Українські землі на початок ХХ ст. Революція 1905 — 1907 рр.

Україна  на початку XX  ст.

Наддніпрянська Україна

(територія — 80% , населення — 24 млн.)

Соціально-економічний   розвиток України

Промисловість

  • Концентрація виробництва
  • Утворення монополій
  • Формування промислової спеціалізації регіонів
  • Значний вплив іноземного капіталу
  • Вищі темпи розвитку порівняно із загальноімперськими
  • Перетворення Наддніпрянщини на один з головних промислових регіонів імперії

— високі темпи розвитку;
— переважання іноземного капіталу;
— нерівномірний розвиток регіонів (концентрація виробництва на  Лівобережжі та Південній Україні);
— 70% промисловості зорієнтоване на видобуток сировини;

  • 1900 – 1903 р. – економічна криза зумовлена перевиробництвом, яка охопила в найрозвинутіші галузі промисловості в Україні, зокрема металургійну і кам’яновугільну. Економічна криза сприяла посиленню концентрації виробництва й утворенню монополій;
  • -поява наприкінці ХІХ – початку ХХ століття монополій (монополізація виробництва).

Монополія – це об’єднання підприємств однієї галузі, яке панує на ринку.

Види монополій:

  • Трест – об’єднання підприємств, які повністю втрачають свою самостійність
  • Синдикат об’єднання підприємств, які зберігають виробничу самостійність, а для комерційної діяльності створюють спільне підприємство – синдикат
  • Картель – об’єднання, у якому підприємства зберігають виробничу та фінансову самостійність
  • Концерн – багатогалузеве об’єднання із злиттям банківського та страхового капіталу.
  1.  «Всероссийское общество сахарозаводчиков»   Синдикат      1897         Виробництво і продаж цукру
  2. «Продамет»                                                                 Синдикат      1902     Виготовлення і продаж металопродукції
  3. «Продуголь»                                                               Синдикат      1904         Видобуток і продаж вугілля
  4. «Урожай»                                                                    Синдикат      1907      Виробництво і продаж сільськогосподарських машин та знарядь
  5.  «Ропит»                                                                       Трест         1902      Пароплавство на Чорному та Азовському морях
  6. «Паровозний союз»                                         Синдикат        1907      Паровозобудування
  7. «Продвагон»                                                         Синдикат         1907      Виготовлення і продаж вагонів
  8.  «Наваль-Россуд»                                                 Трест          1912           Суднобудування
  9. «Трубопродаж»                                                     Синдикат        1902       Виготовлення і продаж труб
  10. «Гвоздь»                                                                Синдикат         1903        Виготовлення і продаж цвяхів

 Внесок Наддніпрянської України до загальноімперського виробництва продукції станом на 1913 р.

Схема_почХХст

Економіка України розвивалася стрімкими темпами, особливо значні успіхи були досягнуті в промисловості. Майже 21% усієї промислової продукції Російської імперії вироблявся в Україні. Економічний розвиток України мав низку особливостей.

  • По-перше, темпи розвитку деяких галузей (гірничої, металургійної, кам’яновугільної, цукрової) були вищими, ніж у центрі.
  • По-друге, в Україні існувала нерівномірність розвитку окремих регіонів. Найвищим цей рівень був на Півдні України. Значно відставало Правобережжя; у південно-західних районах переважало дрібнотоварне виробництво.
  • По-третє, розвиток економіки та культури стримувався сильним політичним, соціальним та національним гнобленням, залишками кріпосництва.
  • По-четверте, Україна не була окремим, само стійним економічним регіоном, а входила до складу загальноімперської економічної системи.

 Деякі основні риси економічного розвитку України були такими ж, як і в цілому в Росії. Так, в Україну, як і в інші регіони імперії, широко проникав іноземний капітал. Особливо чітко це виявлялося в Донецько-Криворізькому районі, де значна кіль кість шахт, рудників, заводів належала іноземцям. Як і в Центрально-промисловому районі, в Україні створилася висока концентрація виробництва. На початку століття на підприємствах з кількістю працюючих понад 500 чол. зосереджувалось близько 50 % загальної кількості робітників. Це створювало передумови для кращої організації робітничого руху, що зіграло потім суттєву роль у подальших революційних подіях.

Україна давала 70 % загальноросійського видобутку вугілля, 75 % залізної руди, 68 % виплавлення чавуну, 50 % — сталі.

Сільське господарство

  • Збереження великими поміщицькими латифундіями своїх позицій
  • Перетворення землі на товар спричинило майнову диференціацію селянства
  • Майнове розшарування селянства мало характер різкої поляризації
  • Посилилася експлуатація народних мас
  • Загострення проблема аграрного перенаселення

У сільському господарстві України на початку століття відбувалася боротьба двох тенденцій: американського (фермерського) і прусського (буржуазно-поміщицького) шляхів розвитку. Незважаючи на підтримку царським урядом поміщиків, селянська земельна власність зростала. У самому селі значно прискорився процес диференціації селянства: земля та засоби виробництва належала заможним селянам. Це призводило до зубожіння та обезземелювання значної частини селянства. У 1905 р. в Україні частка безземельних та малоземельних селян становила близько 56 %.

У 1905 р. в Україні 31 тис. поміщиків володіли 10,9 млн десятин землі, тоді як 3 млн селянських дворів мали 20 млн десятин надільної землі.

Столипінська аграрна реформа (9 листопада 1906 – 1911/1916 рр.)

П.А.Столипін

(1862 – 1 вересня 1911рр, Київ М. Богров) (1906 р. – міністр внутрішніх справ (квітень), прем’єр-міністр (липень), 10 покушений)

Основні заходи аграрної реформи:
• дозвіл виходу з общини і закріплення землі у приватну власність, тобто розмивання общинного землеволодіння;
• створення хуторського та відрубного господарства;
• надання кредитної допомоги селянам через селянський поземельний банк;
• проведення переселення селян з європейської частини держави, де землі не вистачало, до Сибіру, на Далекий Схід, у Середню Азію.

Тим самим Столипін хотів убити двох зайців: дати селянам землю, вивезти їх з перенаселених районів, позбавившись незадоволених мало- і безземеллям. Планувалось, що реформа сприятиме зміцненню держави взагалі, оскільки, крім аграрних перетворень, вона передбачала реорганізацію місцевого самоврядування, судових установ, страхування робітників, запровадження загальної початкової освіти.
Столипін прагнув еволюційним шляхом досягти соціально-економічного прогресу при збереженні царської монархії, влади і привілеїв багатих верств населення (у першу чергу поміщиків та буржуазії), а також заможного селянства.
В Україні з 1906 по 1915 pp. з общини вийшли 468 тис. дворів, або 30,2% від загальної чисельності общинних земель. Ті селяни, які виходили з общини, мали право отримати землю у відруб, тобто в одному місці, «куском». Якщо вони переносили туди будинок і господарські будівлі, то це називалося хутором. До початку 1916 р. в Україні утворилося 440 тис. хуторських і відрубних господарств (13 % загальної кількості). Для допомоги селянам у створенні хутірського господарства запровадили Селянський поземельний банк. Цей банк купував у поміщиків землі, а потім за вищими цінами продавав їх окремими ділянками селянам. Селяни України протягом 1906-1910 pp. купили в банку 480 тис. десятин землі, з них хутірські та відрубні господарства 82,6 % . Банк підняв ціну землі з 105 крб. за десятину в 1907 р. до 136 крб. у 1914 р. Діяльність банку сприяла зміцненню заможних селянських господарств. Якщо селяни не могли виплатити щорічні внески і проценти, то земля поверталася назад до банку. Протягом 1906—1917 pp. селяни викупили в основному в поміщиків більше 7 млн. га землі. Унаслідок цього в них опинилося 65% усієї землі і на одне господарство вже припадало 8,6 га.

Схема_Агреф

Результати реформи в Україні

  1. Упродовж 1907—1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю:
  • на Правобережжі — 48 % селян,
  • на Півдні — 42 %,  
  • на Лівобережжі — 16,5 %

2.     Селянський земельний банк протягом 1906—1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької

3.     На нові землі протягом 1906—1912 рр. виїхало з Наддніпрянщини близько 1 млн. осіб; щоправда майже чверть повернулися додому

Валовий збір зернових:

  • 1900-1902 рр. – 775 млн. пудів
  • 1910 – 1913 рр. – 1070 млн. пудів (1912 р. – 1200 млн. пудів)

 Створення українських політичних партій Наддніпрянської України

                        Наприкінці 19 ст. – політизація національного руху на українських землях

Галичина :

  • народовці     =    1868р – «Просвіта», 1873р – літературне товариство ім. Т Г  Шевченко, 1892р –     Науково товариство ім. Т Г Шевченко
  • москвофілі
  • «нова ера»
  • Радикали        =       1890р — РУРП  (І Франко, М Павлик) Соборність, демократія, соціалізм.

Наддніпрянська :

  • українофільство – громади (В Антонович, М Драгоманов)
  • хлопомани
  • «Братство тарасівців» 1892р – 20 чоловік,
  • 1897р «Загальна українська організація» = незалежність.
Назва Рік Лідери Програмні положення та діяльність
РУП (революційна українська партія) 1900 Д.Антонович, Б.Камінський, Л.Мацієвич, М.Русов М.Міхновський уклав програму партії «Самостійна Україна» (1900 р.), у якій були обґрунтовані права України на самостійністьУ програмі РУП відбуваються зімни: перехід на засади автономістів, сповідування соціалістичних ідей.
УСП (українська соціалістична партія) 1900 Б.Ярошевський,М.Меленевський Сповідування соціалістичних ідей. Кінцева мета – українська соціалістична, демократична республіка.
УНП (українська народна партія 1902 М.Міхновський,О. Макаренко Ідея цілковитої незалежності України
«Спілка» (українська соціал-демократична спілка) 1904 М.Меленевський Сповідувала соціалістичні ідеї. У 1905 р. приєдналася до РСДРП (м) (російська соціал-демократична робітнича партія меншовиків)
УСДРП (українська соціал-демократична робітнича партія) 1905 В.Винниченко, С.Петлюра, М.Порш Орієнтувалася на селянства, прагнула поєднати соціалістичні та націоналістичні ідеї. Виступала за автономію України.
УДРП(українська демократично-радикальна партія) 1905 А.ЛотоцькийЄ.ЧикаленкоБ.Грінченко Партія виникла в результаті злиття Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партії (УРП)Відстоювала ліберально-демократичні цінності та ідею автономії України.

Загальноросійські партії:

Ліви :  

  1. РСДРП 1898 р. , Мінськ (ІІ з’їзд,  1903 р., Лондон, більшовики — Ленін, меншовики – Мартов )
  2. Партія Соціалістів – революціонерів – 1902 р. (Чернов, Савінков, Спиридонова) ,
  3. БУНД(«Всеобщий еврейский рабочий союз, 1897 р., Вільно)

Прави:

  • Кадети (1905 р.,Милюков, Струве),
  • «Союз 17 октября» (1905 р., Родзянко, Гучков)
  • «Союз російського народу» (1905 р., Пуришкевич

Міхновський Микола Іванович (1873—1924) — діяч національно-визвольного руху. Народився в с. Турівка на Київщині. Навчався на правничому факультеті Київського університету. В студентські роки був одним з ініціаторів створення таємного «Братства тарасівців» (1891). Працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському русі. Його брошура «Самостійна Україна» (1900) стала програмою Революційної української партії в перший період її діяльності. Був одним з організаторів та лідерів створеної в 1901—1902 pp. Української народної партії, для якої написав «Десять заповідей» та «Програму», що обстоювала ідею самостійності української держави. Після Лютневої революції 1917 p. — ініціатор створення українського національного війська. Під час Гетьманщини зблизився з Українською демократично-хліборобською партією, але після проголошення гетьманом П. Скоропадським федерації з Росією взяв активну участь у поваленні його режиму. Після встановлення більшовицької влади зазнав жорстоких переслідувань, а в квітні 1924 р. був знайдений повішеним у власному саду. Базовими принципами цього твору, що побачив світ 1900 р. у Львові, були патріотизм, радикалізм та безкомпромісність. «Самостійна Україна» не є повноцінною програмою політичної партії, оскільки не дає відповіді на питання про основні напрями діяльності, соціальну базу тощо. Проте цей пристрасний маніфест містить низку принципово важливих орієнтирів:

1) визначає мету партії — створення політично незалежної української держави. «Державна самостійність єсть головна умова існування націй, — зазначає М. Міхновський, — а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин»;

2) вказує на нового лідера національного руху — інтелігенцію третьої хвилі, яка, на відміну від першої (Чарторийські, Вишневецькі, Тишкевичі та ін.) та другої (Безбородьки, Прокоповичі та ін.), служить своєму народові;

3) розкриває спосіб досягнення поставленої мети — «боротьба кривава і безпощадна». «Війна проводитиметься усіма засобами, — акцентує «Самостійна Україна», — …ми візьмемо силою те, що нам належиться по праву, але віднято в нас теж силою»;

4) конкретизує основні принципи боротьби — «Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас». «Україна для українців». «Поборемо або вмремо»;

5) закликає до розмежування з представниками поміркованого крила національного руху: «…українофіли лишилися без потомства, і сучасна молода Україна уважає себе безпосереднім спадкоємцем Шевченка, а її традиції йдуть до Мазепи, Хмельницького та короля Данила, минаючи українофілів. Між молодою Україною і українофілами немає ніяких зв’язків».

Революція 1905 – 1907 рр.

9 січня 1905 – 3 червня 1907 рр.

Причини

  1. Низький рівень життя більшості населення.
  2. Важкі умови праці робітників.
  3. Малоземелля селян.
  4. Самодержавство.
  5. Поширення соціалістичних ідей.
  6. Російсько-японська війна.

Привід

9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» — розстріл мирної робітничої демонстрації (вбито і поранено 5 тис. чол.)

 Характер – буржуазно-демократичний

 Революція 1905-1907 pp. мала свої особли­вості, тобто відмінності від попередніх револю­цій в інших країнах. По-перше, це була перша революція XX ст., коли протиріччя капіталіз­му досягли апогею, і Російська імперія стала вузлом цих протиріч. По-друге, хоча револю­ція була буржуазною за характером, буржуазія імперії не могла в ній грати вирішальної ролі, як це було у країнах Європи раніше, оскіль­ки була недостатньо організованою і занадто прив’язаною до царизму. По-третє, у цій рево­люції існували не два політичних табори (ре­волюційний і контрреволюційний, урядовий, як у Європі), а три-крім вищезазначених, іще табір ліберально-буржуазний. Це ускладнюва­ло політичну боротьбу.

 Періодизація революції:

  1. піднесення (січень — жовтень 1905 p.);
  2. кульмінація (жовтень – грудень 1905 р.)
  3. спад (січень 1906 р. — червень 1907 p.).

Різною була й тактика партій у революції.

  • Більшовики та есери основний засіб вирішен­ня завдань революції вбачали у збройному повстанні (есери, крім цього, — також у терорі 1906 – 1907 рр. – було вбито та поранено 97 тис посадових осіб).
  • Меншовики, кадети, лідери українських націо­нальних партій виступали за парламентський шлях — через вибори в Державну думу.
  •  Чорно­сотенні партії були за беззаперечне збереження існуючого ладу, тобто проти будь-яких змін.

Головні події революції в Україні:

  • січень-березень 1905 р.- страйки робітни­ків — 177 страйків, 170 тис. учасників; 140 селянських виступів
  • повстання на панцернику «Потьомкін» (14-25 червня 1905 p.);
  • • загальний політичний страйк (жовтень 1905 p. -120 тис. учасників); 17 жовтня  Маніфест Миколи II

жовтень 1905 р. Чернігівська губернія, селянське повстання – самосуд над 15 активістами.  («Фата Моргана» М. Коцюбинський)

  • створення профспілок (3 листопада 1905 p.; у 1907 p.- 280 організацій);
  • селянські виступи (за 1905 р. — 4 тис. у 7 тис. сіл);
  • повстання матросів флотської дивізії у Се­вастополі (крейсер «Очаків» та інші. На чолі з лейтенантом Шмідтом – 15-16 листопада 1905 p.);
  • повстання саперів у Києві на чолі із поручи­ком Б. Жаданівським — листопад 1905 p.;
  • грудневе збройне повстання 1905 р. (у Дон­басі, Харків, Катеринослав, Олександрівськ).

                                       Сорочинська трагедія» 19-21 грудня 1905 р.

жорстоке придушення повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії. Письменник Володимир Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія».

 У ході революції виникли нові — опозиційні урядовим органам влади — Ради робітничих де­путатів В Україні вони діяли у Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві та інших містах. (50 містах)

Зростання громадської активності й органі­зованості привело до створення профспілок. Однією з перших виникла профспілка заліз­ничників Південно-Західної залізниці. Напри­кінці 1905 р. в Україні нараховувалося близь­ко 80 професійних об’єднань.

У ці роки значно посилився національний рух.  У березні 1905 р. Російська Академія наук визнала українську мову, як самостійна мова Громадськість України виступала за рів­ноправність усіх народів, проти великодержав­ної, шовіністичної політики царизму, за право вільно користуватися рідною мовою. У цей час більшого поширення набуває українська пре­са. У 1905-1907 pp. виходило вже 24 україно­мовних газет і журналів.

Поряд із політичними партіями, в цей час виникають і культурно-освітні організації«Просвіти» (30 філій), очолювані демократичними і лі­беральними діячами української інтелігенції (М. Коцюбинський, Б. Грінченко, П. Мирний, Леся Українка). Вони засновували бібліотеки і читальні, організовували літературні і музичні вечори, лекції, вистави, створювали школи із викладанням українською мовою. В Одеському університеті починається викладання історії України, а в Харківському — історії літератури українською мовою. Фактично були скасовані Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.)

Українське питання обговорювалося і в Де­ржавних думах:

  1. Вибори у І Думу (27 квітня – 8 липня 1906 р.)  Перша Державна Дума була обрана навесні 1906 р. Українські політичні партії за виключенням УДРП бойкотували вибори, оскільки виступали за продовження революції до переможного кінця і повалення царизму. Від України було обрано 102 депутата.(найбульше було кадетів — 36). Українці для захисту своїх інтересів створили в Думі парламентську громаду(Українська думська громада)  (42/45 особи), яку очолив І.Шраг.

Перша Державна Дума була розпущена царем 8 липня 1906 р.

2.   Ви­бори у II Думу (20 лютого – 3 червня 1907 р.) Зно­ву від України обрали 102 депутати, і знову була створена «Українська думська громада». II Дума виявилася іще лівішою, ніж І Дума. «Думська громада» дещо розширила свої ви­моги, пропонуючи допустити українську мову в систему освіти і державного управління. Для цього депутати вважали за необхідне утворити кафедри української мови й історії в універси­тетах, ввести українську мову в учительських семінаріях. Діяльності «Думської громади» ак­тивно допомагав видатний український історик М. Грушевський, який спеціально для цього переїхав до Петербурга. За його участю поча­ли видавати журнал «Украинский вестник», а потім-газети «Рідна справа» («Вісті з Думи»).

Друга Державна Дума була розпущена царем 3 червня 1907 р. (Червневий переворот) через звинувачення в підготовці державного перевороту. Був виданий новий виборчий закон, за яким до Думи потрапляли лише ті політичні сили, які підтримували царя.

Революція зазнала поразки

Здобутки українців під час революції

  •  — у 1905 р. скасування обмежень на українське слово;
  • — виходило 24 періодичні видання українською мовою («Хлібороб» — перша україномовна газета в підросійській Україні 1905 р.);
  • — діяльність культурно-освітніх організацій — «Просвіта» (1905 – 1906 рр.);
  • — відкриття українських шкіл;
  • — перші спроби викладання української мови в університетах.

 Столипінська політична реакція після революції

 Політична реакціяце репресивна політика державної влади щодо учасників революції спрямована на силове зміцнення пануючого режиму.

3 червня розпуск ІІ Державної думи – кінець революції

Новий виборчий закон (80% населення позбавлялося виборчих прав) ІІІ Державна дума (1 листопада 1907 – 8 червня й912 рр.) Від України 111 депутатів (64 – поміщики)

  • 1907 – 1909 рр. – засудження 26 тис. осіб, із яких 5 тис. були страчені.
  • Створення у Києві у березні 1908 р. Клубу російських націоналістів проти польського та українського рухів)
  • «Чорносотенський» націоналістичний рух
  • Закриття половини українських газет, припинення діяльності «Просвіт»
  • 1909 р. – заборона викладати українською мовою у школах
  • 20 січня 1910 р. Столипінський циркуляр – заборона реєструвати будь-які «інородницькі» товариства і видавництва (Українці = «інородці»)
  • 1908 р. створення Товариства українських поступовців (ТУП). М. Грушевський, С. Єфремов, С Петлюра, Є. Чикаленко – Консолідація усіх українських політичних сіл:
  1. Парламентський шлях боротьби   
  2. Найближчими завданням – українізація («Просвіта» Українського Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1907р)  у 1907 р. М. Грушевський заснував Українське наукове товариство в Києві, яке фактично перетворилося на неофіційну українську академію наук.
  3. Автономія     Конституціоналізм         Парламентаризм)

Справа Бейліса (1913 р.) Судова справа на звинувачення російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р. 13-річного хлопчика. На захист Бейліса виступили демократичні сили Росії та України. Присяжні виправдали Бейліса.

Українські землі у складі Австро-Угорської імперії

(територія — 20%,  населення — 4, 6 млн.)

Східна Галичина         Північна Буковина          Закарпаття

Львов                                     Чернівці                                Ужгород

50 повітів                              10 повітів                             4 комітати

Намісник                        крайовий президент

Сейм                                      сейм

Староство         Війт            Сільські громади

Джерело сировини

Міста –

  • Львов – 160 тис
  • Чернівці – 60 тис
  • Станіслав – 30 тис
  • Ужгород – 15 тис

Євреї – 40%          поляки – 30%           українці – 25%

700 промислових підприємств   (300 тис. робітників)             Робочий день = 10 годин

Іноземний капітал  = , англо — канадське – австро — німецький – американський – угорський (50 акціонерських товариств) = «Галицько – Карпатське товариство», «Галичина», «Мундус» …

Нафта = 5% від світового (1,8 млн. тон) (Долина)  Деревини = 10млн куб м (Карпати)   Сіль = 64% Австро-Угорської імперії,   4 тис залізничних колій,    Експорт = 90% сировина

Сільське господарство (95% населення)– 2400 поміщиків = 40% земель

9р. селянський наділ = 12 акрів                       1902р. = 6 акрів

Кооперативний рух – 1904р. – 550 (180 тис)

Трудова еміграція – 1890 – 1914 рр. = 500 тис. Канада, США, Південна Америка

На початку ХХ ст.. у Галичини

«Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас».

Напрямки політичної думкі:

  1. Москофільський
  2. Австрійський ультралоялізм (вірність династії Габсбургів)
  3. Самостійницький, державницький

  • Пласт – скаутська організація України. Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 року. Перша пластова присяга відбулася 12 квітня 1912 року, незважаючи на те, що насправді пластові гуртки створено незалежно один від одного Іваном Чмолою, Олександром Тисовським та Петром Франком. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який об’єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію.
  • Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894 у Львові (Польське Товариство Руханкове «Сокіл» у Львові — 1867; до нього належали і дехто з українців). Статут «Сокіл» взорувався на чеському статуті «Сокіл», територією діяльності були Галичина й Буковина. Перший голова Василь Нагірний (до 1900), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільського руху). Метою товариства «Сокіл» — виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну.
  • Перша «Січ» заснована Кирилом Трильовським («січовим батьком») в с. Завалля Снятинського повіту 5 травня 1900 року. Далі «Січі» створилися в Коломийському і Городенківському повітах, поширилися в Галичині і Буковині. Перший з’їзд «Січей» відбувся у Коломиї (1902), далі у Станіславі (1911), в Снятині (1912) і найбільший, так званий Шевченківський Січовий Здвиг (за участю бл. 12 тис. членів «Січей», «Сокола», «Пласту», Українських Січових Стрільців) — 28 червня 1914 р. У січових святах брали участь також представники чеських, хорватських і словенських руханкових товариств.

Початок ХХ ст. — активізація діяльності А. Шептицького

 

А. Шептицький (1865-1944) — митрополит Української греко-католицької церкви з 1901 р., громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст. Виступав проти репресій радянської влади, тому підтримав нацистську окупацію України. Під час німецької окупації захищав євреїв від голокосту. Єврейська громада України визнала митрополита Шептицького   Праведником світу.

УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст

Тест_І

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді

 1. Економічна криза охопила Україну в

А) 1900-1904рр.            Б) 1900-1903рр.           В) 1901-1904рр               Г) 1903-1905рр

  1. Провідну роль у сільському господарстві України відігравало виробництво:

А) картоплі                 Б) зерна           В) льону            Г) буряків

  1. Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях  Наддніпрянської України на початку ХХ ст. сприяла 

А  завершенню промислового перевороту.

Б  створенню монополістичних об’єднань.

В  формуванню ринку вільнонайманої праці.

Г  подоланню залежності від іноземного капіталу.

  1. Перша “маївка” в Україні відбулася у :

А) Києві                      Б) Харкові                  В) Одесі                     Г) Львові

  1. Хто автор програми Революційної української партії, виданої у Львові під назвою “Самостійна Україна”?

А) І. Франко               Б) Б. Грінченко            В) М. Міхновський             Г) С. Петлюра

 Завдання на встановлення відповідності

6. Установіть відповідність :

  1. УРДП                    2. УНП                         3.  УСДРП                         4.  РУП

А) 1902р.                 Б) 1906р               В) 1905р                  Г) 1900р                   Д) 1908р.

  1. Установіть відповідність між назвами районів України та їхньою спеціалізацією

А) Донбас       Б) Правобережжя     В) Кривій Ріг     Г) Степова України

        1. Зернове виробництво          2. Вугільна промисловість           3. Рибопереробна                      промисловість          4. Цукрова промисловість         5. Залізорудна промисловість

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

 8.      Позначте ознаки, які були притаманні економіці західноукраїнських земель на поч. XX ст.  (3)

А) Відбувалася урбанізація

Б) Економіка виконувала роль аграрно-сировинного придатку

В) Панував іноземний капітал

Г) Здійснювався всебічний розвиток промисловості

Д) Відбувалася масова  еміграція селянства

Е) Зберігалося общинне землеволодіння

9.   Знайдіть і виправте в історичному тексті  помилку:

На початку XX ст. у промисловості розгортається процес укрупнення капіталу і виробничих потужностей. Першою і найпоширенішою формою монополізації стає утворення артілей.

 10.Позначте вид мистецтва, із яким пов’язане ім’я братів Тобілевичів.

А) Живопис     Б) Музика       В) Театр      Г) Архітектура

Тест_ІІ

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді

 1.Серед монополістичних об’єднань капіталістів у підросійській Україні на початку 20 ст. переважали:

А) трести                           Б) концерни                     В) синдикати                    Г) картели

  1. Позначте назву галузі промисловості на західноукраїнських землях, яка на початку XX ст. давала найбільші прибутки. 88% її виробництва контролювалося німецькими, англійськими, американськими компаніями

А) Деревообробна   Б) Цукрова   В) Нафтодобувна   Г) Взуттєва

  1. Першого травня 1900 р. масовий робітничий страйк і 10-тисячна демонстрація відбулася в :

А) Миколаєві                        Б) Києві                         В) Харкові                         Г) Одесі

  1. Коли була заснована перша легальна українська політична партія (РУРП) ?

А) 1890р.          Б) 1895р.          В) 1896р.           Г) 1900р.

  1. Хто був автором гасла «Україна для українців» ?

А) В.Винниченко         Б) М.Грушевський          В) М.Міхновський            Г) С.Петлюра

 Завдання на встановлення відповідності

6. Установіть відповідність між термінами ти їхніми визначеннями

А) Картель    Б) Кооперація     В) Трест     Г) Акція

     1. Добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності

2. Форма монополії, у якій виробляють переважно однорідну продукцію, а учасники розподіляють ринки збуту, розміри виробництва

3. Цінний папір, який надає право на одержання певної частини прибутку

4. Форма монополії, коли підприємства втрачають свою комерційну й виробничу самостійність та підпорядковуються єдину правлінню

5. Велике земельне володіння

 7. Встановіть відповідність

А) УСДРП                                                             1) М. Міхновський

Б) УНП                                                                  2) М. Меленевський

В) УРДП                                                                3) В. Винниченко, С. Петлюра

Г) «Спілка»                                                           4) Є. Чикаленко, С. Єфремов

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

 8.      На початку ХХ століття українські землі продовжували залишитися у складі  (2)

А) Польщі        Б) Росії      В) Румунії        Г) Австро-Угорщини       Д) Чехо-Словаччини

 9. Знайдіть і виправте в історичному тексті дві помилки:

Наприкінці XIX – на початку XX ст. в Західній Україні почала швидко розвиватись вуглевидобувна галузь промисловості. Поштовхом до цього став переворот у технічному оснащенні, а також зростання кількості кваліфікованих робітників. Не менш важливим чинником прискорення стало те, що галузь промисловості повною мірою контролювалась вітчизняним капіталом

 

10. Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела? 

«На  початку XX ст.  на  оперних  сценах  світу  царювали  четверо  чоловіків – Баттістіні,  Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати  врівень  з  ними.  Найвимогливіші  критики  світу  називали  її « Незабутньою  Аїдою»,  «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією».

А)  М. Садовську-Барілотті     Б)  С. Крушельницьку

                               В)  Г. Борисоглібську                 Г)  М. Заньковецьку

Тест_ІІІ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

 1.      Першого травня 1900 р. масовий робітничий страйк і 10-тисячна демонстрація відбулася в :

А) Миколаєві                        Б) Києві                         В) Харкові                         Г) Одесі

2.      Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях  Наддніпрянської України на початку ХХ ст. сприяла 

А  завершенню промислового перевороту.

Б  створенню монополістичних об’єднань.

В  формуванню ринку вільнонайманої праці.

Г  подоланню залежності від іноземного капіталу.

3.      Хто був автором гасла «Україна для українців» ?

А) В.Винниченко         Б) М.Грушевський          В) М.Міхновський            Г) С.Петлюра

4.      Позначте назву галузі промисловості на західноукраїнських землях, яка на початку XX ст. давала найбільші прибутки. 88% її виробництва контролювалося німецькими, англійськими, американськими компаніями

А) Деревообробна          Б) Цукрова        В) Нафтодобувна           Г) Взуттєва

Завдання на встановлення відповідності

 5.      Установіть відповідність між термінами ти їхніми визначеннями

А) Картель    Б) Кооперація     В) Трест     Г) Акція

     1. Добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності

2. Форма монополії, у якій виробляють переважно однорідну продукцію, а учасники розподіляють ринки збуту, розміри виробництва

3. Цінний папір, який надає право на одержання певної частини прибутку

4. Форма монополії, коли підприємства втрачають свою комерційну й виробничу самостійність та підпорядковуються єдину правлінню

5. Велике земельне володіння

Завдання з вибором декількох правильних відповідей

 6.  Позначте ознаки, які були притаманні економіці західноукраїнських земель на поч. XX ст.  (3)

     А) Відбувалася масова  еміграція селянства

Б) Економіка виконувала роль аграрно-сировинного придатку

В) Панував іноземний капітал

Г) Здійснювався всебічний розвиток промисловості

Д) Відбувалася урбанізація

Е) Зберігалося общинне землеволодіння

7.      Знайдіть і виправте в історичному тексті дві помилки:

Наприкінці XIX – на початку XX ст. в Західній Україні почала швидко розвиватись вуглевидобувна галузь промисловості. Поштовхом до цього став переворот у технічному оснащенні, а також зростання кількості кваліфікованих робітників. Не менш важливим чинником прискорення стало те, що галузь промисловості повною мірою контролювалась вітчизняним капіталом

 8.      Знайдіть і виправте в історичному тексті  помилку:

На початку XX ст. у промисловості розгортається процес укрупнення капіталу і виробничих потужностей. Першою і найпоширенішою формою монополізації стає утворення артілей.

9. Позначте прізвище відомого філолога, який знав десятки іноземних мов, Навчався в Московському Лазарєвському інституті, де потім і працював.

А) А.Кримський     Б) Д.Заболотний       В) Л.Лутугін    Г) В.Вернадський

 Україна на початку 20 ст.  —  це :

  • не перебувала у колоніальній залежності від  Росії та Австро-Угорщини;
  • колонія “європейського типу”;
  • колонія “азіатського типу”.

Свою відповідь аргументуйте

 

 Революція 1905 – 1907 рр.

Тест_І

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Якою за характером була перша російська революція 1905-1907 рр. ?

                          А) Буржуазною                  Б) Буржуазно-демократичною

                         В) Демократичною             Г) Соціалістичною

  1. Унаслідок якої події в Російській імперії почала виходити перша україномовна газета «Хлібороб»?

А) Оприлюднення Валуєвського циркуляру 1863 р.

Б) Оприлюднення Емського указу 1876 р.

В) Підписання Олександром II «Маніфесту …» від 19 лютого 1861 р.

Г) Підписання Миколою II «Маніфесту …» від 17 жовтня 1905 р.

 Завдання на встановлення відповідності

3.      Установіть відповідність між наддніпрянськими політичними партіями та їх  лідерами

А. М. Грушевський, С. Єфремов                                           1. РУП

Б. Д. Антонович, М. Русов                                                      2. УСДРП

В. В. Винниченко, С. Петлюра                                               3. УНП

Г. М. Міхновський, О. Макаренко                                        4. УДРП

5.ТУП

 Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

4.      Розташуйте події в хронологічній послідовності

А. Повстання на Чорноморському флоті під керівництвом лейтенанта П.Шмідта

Б. Засідання  I Державної  Думи

В. Надання громадянських прав жителям Російської імперії. Маніфест Миколи II

Г. Збройне повстання на Донбасі

Завдання з вибором декількох правильних відповідей

 5.      Позначте події, що відбулися в 1905 р. (3)

А) Засідання першої Державної думи

Б) Повстання саперів у Києві

В) Утворення Української соціал-демократичної партії

Г) Утворення Товариства українських поступовців

Д) Убивство П. Столипіна

Е) Збройні повстання в Харкові, Єнакієвому, Луганську

6.          Про яку подію йде мова:

(Дата прийняття документа, розкрийте суть його)

                                                    «Цар злякався — видав маніфест,
Мертвим свободу — живих — під арешт»

 

Революція 1905 – 1907 рр.

Тест_ІІ

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Що було спільним для революції 1905 – 1907 рр. у Російській імперії та революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії?

А) заснування перших україномовних газет

Б) утворення перших українських політичних партій

В) скасування кріпосного права на українських землях

Г) налання урядами дозволів на діяльність товариства «Просвіта»

2.    Як називалася українська фракція у першій і другій Державних думах Росії ?

А) «Фракція українців»                                Б) «Українська думська громада»

В) «Українські думці»                                   Г) «Малоросійська спілка»

Завдання на встановлення відповідності

  1. Встановіть відповідність

А) УСДРП                                                             1) М. Міхновський

Б) УНП                                                                  2) М. Меленевський

В) УРДП                                                                3) В. Винниченко, С. Петлюра

Г) «Спілка»                                                           4) Є. Чикаленко, С. Єфремов

 Завдання з вибором декількох правильних відповідей

4. Позначте події, що відбулися в 1905 р. (4 правильні відповіді)

А) Засідання першої Державної думи

Б) Повстання саперів у Києві

В) Утворення Української соціал-демократичної партії

Г) Вихід першої україномовної газети «Хлібороб»

Д) Утворення Товариства українських поступовців

Е) Скасування Валуєвського циркуляра та Емського указу

Є) Збройні повстання в Харкові, Єнакієвому, Луганську

Ж) Убивство   П. Столипіна

Завдання на встановлення хронологічної чи логічної послідовності

5.      Розмістіть події в хронологічній послідовності :

А. Повстання матросів на панцирнику “Потьомкін”

Б. Мітинги і демонстрації протесту проти подій “кривавої неділі” Петербурзі

В. Участь робітників України у Всеросійському політичному страйку

Г. Повстання саперів у Києві під керівництвом Б.Жаданівського

6. Про яку подію йде мова:

У неділю …… січня 1905р. у Санкт-Петербурзі понад …… тис. по-святковому вбраних робітників і членів їхніх родин вирушили до царської резиденції – Зимового палацу. …..

(Продовжити далі розповідь. Як закінчилася ця демонстрація ?)

 

 

 

 

 

 

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_10кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *