Українські землі у складі іноземних держав

Українські землі у складі іноземних держав

Карта_інзмн

 Польська – Литовська доба XIV – XVI ст.  

Українські землі

Угорщина   — наприкінці ХІІІ – початку XIV ст. Угорщина приєднала до себе Закарпаття.

 З 1372 р. по 1387 р. у складі Угорського королівства перебувала Галичина.

1526 р. – Угорщина була поділена між Туреччиною, Австрією та Семиграддям. Закарпаття опинилося у складі Австрії та Семиграддя і стало ареною безперервних війн.

  Молдова   — XIV ст. Буковина  1359 р. – Захоплення Молдавським князівством північної Буковини. (Шипинська земля = Чернівецька обл.)

XVI ст. Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від Османської імперії. Придунайські землі

Кримське ханство  —  У 1449 р. на півдні України з’являється нова держава, що відділилася від Золотої Орди (1475-78 рр. – васал Османської імперії (султан Мехмед ІІ Фатих), засновник Хаджі — Гірей, потомок Чингізхана) Крим, Північне Причорномор’я, Приазов’я, Подніпров’я

У 1 вересня 1482 р. кримський хан Менглі-Гірей нападає на Київ. З того часу кримські татари постійно нападають на Україну й Литву. Литва починає шукати допомоги в Польщі. Іноді литовський князь ставав також польським королем.

Васальна залежність залежність феодала (або держави) від сильнішого феодала (або держави) – сюзерена (сеньйора).

Ясир – бранці (поневолені), яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі з ХV до середини XVIII ст.

Карта_інозем

 Польща

 У 1340 р. та 1349 р. унаслідок походів польського короля Казимира ІІІ Галичина опиняється у складі Польського королівства. У результаті боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною остаточно Галичина була приєднана до Польського королівства в 1387 р.

У 1434 р. на землях Галичини створювалося окреме Руське воєводство, на яке поширювалося загальне польське право та католицизм. У 1434 р. було приєднано до Польського королівства західне Поділля, на території якого створено Подільське воєводство.

У 1434 р. був виданий привілей польського короля Владислава ІІІ, згідно з яким місцева українська православна шляхта зрівнювалася в правах із польською католицькою.

  Московія З кінця ХV до першої половини XVI ст. Московське князівство веде постійні війни з Великим князівством Литовським за землі колишньої Київської Русі. У результаті в 1500 – 1503 рр. Московське князівство приєднало до себе Чернігово-Сіверські землі сучасної України.

(Іван III 1462 – 1505рр – «Государ   вся Русі», «Москва – третій Рим»)

Велике князівство Литовське

карта-Вел_кн_Лит

 (Міндовг (1230-1263рр, Гедимін (1316-1341рр),  Ольгерд (1341-1377рр), Вітовт (1392 – 1430рр)

 ХІІІ ст., на півночі оформилася нова держава — Литва, що не тільки об’єднала литовські племена, але й почала наступати на білоруські та українські землі. Засновником литовської держави був князь Міндовг (1230 — ті рр.) Князь Гедимін (1316 — 1341) приєднав частину білоруських і українських земель. Гедимін почав називати себе королем литовським і руським. Для зміцнення своєї держави зав’язав родинні відносини з українськими й білоруськими князями, сприяв поширенню української культури в Литві. При князі Ольгерді (1345 – 1377) Литва поширила свої володіння на північні й центральні українські землі. Це було проведено майже без насильства, тому що місцеві князі були ослаблені внутрішньою роздробленістю й постійною боротьбою з татарами. Ольгерд приєднав спочатку Чернігово-Сіверську землю, а в 1362 р. — Київ і КиївщинУу, а також Переяславщину. Ольгерд посадив у Києві свого сина Володимира Ольгердовича,  який іменував себе «З божої  ласки князь київський».

У 1362 р. у битві під Синіми Водами українсько-литовські війська розбили татар, звільнивши українські землі з-під їхньої влади.

Після цього Литва зайняла Поділля. При Ольгерді територія Великого Князівства Литовського складалася на 80% з українських і білоруських земель. До 1385 р. українці мали рівні права з литовцями. Українські князі входили до складу великокнязівської ради, займали високі посади у війську й адміністрації. Українська мова була державною мовою, українська культура, право («Руська правда») панували в литовській державі. Православна церква була пануючою.

80% території (українські, білоруські, руські)      Мирним шляхом        Система управління незмінною (данина, збройна допомога)Руська мова – державна    «Руська правда»     Православна віра

Схема_Литвдоба

Схема_Литвдоба2

 Українські землі наприкінці  XIV на початку XVI cт.

Після смерті Ольгерда до влади прийшов його син Ягайло (1377 — 1392), який через зовнішню погрозу від Тевтонського ордену й Московського князівства почав зближення з Польщею. Він одружився з польською королевою Ядвігою й уклав у м. Крево союз (унію) з Польщею.

Кревська унія відбулася в 1385р. Згідно цього союзу Ягайло ставав польським королем, залишаючись при цьому великим литовським князем. У Литві посилився вплив польської шляхти. У 1385 р. Ягайло перейшов у католицтво. Католицтво проголошується єдиною релігією для населення Литви.

Протягом 1380-х – 1390-х рр. відбувається ліквідація удільних князівств на українських землях. Були ліквідовані Київське, Подільське, Новгород-Сіверське Волинське удільні князівства.

1385р

Кревська унія

                Королівство Польське            +       Велике  князівство  Литовське

                                   Ядвіга                                                           Ягайло

                                                                Одружувався

                                                                   Король (Владислав)

                                                              Одна держава

  •  Католицтво (1387 р.)      Українські землі – польська шляхта

Політика Ягайла викликала протидію литовсько-української опозиції, яку очолив Вітовт (1392 — 1430), племінник Ольгерда. У 1392 р. за Островською угодою Польща визнала Вітовта великим князем Литовським. Вітовт перемінив адміністрацію країни, зменшив автономію українських князівств, поширив кордони держави до самого Чорного моря. Однак, зазнавши поразки від татар під Ворсклою в 1399 р., він припинив рух на схід і був змушений шукати угоди з Ягайлом. У 1401 р. за Віленською угодою Вітовт ставав довічним правителем Литви, але визнавав васальну залежність від Польщі, а після смерті Вітовта землі Литви повинні були б перейти під владу польського короля.

1409 – 1411 рр. Литовсько-польська війна проти Тевтонського ордену

1410 р. – Грюнвальдська битва, у якій об’єднані литовсько-польсько-русько-українсько-чесько-угорсько татарські війська розгромили німецьких лицарів Тевтонського ордену.

У 1413 р. відбулася Городельска унія, яка заперечувала положення Кревської унії, визнаючи Литву незалежною. Але вплив Польщі на Литву зберігався. Унія посилила дискримінацію православного населення, обмеживши його участь у державному управлінні.

У 1430-1432 рр. Великим князем Литовським був Свидригайло, що спирався на українських і білоруських князів і виступав проти унії та зближення з Польщею. ( повстання під проводом Свидригайло)

У 1432 р. у результаті змови проти Свидригайла Великим князем Литовським було оголошено Сигізмунда, який виступав за союз із Польщею. Литва розкололася на два ворогуючих табори.

У 1435 р. у битві під Вілкомиром Свидригайло зазнає поразки. Після поразки Свидригайла правителем Литви став Сигізмунд (1435 — 1440), що проводив політику зближення з Польщею. Частина українських князів створили проти нього змову й стратили.

1440-1447 рр. – Великим князем Литовським був Казимир, який з 1447 по 1492 р. також був польським королем. За його правління з 1440 р. по 1471 рр. було поновлено Київське удільне князівство, у якому правили князі Олелько Володимирович та Семен Олелькович. Після смерті останнього у 1471 р. Київщина остаточно перетворилась на провінцію Литви.

1480-1481 рр. – Заколот князів Михайла Олельковича, Івана Ольшанського, Федора Бельського з метою скинути литовське панування на українських землях і приєднати їх до Московської держави. План не здійснився.

1490-1492 рр. – селянське повстання під керівництвом Мухи на Буковині, Галичині, Молдавії тощо. Повстання зазнало поразки.

1500 – 1522 рр. – Московсько-литовські війни, у результаті яких Чернігово-Сіверщина опинилася під владою Москви.

1508 р. – збройний виступ української шляхти на чолі з Михайлом Глинським проти Литви, але невдало.

Під час чергової московсько-литовської війни у 1514 р. литовські війська на чолі з руським православним князем Костянтином Острозьким завдають поразки московським військам у битві під Оршею.

 Запам’ятайте дати

  • 1362 р.— битва на Синіх Водах.
  • 1368—1537 рр.— протистояння між Великим князівством Литовським і Московською державою (московсько-литовські війни).
  • 1385 р.— Кревська унія.
  • 90-ті рр. ХІV ст.— ліквідація удільних князівств на українських землях.
  • 1401 р.— Віленська унія.
  • 1410 р.— Ґрюнвальдська битва.
  • 1413 р.— Городельська унія.
  • 1414 р.— створення окремої православної Київської митрополії.
  • 1434 р.— створення поляками Руського воєводства в Галичині й Подільського воєводства в Західному Поділлі.
  • 1 вересня 1435 р.— битва під Вількомиром.
  • 1452 і 1470 (1471 р.) рр.— ліквідація Волинського і Київського удільних князівств.
  • 1481 р.— змова князів Олельковичів.
  • 1508 р.— повстання М. Глинського

Соціальний устрій України XIV – XVI ст.

Соціально-економічний розвиток України в 16 – першій половині 17 ст.

Після 1569 р. польська шляхта, якій польські королі давали грамоти на так звані порожні землі, почала наступ на центральні українські землі. Там з’явилися великі латифундії (великі феодальні маєтки) польських шляхтичів. Польська шляхта використовувала придбані землі для виробництва сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці, яку вивозили в Західну Європу. Поширюється фільваркове  господарство.

1557р – «Уставою на волоки» (Сигізмунд ІІ Август) виділяв кращі землі під фільварки – це великі багатогалузеві феодальні маєтки, основані на примусовій праці селян, частина продукції яких іде  на продаж.

При нових польських порядках покращився стан міського населення, але користь від магдебурзького права (право міст на самоврядування) отримали в основному поляки й німці, а самоврядування українських міщан було значно обмежене.

Від Люблінської унії найбільше постраждали українські селяни. Вони втратили право на землю, була збільшена панщина (дні відпрацьовування на поміщика). Обмежувалося право переходити від одного власника до іншого. На Волині панщина досягала трьох днів на тиждень. Не набагато кращим було положення селян у малозаселених південних районах, де для залучення селян оголошувалися слободи, звільнення від панщини й повинностей. Але незабаром ці тимчасові пільги були скасовані.

У 1588 р. був виданий Третій Литовський статут, який офіційно запровадив кріпацтво на українських землях.

 Соціальні стани українського суспільства

Привілейовані стани

(користувалися всіма правами та привілеями й не платили податків)

Шляхта – знатні люди, феодали в Речі Посполитій. Найзаможніших, знатних шляхтичів називали магнатами. Також залишалися князі — нащадки колишніх удільних руських князів, які не підпорядковувалися місцевій польській адміністрації.

  • Князі – нащадки удільних князів (не підпорядковувалися місцевій адміністрації)
  • Пани – заможна шляхта з боярського роду, земля – у спадковій власності
  • Зем’яни – середня шляхта, що отримала землю за військову службу з власним загоном
  • Бояри – дрібна шляхта, що служила особисто

 1528 р. – перепис  шляхти = термін «боярин», «зем’янин» => шляхтич

І Литовський статут  1529 р. – поділ шляхетства на шляхту (земля за службу) , і магнатів  (спадковим правом)

ІІ Литовський статут1566 р. – збільшив обсяг прав службової шляхти, зрівнявши її з магнатами

Духовенствослужителі церкви. Духовенство було вищим (митрополити, єпископи, архієпископи) та нижчим (звичайні священнослужителі). У Речі Посполитій привілейоване становище мало лише католицьке духовенство, оскільки поляки та литовці були католиками. Православні українські священики привілейованих прав не мали.

 Непривілейовані

(не мали доступу до управління державою, платили податки та виконували різні повинності)

  • Міщани (15% населення) (300 градове) 130 ремісничих спеціальностей Київ, Львов, Кам’янець = 10-20 тис.
  • Патриціат – найбагатші ремісники-майстри і купці
  • Бюргери – «середній клас»: більшість купців, цехові ремісники
  • Плебс – дрібні ремісники і торговці
  • Цех – самоврядна громада вільних ремісників однією чи кількох спеціальностей. Цехмайстер. Статут

Магдебурзьке  право – міське право ( міське самоврядування, XIII ст. Німеччина) «Саксонское зерцало» (сборник германского феодального права) и устав города Магдебурга (1235 р)

Перше українське місто, яке отримало самоврядування – м. Сянок. (1339 р. від Юрія ІІ Болеслава)  Але користь від магдебурзького права мали в основному поляки, а самоврядування українських міщан було значно обмежене.

Заможні міщани обирали  Магістрат – орган міського самоврядування:

  • Лава – суд у кримінальних справах («лавники»)
  • Війт – очолював Лаву (шляхтич)
  • Рада – адміністративний орган і суд у цивільних справах («радники»)
  • Бурмістр – мав керувати діяльністю Ради (на квартал)
  •  Селяни становили близько 80% населення, найнижчий стан суспільства. Від 1588 р., після укладання Третього Литовського статуту більшість селян ставали кріпаками. Селяни сплачували ренту – плата за користування землею. Рента була натуральною, грошовою, відробітковою. У XIV ст. панщина становила 14 днів на рік. У ХVII ст. панщина – 5-6 днів на тиждень. Були також і особисто вільні селяни, які виконували повинності на користь держави. Данники – особисто вільні та економічно незалежні селяни, сплачували державі податки (данину). Тяглові – працювали на державній або шляхетській землі, за що відпрацьовували панщину з власною худобою (тяглом).

Запам’ятайте дати

  • ХІV— перша половина ХVІ ст.— формування шляхетського стану.
  • 1303—1347, 1371—1410 рр.— час існування Галицької православної митрополії.
  • 1375 р.— заснування в Галичині католицької митрополії (архієпископства).
  • 1415—1420, 1458—1596 рр.— час існування Київської («Литовської») православної митрополії.
  • 1439 р.— Флорентійська унія.
  • 1324 р.— надання маґдебурзького права Володимиру-Волинському.
  • 1356 р.— надання маґдебурзького права Львову.
  • 1374 р.— надання маґдебурзького права Кам’янцю-Подільському.
  • 1490—1492 рр.— селянське повстання в Прикарпатті під проводом Мухи й Андрія Борулі.
  • 1499 р. — надання маґдебурзького права Києву.

Кам’янець-Подільський (1432),  Луцьк (1432Мукачево (1445), Київ(1494; існують здогади про застосування в Києві маґдебурзького права за Вітовта, тобто до 1430 року), Брацлав (1497).

  • 1520, 1557 рр.— законодавче встановлення одноденної панщини в Польщі та Литві.
  • 1529, 1566, 1588 рр.— Литовські статути: «Старий» (1529), «Волинський» (1566), «Новий» (1588).

  

Відео-фільми:

  • Литовська експансія. Гедимін. Ольгерд
  • Ягайло. Кревська унія
  • Вітовт
  • Казимир
  • Свидригайло
  • Кримське ханство
  • Похід Менглі-Гірея на Київ
  • Боротьба з Тевтонським Орденом

Тести

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

 1.Позначте рік припинення існування Галицько-Волинського князівства як єдиної держави

А) 1336 р.        Б) 1340 р.        В) 1345 р.        Г) 1347 р.

 2.Позначте ім’я литовського князя, який іменував себе «З божої  ласки князь київський»

А) Ольгерд Гедимінович                    Б) Володимир Ольгердович

В) Ягайло Ольгердович                      Г) Вітовт Кейстутович

 3.Позначте, хто зазнав поразки під час Грюнвальдської битви

А) Татарські війська         Б) Тевтонський орден

В) Руські війська               Г) Угорський король

4.Позначте рік проголошення незалежності Кримського ханства

А) 1446 р.          Б) 1447 р.           В) 1448 р.         Г) 1449 р.

5.Позначте, у чому полягає суть Городельської унії

А) Династичний шлюб литовського князя й московської княгині

Б) Угода між литовським князем Свидригайлом і московським князем Іваном III

В) Надання православній шляхті Литовського князівства рівних прав із католиками

Г) Підтвердження автономії Литви й зрівняння в правах польської та литовської знаті

6.Свидригайло Ольгердович став Великим князем Руським:

А) у 1412 р.            Б) у 1430 р.               В) у 1452 р.             Г) у 1471 р.

 7.Правителі якої країни щодо приєднаних українських земель дотримувалися принципу «Старого не порушувати, нового не впроваджувати»?

А) Великого князівства Литовського

Б) Польського королівства

В) Московського царства

Г) Угорського королівства

 8.Позначте подію, в результаті  якої Польщі й Литві вдалося припинити агресію Тевтонського ордену на Схід

А) Битва на Синіх Водах

Б) Куликовська битва

В) Грюнвальдська битва

Г) Битва під Вилькомиром

9.У якому столітті відбулися описані події?

«…Василій Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський. Король Сигізмунд… послав проти нього свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і брацлавського, з хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали князь з воїнами литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та погубили вісімдесят тисяч, а інших в полон взяли».

А) XІV ст.              Б) XV ст.                   В) XVІ ст.              Г) XVІІ ст.

10.Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

«…государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, …що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви… Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського». У якій угоді були зазначені ці умови?

А) Кревській унії 1385р.

Б) Городельській унії 1413р.

В) Люблінській унії 1569р.

Г) Берестейській унії 1596р.

 11.Хто з литовських князів після смерті Вітовта очолив боротьбу Литви проти включення її до складу Польщі, але у 1435-1438 рр. зазнав поразки:

А) Свидригайло             Б) Ягайло            В) Сигізмунд              Г) Казимир

 12.Хто з найвпливовіших українських магнатів у 1508 р. підняв у Литві повстання з метою реставрації удільно-князівського ладу, вимагаючи відновлення Київського князівства, але зазнав невдачі:

А) Костянтин Острозький

Б) Федір Бельський

В) Іван Ольшанський

Г) Михайло Глинський

 13.У якій битві об’єднане військо литовського князя Ольгерда і князівств Південно-Західної Русі отримало перемогу, що поклала початок звільненню українських територій від татаро-монгольських завойовників:

А) під Синіми Водами

Б) на р. Калка

В) під Вилькомиром

Г) на р. Ворскла

 14.Хто з литовських князів став правити на Волині після смерті останнього представника галицько-волинської династії Романовичів:

А) Ольгерд                 Б) Любарт                        В) Гедимін          Г) Вітовт

 15.Коли Галичина остаточно увійшла до складу Польського королівства

А) у 1340 р.       Б) у 1349 р.         В) у 1370 р.        Г) у 1387 р.

 16.У якому році у Литовському князівстві мала місце «змова князів», яку очолили князь Іван Ольшанський, князь Михайло Олелькович і князь Федір Бєльський

А) 1481 р.            Б) 1500 р.           В) 1507 р.       Г) 1508 р.

17. Першим українцем — автором друкованого видання, а також ректором Болонського університету був:
А Іван Федоров
Б Швайпольт Фіоль
В Юрій Дрогобич
Г Костянтин Острозький

18. Адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялася територія
Галичини і Західного Поділля, що входили до складу Польщі, — це:
А воєводство                    Б удільне князівство
В комітат                          Г земля

19. Битва під Оршею, у якій польсько-литовські війська під проводом князя Костянтина Острозького розбили московську армію, відбулася:
А у 1452 р.                     Б у 1471 р.                    В у 1503 р.                    Г у 1514 р.

20. Закрита корпоративна спілка, до якої входили особи, що належали до
одного або кількох зближених ремісничих фахів, — це:
А гільдія                 Б каста               В цех              Г громада

21. Привілейований стан у Литві й Польщі, який походив від князів, бояр, службовців при княжому дворі, — це:
А козаки                       Б шляхта              В бояри                Г купці

Завдання на встановлення відповідності.

 22. Установіть відповідність перебування українських земель під владою іноземних держав:

1. Галичина             2. Київщина              3. Буковина             4. Таврія

А) Московська держава

Б) Польське королівство

В) Молдавське князівство

Г) Велике князівство Литовське

Д) Кримське ханство

23. Установіть відповідність між назвою суспільного стану у Великому князівстві Литовському та його характеристикою.

1 шляхта                  2 міщани                    3 козаки                 4 холопи

А найбільш безправний стан, позбавлений особистої свободи і власності
Б військовий стан, який утворився на південних кордонах Литви для захисту населення від татар
В населення міст, яке займалося переважно ремісництвом та торгівлею
Г особисто вільні селяни, які володіли землею і знаряддями праці
Д найвищий стан у державі, до якого входили представники благородних родів, які вели своє походження від князів і бояр

24. Установіть відповідність між історичною особистістю та її характеристикою.
1 Швайпольт Фіоль
2 Юрій Дрогобич
3 Костянтин Острозький
4 Свидригайло Кейстутович
А український шляхтич, Великий гетьман Литовський, захисник православної віри
Б Великий князь Литовський, який, одружившись із польською королевою, став королем польським
В литовський князь, правитель недовговічного Великого князівства Руського, противник розширення Польщі
Г український учений, автор першої друкованої книги давньоукраїнською мовою, ректор Болонського університету
Д першодрукар книг церковнослов’янською мовою

25.  Установити відповідність

     А.Цех                  Б Магістрат                  В Шляхта               Г Унія

1. Орган управління містом

2. Родова знать, аристократія

3. Особиста гвардія турецького султана

4. Самоврядна громада вільних ремісників одного фаху

5. Державно-політичний союз, угода

 Завдання на встановлення правильної послідовності.

 26. Установіть хронологічну послідовність подій:

А перемога литовських військ над татарами в битві на Синіх Водах

Б укладення Городельської унії

В укладення Кревської унії

Г обрання Свидригайла Великим князем Литовським

27. Установіть хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.
А укладення угоди про поділ Галичини та Волині між Литвою та Польщею
Б остаточне захоплення Галичини Польщею
В смерть Юрія ІІ Болеслава; напад Казимира ІІІ на Волинь
Г початок правління Любарта Гедиміновича на Волині

28.  Установіть хронологічну послідовність подій:

А Битва під Оршею

Б Похід татарських військ під проводом Менглі-Гірея на Україну

В Битва під Вількомиром

Г Грюнвальдська битва

29. Установити послідовність

 А Битва під Оршею

Б Похід татарських військ під проводом Менглі-Гірея на Україну

В Битва під Вількомиром

Г Відокремлення Київської митрополії від Московської

 Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді

 30. Причини успіхів Литви в її експансії на Руські землі

1. Литва не проводила національно-культурної та релігійної експансії, а навпаки, переймала руські звичаї та релігію

2. Литва сприяла звільненню цих земель від монголо-татарського ярма

3. Литва отримувала значну підтримку у своїй політиці від Польщі

4. Литовські правителі дотримувалися принципу: «Старовини не порушувати, а новини не вводити»

5. Литва мала добре навчену армію, проти якої ніхто не міг вистояти

6. Литва підкупом переманила на свій бік руську знать

 31.Позначте правильні твердження

1. Руські дружини під керівництвом Ольги здійснювали походи на Константинополь

2. Ярослав Мудрий є автором «Повчання дітям»

3. За Володимира Великого було хрещено Русь

4. На з’їзді князів у Любечі було запроваджено нову систему престолонаслідування на Русі

5. Князь Святослав загинув, ведучи боротьбу з Візантією та Болгарією

6. Володимир Мономах був організатором боротьби руських князів з половцями

 Робота з картою:

32. 

Карта_ВкнЛ

.33

Карта_ВкнЛ2

34.

Карта_ВкнЛ3

 

 

Запись опубликована в рубрике Середньовічна історія України. Добавьте в закладки постоянную ссылку.