Українські землі у складі Австрійської імперії (п/п XIX ст.)

ТЕМА: ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Наприкінці ХVIII ст. у складі Австрійської імперії перебували такі українські землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття. Умовна ці землі називають Західна Україна.

1699 р. — приєднання Закарпаття

1772 р. — перший розподіл Польші: приєднання Галичини, частина Волині, Поділля.

1774 р. — внаслідок поразки у війні Туреччина передає Австрії Буковинц, яку включено як лкремий округ до складу Галичини

Австрійська імперія – багатонаціональна держава; абсолютна монархія, яку очолювали імператори, що були з династії Габсбургів

У складі Австрійської імперії опинилось 18% території і 5 млн. населення України

 АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ   УСТРІЙ   ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

 Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

У складі населення українці складали:

  • у Східній Галичині – 71%,
  • на Буковині – 69%,
  • на Закарпатті – 40%

                       ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНЦІВ

 У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.

У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.

У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.

Українці займали підлегле, підкорене становище!

Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

 

          РЕФОРМИ АВСТРІЙСЬКИХ ПРАВИТЕЛІВ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ    у 70-80- рр. ХVІІІ ст.

Результат пошуку зображень за запитом "марія терезія та йосиф 2"                           Результат пошуку зображень за запитом "марія терезія та йосиф 2"

 1. Аграрна реформа: часткове скасування кріпацтва: обмеження панщини до 30 днів на рік, звільнення селян від особистої залежності від пана; заборона тілесних покарань; складено «Інвентарі», до яких вносилися розміри повинностей та податків селян; з 1789 р. скасовано панщину, але після смерті Йосифа ІІ відновлено.

2. Релігійна реформа: церква підпорядкована державі, римо-католицька та греко-католицька церкви визнавалися рівноправними; визнано рівноправ’я євреїв; православна церква не була визнана на рівні з іншими церквами.

3. Освітня реформа: у 1774 р. запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою навчання; у Відні створено генеральну греко-католицьку семінарію («Барбареум»); у 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою навчання, що діяв до 1809 р.

4. Адміністративна реформа: посилено централізацію управління, поширення загальноімперського законодавства в регіонах.

Реформи сприяли посиленню держави, проте контрреформістська політика наступних імператорів призвела до поновлення панщини і зростання селянських повинностей.

 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

 Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської імперії.

 Сільське господарство

  • панування екстенсивного землеробства;
  • застаріла техніка;
  • малоземелля та безземелля селян;
  • селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);
  • розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.

 Екстенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ.

 Інтенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається шляхом удосконалення праці та техніки.

 Промисловість

  • промисловість розвивалася слабо,;
  • у промисловості було задіяне лише 2% населення;
  • переважання мануфактур (ручної праці);
  • 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;
  • найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість;
  • панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці;
  • занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
  • встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.

Торгівля

  • Західна Україна експортувала деревину(ліс), с/г продукцію, вовну, тканини;
  • імпортували все необхідне, імпорт переважав у 10 разів.

АНТИФЕОДАЛЬНА БОРОТЬБА

  •  скарги, виступи, знищення посівів, саботаж, повстання…;
  • найбільші селянські повстання були під проводом Л. Кобилиці (1843 – 1844 рр., 1848-1850 рр.) на Буковині;

Результат пошуку зображень за запитом "л кобилиця"

  • У 1831 р. відбулися «холерні бунти» в Закарпатті. «Холерні бунти» — це виступи селян Закарпаття, пов’язані з епідемією холери;

Результат пошуку зображень за запитом "холерні бунти"

  • у 20-30-ті рр. ХІХ ст. набув поширення рух опришків під керівництвом М.Штолюка.

Результат пошуку зображень за запитом "повстання опришків штолюка"

 

 УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

  •  австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;
  • значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;
  • лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;

У 1816 р. І.Могирльницький у м. Перемишлі заснувавав Товариство греко-католицьких священиків.

Результат пошуку зображень за запитом "Товариство греко-католицьких священиків."

— 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурток на чолі з єпископом М. Левицьким

Результат пошуку зображень за запитом "єпископом М. Левицьким"

— У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» — перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).

Результат пошуку зображень за запитом "руська трійця"

Результат пошуку зображень за запитом "руська трійця"

             ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр.            В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

 

 У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися революції. Ці події увійшли в історію під назвою «весна народів». Революції зазнали поразки.

Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

                                                           Хід революційних подій

Картинки по запросу император фердинанд

 15 березня 1848 р. австрійський імператор Фердинанд проголосив Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути У Буковині панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.

Сервітути — право користуватися чужою власністю; на правах сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами.

 У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову (ЦРН), з метою відновити Польську державу. Поляки визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під впливом ЦРН створюється «Руський собор» — організація полонізованої української шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського собору» входив І.Вагілевич.

 У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович і М.Куземський

Картинки по запросу центральна рада народова 1848

Картинки по запросу збройне повстання у Львові в 1848 р

Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську); запровадження української мови в освіті та державному діловодстві, рівноправ’я з поляками…

 ГРР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

У червні 1848 р. створюються озброєні загони поляків та українців (стрільці).

У червні 1848 р. відбувся Слов’янський з’їзд у Празі, на якому відбулося визнання українців за окремий народ.

Svatodušní mše 12. června 1848.jpg

 У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був Л.Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську). Але невдало.

Картинки по запросу руський собор 1848

 У жовтні 1848 р. – відбувся собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах.

У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідуючий – Я.Головацький).

1-2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке було придушене австрійськими військами.

Картинки по запросу збройне повстання у Львові в 1848 р

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Картинки по запросу

Франц-Иосиф І

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

                                                                    Революція зазнала поразки!

Результати й наслідки революції

  •  скасування панщини;
  • визнання існування в Галичини українського народу із власними національними потребами;
  • уперше західні українці сформулювали свої політичні програми;
  • уперше західні українці отримали досвід парламентської діяльності;
  • Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.

 

Українські землі у складі Австрійської імперії (п/п XIX ст.)

Тренувальний тест

Критерій оцінювання:

  • 96% -100% = 12 балів          81% -85% = 9 балів  
  • 91% -95%  = 11 балів            76% -80% = 8 балів
  • 86% -90% = 10 балів          71% -75% = 7 балів
  • 61% -70% = 6 балів             31% -40% = 3 бали
  • 51% -60% = 5 балів            16% -30% = 2 бали
  • 41% -50% = 4 бали              0% -15% = 1 бал

 

 


Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_9кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.