Україна — роки незалежності

Україна. Шлях до незалежності.

Незалежність — можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.

Державний суверенітет — верховенство держави на своїй території і незележність  в міжнародних відносинах. 

 Становления незалежності України:

 1.    Верховна Рада Української РСР 16 липня 1990 p. прийняла знаменний, історичного значення документ — Декларацію про державний суверенітет України. Із 385 депутатів, присутніх у цей день на засіданні парламенту, за Декларацію проголосували 355, проти — чотири, не взяли участі у голосуванні — 26 (однак 18 з них звернулися до секретаріату з проханням приєднати їхні голоси до голосів «за»).

Картинки по запросу декларація про державний суверенітет україни

 2.    Позачергова сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 p.  прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України. «За» проголосували 392 із 450 депутатів. Проти — 4.

Картинки по запросу акт проголошення незалежності україни

3.    Прагнучи утвердження на території України загальнолюдських соціальних цінностей і благ, зокрема, принципів свободи людини, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності усіх націй та етнічних груп, беручи до уваги, що на території держави проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять 52-мільйонний народ України, Верховна Рада 1 листопада 1991 p. прийняла «Декларацію прав національностей України».

Картинки по запросу Декларацію прав національностей України

Д Е К Л А Р А Ц І Я прав національностей України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.799 )
 

Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості,  прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості,
рівноправності всіх етнічних груп народу України,

  • беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять  п’ятдесятидвохмільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав  національностей України:
                                                           

                                                                Стаття 1
Українська держава гарантує всім народам, національним  групам, громадянам, які проживають на її території, рівні  політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають  будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в  установах та організаціях.

Дискримінація за національною ознакою забороняється й  карається за законом.
                                                           Стаття 2
Українська держава гарантує всім національностям право на  збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування  національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов’язок  створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і  культур.
                                                     Стаття 3
Українська держава гарантує всім народам і національним
групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах
суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і
розповсюдження інформації.

Верховна Рада України тлумачить статтю 3 Закону «Про мови в  Українській РСР» таким чином, що в межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає  певна національність, може функціонувати її мова нарівні з  державною мовою.

Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного  користування російською мовою. В регіонах, де компактно проживає
кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою
може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної  місцевості.
                                                    Стаття 4
Усім громадянам України кожної національності гарантується
право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну
символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у
традиційних обрядах своїх народів.
                                                     Стаття 5
Пам’ятки історії та культури народів та національних груп на
території України охороняються законом.
                                                     Стаття 6
Українська держава гарантує всім національностям право створювати свої культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання. Ці організації можуть здійснювати діяльність,  спрямовану на розвиток національної культури, проводити в
установленому законом порядку масові заходи, сприяти створенню
національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх  колективів, театрів, кіностудій.
                                                      Стаття 7
Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин право на вільні контакти із своєю історичною батьківщиною.

                                      Верховна Рада України    м. Київ, 1 листопада 1991 року

 4.    Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».

Картинки по запросу Всеукраїнський референдум 1991 року

—  Президентські вибори 1 грудня 1991 г. На президентських виборах змагались Леонід Кравчук, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Ігор Юхновський.

  • Леонід Кравчук отримав 62% голосів,
  • В’ячеслав Чорновіл — 23,3%,
  • Левко Лук’яненко — 4,5%,
  • Ігор Юхновський — 1,7%.

Похожее изображение                   Похожее изображение                            Картинки по запросу і юхновський

             В’ячеслав Чорновіл                      Левко Лук’яненко                   Ігор Юхновський

Похожее изображение

«Через 10 років Україна стане самою багатою державою Європи …, другою Францією»                                                                     Л. Кравчук, 1991 р.

 5.    7 — 8 грудня 1991 року у Вікулях (Біловезька пуща, Білорусія) вищі посадові особи трьох союзних республік РРФСР (Б. Єльцин), БРСР (С. Шушкевич), УРСР (Л. Кравчук) підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), що означало припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Похожее изображение

 

1991 р.

Територія України у межах її конституційного устрою становить 603 628  кв.км, що відповідає 5,7 % території Європи .

Карта_Укр_2

Назва «Україна»

(давньорус. Оукранnа, Въкранna; лат. Vkraina)

 У 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Рядки «…и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…» були пов’язані зі смертю Володимира Глібовича, переяславського князя. Це сталось під час походу на половців, а даний уривок означає «за ним же Україна багато потужила».

Існують дві найпоширеніші версії походження назви України:

1.    Згідно з першою так називали «пограничну територію» («Окраїна землі руської») (М. Грушевський, О. О. Потебня, Ю. О. Карпенко, В. А. Ніконов, П. П. Толочко),

2.    за другою — означає «рідний край, країна, земля» (Шевченко Ф. П., В. Г. Скляренко, М. Г. Андрусяк, В. М. Русанівський, Г. П. Півторак).

«Літопис Руський» XII ст. згадує назви «Україна», «Вкраїна», «Вкраїниця», «україняни» локалізовані:

—   південна частина Переяславської землі (південна частина Києва і північно-східна частина Черкащини);

—   південно-східна частина Галицької землі (Пониззя), південно-східна частина       Тернопільщини, південна половина Хмельниччини (р. Смотрич, р. Ушиця, р. Збруч), і

—  південно-західна частина Вінничини;

—   терени Волинської землі в басейні лівобережжя середньої течі Західного Бугу, суміжне з Лядською землею Малої Польщі (нині — Хелмське, Бяло-Подляське, Замойське воєводства Польщі).

(https://uk.wikipedia.org/wiki)

1991 рік.

                         «Я имею все основания заявить: родилась новая Украина!                            Произошло   величайшее   событие,  которое  не только                                изменит жизнь народа Украины, но и станет большим                                событием всего мира»

Л. М. Кравчук,

первый всенародно избранный Президент независимой Украины

(Информационный еженедельник «Факт», 6 декабря, 1991 года) 

УКРАИНА — ГОСУДАРСТВО МОЩНОГО ПОТЕНЦИАЛА

1991 г.

2018 рік.

Картинки по запросу л кравчук в 2018 році

По словам политика (Л. М. Кравчука), украинский народ, получив свободу выбора, не смог ей распорядиться, а стал прислуживать и воровать. 

«Я знал уровень образованности, культуры украинского народа – он был наивысшим в Советском Союзе. На тысячу населения тогда образованных людей было девятьсот с хвостиком. Образованных, которые имели среднее и высшее образование. Это несравнимо большой показатель даже в сравнении с развитой Европой. Я тогда думал, что люди очень устали от репрессий, запретов, устали не просто, а даже жить в таких условиях”, – сказал экс-президент.

Он говорит, что мечтал и надеялся, как украинцы, получив свободу выбора, начнут творить новую политическую жизнь.

“Но большинство из них, к сожалению, оказались рабами и холуями. Они начали исполнять заказы, служить неправдой тем, кто их нанял на эту службу и таким образом не сформировалась до настоящего времени политическая элита, эрудированная, патриотическая, у которой знания и дух работают вместе», – заявил Кравчук.

www.politnavigator.net/kravchuk-priznal-chto-nezavisimost-prevratila-ukraincev-v-rabov-i-kholuev.html

1991 рік.

Площадь Украины составляет 603,7 тыс. кв. км. (примерно соответст­вует площади Франции и Швейцарии вме­сте взятых). Численность населения в на­чале 1991 года составляла 51,9 млн. чело­век.),

  На Украину приходилось  5% мировых ресурсов, 30-40% чернозёму, она вырабатывала 1,5% мировой промышленной продукции.

Доля ВВП  Украины в 1991 г. составила $85 млрд., $1645 на душу населения. (За даними Світового банку, в 1990 р. в Україні ВВП на особу становив 2760 дол. США)  Доля Украины в мировом ВВП составляла 3,58%.)

(РИА Новости Украина http://rian.com.ua/infografika/20150822/372547334.html)

Всего на Украине насчитывается 128 народов, народностей и этнических групп.

Ежегодно в республике добывается почти 165 млн. тонн каменного и бурого угля, что значительно превышает его до­бычу в Великобритании, Франции и Турции вместе взятых.

В 1990 году в Украине добыто 105 млн. тонн железной руды, что почти вдвое больше, чем в США.

Чугуна и стали производится примерно столько же, сколько в Германии и Франции вместе взятых, а готового прока­та — в 2,5 раза больше, чем в Великобритании, и вдвое больше, чем в Италии.

В 1990 году было произведено 298,4 млрд. квт/ч электроэнергии.

По производству минеральных удоб­рений Украина значительно опережает Францию (почти 5 млн. тонн ежегодно), а по производству цемента — (23 млн. тонн) не намного уступает ей.

Производство зерновых и зернобобовых культур в Украине составляет почти 50 млн. тонн — больше  чем в Канаде (48 млн. тонн) и не намного меньше, чем во Франции (59 млн. тонн).

Сахара производится ежегодно около 7 млн. тонн, что больше, чем в США и почти равно показателю Франции и Германии вместе взятых.

Растительного масла производится в республике 945,6 тыс. тонн.

По данным исследований специалистов Дойче Банк, в 1989 году Украина произвела около 46 процентов всей стоимости сельхозпродукции СССР.

(Информационный еженедельник «Факт», 6 декабря, 1991 года

 Потребности экономики Украины обеспечиваются продукцией собственного производства на 82%.

По расчетам Академии наук  Украина владеет собственными сырьём и топливом (1990 г.) в процентах:

           Нефть – 8 %                                                Ртуть – 250%

Газ природный – 22%                             Огнеупорные глины – 105%

Уголь – 95%                                                Стекольное сырьё – 167%

Железные руды – 140%                         Гипс – 106%

Марганцевые руды – 175%                   Камень строительный – 116%

Титановые руды – 140%                        Соль кухонная – 150%

(Информационный еженедельник «Факт», 6 декабря, 1991 года)

А вот как выглядит Украина по производству на душу населения по сравнению с развитыми странами:

Англия

Италия

Франция

ФРГ

Украина

Место

Электроэнергия квт/час в год

5385

3850

7431

7215

5708

3

Нефть, кг.

1186

78

64

57

104

2

Уголь  тов. кг.

1757

24

239

3970

3475

2

Газ природный м. куб.

846

302

59

26

607

2

Железная руда, кг.

4

167

2

2126

1

Сталь, кг.

329

436

341

691

1060

1

Цемент, кг.

245

690

469

489

454

4

Зерно, кг.

405

292

1058

445

1033

2

Картофель, кг.

121

42

85

118

378

1

Мясо, кг.

66

63

112

96

86

3

Молоко, кг.

262

204

519

450

489

2

Сахар, кг.

22

28

67

50

118,6

1

Масло, кг.

2,5

1,3

9,2

6,9

8,5

2

Країна – це територія, що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави

 Держава – це політична організація суспільства з певною формою правління, яка визначає господарство і суспільні структури

 Кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою

УКРАЇНА. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

           В’ячеслав Кизимирович Липинський, у рамках проповідуваної ним у багатьох творах територіальної моделі української нації, бачить два її відлами — галицький і наддніпрянський, «Схід і Захід». У гармонізації їхньої різнорідності, на його думку, «лежить вся наша минувшина й будуччина як українців: не як російської чи польської провінціальної відміни, а як окремої — посідаючої свою ціль, свою «рацію існування» — нації» , але це бачиться як далека, важка для осягнення мета, як «вихід з нашої релігійної і політичної анархії та руїни» .

                      В. Липинський.   Релігія і церква в історії України

 

(В’ячеслав Казимирович Липинський (1882 – 1931 рр.) — український історик,  громадсько-політичний діяч, філософ і публіцист, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, ідеолог українського консерватизму)

Збигнев Бжезинский не раз особо подчеркивал важность всесторонних связей между Украиной и Россией. Эти две крупнейшие республики бывшего Союза, отмечал он, могут существовать каждая в отдельности, самостоятельно. Но не сотрудничать они не могут. Их историческая судьба сложилась так, что они связаны тесно, и это всегда надо учитывать.

По мнению известного политолога Россия и Украина должны строить в будущем свои взаимоотношения по примеру США и Канады.

                                                     (Информационный еженедельник «Факт», 6 декабря, 1991 года)

(Збигнев Казимир Бжезинский — американский политолог, социолог и государственный деятель польского происхождения. Советник по национальной безопасности президента США Джимми Картера, а нині радник Центру стратегічних і міжнародних студій. Поряд з Генрі Кіссінджером та Самуелем Гантінгтоном він вважається одним з найвпливовіших геостратегів США.)

«… среди них (галичан) много узких фанатиков, в особенности в смысле исповедывания   идеи   ненависти  к   России.  …  Для  них  неважно,  что Украина   без    Великороссии    задохнется,    что   ее   промышленность никогда   не   разовьется,  что  она будет всецело в руках иностранцев, что  роль  их  Украины  —  быть  населенной   каким-то  прозябающим селянством.»

Скоропадский П. П.  «Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 « с. 12

Картинки по запросу павло скоропадський

(Скоропадський Павло  Петрович (1873 — 1945 рр.) — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, після революції 1917 року — український військовий і політичний діяч; гетьман України з 29 квітня по 14 грудня 1918 року.)

«Нація, яка хоче панувати, повинна мати й психіку народу-володаря»

Дм. Донцов. «Націоналізм», 1926 р. с. 193.

Результат пошуку зображень за запитом "дмитрий донцов"

Доктор Дмитро Іванович Донцов 

 — український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один з перших керівників Союзу Визволення України, заснованого 4 серпня 1914 року, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму.

       

Формування території України:

1991 р.

https://www.google.com.ua/search?q=территория+украины

1649 р. – Відродження української державності – Держави Війська Запорозького (Гетьманщині)

Картинки по запросу держава війська запорозького

1649 – 1667 рр.

(Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частина Волинського воєводства та Біла Русь.  > 200 тис. кв. км., 3 млн. населення)

Андрусівське перемир’я 1667 р. «Вічний мир» 1886 р.

Рожевим позначені території, які згідно з Андрусівською угодою відійшли від Речі Посполитої до Московії (Лівобережна Україна, Запоріжжя, Київ)

Включення українських земель до складу Російської та Австрійської імперій

  •  Російсько-турецькі війни (1768 – 1774 рр., 1787 – 1791 рр.)

У 1774 р. Російська імперія приєднувала землі в межиріччі Дніпра й Бога (Південного Бугу) до узбережжя Чорного моря та частину морського узбережжя з фортецями Керч, Єнівале, Кінбурн і Азов.

8 квітня 1783 року Катерина II підписала маніфест про включення Криму до складу Російської імперії

У 1791 р. до складу Росії входили землі між Південним Бугом та Дністром, включаючи Очаків;

У 1699 р. Закарпаття разом зі Східною Угорщиною перейшло під панування австрійських Габсбургів.

Картинки по запросу україна наприкінці 17 18 ст

  •  Поділи Речі Посполитой (1772 р., 1793 р., 1795 р.)

Внаслідок першого поділу Річі Посполитої (1772 р.) до складу Австрійської імперії увійшла Галичина. Приєднавши ці землі, імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.

  • У 1793 р. до Російської імперіі відійшли Київщина, Східна Волінь, Поділля, Брацлавщина.
  • У 1795 р. до Російської імперії відійшла Західна Волинь
  • У 1795 р.  до Австрійської імперії відійшли Холмщина і Південне Підляшшя

Картинки по запросу поділ речі посполитої

На початку XIX ст. українські землі входили до складу

  • Австрійської імперії (Галичина, Буковина, Закарпаття).
  • Російської імперії (Правобережжя, Лівобережжя, Слобідська Україна, Південна Україна).

Українські землі на початку ХХ ст.

Після Першої світової війни, з розпадом могутніх імперій (Російська імперія, Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Османська імперія) українські землі  відійшли до:

  • Польщі (125,7 тис. кв. км земель Східної Галичини та Західної Волині, що становило третину усієї території тодішньої Польщі. На цій території (130 тис. кв.км.)  в 1931 р. проживало 8,9 млн осіб — 5,6 млн українців, 2,2 млн поляків.)
  • Румунії (На території Румунії у 1920 р. проживало майже 790 тис. українців, що становило 4,7% усього населення країни. Основними місцями їх зосередження були Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії. – 17,6 тис. кв. км.)
  • Чехо-СловаччиниЗакарпаття приєднувалося до Чехо-Словаччини під назвою «Підкарпатська Русь». Територія Підкарпатської Русі (11,4 тис. кв.км.) становила 5% усієї території Чехо-Словаччини, на якій проживало 9% населення – 549 тис. українців)
  • Радянська Росія (СРСР з 1922 р.) (30 грудня 1922 року Українська СРР разом з РСФРР, Білоруською РСР та Закавказькою Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (Грузія, Вірменія, Азербайджан) увійшла до складу СРСР на федеративних засадах) Наддніпрянська Україна, Слобожанщина, Південна Україна – 29 млн.чол.)

 

Українські землі в 20-х рр. ХХ ст.

Формування українських земель 1930 – 1950-ті рр.

В період  ІІ світовій війни і після ІІ світовій війни до складу УРСР увійшли:

  • 1939 р. – Західноукраїнські землі
  • 1940 р. – Північна Буковина та Північна Бессарабія
  • 1945 р. – Територія Закарпатської України
  • 1954 р. – Кримська область

http://ukrmap.su/uk-g9/901.html

Підтвердження кордонів УРСР 1939-1940 рр.

 

История формирования Украины

2014 — 2018 рр.

Територія Криму = > 28 тис. кв. км.  

http://ukraineunderattack.org/1

Історико-етнографічні регіони України

Исторические условия развития Украины способствовали формированию многоэтнического состава ее населения. Люди, населяющие территорию Украины, объединяют порядка 134-х народностей. Эти данные обнародованы в ходе последней переписи населения в 2001 году. Коренное население Украины — украинцы. Их доля в национальном составе составляет 77,8% (это более 37,5 миллионов человек). Россияне (8, 3 млн.) и белорусы (275 тис.) занимают второе и третье место по численности соответственно.

Количество населения Украины за годы независимости сократилось с 52 до 42,7  миллионов человек. (Перепись  не велась с 2001 года. По предварительным данным население Украины составляет примерно 32 — 35 млн. человек (От 3 до 5 млн. украинцев работает за границей (Польша, Россия, Чехия, Словакия, Эстония, Литва …) Ежегодно население Украины сокращается на 500 тысяч человек. По статистическим данным на май 2013 года численность населения Украины составила 45 млн 495 тыс., а уже на 1 июня — 45 млн 480 тысяч. Резкое падение рождаемости в Украине началось в начале 90-х годов и продолжалось больше десятилетия. Эксперты , что уже к 2050 году численность населения Украины, по прогнозам Института демографии и социальных исследований Национальной академии наук Украины,  до 36,2-36,3 миллионов человек.

Численность населения Украины c 1990 по 2016 гг.

Дата                                      Численность (тыс.) 

на 01.01.1990                       51838,5

на 01.01.1991                       51944,4       +105.9         +0.204%

на 01.01.1992                       52056,6      +112.2         +0.216%

на 01.01.1993              52244,1     +187.5      +0.360%

на 01.01.1994                       52114,4       -129.7         -0.248%

на 01.01.1995                       51728,4      -386.0         -0.741%

на 01.01.1996                       51297,1       -431.3         -0.834%

на 01.01.1997                       50818,4      -478.7         -0.933%

на 01.01.1998                       50370,8     -447.6         -0.881%

на 01.01.1999                       49918,1       -452.7         -0.899%

на 01.01.2000                       49429,8     -488.3         -0.978%

на 01.01.2001                       48923,2      -506.6         -1.025%

на 01.01.2002                       48457,1      -466.1         -0.953%

на 01.01.2003                       48003,5     -453.6         -0.936%

на 01.01.2004                       47622,4      -381.1         -0.794%

на 01.01.2005                       47280,8     -341.6         -0.717%

на 01.01.2006                       46929,5      -351.3         -0.743%

на 01.01.2007                       46646,0      -283.5         -0.604%

на 01.01.2008                       46372,7      -273.3         -0.586%

на 01.01.2009                       46143,7       -229.0         -0.494%

на 01.01.2010                       45962,9       -180.8         -0.392%

на 01.01.2011                       45778,5        -184.4         -0.401%

на 01.01.2012                       45633,6       -144.9         -0.317%

на 01.01.2013                       45553,0        -80.6        -0.177%

на 01.01.2014                       45426,2       -126.8        -0.278%

на 01.01.2015                       42928,9       -2497.3       -5.497%

на 01.01.2016               42760,5     -168.4      -0.392%

 http://index.minfin.com.ua/people/

За 2017 год население Украины уменьшилось приблизительно на 154 562 человек

http://countrymeters.info/ru/UKRAINE

По состоянию на 1 июня 2016 года  по данным Укрстата численность населения Украины составила 42 504 274 постоянных жителя и 42 673 911 человек наличного населения. На Украине самая высокая смертность в Европе (15,7 умерших на 1000 человек, по оценке ЦРУ США на 2014 год), страна занимает 2-е место в мире по уровню смертности (после ЮАР) и 1-е место в мире по уровню естественной убыли населения (-6,3 ‰ или 6,3 убывших на 1000 жителей)

https://ru.wikipedia.org/wiki/Население_Украины

Население Украины в 2018 году

В 2018 году численность населения Украины уменьшится на -154 000 человек . Естественный прирост населения будет отрицательным и составит 190 384 человек. За весь год родится примерно 456 500 детей и умрёт 646 884 человека. Если уровень внешней миграции останется на уровне прошлого года, то в следствии миграционных причин численность населения изменится на 36 385 человека.

https://countrymeters.info/ru/Ukraine

За 1991-2012 годы с карты Украины исчез 641 сельский населенный пункт, из которых 40 поселков и 601 село. Так, 528 населенных пунктов исчезло из-за отсутствия в них жителей, еще 128 — из-за объединения с другими населенными пунктами или включение в границы городов или поселков городского типа.

Больше всего за годы независимости вымерло сел в Киевской, Полтавской, Житомирской, Сумской, Харьковской, Черниговской областях. Социологи связывают количество вымерших сел с отрицательным естественным приростом населения.

Нас_1991_2016_2

 http://nv.ua/publications/23-karty-ukrainy-specproekt-nv-ko-dnyu-nezavisimosti-8167.html

За межами України працює 6,5 мільйона громадян країни, що становить більше 14 відсотків українського населення, повідомляє УНІАН з посиланням на інформаційні матеріали, поширені представництвом Міжнародної організації по міграції (МОМ) в Україні. 

Найчастіше українці вибирають для трудової міграції Росію, Німеччину, США, Ізраїль, Чехію, Угорщину і Польщу. При цьому з 6,5 мільйонів мігрантів 67 відсотків складають чоловіки, а 33 відсотки — жінки.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Гастарбайтер

За останні 5 років ті, хто працює за кордоном, перевели в країну офіційним шляхом майже $30 млрд. Ще понад $5 млрд передали через посередників і перевезли «у кишенях», за оцінними даними НБУ.

Для порівняння: доходи держбюджету України на 2016 р. заплановані в розмірі близько $18 млрд. Тобто за 5 років гастарбайтери забезпечили країну більш ніж двома бюджетами — адже, так чи інакше, ці гроші працюють на нашу економіку.

Однак за 2014 і 2015 роки надходження різко знизилися: порівняно із найбагатшим 2013-м, вони впали на 80% — з $7,4 до $4,1 млрд.

https://uaukranews.com/news/420610-gastarbaytery-znyzyly-potoky-valyuty-v-ukrainu-za-ostanni-dva-roky

Росія в 2015 році залишалася лідером за обсягами грошових потоків в Україну, але їх надходження зменшилися порівняно з 2014 роком на 42,5% — з 2 млрд. дол. США до 1,2 млрд. дол. США в 2015. Про це повідомляється на сайті Національного банку України.

З країн Європейського Союзу в 2015 році надійшло 1,6 млрд. дол. США, що на 16.3% менше, ніж у попередньому році.

Зростання обсягів грошових переказів в Україні спостерігалося з Ізраїлю, Канади, Китаю і Польщі (разом на 15,4%), інформує НБУ.

http://ukranews.com/ua/news/419152-rosiya-zalyshylasya-liderom-za-obsyagamy-groshovykh-potokiv-v-ukrainu-v-2015

ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

24 серпня 1991 р. утворилася нова незалежна держава Україна.  Однак відродження політичної незалежності — це лише точка історичного відліку на шляху до створення справді незалежної та економічно самостійної держави.

У новітній історії національної економіки при аналізі державної економічної політики та результативності ринкової трансформації виокремлюють такі періоди розвитку:

  •  серпень 1991-1999 рр. — період системної кризи та трансформаційної рецесії, що завершується досягненням економічної стабілізації в країні. Реалізація економічної політики відбувалася на основі неоліберальної концепції та теорії монетаризму.

Період 1991-1994 рр. в історії української економіки характеризувався кризовим спадом національного господарства, виникненням загрози загальнонаціональної катастрофи. Це — період «прогресуючого пришвидшення темпів економічного падіння». Україна була лідером за темпами падіння серед постсоціалістичних держав. Упродовж 1991-1994 рр. вироблений національний продукт зменшився на 39 %, ВВП — на 40,4, продукція промисловості — на 40,4, сільського господарства — на 32,5 %, інвестиції у сільське господарство, машинобудування зменшилися в 5 разів, будівництво, торгівлю — в 4 рази. Зовнішній економічний борг дорівнював понад 7 млрд дол. США. Найбільшим за період незалежності падіння було в 1994 р.: ВВП — на 22,9 %, промислове виробництво — на 27,3, продуктивність праці в промисловості — на 21, сільськогосподарське виробництво — на 16,6 %. Інвестиції в основний капітал зменшилися на 23 %.

       Масова лібералізація економіки почалася у січні 1992 р. із переходом до вільного ціноутворення.   Це призвело до різкого зростання собівартості продукції, зменшення виробництва, щомісячної інфляції в 28,9 %, зростання цін промисловості в 8,4 разу. Грошова та фінансова системи були повністю розбалансованими. Упродовж 1992 р, введено в тимчасовий обіг український карбованець, спочатку в готівковій, у 1993 р. — у безготівковій формі. Україна вийшла з «рублевої» зони. Однак вартість національних грошей різко зменшувалася. За 1992 р. гроші знецінилися в 21 раз, за 1993 р. — у 103 рази. Кредитні емісії досягли 3 трлн крб. у 1993 р. Інфляція за цей рік поступово переросла в гіперінфляцію, перевищивши 10 250 %. Вартість українського карбованця щодо долара зменшилася в 8,3 разу.

У 1995-1999 роках відбувався процес активізації протидії кризовим процесам в економіці, уповільнення темпів падіння. В 1999 р. уперше чітко окреслилися ознаки економічної стабілізації. Було створено законодавчу базу ринкових реформ. Так, у 1996 р. темпи зменшення ВВП дорівнювали 10,6 %, у 1997 р. — 3,2, у 1999 р. падіння ВВП було подолано.

В 1999 р. ВВП України становив 41 % від рівня 1990 р., промислове виробництво — 51,1 %, сільськогосподарське — 48,5 %. Реальна заробітна плата зменшилася у 3,8, а реальні виплати пенсій – у 4 рази. Фермери у 2001 р. вироб­ляли 11,3 % м’яса, 19,3 % молока, 36,3 % яєць від того, що виробля­ли колгоспи в 1990 рУ 1999 р.  в Україні ВВП на особу становив  652 дол. (1990 р. – 2760 дол.), для порівняння — в економічно розвинутих країнах дорівнював від 25 до 42 тис. дол. За індексом людського розвитку Україна перемістилася з 54-го місця у світі в 1994 р. на 102-ге у 1999 р.

Отже, падіння обсягів виробництва наполовину викликало чотирикратне зменшення доходів працюючих.

          Негативним чинником був великий зовнішній борг. Упродовж 1994-1999 рр. він збільшився втричі, дорівнюючи 12,5 млрд дол. У 1998 р. на погашення державного боргу було витрачено майже 10 млрд грн, або 95 % видатків Держбюджету.

  • 2000-2008рр. — період макроекономічної стабілізації та відновлюваного економічного зростання, змістом якого є формування базових інститутів власне ринкового типу господарювання з адекватними їм механізмами та інструментами. Утвердилася інституціональна концепція економічного розвитку;

1999 — 2004pp. — етап стабілізації та економічного зростання

2000 р. був переломним у макроекономічній динаміці:

  • обсяги ВВП збільшилися на 5,9 % (2001 р. – 9,1%),
  • — промислового виробництва — 13,2 (2001 р. – 14,2%),
  • — сільського господарства — 9,8,
  • — інвестицій в основний капітал — 14,4,
  • — експорту товарів і послуг — 18,8,
  • — імпорту — на 16,6 %.

Залучено 750 млн дол. США прямих інвестицій. Однак темпи зростання ВВП були нижчими серед країн СНД.  У Росії вони становили 8 %, Таджикистані — 8,3, Казахстані — 10,5, Азербайджані — 11,4 %. В 2001 р. інфляція знизилась до 6%, а приріст інвестицій в основний капітал зріс на 17,2%. Валютні резерви збільшились з 1,5 млрд. до 3,2 млрд. доларів США.

     Сформувався малий бізнес як самостійний і самодостатній сектор. Він охоплював понад 254 тис. малих підприємств, майже 1,5 млн підприємців, 43 тис. фермерських господарств. У сфері малого бізнесу на початок 2005 р. було зайнято 4,4 млн осіб (без фермерів), або понад 15 % населення у працездатному віці. Частка малих підприємств у економіці загалом залишалася на рівні 7-8 %, у промисловості — 3,3, у загальних обсягах виробництва становила лише 7 %. Капітал спрямовувався переважно в торгово-посередницьку сферу.

   Важливим підсумком стало суттєве підвищення соціальної спрямованості економічного зростання. Приріст реальних доходів у 2002 р. досяг 19 %, реальна заробітна плата збільшилася на 19 %, частка оплати праці у ВВП досягла 43,7 %. Роздрібний товарооборот зріс на 17 %. Реальні доходи та реальна заробітна плата зростали щороку відповідно до 9 і 19 %. Заборгованість у виплаті заробітної плати зменшилася на 30 %. Збільшилася кількість зайнятих, рівень безробіття населення зменшився до 8,6 % у 2004 р., зареєстрованого безробіття — до 3,5 (за методологію МОП зменшився до 4,2 %). На 46,5 % збільшився середній рівень пенсій.

  • з осені 2008 р. — сучасність — українська економіка перебуває у стані рецесії.

Період осені 2008 р. — 2010 р. характеризується як кризовий у розвитку національної економіки

          У 2008 р. зростання ВВП зменшилося до 2,1 %, інфляція досягла 22 %.  На кінець 2008 р. тіньовий сектор економіки, за оцінками фахівців, давав 31 % ВВП, що стало найвищим показником за період з 2001 р. У 2009 р. на 15 % зменшився ВВП, на 22 % впало промислове виробництво, на 20 % скоротився внутрішній товарообіг, у 2,5 разу порівняно з 2008 р. зменшився обсяг інвестицій, у три рази за 2009 р. і перше півріччя 2010 р. зріс державний борг

(http://pidruchniki.com/1499052840427/politekonomiya/ekonomika_nezalezhnoyi_ukrayini)

За даними видання ЦРУ «The World Factbook»економіка України зайняла 39 місце серед всіх економік світу зазагальним розміром ВВП (за паритетом купівельної спроможності) — у 2010 році він становив 305,2 млрд доларів США. Разом з тим, за цим же показником (ВВП за ПКС), розрахованим на душу населення, Україна у цьому ж дослідженні «The World Factbook» 2010 року зайняла 133 місце серед 227 економік світу (з показником 6700 доларів США). ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3%, а подушний ВВП за ПКС склав 6,7 тисяч доларів США (в 2007 р. — 7,1 тис. доларів США)

(https://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка _України)

Україна – єдина серед європейських країн застрягла в міжкризовому просторі. Після глобальної кризи 2008-2009рр. більшості країнам вдалося відновити позитивну економічну динаміку, Україна ж сьогодні знову потерпає від кризових проявів. Нинішня вкрай слабка економічна динаміка – в умовах  військових дій , поглиблення і розширення негативних тенденцій в економіці, низького рівня довіри до системи державного управління, високої корупції, слабкої фінансової дисципліни, незадовільної інвестиційної привабливості та надмірного боргового навантаження – вказує на збереження “переддефолтних” ризиків і втрату країною гідного місця у світовій економіці.

Україна впродовж своєї короткої історії чи не найбільше серед європейських країн потерпала від нераціональної і слабкої валютної політики. З середини 1996 р., коли була впроваджена гривня, і до середини 2018 р. гривня здешевшала  на порядок (із значення курсу 1,8 грн./$1 до 29 грн./$1). Тобто, можна стверджувати, що Україна перебуває у стані перманентного негативного валютного очікування, і валютний обвал  2014 — 2018 рр. не може вважатися “надзвичайною” подією. Більше того, продовження валютних негараздів  2016р.  означає збереження високих валютних ризиків.

Укр_1991_2015_потери

(http://rian.com.ua/infografika/20150822/372547334.html)

ВВП_Укр_Грз

Еко_тень

Уровень теневой экономики в Украине в первом квартале 2018 года составил 33% от валового внутреннего продукта (ВВП).

Несмотря на снижение уровня теневой экономики, в Украине из-за коррупции, фиктивного предпринимательства, уклонения от уплаты налогов и мошенничества  существуют значительные риски отмывания денег. К такому выводу пришли члены комитета экспертов Совета Европы по оценке мер противодействия отмыванию средств (MONEYVAL) в отчете, посвященном Украине.

(http://www.segodnya.ua/img/forall/users/2488/248867/new/6666666.png)

Якщо ВВП на душу населення знаходитиметься на рівні $3 000, —  це  межа, нижче якої (за міжнародною класифікацією) знаходяться бідні країни.

Некогда одна из самых богатых республик СССР, Украина за 25 лет уверенно шла к нынешнему предбанкротному состоянию. Газета ВЗГЛЯД изобразила общеизвестные факты о размерах госдолга Украины при всех пяти президентах – и получилась лестница в долговую яму.

Долг Украины-01

Картинки по запросу Долг украины в 2018 году

www.google.com.ua/search?tbm=isch&q=Долг+украины+в+2018+году&spell=1&sa=X&ved=0ahUKEwjtz8T20c7eAhWriqYKHY3_CDwQBQg7KAA&biw=1222&bih=636&dpr=1.38#imgrc=TQFwLY

По данным Министерства финансов Украины, в июне объём совокупного государственного и гарантированного государством долга увеличился до $76,29 млрд, или 1,998 трлн гривен.

Основная сумма государственного долга, номинированная в долларах США, составляет 41,99%, в гривне — 32,19%, в специальных правах заимствования — 16,76%, в евро — 7,92%, в канадских долларах и иенах — менее 1%.С начала 2018 года прямой и гарантированный государством долг в долларовом выражении сократился на 6,71%, или на 143,65 млрд гривен, а внешний — на 0,29% до $37,52 млрд. Государственный долг, наоборот, вырос — на 0,08% до 1,732 трлн гривен.

В январе премьер-министр Украины Владимир Гройсман заявил, что внешний долг составляет 83% от ВВП, то есть около $1900 на каждого жителя страны.

Читать далее: https://ukraina.ru/news/20180727/1020707541.html

По данным Всемирного Банка, в 2014 году ВВП страны в абсолютных показателях рухнул на 28,1%, в 2015-м падение составило уже 31,3% – по его итогам украинский ВВП составлял 90,6 млрд долларов, что сопоставимо с уровнем 2005 года. Для сравнения, в кризисном 2009 году ВВП Украины упал почти на 35%, но экономика быстро «отскочила от дна», к 2013 году достигнув рекордной для постсоветского периода отметки – 183,3 млрд долларов.

В расчете на душу населения ВВП продолжил падать: с уровня в 3969 долларов в 2013 году он опустился до уровня в 2052 доллара по итогам прошлого года  (2016 р.), что опять же возвращает Украину более чем на десятилетие назад. На глобальной шкале близкий уровень ВВП на душу населения имеют такие страны, как Узбекистан, Республика Конго, Джибути, Лаос – одним словом, те, кого принято относить к глобальной периферии или «мировому Югу».

 В экспорте, приводимые службой государственной статистики. С 2013 по 2016 годы его общий объем упал более чем вдвое – с 77 до 32,7 млрд долларов

По данным украинского Национального научного центра «Институт аграрной экономики», на АПК в прошлом году пришлось 42% вывозимых из страны товаров. В мировом разделении труда за три года (2013 — 2016 гг.)закрепилась в группе стран, специализирующихся на сельхозпродукции, причем преимущественно самой простой.

Масштабы деградации «народного хозяйства» Украины становятся еще более выпуклыми, если вспомнить, что после распада СССР эта страна получила, возможно, самую сбалансированную экономику из всех постсоветских государств. Без преувеличения блестящие возможности для развития АПК, густая сеть промышленных предприятий (особенно на востоке и в центре страны), несколько крупных экспортных портов, богатые ресурсы для развития курортов и туризма, высокообразованное население – все эти стартовые данные позволяли Украине стать одной из наиболее значимых экономик Европы. В результате же по уровню ВВП на душу населения Украина находится ниже даже самых бедных европейских стран – Боснии и Герцеговины, Албании и Македонии, хотя пока несколько опережает Молдавию.

http://www.vz.ru/economy/

Збройні Сили України

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності та пізнішого розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки.

З 24 серпня 1991 р. під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346 бойових машин), бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1500 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 980 тисяч чол.

(https://uk.wikipedia.org/wiki/Збройні_сили_України)

В 1991 году Черноморский флот насчитывал около 100 тысяч человек личного состава и 60 тысяч рабочих и служащих, включал в себя 835 кораблей и судов практически всех существующих классов, в том числе 28 подлодок, 2 противолодочных крейсера, 6 ракетных крейсеров и больших противолодочных кораблей (БПК) I ранга, 20 БПК II ранга, эсминцев и сторожевых кораблей II ранга, около 40 СКР, 30 малых ракетных кораблей и катеров, около 70 тральщиков, 50 десантных кораблей и катеров, более 400 единиц морской авиации. В организационную структуру флота входили 2 дивизии кораблей (противолодочных и десантных), 1 дивизия подводных лодок, 2 дивизии авиации (истребительная и морских ударных ракетоносцев), 1 дивизия береговой обороны, десятки бригад, отдельных дивизионов, полков, частей.

В результате переговоров по разделу флота (1994 – 1997 гг.) украинской стороне достались 30 боевых кораблей и катеров, одна подводная лодка, 6 кораблей специального назначения, а также 28 судов обеспечения (всего — 67 единиц), 90 боевых самолётов. Россия же получила 338 кораблей и судов, а также 106 самолётов и вертолётов.

(https://ru.wikipedia.org/wiki/Черноморский_флот_ВМФ_России)

Чисельність Збройних Сил України відповідно до законодавства України:

1993 рік — 455 000 осіб
1998 рік — 420 000 осіб, у тому числі 320 000 військовослужбовців
1999 рік — 400 000 осіб, у тому числі 310 000 військовослужбовців
2000 рік — 400 000 осіб, у тому числі 310 000 військовослужбовців
2001 рік — 400 000 осіб, у тому числі 310 000 військовослужбовців
2002 рік — 394 750 осіб, у тому числі 307 500 військовослужбовців
2003 рік — 390 000 осіб, у тому числі 305 000 військовослужбовців
2004 рік — 285 000 осіб, у тому числі 210 000 військовослужбовців
2005 рік — 245 000 осіб, у тому числі 180 000 військовослужбовців
2006 рік — 221 000 осіб, у тому числі 165 000 військовослужбовців
2007 рік — 200 000 осіб, у тому числі 152 000 військовослужбовців
2008 рік — 191 000 осіб, у тому числі 148 000 військовослужбовців
2009 рік — 200 000 осіб, у тому числі 150 000 військовослужбовців
2010 рік — 200 000 осіб, у тому числі 159 000 військовослужбовців
2011 рік — 192 000 осіб, у тому числі 144 000 військовослужбовців
2012 рік — 184 000 осіб, у тому числі 139 000 військовослужбовців
2013 рік — 168 201 осіб, у тому числі 125 482 військовослужбовців
2014 рік — 157 456 осіб, у тому числі 119 166 військовослужбовців
2015 рік — 250 000 осіб, у тому числі 204 000 військовослужбовців

(http://www.ukrmilitary.com/2015/03/1993-2015.html)

Сухопутні війська Збройних сил України є головним носієм бойової могутності Збройних сил незалежної України. Станом на 2013 рік, наземні війська налічували 49 100 особового складу, 683 танки, 1965 бойових броньованих машин, 72 бойові вертольоти та 379 артилерійських систем калібром більше 100 міліметрів (8 механізованих бригад, 2 танкові бригади, 3 артилерійські бригади, 1 ракетна бригада, а також інші частини забезпечення та підтримки

У складі Повітряних сил перебувало 36 300 осіб, 160 бойових та 27 транспортних літаків

Станом на 2013 рік, чисельність Військово-морських сил Збройних сил України становила 14 700 осіб, в їх складі перебувало 22 бойових кораблів та катерів, 11 протичовнових літаків та гелікоптерів, 40 танків, 199 бойових броньованих машин та 54 артилерійських систем калібром більше 100 міліметрів

В мировой рейтинге государств по военной мощи в 2018 году Украина заняла 29 место. До 2014 года наша страна занимала 21 позицию. Рейтинг ежегодно составляет организация Global Firepower.

Чинні на початок військової операції, війська, зазнали серйозних втрат у техніці (60%) — суходільній, морській, авіаційній; у особовому складі. Україна втратила 85 % кораблів флоту

(https://uk.wikipedia.org/wiki/Збройні_сили_України)

Станом на 14 червня 2016 р., за два роки від початку проведення  АТО  (ООС)  в зоні конфлікту на сході України бойові втрати Збройних Сил України склали 2491 військовослужбовців, про це в ході брифінгу в Києві повідомив директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України генерал-майор медичної служби Андрій Верба. Він деталізував втрати: «На сьогодні санітарні втрати — це 8130 військовослужбовців; безповоротних, на жаль, у нас 2491»

«З 2014 року до сьогоднішнього дня в Збройних силах і серед усіх, хто отримав зброю і захищав державу, втрачено 10 103 людини — безповоротних і санітарних втрат. Не від бойових дій», — заявив Матіос. Серед них 2 150 військових загинули. У зоні АТО небойові втрати склали 3 700 осіб.

www.pravda.com.ua/news/2017/10/28/7159910/

За даними ООН, жертвами збройного конфлікту на сході України стали (охоплено період з середини квітня 2014 року — червень  2018 року) загинуло понад  10 тыс. людей, ще понад 23  тисяча постраждала.

__02www.segodnya.ua/regions/donetsk/-oon-nazvalo-kolichestvo-zhertv-voyny-na-donbasse-1132549.html

По данным ООН, общее число погибших за время боевых действий в Донбассе оценивается в 10 тысяч человек. Но реальные цифры потерь до сих пор остаются дискуссионными. Однако известно, что большая часть потерь приходится не на ополчение Донбасса, а на военнослужащих ВСУ, Национальной гвардии, Госпогранслужбы, СБУ, МВД и различных добробатов. Заметим, что потери личного состава ВСУ являются одними из самых задокументированных, а вот число погибших карателей до сих пор вызывает дискуссию в обществе.

По официальным данным Министерства обороны Украины (по состоянию на 2 июня 2017 года) погибли 3930 военнослужащих ВСУ, причем 2267 погибли на поле боя, еще 1663 — попали в число так называемых небоевых потерь.

В свою очередь заместитель командующего Национальной гвардии Украины заявлял, что по состоянию на 22 июня 2017 года потери его структуры составили 196 погибших, из которых 42 человека — это небоевые.

В мировой рейтинге государств по военной мощи в 2018 году Украина заняла 29 место. До 2014 года наша страна занимала 21 позицию. Рейтинг ежегодно составляет организация Global Firepower.

Більше читайте тут: http://tsn.ua/ato/dev-yat-tisyach-zhertv-i-zrostannya-vidchayu-na-donbasi-povniy-tekst-dopovidi-oon-603610.html

Крим_Ато2016_2

2017 р.

Територія — 576 ,500 кв. км.  (Без Криму та частині Донецької та Луганської області)

Населення — 42760,5 млн. (близько 1 млн. українців, тікаючи від конфлікту на Сході, переселилися у сусідні країни, серед яких на першому місці Росія, 1,75 млн. стали вимушеними переселенцями. За цим показником Україна посідає 9 місце у світі.      За межами України працює 6,5 мільйона громадян країни)

2018 р. — за межами України — 8 — 9 млн

За підсумками 2015 року падіння ВВП України (внутрішнього валового продукту) склало 9,9%. Номинальний ВВП склав 1 трл 979,5 млрд грн. (83 млрд. дол.), а ВВП в розрахунку на душу населення – 46 201 грн.(2001,6 дол.) — на останньому місці в Європі, гірше — тільки в найбідніших країнах Африки

(Україні потрібно збільшити ВВП у 2, 5 рази для досягнення мінімальної зарплати рівня ЄС)

 (http://dt.ua/ECONOMICS/vvp-ukrayini-vpav-na-9-9-v-2015-roci-203151_.html)

Картинки по запросу минимальная зарплата в европе 2017 в гривнах и на украине

Картинки по запросу минимальная зарплата в европе 2017 в гривнах и на украине

06.12.2017
Украина: 
https://rian.com.ua/infografika/20171206/1030131633/Ukraine-autsaider-zarplaty-Europa.html

02.04.2018 рік.

Плоды независимости. Украинская экономика скукожилась в 10 раз

После развала Советского Союза на Украине наблюдается сплошная деградация и разрушение.

Об этом экс-глава МИД Украины Леонид Кожара заявил во время конференции «Рынок земли: за и против», передаёт корреспондент «ПолитНавигатора».

В начале своей речи Кожара подчеркнул, что если в самом государстве нет дискуссии о том, куда движется страна, то надо поговорить об этом хотя бы в узких кругах.

«Украина стоит накануне новых выборов. Их было уже много, но облегчение почему-то всё ещё не настало. Согласно американским оценкам и книге ЦРУ под названием «Факты», ВВП Украины в составе ещё большей страны приблизительно составлял 410 миллиардов старыми долларами (1989-го года). В переводе на нынешние доллары – это где-то приблизительно 900 миллиардов. Сегодня ВВП страны за весь прошлый год – 90 миллиардов. Сокращение ВВП в измерении в долларах произошло приблизительно в 10 раз. Украина обеднела, а это значит, что мы были свидетелями деградации государства на протяжении всей её независимости”, – отметил дипломат.

Он выразил сожаление, что никто из руководства страны не предложил плана, как выйти из кризиса.

“В нынешнем указе президента Порошенко «Стратегия 2020» этот план на ближайшие пять лет расписан вдоль и поперёк. Первый пункт этой стратегии говорит о том, что Украина – это государство, которое претендует на членство в ЕС и НАТО, хотя более-менее разумный человек прекрасно понимает, что этого никогда не будет. Это всё означает, что концепция нынешней власти с самого начала не верна. Наше руководство заводит нас в глухой угол. К сожалению, сейчас мы видим сплошную деградацию и разрушение нашего общего дома – Украины», – резюмировал Кожара

www.politnavigator.net/plody-nezavisimosti-ukrainskaya-ehkonomika-skukozhilas-v-10-raz.html?super_tracking=allowed

Кожна держава є країною, тоді   як не кожна політико-географічна країна є державою

Картинки по запросу Поляки несли разбой и одичание 1812 р

Російський релігійний філософ . Його вважають одним з найвидатніших філософів ХХ сторіччя. Є автором близько 40 книг, зокрема: «Смысл творчества» («Зміст творчості»), «Философия свободного духа (Проблематика и апология христианства)» («Філософія вільного духу»), «Судьба России (Опыты по психологии войны и национальности) «Доля Росії (Досліди з психології війни та національності» та ін ) і багатьох філософських розвідок (нарисів). Один з засновників екзистенціалізму в російській філософії. Його творчість відносять, зокрема, до релігійного екзистенціалізму — філософії існування, яка мала значний вплив також на розвиток літератури та мистецтва. Більш того, він започаткував такий філософський напрямок, як персоналізм, який визнає особистість первинною творчою реальністю, а весь світ — проявом творчої активності «вищої особистості» — Бога.

Украинцы оказались одной из беднейших наций мира

Украинцы оказались одной из беднейших наций мира

По уровню богатства населения Украина оказалась в двадцатке худших стран мира.

Украина заняла 123-е место из 140 стран по уровню личного богатства населения, показатель которого на середину 2018 года составлял $1563 доллара. Об этом свидетельствуют результаты ежегодного отчета о мировом благосостоянии Global Wealth Report, подготовленного швейцарским финансовым конгломератом Credit Suisse.
Ближайшие соседи впереди – Непал (2054 долл.), Камерун (2282 долл.), Кения (2306 долл.) Бангладеш (2332 долл), Лесото (2640 долл.).
Позади в списке – Таджикистан (1364 долл.), Замбия (1197 долл.), Сирия (1190 долл.), Мали (1094 долл.).
Отдельно Credit Suisse составил рейтинг стран по количеству богачей, к которым отнесены лица с состоянием в более 50 млн долл США. В Украине таких насчитывается 135 человек (в 2017 г. — было 115), что выводит страну на 53 место в рейтинге
https://korrespondent.net/ukraine/4023698-ukrayntsy-okazalys-odnoi-yz-bedneishykh-natsyi-myra
 

Картинки по запросу боль украины

Доборолась Украина

До самого краю,

Хуже ляха свои дети

Её распинают …

Похожее изображение

Т. Шевченко

Монологи Скорик о «самоаборте» страны

 

Skoryk Larysa 2011.jpg

 Лариса Павлівна Скорик — українська архітекторка та громадсько-політична діячка, професорка  Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Народна депутат України І скликання

  • Член НРУ, делегат Установчих зборів НРУ, член Центрального проводу; голова Всенародного руху України.
  • Висунута кандидатом у народні депутати трудовим колективом Київського державного художнього інституту. 18 березня 1990 року обрана Народним депутатом України, 2-й тур 45.04% голосів, 26 претендентів.
  • Входила до Народної Ради, фракції Конгресу національно-демократичних сил.
  • Голова підкомісії Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження.
  • Президент Міжнародного товариства «Україна-Ізраїль» (з 1995)

Исторический момент: 24 августа 1991 года она влетела на парламентскую трибуну, где выступал Леонид Кравчук, требуя прекратить говорильню и перейти, наконец, к главному провозглашению Акта о независимости Украины.

Картинки по запросу лариса скорик в верховної раді

Когда 16 сентября у стен парламента горели шины, а спикер грозил депутатам закрыть двери и никого не выпускать из сессионного зала, пока не примут — уже с пятой попытки — закон о люстрации, вряд ли можно было предугадать, чем эта самая «люстрация» обернется.

И сейчас трудно представить, что ждет страну в ближайшем будущем.

«…Кого они люстрируют?! Всех, кто был при прежней власти? Но за что?! За какие грехи? Это где-то членораздельно выписано? Какие параметры? Какой алгоритм люстрации?.. У меня такое чувство, что когда это все они планировали, то кора головного мозга не была задействована», — такой вердикт вынесла Лариса СКОРИК, народный депутат 1-го созыва (1990—1994), профессор, член-корреспондент Академии искусств Украины, заместитель председателя Украинского общества охраны памятников истории и культуры.

Впрочем, Лариса Павловна и прежде не особо церемонилась в выражениях по поводу наших политиков, а сейчас и подавно.

Но она имеет право так говорить.

Именно Скорик, харизматичный и бескомпромиссный депутат первого созыва, настояла, чтобы 24 августа 1991-го парламент «прекратил говорильню» и голосовал за Акт о независимости Украины.

Так что ее можно считать и «прародительницей» страны, которую мы получили.

«…Когда мы провозглашали эту «незалежну» Украину, в самом кошмарном сне я не могла представить, что такое с нею случится!..

Ведь тогда я выступила против всякой люстрации, вендетты, против расправ и преследования. Но я просила внести в новый закон о выборах пункт о том, что все, кто сотрудничал с органами безопасности других государств, не имеют права быть избранными в органы власти, занимать высокие государственные посты. Я же думала, что у нас будет своя СБУ, а не филиал ЦРУ!

Собственно, практически весь «Демблок» 1-го созыва, кроме трех депутатов — Ивана Макара, Богдана Котика и меня, — все были сотрудниками, несмотря на то что где-то там отсиживали как «политические».

В законе все было выписано четко. Ты ж знаешь, сотрудничал или нет? Если да, то сиди тихо, не лезь никуда, ради бога, пиши стихи — у нас же по этому делу вся «письменницька» агентура была специалистами. Не можешь писать, переквалифицируйся в управдомы или в кого-то еще.

Но если полезешь на выборы, то тогда СБУ должна применить по отношению к тебе превентивные меры. Тебя должны вызвать и сказать: мы знаем, что ты сотрудничал с теми-то и с теми, так давай, дорогой, или снимаешь кандидатуру, или мы обнародуем.

Это был очень гуманный закон. В моем представлении такой и должна бы быть люстрация. Все остальное не имело никакого значения! Даже большевики пользовали специалистов старого режима, потому что если выбросить управленцев, всех, кто знал, как организовать процесс, был бы полный аут. И мне было важно, чтобы специалисты оставались и не было бы идиотской вендетты.

Закон поддержали только 168 депутатов. А «Демблок» почти в полном составе не голосовал. Что и требовалось доказать.

Но если говорить о нынешней «люстрации», то я не могу даже найти выражения — что они вытворяют! Такое совершать могут только некультурные, умственно отсталые, безумно дикие плебеи.

Они представляют Украину, у которой главное орудие государственного строительства — мусорный контейнер!

Патологическая вера в то, что можно достичь справедливости, обходя законы, особенно Конституцию, приводила и будет приводить к насилию и полной разрухе. Так было в 17-м, так чуть было не случилось в 2004-м. Но сейчас это мракобесие начнется уже по полной.

Я не знаю, как можно выкидывать с работы людей, которые что-то умеют делать?.. Надо понимать, особо стараются всякие «полевые командиры»? Они уже и за Академию наук берутся… Заявляют же, что высшее образование — вообще необязательно.

Так вот теперь у нас такие депутаты. И они будут люстрировать!

Кстати, насчет высшего образования, — продолжала Лариса Скорик. — И вправду — а зачем оно вообще? Теперь мы, как опять же эти самые «политики» определили, — аграрная страна. И теперь в полном смысле слова — «каиново отродье».

Каин же был землепашцем. Бог его жертву не принял, и мать Каина не любила. Она любила Авеля. Поэтому он того Авеля и убил, потому что был жадным землепашцем».

Хаос и фольксдойчи

— «Закон о люстрации, который принимался под давлением митингующих, может привести к очередной эскалации напряженности, в конечном итоге — к хаосу», — таково мнение многих отечественных политологов, причем тех, кто придерживается как правых, так и левых взглядов. Ваше мнение: действительно все приведет к хаосу?

— Да к какому хаосу?! Хаос на хаос не умножается!.. А что касается люстрации… Знаете, в свое время, еще когда Луценко (бывший министр МВД, а ныне — новоизбранный депутат ВР от Блока Петра Порошенко. — Авт.) везде кричал о люстрации, на собрании — то ли на Одесчине, то ли на Днепропетровщине — один из районных председателей, бедный от этой «затурканности», выйдя на трибуну, сказал: «Нам всем надо заняться всерьез поллюцией». Я когда эту запись посмотрела, ахнула: в церкви, говорю, это грехом считается — все, что они делают. Потому что это явная агитация онанизма!.. Вот такая у них солидарность, вот такая «самопомич».

— Кстати, «Самопоміч», как название партии, многие уверены, что это придумал Андрей Садовой, бывший мэр Львова. И вам, как экс-львовянке, виднее: так ли это?

— Он придумать ничего не может. Слизал термин с 20-х годов, когда на Галичине только устанавливался какой-то язык, более-менее вырисовывался… Потому что был ужасно диалектный и весь польский… «Samopomocy»!

— Хоть и нынче у нас считается, что восток — это оплот «сепаратизма», но вообще-то именно на Галичине были «первые ласточки». Это когда тот же Львовский облсовет с легкостью объявлял о неподчинении президенту Януковичу в 2010 г., а до того такой же демарш был в 2004-м. И в 2014-м на Галичине был, что называется, переворот в местной власти, что стало почвой для начала сепаратистского движения в регионе… Помните, когда облсоветы под руководством «Свободы» ликвидировали облгосадминистрации? И никакого закона — все решала «клумба», как именуется вече во Львове.

— Клумба вообще сумасшедшая, там собираются психопаты и они всегда чего-то хотят.

Поляки лет восемь назад провозгласили свою «польскую карту», построили генконсульство — целый квартал во Львове! Город в городе. Для этого снесли два чудесных особняка, памятника архитектуры, но это уже мелочи… И надо было видеть, какие очереди из холуев стояли к генконсульству. Записывались фольксдойчами: это как к немцам когда-то записывались, доказывая родство с нацией… Так и тут доказывали, что у них в роду кто-то был поляком. Когда все вот так позаписывались, я сказала: это первый шаг вхождения в состав Речи Посполитой. Теперь же на Галичине целая польская автономия образовывается. После войны у нас их почти не было!

Честь и Сомали

— «Очищение власти» — таков лейтмотив закона о люстрации…

— Какое «очищение»? Это они попрали закон и законно избранного президента, прогнали Януковича, устроили «прыжки» на майдане… Безумные! Хотя они выполнили все, что им и было предписано, пытаясь представить — и меня это больше всего бесит — якобы «майдан выступил против власти Януковича».

Черта с два! Майдан был организован под неподписание «евро». Но они знали, что Янукович — не идиот и не подпишет договор об ассоциации на таких условиях. За что Януковича и ненавидели: он был не их крови, с ним они не могли договориться так, как хотели. Но подписание было условием их зарубежных господ. Тогда подогнали студентов, как всегда, плюс — «москаляку на гилляку», и началось!..

Какая «борьба с коррупцией»?! На улицах с коррупцией не борются. Да при Януковиче коррупция была поменьше, чем при «оранжевых». В конце концов где ее нет?

Может, в Англии нет? Вот недавно происходили скандалы в правительстве с обвинениями в мздоимстве… Может, во Франции нет? Вероятно, Саркози не брал 50 миллионов долларов у Каддафи на свою избирательную кампанию?!

А тут?! «Мы выступили против тирании!» Какая к чертовой матери «тирания»?! Говорят о 16 законах, среди которых был тот, где было сказано, что митинговать — без масок и без касок. И сразу взрыв возмущения! А что Польша сейчас принимает после «заварушек»? Что нельзя носить на такие же акции маски и каски.

— Некоторые специалисты из числа политиков уверены, что в законе о люстрации необходимо было предусмотреть автоматическое прохождение «чистки» для тех, кто финансово помогает АТО. Но получается, что в принципе можно и откупиться. Это ли не коррупция?

— Не ищите логики, ее там нет. Не ищите алгоритмов государственного строительства. Никто не хочет строить государство — ни внутри, ни, так сказать, снаружи. Оно не нужно ни там, ни здесь — марионеткам, которых усадили в высокие кресла. Представляете, какое поле создается для коррупции?! Люди начнут откупаться, чтобы их не убивали, не грабили, не выгоняли с должности. Полностью узаконенный рэкет. И это чудовищно. Все, что делается сейчас, направлено на то, чтобы добить остатки государства.

— Но хоть в чем-то правовые нормы остались?

— Нет. Вот они — эти борцы «за гиднисть», как себя называют, отрицают действующие законы. А то, что пишут, ни на одну юридическую голову не налазит. И нигде не налезет, ни в одной стране мира, даже самой захудалой! Не зря президент Сомали сказал, что он не допустит, чтоб его страна превратилась в Украину!

— Недолог тот час, когда и мы будем считать за честь называться Сомали?.. Печально и больно. И происходящее на Донбассе, то, что все упорно называют «АТО», хотя прекрасно понимают, что это война…

— Не просто война, а чудовищная гражданская! Ведь как говорят Штаты? Они пережили самое страшное — гражданскую войну! И у нас ведь тоже сейчас брат идет на брата, семья на семью, родственники на родственников. Науськивают против своих же! Что мы делаем? Какой разум может это простить?!

— Нет ни одного политика, который бы не заявлял, что АТО — во имя мира. Но о каком мире может идти уже речь, если президент подписал указ, чтобы заблокировать банковские карточные счета на Донбассе? А как же те, кому Пенсионный фонд перечисляет деньги на карточки? А как же бюджетники, у кого такие же счета?

— В этой драной политике, которая называется украинской, нет деталей! Надо помнить все. Это ж Порошенко сказал, дескать, похоже, военным путем на Донбассе мы не решим проблему? Ну вот, значит, надо уморить население? Это называются «экономические методы»…

— …чтобы теперь уже все население стало беженцами и отправилось в Киев?

— Ничего подобного! Надо просто его уничтожить. 18 миллионов украинцев никому в стране спокойно жить не дадут! Этот народ настолько одурел, что, по-моему, уже сам себе не нужен. И Украина тем самым делает себе харакири. Она занимается суицидом целый год.

— Недавно отошедший в мир иной Кахи Бендукидзе, экс-советник Петра Порошенко, в свое время сказал: если в Украине в ближайшее время не проведут кардинальные реформы, то государство в нынешних границах может перестать существовать. Насколько он прав?

— Кто проведет реформы?! Я не говорю о границах — уже не столь важно! Непонятно: что ж за народ в результате тут останется? Будет ли он таким же сумасшедшим, как эти люстраторы с мусорными ящиками, жуткими криками и безумными глазами? Или это будет образованный народ?

Границы в конце концов сотрутся, и люди будут жить своими национальными семьями, но в общем доме… И не в границах счастье. Но когда этот саентолог конченый…

— Яценюк?

— Да! Так вот когда он говорит о стене, что можно представить в будущем?! Пусть бы Костомарова почитал, Шевченко, кирилло-мефодиевцев! Впрочем, нынче в чести катастрофическая необразованность.

— Президент Чехии недавно сказал, мол, Западу нет смысла оказывать нам экономическую помощь, поскольку на ее территории идет гражданская война. И Украина обиделась.

— Не говорите «Украина», потому что я тоже — Украина, но я совсем не обиделась на чешского президента. Он честный, трезвый и умный человек.

— Нынче почти каждый считает, что он знает, как остановить войну. Возможно, и вы знаете? Скажите, как?

— Я прошла многие стадии политических кошмаров. Но я всегда видала выход. А это именно тот случай, когда выхода не вижу. У меня только надежда на какой-то разум космический или на Господа Бога, потому что эти люди не в состоянии что-либо сделать вообще!

Любить в 5 утра

«Еще в ноябре я знала, что так будет, — сказала собеседница. — Гражданская война — и Украине конец. Ее как страны больше нет».

Она еще не зачалась, не родилась, но уже погибла в утробе.

Считайте, что она себе сделала аборт. И ведь не зря столько времени мы не имели собственного государства! Значит, есть что-то такое порочное в ментальности этого несчастного народа?

Он всегда в политическом смысле проявлял себя устрашающе дегенеративно. И когда это случилось в 2004-м, то я думала: Боже мой, всего 13 лет назад провозгласили независимость, не было ж страны 8 столетий! Да стройте ее, не важно, кто там во главе, потихоньку, но создавайте основные атрибуты государства и живите так, как будто уже имеете страну, пусть и в зачаточном состоянии. Живите в покое, иначе случится «выкидыш».

Знаете, мне как-то позвонил один знакомый из числа представителей той еще львовской интеллигенции, преданный государственной идее Украины с деда-прадеда. И глядя на то, что происходит, сказал: «Ларисо, думаю, що не треба було нам валити Совєтський Союз, треба було його модернізувати, бо державу зробити ми не здатні».

Украина никак не могла забеременеть государством много столетий. И вот наконец случилось по божьему провидению. Почти как непорочное зачатие. Но нельзя же делать резких движений, нельзя стравливать людей между собой.

И не так важно, кто сколько украл в прежней жизни, — на вас хватит, если будете трудиться. А воровать потом перестанут… Но нельзя же требовать сразу! Воровали 70 лет, и до 70 воровали! Но теперь хотят, чтоб случилось чудо, все стали враз честными! И это при том, когда нечего бояться?! Этого не бывает.

Ну ладно, их потом прижмете, позже будете разбираться. А пока самое главное — государство.

Летом 2004-го меня пригласил в посольскую резиденцию Мирослав Попович (известный еще с советских времен украинский философ, доктор философских наук, профессор, академик НАНУ. — Авт.) и такой… г-к Марек Зюлковски (посол Польши в Украине с 2001-го по 2005 г. — Авт.) Они меня убалтывали, чтоб я поддержала «оранжевых». Но я сказала, что не люблю апельсины, у меня на них аллергия.

А Мирославу говорю: «И это что, всерьез?! Как можете предлагать поддержать такие кандидатуры, как Тимошенко, Ющенко и тому подобные?! Да я их знаю как облупленных! И это — «государственные деятели»? Вы хотите, чтобы я в одночасье возненавидела собственное государство, чтобы делать ему такую гадость?»

Когда спустя два года в стране проходили парламентские выборы, и меня Янукович пригласил в «Зоряный», предложил идти в ВР в списках, то я ему ответила: «Виктор Федорович, я за вами наблюдала на премьерском месте, потому что очень внимательно присматриваюсь ко всем премьерам, особенно после того, что делали с Фокиным, Масолом…» Их же снимали под давлением этих студенческих так называемых забастовок, страйкомов, где такие, как Доний, великий комсомольский деятель…

А узнав, что Янукович из Донбасса… У меня Донбассу особый сантимент: после учебы во Львове я же поехала туда работать. Правда, сначала меня направили в Караганду, поселок Рудный, от чего я отказалась. Что мне там делать? А в Донбассе я была счастлива 3 года.

Как архитектор я нежно люблю Львов, но где-то в 4—5 утра, пока никого нет на улицах. Потому что той интеллигенции, от которой и так оставались ошметки, осколки, больше нет. Там уже сплошной люмпен, почти как в Киеве на Троещине, но львовский еще и возомнил себя пьемонтом.

Так вот именно в Донбассе я поняла, что такой фальши, как есть в Галиции, нигде не встретишь!

Поэтому Януковичу сказала: «Я готова поддержать вас на президента. Но я не знаю, с кем вы будете. То, что я вижу возле вас, у меня не вызывает доверия. Эти люди вас будут сдавать при любом удобном случае». А он отвечает: «Лариса Павловна, у нас, в Донбассе, так принято — если с человеком переговорил, в глаза посмотрели друг другу, руки пожали, то это — святое!» На что я ему говорю: «Вы просто не понимаете, с кем входите в парламент в 2006-м, а ваша партия — это клуб бизнесменов, которые продадут вас — еще как!»

Спустя время на 80-летии Кравчука мы с Януковичем встретились… Несмотря на то что пыталась очень долго дозвониться в первую приемную — по вопросам, которые было поручено решать мне, а именно практически бесплатно сделать «Быковню», воссоздать несчастный разрушенный музей Шевченко, который теперь превратился в шикарный культурный центр, — так вот тогда Януковичу я сказала, что не могу к нему пробиться по таким важным темам. К нему ж в администрации попасть было практически невозможно».

— И вот когда он дал команду, меня пригласили на Банковую, и мы с ним три с половиной часа говорили, то он напомнил мне мои слова. О том, что его предадут. И это касалось самых близких по должности ему людей, — продолжала рассказ Лариса Павловна. — Он сказал, что для него самым большим ударом было предательство того, о ком он заботился, как о своем сыне…

— Имеете в виду Левочкина?

— Эдика Прутника. Янукович его приветил в Донецке именно потому, что у самого в детстве был комплекс сиротства: без родителей, только одна бабушка… И у Прутника то же самое. Виктор Федорович его выпестовал, тот на разных высоких должностях был и отплатил потом майданом и побоищем «они-же-дети»! Оба, и Левочкин в том числе, предали.

«Сохнут» и «Свобода»

— Радикализм, который с недавних пор процветает в стране и всячески приветствуется, так или иначе связывают со «Свободой». Тягнибок — львовянин, как и вы…

— Я же как председатель общества «Украина — Израиль» знаю, что он в свое время хотел уехать в Израиль. Мне позвонили из «Сохнута» и спросили: «Ты такого Тягнибока знаешь?» — «Знаю», — говорю. — «Так он к нам собирается на ПМЖ». Но ему отказали…

— Собственно, его партия, как и многие другие, презентует себя непоколебимыми борцами за национальную идею. В свое время и Рух, как и парламентский «Демблок», тоже воспринимались так же. Но в чем принципиальная разница? Или это несравнимые понятия?

— Как говорил Грушевский, «Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності». Это я помню как Отче наш.

И для меня всегда не было никакой разницы, кто на каком языке разговаривает, как крестится — слева направо или справа налево, или он мусульманин, или вообще атеист. Он выбрал эту землю своей родиной. Поэтому мы должны охватить его особой любовью…

Правда, еще в самом начале наша шушера демократическая из ВР ринулась на Запад собирать «доляры», как я потом поняла, а я ездила в основном на наш восток, потому что все время там что-то назревало — то шахтеры, то стачки, то эта св…чь Коротницкий приезжал (Адриан Коротницкий, в прошлом директор и руководитель организации Freedom House. — Авт.)…

Сравнивать первое национальное движение и то, что сейчас себя так называет, невозможно. Это совершенно другая порода…

И я вспоминаю 92-й год, как ездила на Донбасс. И тех людей любила гораздо больше, чем спесивых галичан. Потому что убедилась, насколько галичане стали мелкотравчатыми.

И если дети в садике на Галичине кричат «Путин — х…!», то как надо воспитывать потомство, что им внушать?

Получается, что наконец нашли национальную идею, которую так долго искали, — патологическую русофобию. Кто-то может себе представить народ, у которого национальная идея построена на ненависти?

— А в одном из прикарпатских детских садиков устроили соревнования: кто громче крикнет «Смерть москалям».

— И священники к этому призывают! Как же это можно выдержать? Есть три самых страшных христианских греха, — продолжает Лариса Скорик и переходит на украинский. — Умисне вбивство, покривдження людини вбогої, беззахисної й содомський гріх. А це ж тепер у фаворі — з ім’ям Христа!

— Была еще одна национальная идея — красить мосты и ограды в сине-желтый цвет… Не как политик, а просто как архитектор оцените новшество.

— Сине-желтые заборы — это, конечно, большое достижение! Вообще кто-то понимает, что, к примеру, решетка на ограде должна быть не видна, поэтому ее делают ажурной — темно-серой или черной. И это — по всему миру так! Представьте, если бы французы выкрасили забор возле Тюельри в триколор, а россияне Летний сад — в цвета своего флага?! В дурном сне не приснится.

Но что делают эти? Они нужники желто-голубым красят. Это патриотизм? Идиотизм и профанация.

И если это и есть новое поколение, то у него полное отсутствие эстетики, да и вообще с умом все плохо… Повыдумывали эти «авта», «пальта» и тому подобное! «Ушпиталити» — что такое?! Но все для того, чтоб язык на русский не был похож. Вот что эти упыри делают.

«…Я хочу спитати, — продолжала пани Скорик, — вони й вулицю Руську у Львові будуть перейменовувати? І Руську церкву Ставропігійського братства? На яку? На українську?

Іван Франко себе називав русином. І не має значення, звідки назва «Україна» — від «Окраїни», як поляки називали, чи від іншого слова. Наша руськість від Київської Русі. То як можна від цього відмовлятись?

До речі, на Галичині на усіх, хто живе східніше від них, говорили «східняки», придурки, а з волинянами взагалі не можна мати справу. Те ж саме кричали про галичан волиняни. Про Закарпаття, де русини, й не кажу: вони на дух галичан не виносили. Власне, ці землі такі особливі і такі окремішні, що треба було від початку лад в сім’ї навести. Але ж вони жахаються самого слова «федералізація»!

Коли діти подорослішали, дайте кожному окрему кімнату. Нехай кожен собі обустроїть на свій лад. Й тоді зійдуться на кухні за одним столом, сядуть їсти, може, й посперечаються, але ненадовго пересваряться.

Чому Німеччина свої землі змогла вберегти, перетворити на федеративний устрій, а ми не в змозі? Чи погано звучало б: Федеративна республіка Русь-Україна? Так, як її називали й Грушевський, і Шевченко, і Костомаров?

Ні, ми хочемо іншого: нам тепер треба, щоби зовсім не бути схожим на щось «руське», змінити кирилицю на латиницю! Оце вже називається «приїхали»… Недарма ж вони конференції влаштовують — на тему «Історія української латинської абетки».

— Как бы то ни было, но все-таки давайте надеяться, что все потихоньку успокоится, здравый смыл победит…

— Какой смысл?! Тем более «здравый»! Это случится только тогда, когда эта камарилья улетучится… Но в любом случае я не прощу им то, что они сделали со страной… И вышиванки их не спасут!..

— Один из новоизбранных депутатов уже ждет не дождется, чтобы началась сессия, дабы он смог зарегистрировать законопроект: на работу в ВР ходить только в национальной одежде. В смысле в вышиванках.

— Одно дело фольклорные концерты и прочее, но… В общем, пусть читает Шопенгауэра. Не берусь дословно цитировать, но смысл в том, что когда нет надежды на достаточное материальное бытие, и нет на то, что может себя зарекомендовать именно как представитель народа конкретного государства, тогда появляется страсть к национальным одеждам. Этим он хочет заменить свою несостоятельность. У Ницше на сей счет еще похлеще сказано…

Своими глазами видала: некоторые особо озабоченные уже и шорты носят, где ширинка вышитая.

Это и есть достижение? Это и есть та самая национальная идея?!

Картинки по запросу україна в огне    Картинки по запросу україна в огне

Картинки по запросу порошенко

 

Порошенко Петр Алексеевич

Президент Украины

Обещания:

https://ru.slovoidilo.ua/obeshhanija/vypolnennye

 

Украина в огне

Картинки по запросу україна в огне

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_11кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.