Спочатку власті намагались розкласти церкву зсередини, підтримуючи розкольницькі церковні організації.

  У 1924 р. з’явилась «Діяльна Христова церква» (ДХЦ), на чолі якої став М. Мороз з осередком у Михайлівському монастирі у Києві. Але вона виявилась нежиттєздатною і у 1927 р. припинила своє існування.

  У 1925 р. виникає «Соборно-єпископальна церква» під проводом Феофіла Булдовського. Ця церква була лояльнішою до радянської влади, але відстоювала українську церковну незалежність.

Незважаючи на всі перешкоди, УАПЦ залишалась найвпливовішою українською церквою.

     Поряд зі спробами внести розкол в українську церкву, радянська влада розгорнула широку пропаганду, яка зводилась до висміювання релігії та знущань з віруючих. «Релігія — опіум для народу!» — стало гаслом цієї кампанії. Багато храмів було закрито або зруйновано. Священики зазнавали переслідувань. Так, було розігнано монахів Києво-Печерської лаври, а вона перетворена в антирелігійний музей.

Наприкінці 20-х років влада перейшла у відкритий наступ проти УАПЦ. У жовтні 1927 р. під тиском Державного політичного управління (ДПУ) було усунуто і заарештовано митрополита УАПЦ В. Липківського. Він був звинувачений в українському націоналізмі. У зв’язку з процесом «Спілки визволення України» УАПЦ була звинувачена в антирадянській діяльності.

 Введений у дію 1928 р. Адміністративний кодекс УСРР містив розділ «Правила про культи». Аналогічні документи, які фактично скасовували право на свободу совісті і віросповідань, в інших союзних республіках були прийняті лише через рік.

Розгорнутий наприкінці 20-х років масовий «наступ соціалізму по всьому фронту» означав початок нової атаки на церкву:

  • у травні 1929 року ІІ-й з’їзд Рад України затвердив нову Конституцію публіки. В ній замість «свободи релігійної та антирелігійної пропаганди проголошувалася «свобода релігійних сповідань та антирелігійної пропаганди»;
  • священики, служителі релігійних культів, ченці позбавлялися виборчих прав;
  • віруючі всіх релігійних конфесій перестали бути рівноправними громадянами. Так само, як і колективізація, розорення церкви досягло апогею наприкінці 1929-у перші місяці 1930 року;
  • священиків виселяли нарівні й разом з куркулями, бо служителів церкви відносили до категорії селянських господарів, які мали нетрудові доходи;
  • церкви руйнували, переобладнували на культосвітні установи або віддавали під господарські потреби, дзвони скидали і передавали «на потреби індустріалізації’. На середину 30-х pp. в Україні залишилося лише 9% діючих молитовних будинків порівняно з 1913 роком.

На початку 1930 р. Синод УАПЦ прийняв рішення про саморозпуск., Це не врятувало колишніх священиків УАПЦ від переслідування. На 1941 р. в живих залишились 1 єпископ і 270 священиків, а решта були винищені.
Друга п’ятирічка була оголошена «п’ятирічкою знищення релігії». Ця кампанія мала сумні наслідки: в Україні на середину 30-х років залишилось порівняно з 1913 р. лише 9% церковних споруд.

Відродження УАПЦ відбулося на соборах 1989 р. у Львові та 1990 р. у Києві. Уперше в історії українського православ’я було обрано патріарха — Василя Липківського.

 

                           УСРР (1921 – 1928 рр.)                    

Тест

Варіант І

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського  суспільства 1920-х років? 

1.  «Певна частина державних ресурсів і ресурсів приватного господарства дістають  право вільного обігу на товарному ринку за принципом купівлі-продажу…»

2.  «Тепер же кількість тих, хто харчується за рахунок закордонних комісій допомоги  голодуючим в Україні, не перевищує 10% загальної кількості голодуючих…»

                  А.Відображено в обох уривках.                Б.Лише в першому.

                  В.Лише в другому                                      Г.Не відображено в жодному з                                                                                                           уривків.

2. Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр. визначався 

А  «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками,  посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади.

Б  юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави  й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах.

В  «воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах  автономного утворення.

Г  «військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак  незалежної держави.

3.Процес конституційного оформлення СРСР завершився 

А  1920 р.          Б  1921 р.        В  1922 р.         Г  1924 р.

4.У якій галузі господарства УСРР у 1920-х роках розпочалася реалізація плану ГОЕЛРО? 

А  енергетичній        Б  металургійній        В  машинобудівній        Г  вуглевидобувній

5.Розвиткові сільського господарства України в період НЕПу було притаманне 

А  створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

Б  функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств.

В  об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи.

Г  розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад.

6.«Криза збуту», що охопила економіку УСРР у 1922 – 1924 рр., характеризувалася 

А  неможливістю реалізувати продукцію на зовнішніх ринках в умовах економічної блокади.

Б  падінням цін на промислові товари в умовах зростання цін на сільськогосподарську  продукцію.

В  падінням купівельної спроможності населення внаслідок зростання безробіття.

Г  падінням цін на сільськогосподарську продукцію в умовах зростання цін на  промислові товари.

7.У результаті здійснення в Україні в 1920-х – на початку 1930-х років політики коренізації 

А  реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в  звичайні райони.

Б  замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною  українською мовою.

В  збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату.

Г  розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення  культурної роботи серед українців за кордоном.

8.Політика коренізації, що здійснювалася в Україні в 1920-х – на початку 1930-х років, передбачала 

А  повне витіснення російської мови державною українською мовою з діловодства та засобів  масової інформації.

Б  створення національних адміністративних районів, забезпечення культурних прав  національних меншин.

В  розширення повноважень республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної  роботи серед українців за кордоном.

Г  суцільну заміну на керівних посадах партійно-державного апарату представників інших  національностей українцями.

9.Олександр Шумський і Михайло Волобуєв у 1920-х роках 

А  критикували кадрову та економічну політику союзного керівництва в Україні.

Б  засуджували «націонал-комуністичний ухил» партійного керівництва України.

В  виступали за згортання політики українізації та політики колективізації.

Г  були послідовними прихильниками сталінського плану «автономізації».

10.Однією з причин упровадження в Україні НЕПу, як нової моделі господарювання, було

А продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства.

Б невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади.

В здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції.

Г піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції.

11.Про якого діяча культури України 1920-х рр. йдеться в листі Й. Сталіна до Л. Кагановича?

«…Вимоги про «негайну дерусифікацію пролетаріату» на Україні, його думка про те, що «від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше», його заява про те, що «ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва»… звучать тепер… більш ніж дивно».

А М. Зерова              Б Л. Курбаса            В М. Хвильового             Г О. Довженка

12.Стосовно якого політичного курсу було прийнято цитовану нижче резолюцію?

«Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів – українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності.

Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму».

А коренізації      Б колективізації             В індустріалізації             Г культурної революції

13.У Паризькому протоколі (1920 р.) задекларовано, що «Англія, Франція, Італія… вважають  цілком виправданим приєднання Бессарабії до…» 

А  Української Соціалістичної Радянської Республіки.            Б  Української Народної                                                                                                                         Республіки.

В  Королівства Румунія.                                                                Г  Республіки Польща.

14.Уряд якої країни вживав упродовж 1920 – 1930-х років описані нижче заходи?  «На Волині та Поліссі  протягом п’яти років осаджено понад 8 тисяч родин військових.  Дано  їм,  за  розпорядженням  уряду,  найкращі  землі  від 20 до 80 га,  деревину  на  будівництво, грошей чимало». 

А  Румунії                 Б  Чехословаччини               В  Польщі                 Г  Угорщини

15. Масові  репресії  щодо  українського  населення  Галичини,  здійснені  польським  урядом  восени 1930 р., отримали офіційну назву 

А  асиміляція.                Б  пацифікація.                В  депортація.               Г  нормалізація.

16. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України? 

А  1923 р.              Б  1939 р.                 В  1941 р.               Г  1945 р.

17.У якому уривку з історичного джерела відображено один із заходів, спрямованих на  асиміляцію українців у 1920 – 1930-х роках? 

А  «Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням  українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту  тільки в …школах з румунською мовою викладання».

Б  «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за урядовим  розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

В  «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде  виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».

Г  «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та  органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження українського  життя в обмежених рамках».

18.Постанова ВЦВК «Про воєнний союз радянських республік Росії, України, Латвії, Литви і Білорусії  була прийнята:

А) 1917р                  Б)1918р                     В) 1919р                 Г)1920р

19.Радянський Союз утворився:

А) 1920р              Б) 1922р             В) 1924р             Г) 1926р

20.До складу СРСР увійшли:

A)   Латвія, Росія, Білорусь, Україна                                 Б) Росія, Білорусь,                                                                                                                                     Україна, Грузія

B)   Білорусь, Росія, Прибалтика, Україна                       Г) Росія, Білорусь, Україна,                                                                                                                  Закавказька федерація

21.Запровадження НЕПу

А) 1919р             Б) 1921р             В) 1923р            І’) 1925р

22.Голод в Україні

А)1920   1921рр         Б)1921    1922рр         В)1921    1923рр         Г)1922   1924рр

23.Упровадження грошової реформи

А)1922р             Б) 1923р            В)1924р            Г)1925р

24. Нова економічна політика була проголошена на:

А) 8 Всеросійському з’їзді Рад               Б) 10 з’їзді РКП(б)В)

 В) 11 з’їзді РКП(б)                            Г)12 з’їзді РКП(б)

25.Політика коренізаціі була проголошена :

А)1922р            Б) 1923р           В) 1924р           Г)1925р

26.Українська Автокефальна Православна Церква проіснувала

А) 1920 — 1930рр       Б) 1921 — 1930рр       В) 1922 — 1930рр        Г) 1923 — 1933р

27.Введення в дію Адміністративний кодекс УСРР, в якому був розділ «Правила про культи»

А) 1925р             Б) 1926р              В) 1927р             Г)1928р

28. Позначте повноваження, яких не мала Україна в складі СРСР

А) Право на управління внутрішніми справами

Б) Право на самостійні зовнішньополітичні відносини

В) Право на виходу зі складу СРСР

Г) Право на територіальну цілісність

 Чи згідні Ви з наступними твердженнями? Дайте відповідь А) ТАК або Б) НІ

29. За Конституцією УСРР у складі республіки було утворено Молдавську АСРР

30. УСРР могла на практиці реально скористатися своїм правом вільного виходу зі складу СРСР

31. Згідно з радянською конституцією Україна отримала чітко визначену національно-територіальну цілісність із власним адміністративним центром та апаратом

32. Радянська влада підтримувала різні сектантські угруповання

33. Радянська влада погодилася на створення в Україні Української автокефальної православної церкви

34. КП(б)У допускала інакомислення в культурної і ідеологічної областях.

 Закінчити речення:

35.Українізація – це

36.УАПЦ – це

37.Продрозкладка —  це

38.“Пацифікація” – це

39.Польща “Б” — це

40.Продподаток — це

 Завдання на встановлення відповідності

41.Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які  потрібно використовувати, характеризуючи їх. 

1  Українська революція  (1917 – 1918 рр.)

2  Україна в боротьбі за  збереження державної  незалежності (1918 – 1920 рр.)

3  Україна в умовах нової  економічної політики       (1921 – 1928 рр.)

4  Радянська модернізація  України (1929 – 1938 рр.)

А  П’ятирічка, колективізація, «закон про п’ять колосків»,  Голодомор, масові репресії, «розстріляне відродження».

Б  Конституція УНР, Українська держава, Директорія,  Акт злуки, «воєнний комунізм», продрозверстка.

В  Асиміляція, осадники, пацифікація, інтегральний  націоналізм, Карпатська Україна.

Г  Українська Центральна Рада, Універсал, українізація  армії, Українська Народна Республіка, радянська  влада.

Д  Продподаток, трест, договірна федерація, Союз РСР,  Конституція УСРР, коренізація.

 42.Установіть відповідність між суспільно-політичними подіями 1920-х рр. і їхніми наслідками.

1.Проголошення курсу на коренізацію в УСРР.

2.Утворення Союзу РСР.

3.Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії по боротьбі з неписьменністю.

4.Проголошення курсу на нову економічну політику.

А.Запровадження трудової мобілізації, заборона товарно-грошових відносин і вільної торгівлі.

Б.Зростання питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

В.Швидка відбудова промисловості, зростання продуктивності праці та фізичного обсягу продукції.

Г.Половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Д.Затвердження нового тексту Конституції УСРР, де юридично закріплювалися повноваження республіки.

 43.Установіть відповідність між історико-географічними назвами земель та їхньою державною належністю на кінець 1937 р.

1 Наддніпрянщина та Слобожанщина                 2 Східна Галичина та Західна Волинь

3 Північна Буковина та Південна Бессарабія     4 Закарпаття

А Польська Республіка

Б Чехословацька Республіка

В королівство Угорщина

Г Українська РСР

Д королівство Румунія

 44.Доберіть до імен історичних постатей їхні характеристики:

1. Д.Лебідь        2. М.Скрипник       3. В.Ленін       4. О.Шумський

А. Народний комісар освіти у 1924 – 1927рр, розпочинав проведення українізації

Б. Виступив з “теорією”, в якій доводив, що в Україні точиться “боротьба” двох культур: російської  — “пролетарської, передової”, і української – “селянської, відсталої”

В. Народний комісар освіти у 1927 – 1933рр,  прихильник українізації, виступав за розширення прав УСРР в складі СРСР

Г. Ініціатор нової компанії репресій проти інтелігенції. За кордон вислали кілька сотень представників інтелектуальної еліти країни

 45. Установіть відповідність:

       A)Сталін                                    1. федерація

       Б) Ленін                                    2. автономізація

       B)Раковський                          3. союз

       Г) Волобуєв                              4. конфедерація

                                                           5. націонал-комунізм

 Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

 46.Установіть послідовність укладення міжнародних договорів (угод).

А. Варшавська угода між Директорією УНР і урядом Польської Республіки.

Б. Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа»).

В. Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою.

Г. Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками.

 47.Установіть хронологічну послідовність подій:      

А. утворення СРСР

Б. 10 з’їзд РКП(б)

В. завершення відбудови народного господарства України

Г. прийняття Конституції СРСР

 48.Установіть хронологічну послідовність подій:      

Розпуск УАПЦ

Заслання Липнівського до Сибіру

Впровадження НЕПу

Виникнення синодальної церкви

 49.Установіть хронологічну послідовність подій:      

А. Входження Українських земель  до складу Чехословаччини

Б. Входження Українських земель  до складу Польщі

В. Утворення ОУН

Г. Проголошення незалежності Карпатської України

 50 Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

  1. Ухвали Раднаркому УСРР щодо українізації
  2. Затвердження першої Конституції СРСР
  3. Другий зимовий похід армії УНР
  4. Затвердження Союзного договору на І з’їзді рад СРСР

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

51. Що було характерним для економічного життя УСРР у 1920-х роках? 

1.  Продподаток

2.  Кооперація

3.  Трудова мобілізація

4.  Ліквідація куркульства як класу

5.  Госпрозрахунок

6.  Коренізація

 52.Укажіть  назви  мирних  договорів,  у  яких,  серед  іншого,  визначалася  державна  належність  західноукраїнських земель у 1920-х роках. 

1.  Версальський

2.  Сен-Жерменський

3.  Нейїський

4.  Тріанонський

5.  Севрський

6.  Ризький

 53.Які  заходи  здійснювалися  партійно-державним  керівництвом  УСРР  у  галузі  сільського  господарства республіки впродовж 1921 – 1928 рр.? 

1.  Зведення всіх податків із селянського двору до єдиного сільгоспподатку в грошовій формі.

2.  Створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

3.  Розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств.

4.  Упровадження продрозверстки на всю сільськогосподарську продукцію.

5.  Звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

6.  Створення мережі МТС для технічного обслуговування селянських господарств.

7.  Об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи.

 54.Які твердження щодо політики коренізації, здійснюваної в Україні в 1920-х – на початку  1930-х років, є правильними? 

1.  На  керівних  посадах  представників  інших  національностей  масово  замінювали  українцями.

2.  Приділяється особлива увага підготовці та висуванню кадрів корінної національності.

3.  Створюються  окремі  адміністративно-територіальні  одиниці  в  місцях  компактного  проживання неукраїнського населення.

4.  Українська мова в республіці проголошується державною, а в системі освіти республіки  мови національних меншин замінюються українською.

55. Що передбачала запроваджена в 1921 р. нова економічна політика (неп) ?

1. Заборона приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин

2. Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів

3. Запровадження продовольчої розкладки на селянську продукцію

4. Об’єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести

5. Передача дрібних підприємств в оренду організаціям і приватним особам

56. У яких твердженнях ідеться про М. Скрипника ?

1. У 1922 – 1928 рр. – віце-президент ВУАН, автор низки досліджень з історії літератури та літературознавства

2. Член ЦК КП(б)У, обіймав партійні та державні посади. У 1924 – 1927 рр. – нарком освіти УСРР

3. Учасник установлення більшовицької влади в УКра\ні, проте в 1933 р. був звинувачений у «національних ухилах»

4. Сприйняв українізації середньої й вищої школи, розвиткові книговидання та періодики українською мовою

5. Один з головних організаторів Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні, згодом репресований

57. У яких твердженнях ідеться про Є. Коновальця ?

1. Від жовтня 1938 р. – голова уряду, незабаром —  президент Карпатської України

2. Ініціатор створення у 1920 р. Української військової організації (УВО)

3. З листопада 1943 р. – головнокомандувач Української повстанської армії (УПА)

4. У травні 1945 р. заарештований радянськими спецслужбами і вивезений до СРСР

5. Перший голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН)

 58. У яких твердженнях ідеться про Х. Раковського

1. У 1919 – 1923 рр. (з перервами) очолював українських радянський уряд

2. Виступав громадським звинувачувачем на процесі «СВУ»; 1934 – 1937 рр. голова Раднаркому УРСР

3. На початку 1933 р. відряджений в Україну як особистий представник Мталіна х необмеженими повноваженнями

4. Вимагав від більшовицького центру «реального» суверенітету УСРР, виступав проти плану «автономізації» республік

5. У 1928 – 1938 рр. – генеральний (від 1934 . —  перший) секретар ЦК КП(б)У

 59.       У яких твердженнях ідеться про Олександра Шумського ?

  1. З боку УРСР підписав Договір про утворення СРСР і був одним зі співголів ЦВК СРСР
  2. 1908 року — член Української соціал-демократичної спілки.
  3. З вересня 1924 по лютий 1927 — нарком освіти УСРР, активно проводив політику українізації
  4. Належав до тієї частини партійного і державного апарату УРСР, яке орієнтуючись на Москву,
  5. Заарештований 13 травня 1933 року за звинуваченням у приналежності до Української військової організації (УВО) — підпільної організації,

60.       У яких твердженнях ідеться про Григорія Петровського

  1. У липні 1917 року Петровський був направлений ЦК РСДРП(б) в Україну для боротьби проти  УНР
  2. Активно проводив політику українізації
  3. З боку УРСР підписав Договір про утворення СРСР і був одним зі співголів ЦВК СРСР
  4. Належав до тієї частини партійного і державного апарату УРСР, яке орієнтуючись на Москву,
  5. Був одним з ініціаторів організації Голодомору 1932-33 рокі

Складіть порівняльну таблицю:

                                           Н  Е  П “Воєнний комунізм”

 1.Мета впровадження

2.Основні заходи

3.Результати і наслідки

 

  • Знайдіть  і виправте в історичному тексті три помилки:

Політика “українізації” була складовою частиною політики “коренізації”, проголошеної 12 з’їздом РКПБ(б) у 1928р. Вона передбачала виховання національних кадрів для державних та партійних структур радянської влади в Україні, впровадження в роботу останніх української мови, розширення можливостей отримання освіту українською мовою, розвиток національної культури. Українізація сприяла піднесенню громадської активності творчої інтелігенції. Зокрема, для наукової роботи в республіку повернувся видатний український історик В.Вернадський.

  • Знайдіть  і виправте в історичному тексті дві помилки:

30 червня 1922 року в Москві відбувся І з’їзд Рад СРСР. Було прийнято декларацію про утворення СРСР і укладено союзний договір. Союз утворили чотири радянські держави: Росія, Білорусь, Закавказька Федерація та Молдова

  • Знайдіть  і виправте в історичному тексті три помилки:

 На Х з’їзді РКП(б) у 1920 р. було прийнято рішення про початок непу. Одним із головних елементів цієї політики була заміна продподатку для селян на продрозкладку

  • Знайдіть  і виправте в історичному тексті три помилки:

У 1925 р. було прийнято Конституцію Союзу Радянських Суверенних Республік. Всі республіки формально були рівноправними. Столицею СРСР було визнано Ленінград

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_10кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *