Україна і процес перебудови (1985 – 1991 рр.)

УКРАЇНА і ПРОЦЕС ПЕРЕБУДОВИ

(1985 – 1991 рр.)

1985-1991 рр. було останнім періодом існування СРСР і перебування в ньому України. Цей період пов’язаний з приходом до влади в СРСР у 1985 р. М. Горбачова, з ініціативи якого почалась перебудова

Терміни:

  • «Перебудова»це

А) період економічних і політичних реформ в СРСР у др. пол. 80- років. Реформи були спрямовані на  вдосконалення соціалістичного суспільства, на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя в країні шляхом демократизації, використання елементів ринкової економіки

Б)   соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва у 1985-1991 рр., спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя при збережені соціалізму.

В)     політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя.

Перебудова мала охопити основні сфери життя суспільства:

  • Економіку (перехід від екстенсивного методів господарювання до інтенсивних);
  • Внутрішню політику (демократизація суспільного життя);
  • Зовнішню політику (припинення «холодної війни»);
  • Соціальну сферу (поліпшення матеріального добробуту людей);
  • Ідеологію (ліквідація цензури, гласність

Гласність – політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва і активна форма участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем країни

  Персоналії:

  • М  Горбачов — Генсекретар ЦК КПРС 1985-1991рр, Президент СРСР 1990- 1991                                   рр. ,лауреат Нобелевської премії миру 1990 р.
  • В  Щербицький – Перший секретар ЦК КПУ у 1972 – 1989 рр.
  • В Івашко – Перший секретар ЦК КПУ 1989 – 1990 рр., Голова Верховної Ради                               України 1990 р
  • Л Кравчук – Секретар ЦК КПУ, Голова Верховної Ради України 1990 р – 1991                                   рр., Президент України 1991 – 1994 рр.

    Дати:

  • 1985-1991 рр. – «перебудова» в СРСР
  • Квітень 1985 р. – Пленум ЦК КПРС, початок «перебудови»
  • 26 квітня 1986 р. – аварія на ЧАЕС.
  • 1987 р. – започаткування економічних реформ
  • вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову;
  • березень 1990 р. – перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР;
  • 1990 р. – початок економічної кризи в СРСР
  • Березень 1990 р. – скасування 6 ст. Конституції СРСР, яка закріпляла керівну                                              роль  КПРС у державі
  •                              —  Обрання першого й останнього президента СРСР М. Горбачова
  • 16 липня 1990 р. – ухвалення  Верховною   Радою   Декларації   про   державний                                       суверенітет України;
  • 19-21 серпня 1991 р. – спроба державного перевороту в СРСР, ДКНС (рос. ГКЧП)
  • 24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою Акта проголошення                                                             незалежності України;
  • 1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.

  Конспект уроку

1982 – 1985 рр. («парад генсеків» — період короткочасного перебування у влади Ю. Андропова та   К. Черненка)

Листопад 1982 р. – смерть Л. Брежнєва. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Ю.Андропов. Починається боротьба за укріплення дисципліни, боротьба з корупцією.

Лютий 1984 р. – смерть Ю. Андропова. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає К.Черненко. Збереження «застою»

Березень 1985 р.смерть К. Черненка. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова.

 Причини перебудови :  (Точки зору)

1). Перебудову нав’язав Захід.

  • Це результат «змови» імперіалістичних сил. План краху КПРС і СРСР був розроблений ЦРУ і здійснений через «агентів впливу» — М.С. Горбачова, А.Н. Яковлєва та ін.

2). Перебудова обумовлена ​​ ​​внутрішніми причинами:

  • кризовим станом вітчизняної економіки і необхідністю її модернізації;
  • розчаруванням народу в ідеях соціалізму;
  • приходом в керівництво країни представників нового покоління, які усвідомлювали  необхідність змін в суспільстві.

У міжнародній сфері:

  1. реальна загроза відставання від країн Заходу;
  2. загострення міжблокового протистояння, гонка озброєнь, що підривали економіку та посилювали соціальне напруження в державі;
  3. участь СРСР у безперспективній війні в Афганістані, яка вела до міжнародної ізоляції Радянського Союзу, значних матеріальних, демографічних та моральних втрат.

 Періодизація перебудови:

  • 1985 – 1986 рр. – пошуки шляхів модернізації соціалістичного суспільства; курс на «прискорення»
  • 1987 – 1988 рр. – початок реальних перебудовних процесів, спроба реформ у промисловості, гласність. «Перебудова згори»
  • 1989 – 1991 рр. – «перебудова знизу». Кінець політичної монополії КПРС, утворення нових партій, політична активізація мас, посилення дезінтеграційних процесів у СРСР

СТРУКТУРНА КРИЗА РАДЯНСЬКОЇ МОДЕЛІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ

Економічна криза:

– дефіцит товарів;– відмова або повільне запровадження нових технологій;– невисока якість більшості товарів;– продовольча криза; хронічна криза сільського господарства;– прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати);– переважно екстенсивний шлях розвитку економіки;– висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції.

Політична криза:– воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо);– нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. «Старіння» керівництва;– недієздатність законодавчих органів;– втрата динамічності в розвитку радянської моделі і, відповідно, її привабливості для інших країн;– корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв’язків, особистої відданості;– посилення репресій проти інакомислячих.

Ідеологічна криза:– розчарування у правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму);– розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;– усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;– зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві;– посилення ідеологічного тиску на суспільство.

Перебудова

Екологічна криза:– бездумна експлуатація природних ресурсів;– відсутність наукового обґрунтування у розміщенні виробничих потужностей;– руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо);– поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання дитячих захворювань і народжуваності нездорових дітей, скорочення народжуваності, зростання числа хронічних захворювань тощо).

 

 

 I етап: 1985-1986 рр.

Прискорення соціально-економічного розвитку

Мета і завдання

  • Усунути недоліки, виявити резерв, розкрити потенціал радянської економіки;
  • Модернізація машинобудування , а потім усієї  економіки;
  • Ідеологи: А.Г. Аганбегян та інші

Методи здійснення та конкретні заходи

  • Концентрація капіталовкладень в машинобудуванням ( 12 — а п’ятирічка : в 1,8 рази  більше, ніж у роки 11 — ї п’ятирічки ) і недофінансування інших сфер економіки;
  • Зміцнення дисципліни і порядку на виробництві (Травень 1985 р. – постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом».
  • Посилення контролю за якістю продукції ( травень 1986 р. — держриймання , що охопила 30 % товарів, що випускаються ) ;
  • Оновлення кадрів ( заміна керівників, заступників  на всіх рівнях , починаючи з глави уряду) Колишні старі соратники Л. І. Брежнєва були замінені новими керівними фігурами. Так Головою Ради міністрів став М. І. Рижков (замість М. О. Тихонова), міністром закордонних справ був призначений Е. А. Шеварнадзе (замість А. А. Громико), першим секретарем московського міськкому — Б. М. Єльцин (замість В. В. Гришина), завідувачем відділу пропаганди ЦК КПРС  О. М. Яковлєв.  1987 року було замінено 70% членів Політбюро, 60% секретарів обласних партійних організацій, 40% членів ЦК КПРС. ;
  • Розвиток виробницької демократії для розширення соціальної бази політики прискорення  (1986 р. — Закон   «Про трудові колективи»)

Результаты

  • усиление диспропорции в народном хозяйстве (между тяжелой и легкой индустрией, промышленностью и сельским хозяйством);
  • подрыв потребительского рынка (сокращение товаров народного потребления, винно-водочной продукции);   З 1985  по 1988 рр. державний бюджет не дорахувався близько 67 млрд рублів. У1988 р. році антиалкогольна кампанія провалилась і була скасована.
  • рост бюджетного дефицита (1985 г. — 17 млрд руб., 1986 г. — 54 млрд руб.). Расходы росли (на модернизацию машиностроения ), а доходы сокращались (следствие антиалкогольного закона);
  • смена кадров и введение госприемки ситуацию в народном хозяйстве не улучшили;
  • расширение прав трудовых коллективов привело к необоснованному вмешательству их в про-изводственную сферу;

Общий итог: политика ускорения потерпела неудачу.

Оценка

  • политика ускорения была по характеру традиционной (цели и методы прежние), утопической (грандиозные, но нереальные планы), неспрогнозированной, односторонней (не распространялась на сельское хозяйство, легкую промышленность и другие сферы);
  • командная экономика была не способна совершить очередной «скачок», так как ее резервы были исчерпаны;
  • народ не поддержал политику, которая в очередной раз осуществлялась  за  его счет.

+

  падіння світових цін на нафту (з $ 30,35 за барель у жовтні 1985 р. до $ 10,43 в березні 1986 р.)  і Чорнобильська катастрофа

 АВАРІЯ НА ЧАЕС

26 квітня 1986 р. – аварія на ЧАЕС. Загинуло 7 тис. ліквідаторів, 60 тис. стали інвалідами,     {820271 (20.02.2015) померли.}

Листопад 1988 р. – масовий протест у Києві присвячений екологічним проблемам

30-ти кілометрова зонанепридатна для прожиття територія.

Серпень 1990 р. – постанова Верховної Ради УРСР «Про невідкладні заходи із захисту України від наслідків Чорнобильської т». Україну було оголошено зоною екологічного лиха. Побудований  саркофаг – об’єкт «Укриття», демонтаж четвертого блоку.

У 2000 р. ЧАЕС була закрита і перестала працювати.

 II етап: 1987 — весна 1990 Радикальна економічна реформа

Причини зміни курсу

  • Невдача політики прискорення;
  • Визнання того, що Адміністративно-командна економічна модель вичерпала можливості і потребує не  прискорення, а перебудови, заміні на госпрозрахунок ;
  • ідеологи: М. Рижков, Л. Абалкін та інші.

Основні напрямки реформи.

принципу трьох «С» — самоокупність, самостійність, самофінансування

(запровадження  елементів ринкової економіки).

  • розширення самостійності підприємств на принципах госпрозрахунку та самофінансування;
  • поступове відродження приватного сектору економіки;
  • відмова від монополії зовнішньої торгівлі; більш глибока інтеграція у світовий ринок;
  • скорочення кількості галузевих міністерств та відомств;
  • розвиток орендних відносин на селі. Розвиток орендних , фермерських господарств на селі;

Правова основа реформ:

  • Закон про держпідприємстві ( 1987 ) надавав господарську свободу ( визначати число працівників , ціни на нову продукцію , рівень зарплати , вибір партнерів і пр.) і підвищував відповідальність за господарську діяльність ( вводився інститут банкрутства) ;
  • 1 травня 1987 набув чинності закон «Про індивідуальну трудову діяльність», всього на початку1987 р. індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на початку1988 р. — 300 тис. осіб, тобто 0,2% зайнятих.  к 1990 г. до 8 млн чел
  • 1989 році був опублікований закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР», який привів до появи приватного підприємництва.
  • закони про оренду і про кооперацію ( 1988 ) сприяли створенню недержавного сектора економіки . 1987  року в кооперативах працювали 15 тис. осіб, на початку 1988 р. — 150 тис. осіб, а до літа 1988 р. — 200 тис. осіб. К 1991 г. —  2% земли и 3% скота.  Згідно з законом про кооперацію, з’явилася також можливість створення кооперативних банків. До 1 січня 1989 року в країні діяв 41 комерційний банк, до середини року — 143.

Результати і оцінка

  • Початок кризи:

а) виробничого ( за 1985 — 1990 рр. темпи економ. зростання впали з +2 % до 0 %)

б) споживчого (дефіцит товарів і продуктів ) ;

в) бюджетно — фінансового ( в 1989 р. бюджетний дефіцит склав 100 млрд руб. : безконтрольне  підвищення цін , грошова емісія , інфляція , падіння купівельної спроможності рубля ,  виникнення  бартеру) ;

Дії уряду:

а)непрофесійні та запізнілі ( не провели реформи ціноутворення , податкової реформи тощо);

б)різке падіння життєвого рівня народу ;

будівництво госпрозрахункової , напівринковій економіки зазнало невдачі .

 IIІ етап: весна 1990-1991 р. Пошуки шляхів стабілізації економіки та переходу до ринку

(Прийняття ідеї ринку)

  • березня 1990 Рішення президентської ради — виходити з кризи на основі ринку.
  • червня 1990 Постанова ВР СРСР «Про концепцію переходу до регульованої ринкової економіки»

Літо 1990

План стабілізації народного господарства та поетапна переходу до ринку  (Н.І. Рижков , Л.І. Абалкін)

Два етапи:

  • 1990-1993 рр. Стабілізація економіки на основі традиційних механізмів ,
  • 1993-1996 рр. Повільний рух до ринку ; вирішальна роль держави у проведенні реформ ,   поступовість запровадження регульованого ринку;

помірний проект.

Програма « 500 днів» (С.С. Шаталін , ГА . Явлінський);

Три етапи:

I — приватизація та децентралізація економіки;

II — лібералізація цін і структурна перебудова економіки;

III — фінансова та економічна стабілізація , створення основ ринкової економіки; опора на   ініціативу громадян , швидке входження в повноцінний ринок

( « Шокотерапія » ) ;

Восени 1990 р. Об’єднання двох програм з ініціативи М.С. Горбачова

«Основні напрями щодо стабілізації народного господарства і переходу до ринку »

  • В основі нової програми — ідея Рижкова — Абалкін : спочатку стабілізація економіки , а потім рух до ринку ;
  • для республік мала необов’язковий , а рекомендаційний характер ;

Оргмери щодо її реалізації :

1 . розширення президентських повноважень ,

2 . реорганізація СМ СРСР до Кабінету міністрів ,

3 . від ставка Н.І. Рижкова і призначення B.C. Павлова на пост прем’єр — міністра; республіки програму проігнорували.

 Навесні 1991 р. Наростання економічного хаосу.

1. Падіння виробництва (-5% — 11%).

2. Загальний дефіцит споживчих товарів. Карткова система.

3. Зростання бюджетного дефіциту, цін. Грошова емісія, падіння купівельної спроможності рубля.  Бартер.

4. Розпад єдиного економічного простору. Бюджетна, податкова, цінова «війна» республік з   союзним центром;

План консервативної стабілізації народного господарства (пропозиції прем’єра B C Павлова).

Суть:

  • посилення центральної влади, модернізація важкої промисловості,
  • мала («номенклатурна») приватизація при пануванні «загальнонародної» власності,
  • витіснення  кооперативного сектора, боротьба з індивідуальною діяльністю,
  • реформа цін.

Особливості:

  • не рух до ринку, а відновлення традиційної економічної моделі на основі командної системи управління.

Оцінка: консервативний проект.

 Реформи М. Горбачова

Підсумки:

                                                                        1985 р.                                   1991 р.  

Темпи зростання економіки                        + 2%                                       — 11%

Золотий запас                                               2500 т                                     240 т

Курс долара                                                   0,6 руб                                      90 руб

Зовнішній борг                                              $ 10,5 млрд.                           $ 96 млрд.

Експорт нафти (млн. бар.)                           1172                                         511

Ціна на м’ясо                                                   2 руб.                                      100 руб.

  • Розвал економіки
  • Руйнування народо-господарського комплексу
  • Розпад єдиного економічного простору
  • Різке падіння життєвого рівня громадян

Оцінка

Всі стадії економічних перетворень завершилися провалом:

1 етап — реформи спрямовані на поліпшення командної економіки

2 етап — на створення госпрозрахункової економічної моделі

3 етап — не був знайдений оптимальний варіант переходу до ринку

Причини невдач:

  • Наслідки тривалого панування тоталітарного режиму, адміністративно-командної системи
  • Низький урівень розвитку економічною науки
  • Неможливість реформування в умовах монопольного політичного панування КПРС
  • Непрофесіоналізм ,нездатність, некомпетентність союзного керівництва у вирішенні поставлених завдань

                              

ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ М.С. ГОРБАЧОВА. КРАХ КПРС і РАСПАД СРСР. 1985-1991 рр.

 I етап: весна 1985-1986 р. Курс на вдосконалення радянської моделі соціалізму.

«Більше соціалізму!»

Мета:

  • Радянська система має окремі недоліки , невикористані резерви
  • Необхідно покращити політичну систему , розкрити потенціал соціалізму

 Основні напрямки:

  • Підвищення керівної ролі КПРС
  • Активізація діяльності партійних організацій
  • Поліпшення роботи Рад всіх рівнів
  • Активізація діяльності громадських організацій

 Партійні рішення :

  • 1985 р. — Квітневий партійний пленум
  • 1986 р. — Матеріали XXVII партз’їзду
  • 1986 р. — Нова редакція партійної програми

У лютому 1986 року відбувся XXVII з’їзд КПРС, який змінив Програму партії. Замість застарілих положень про побудову комунізму був проголошений курс на  вдосконалення соціалізму. Передбачалося до 2000 року подвоїти економічний потенціал країни і надати кожній родині окрему квартиру. Жодна з основ соціалізму (державна власність, керівна роль партії тощо) не піддавалася сумніву.

 Результати , оцінка

  • Ніяких змін  в політичній системі та суспільстві не відбулося
  • Народ не підтримав старі гасла
  • Політичний курс носив традиційний характер

 IІ етап: весна 1987-1988 р.  Курс на демократизацію радянської моделі соціалізму.

«Більше демократії !»

Причини, мета:

  • Крах політики прискорення, розуміння того, що без політичної реформи економічні перетворення приречені на провал
  • Усвідомлення того, що радянська модель соціалізму деформована, необхідно перебудувати її на демократичну (соціалізм з «людським обличчям»)

 Політична реформа:

 1987 р. – січневий  пленум ЦК КПРС — докорінна перебудова суспільного ладу. Були висунуті гасла про необхідність позбавити соціалізм від окремих «деформацій», відродженні «ідеалів Жовтня», повернення до «ленінських норм» і «соціалізму з людським обличчям».

  • початок перетворення КПРС з державної структури в реальну політичну партію («Треба рішуче відмовлятися від невластивих партійним органам управлінських функцій»);
  • висування на керівні пости безпартійних;
  • розширення «внутріпартійної демократії»;
  • зміна функцій і ролі Рад, які повинні були стати «справжніми органами влади на своїй території»;
  • проведення виборів до Рад на альтернативній основі (вибори з 1918 р. являли собою голосування за єдиного кандидата на кожне місце).

червні — липні 1988 року.      XIX партійна конференція КПРС

Реформа полягала в розмежуванні функцій партійних і радянських органів («Вся влада Радам»)

У грудні 1988 року були прийняті необхідні зміни до Конституції СРСР і новий закон СРСР «Про вибори народних депутатів СРСР».

  • З’їзд народних депутатів — найвищий орган державної влади СРСР, що мав складатися з 2250 депутатів і діяти на непостійній основі. Вибори до З’їзду повинні були проходити на альтернативній основі. Депутати, обрані населенням від округів, мали складати дві третини чисельного складу з’їзду, а третину мали обирати громадські організації, до числа яких відносилась і КПРС.
  • Верховна Рада — парламент, що мав діяти на постійній основі й обиратися на З’їзді народних депутатів з числа його учасників.
  • Голова Верховної Ради СРСР — мав обиратися З’їздом народних депутатів СРСР, вести засідання З’їзду та Верховної Ради, а також фактично бути главою держави.

 Гласність – політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва і активна форма участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем країни  Гласність у період перебудови отримала такі прояви:

  • припинення переслідування інакодумців і церкви;
  • зняття цензури і дозвіл видання нових газет …
  • допуск раніше заборонених книгМ. Булгаков, «Собаче серце»,   А. Платонов, «Котлован»,   А. Ахматова, «Реквієм», Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,  В. Гроссман, «Життя і доля», А. Рибаков, «Діти Арбата»,
  • видання опозиційних журналів: «Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,   «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,  «Знам’я» — редактор Г. Бакланов,   «Молода гвардія» — редактор А. Іванов; 
  • поява політичних передач (Погляд, П’яте Колесо, 12 поверх);
  • у вересні 1987 р. створена комісія Політбюро ЦК КПРС з реабілітації жертв репресій під керівництвом О. М. Яковлєва; були реабілітовані не тільки майже всі репресовані діячі ВКП(б), але і багато хто з так званих «класових ворогів»; у 1988-1989 роках були переглянуті справи на 856 582 людини, з них реабілітовано 844 740 осіб;

     IІІ етап: весна 1989-1991 рр.  Крах радянської системи

Схма_Перебудова

Схм_Перебудова2Схм_Перебудова3

у вересні 1989 р. створений Народний Рух України «за перебудову» (НРУ), який очолив І.Драч. Основні засади НРУ: демократизація суспільства, досягнення суверенітету України, економічна самостійність…

у жовтні 1989 р. – Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР»;

У березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради УРСР, на яких перемогла комуністична партія України. Але і демократичний блок, в якому основною силою був Рух, завоював чверть голосів і створив у Верховній Раді фракцію «Народна Рада» (111 депутатів, І. Юхновський). (у Верховній Раді нараховувалося 239 депутатів-комуністів, які отримали назву «група 239» О. Мороз).У трьох західних областях — Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській Рух одержав повну перемогу, а організації КПУ цього регіону перейшли у радах в опозицію. Однак у східних і південних областях України він мав слабкі позиції, — пануючою силою тут залишалася компартія України.

Зростав вплив Руху і одночасно відбувалося його «поправіння»: 25– 28 жовтня 1990 р. відбулися II Всеукраїнські збори. Тепер чисельність його зросла до 633 тис. чоловік. За рішенням зборів з його назви зникають слова «за перебудову», а Головною метою проголошується побудова незалежної демократичної Української держави. Заборонялася участь в Русі комуністів, що свідчило про перетворення його в антикомуністичну організацію.

Після відставки В.Івашка, що перейшов працювати в ЦК КПРС, головою Верховної Ради був обраний Л. Кравчук. І в Компартії України на цей час все рельєфніше виділялися дві лінії — «лівого» С. Гуренка і «суверен-комуніста» Л. Кравчука («суверен-комуністів» деякі історики називають «реформаторами-центристами»).

 Багатопартійність в Україні

Причини:

  • Розширення демократизації суспільного життя, гласність
  • Виникнення і розвиток в Україні дисидентства
  • Нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила

 Правову основу для формування багатопартiйностi в Україні заклав позачерговий ІІІ з’їзд народних депутатiв СРСР (березень 1990 р.), що внiс змiни до Конституцiї СРСР, скасувавши, зокрема, й статтю 6 — про керiвну i спрямовуючу роль КПРС, ядро полiтичної системи радянського суспiльства.

У жовтні 1990 р. було прийнято закон СРСР «Про громадськi об’єднання».

Становлення багатопартiйностi

Схм_Перебудова4

Відродження релігійного життя

Схема_релігія

Зовнішня політика: «Нове політичне мислення»

У роки перебудови значних змін зазнала і зовнішня політика СССР. У 1985 році замість А. А. Громика новим міністром закордонних справ став Е. А. ШеварднадзеСтагнація економіки викликала потребу в кредитах, і відсутність можливості витримувати гонку озброєнь змушувала М. С. Горбачова шукати гнучкіший зовнішньополітичний курс. У зв’язку з цим їм була запропонована концепція так званого «нового політичного мислення». Основними ідеями «нового політичного мислення» стали:

  • пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими;
  • відмова від висновку про розкол світу на дві ворогуючі суспільно-політичні системи;
  • відмова від силових методів вирішення міжнародних проблем; підкреслювалося, що у світі накопичений величезний ядерний потенціал, здатний багаторазово знищити нашу планету, тому пропонувалося виключити з міжнародних відносин застосування сили, а в озброєннях виходити з принципу розумної достатності;
  • відмова від принципів пролетарського інтернаціоналізму (тобто «світової революції»);
  • зазначалося, що у світі існують глобальні проблеми виживання, вирішити які не під силу одній або кільком країнам (екологія, охорона здоров’я, проблема харчування і т.п.).

У першу чергу були істотно поліпшені відносини з колись головним політичним супротивником СРСР — США. Починаючи з 1985 року, М. С. Горбачов провів кілька зустрічей з американським президентом Рональдом Рейганом:

  • у Женеві (1985);
  • у Рейк’явіку (1986);
  • у Вашингтоні (1987); 
  • у Москві (1988).

у ході цієї зустрічі було досягнуто домовленості:

  • про ліквідацію в Європі радянських та американських ракет середньої та малої дальності;
  • створювалася система взаємного контролю;

поступки Радянського Союзу були значнішими, ніж поступки США (США ліквідували 869 ракет, а СРСР 1752); причиною тому стало прагнення СРСР якомога швидше скоротити озброєння та військові витрати, адже це розглядалося як спосіб вирішення фінансових проблем; крім того,

  • на цій зустрічі було досягнуто домовленості про припинення американської допомоги моджахедам 
  •  виведення радянських військ з Афганістануостаточний вивід радянських військ з Афганістану відбувся 15 лютого 1989 року;

 У 1988 році, коли Р. Рейган уже закінчував свою каденцію на посаді президента США, М. С. Горбачов провів на Мальті зустріч з новообраним президентом США — Джорджем Бушем-старшим. На цій зустрічі було офіційно заявлено, що «холодна війна» закінчилася.

Навесні 1989 року в СРСР було прийнято рішення про скорочення на 500 тис. осіб армії і на 14,2% витрат на оборону. Почалася конверсія військового виробництва, тобто переведення військових заводів на випуск мирної продукції.

Влітку 1989 року М.С. Горбачов відвідав з офіційним візитом Пекін, після чого значно поліпшуються відносини СРСР і Китаю. СРСР також припиняє підтримувати революційні сили в ЕфіопіїАнголіМозамбікуНікарагуа. Скорочуються обсяги допомоги країнам «третього світу».

Серйозні зміни відбуваються у відносинах Радянського союзу з соціалістичними країнами. СРСР відмовляється від втручання у справи союзників з Організації Варшавського договору (ОВД). У 19881989 роках починається загальне виведення радянських військ з території цих держав. Позбавлене підтримки Радянського Союзу керівництво цих країн не змогло протистояти зростаючому невдоволенню.

        Масові виступи призвели до повалення соціалістичних урядів у цих країнах. У результаті «оксамитових революцій» у колишніх соціалістичних країнах були створені демократичні органи влади і почався перехід до ринкової еконміки 

Внутрішньополітична криза СРСР у 19901991 рр. ослабляла зовнішньополітичні позиції СРСРРадянський Союз практично самоусунувся від вирішення регіональних конфліктів, зокрема в ірако-кувейтській війні та операції «Буря в пустелі» (січ. 1991 )

 Змінюється і політична карта Європи. Від Югославії відокремилися незалежні СловеніяХорватія та МакедоніяСербія та Чорногорія залишились у складі Югославії, в Боснії і Герцеговині почалася війна на ґрунті міжнаціональних суперечностей. 

3 жовтня 1990 відбулося об’єднання Німеччини. Ще в листопаді 1989 року була зруйнованаБерлінська стіна. Під час зустрічі з канцлером Г. Колем (лютий, 1990М. С. Горбачов запропонував йому «взяти процес об’єднання Німеччини у свої руки» і погодився наоб’єднання Німеччини без усяких умов. У результаті об’єднана Німеччина стала членом НАТО, що укріпило цей блок. Натомість СРСР отримав економічну допомогу в розмірі 10 млрд марок на облаштування виведених з території Німеччини радянських військ, які, до речі, згодом осіли в комерційних банках і до військовослужбовців так і не дійшли.

В умовах, коли в усіх країнах Східної Європи відбувся крах комуністичних режимів, втрачає значення співробітництво СРСР з цими країнами. 28 червня 1991 припинила своє існування Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). З розпадом РЕВ Радянський Союз втрачає своїх торгових партнерів. Частка країн Східної Європи у зовнішньоторговельному обороті СРСР скорочується з 50 до 16%. Крім того СРСР у рамках РЕВ втратив економічну інтеграцію з цими країнами, що важко відбилося на економіці країни. В умовах поглиблення економічної кризи в СРСР на початку 1990-х років М. С. Горбачов був змушений звернутися до фінансової допомоги країн Західної Європи та США. Активізувалися державні зв’язки  Радянського Союзу і країн Європейської економічної спільноти, а СРСР  був прийнятий в Міжнародний валютний фонд.

1 липня 1991 глави  делегацій Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини і Радянського Союзу підписали у Празі протокол про припинення дії Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу від 14 травня 1955. Таким чином була розпущена Організація Варшавського договору (ОВД).

Найзначнішим документом цього періоду став Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1), підписаний представниками США і СРСР 3031 липня 1990 року в Москві. Відповідно до цього договору, сторони повинні були протягом 7 років скоротити свої ядерні арсенали таким чином, щоб у кожної сторони залишилося не більше 6 тисяч одиниць.

 

 Спроби збереження федерації радянських республік

 5 липня 1991 р. прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента.

15 липня 1989 р. розпочався страйк на шахті «Ясинуватська-Глибока». Через кілька днів страйкували вже 193 шахти з 400

Вимоги страйкуючих

  • Покращення соціальних умов · Націоналізація майна КПРС
  • Покращення умов праці · Відставка уряду
  • Підвищення зарплати · Деполітизація правоохоронних органів
  • Ліквідація парткомів на підприємствах

1 жовтня 1990 р. – страйк у декількох регіонах України,

 2 жовтня 1990 р. – початок голодування студентів, 11 жовтня 1990 р. — початок масового студентського страйку Голодування студентів («революція на граніті») на Площі Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності) на підтримку політичних вимог:

  • Відставка уряду.
  • Надання Декларації про державний суверенітет України конституційної сили.
  • Оголошення нових виборів на багатопартійній основі.
  • Заборона військової служби громадянам України за її межами.
  • Націоналізація майна КПРС і ВЛКСМ на території республіки

17 жовтня 1990 р. – постанова Верховної Ради УРСР про проведення референдуму щодо довіри парламенту.

 Референдум 17 березня 1990 р. щодо збереження СРСР. Більшість висловила згоду збереження СРСР на засадах Декларації про державний суверенітет України.

17 березня 1991 р. в союзному бюлетені референдуму було поставлено запитання: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи людини будь-якої національності?»

Український парламент після тривалих дебатів вирішив занести до бюлетенів додаткове республіканське питання:

«Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?»

На перше питання «так» відповіли 70,2%, на друге – 80,2% громадян, що взяли участь у референдумі.

Галицька асамблея (представники виконавчої влади трьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської і Львівської) прийняли рішення включити у бюлетень третє питання:

«Чи хочете Ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадянам незалежно від національної та релігійної приналежності?»

Результати референдуму в Галичині були наступними:

Івано-Франківськ – відповіли «так»:    на союзне запитання – 18,2%;    за респіканське – 52%;      Галицький референдум – 87,2%.

Львів – відповіли «так»:   на союзне запитання – 16,4%;    на республіканське  – 30,1%; −     Галицький референдум – 89,6%.

 23 квітня 1991 р. з ініціативи М.Горбачова була проведена зустріч у Ново-Огарьово (біля Москви) з керівниками дев’яти республік з метою знайти копромісну формулу нового союзного договору. Незважаючи на те, що в Ново-Огарьово в основному було узгоджено текст союзного договору і його підписання передбачалося попередньо на 20 серпня 1991 р., український парламент під тиском Народної ради вирішив відкласти розгляд проекту на осінь.

 19 серпня 1991 р. відбувся серпневий заколот (путч) щодо відновлення старих порядків у СРСР. Путч очолили віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем’єр-міністр СРСР В.Павлов, міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони Д.Язов. Влада перейшла до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Був оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах СРСР.

22 серпня 1991 р.поразка путчу.

24 серпня 1991 р. – проголошення незалежності України.

Акт незалежності України, затверджений конституційною більшістю депутатів – 346.

Наслідки і підсумки перебудови в СРСР

  • Ліквідація тоталітарного режиму в СРСР, знищення гегемонії КПРС у політичному житті.
  • Розпад СРСР. Виникнення на його території незалежних держав, зокрема України.
  • Розвал планової економічної системи, створення реальних умов для формування ринкових відносин. Економічна криза.
  • Плюралізація громадського і політичного життя, створення багатопартійної системи.
  • Припинення «холодної війни», зміна співвідношення сил у світі.
  • Ліквідація «світової соціалістичної системи»

Розпад СРСР                                           

   Причини:

  • Унітарний характер СРСР, хоча Конституція стверджувала, що СРСР — федерація
  • Недоліки і помилки національної політики (курс на «злиття націй» і формування типу «радянської людини», ігнорування національних особливостей і проблем)
  • Нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу
  • Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості та активізації національно-визвольних рухів
  • Ослаблення в процесі перебудови союзного центру і стрижня радянської системи — КПРС
  • Ідеологічна криза КПРС
  • Утрата авторитету влади після кривавих подій у Баку, Вільнюсі, заколоту 19—21 серпня 1991 р. у Москві

         Т е с т  1

     Україна і процес перебудови

(1985-1991 pp.)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

 1.     М. Горбачов був обраний генеральним секретарем ЦК КПРС у:

А  березні 1985 р.;   Б  квітні 1985 р.;   В  травні 1986 р.;  Г  вересні 1986 р.

2. Позначте, як називається удосконалення всіх сфер життя, здійснюване під керівництвом КПРС у другій половині 80-х рр.:

А  «відбудова»;     Б  «реконструкція»;    В  «переобладнання»;     Г  «перебудова».

3. Громадсько-політичні організації, що не були офіційно зареєстровані, мали назву:

А  легальні;       Б  неформальні;          В  ворожі;         Г  підпільні.

4.     Політика гласності у роки перебудови сприяла:

A) зростанню соціальної та національної активності українського суспільства

Б) запровадженню продажу товарів за картками споживача з купонами

B) проведенню перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

Г) загостренню соціально-економічної кризи, стрімкому зростанню цін

5.     Яке явище економічного життя було притаманне розвитку економіки УРСР у період перебудови?

A) хронічний дефіцит, ажіотажний попит

Б) стрімке зростання сільськогосподарського виробництва

B) гіперінфляція, грошова реформа

Г) широка приватизація державних підприємств

6.     У чому полягала мета курсу на «перебудову», проголошеного новим керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим?

A) у наданні незалежності республікам Радянського Союзу

Б) в установленні культу особи лідера КПРС М. Горбачова

B) в ліквідації КІ IPC і формуванні багатопартійної системи

Г) в удосконаленні всіх сфер життя радянського суспільства

7.     Проголошений М. Горбачовом курс «прискорення» мав на меті:

А  упровадження економічних методів управління ринкового типу на        підприємствах;

Б  реконструкцію  промисловості  та  підвищення  якості  виробленої продукції;

В  збільшення  обсягів  виробництвА  в  легкій  тА  харчовій  промисловості;

Г  підвищення  зарплат  працівникам  бюджетної  сфери,  збільшення пенсій.

8.     Яке твердження характеризує політику прискорення, проголошену у 1985 ?

A) визнання приватної власності

Б) перехід до ринкової економіки

B) відмова від директивного планування

Г) збільшення витрат на технічне переоснащення промисловості

9.     У якому році православна церква святкувала тисячоліття хрещення Русі, що поклало початок релігійному відродженню в УРСР та СРСР?

А) у 1980 р.        Б) у 1985 р.            В) у 1988 р.         Г) у 1990 р.

10.    Позначте, коли відбувся перший страйк шахтарів України:

А  травень 1989 р.;      Б  липень 1989 р.;       В  жовтень 1989 р.;       Г  березень 1990 р.

11.    Декларацію про державний суверенітет країни було проголошено в:

А  березні 1990 р.;      Б  травні 1990 р.;      В  червні 1990 р.;        Г  липні 1990 р.

12.  У 1990 р. на виборах до місцевих рад демократичні сили перемогли у:

А  Закарпатській, Чернівецькій і Чернігівській областях;

Б  Київський, Вінницькій і Хмельницькій областях;

В  Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях;

Г  Волинській, Житомирській і Рівненській областях.

13.    Першими незалежність України визнали:

А  Росія та Аргентина;   Б  Угорщина та Англія;

В  Польща і Канада;       Г  Латвія і Литва.

14.     Хто був обраний головою Верховної Ради УРСР ХІІ скликання у травні 1990 р.?

А  І. Юхновський;        Б  В. Івашко;       В  В. Фокін;         Г  І. Плющ.

15.     Хто із названих діячів був першим головою Народного Руху України?

А  І. Гель;      Б  М. Горинь;      В  І. Драч;                  Г  С. Губенко.

16.         У 1988 р. лідером Української Гельсінської спілки було обрано:

А  Л. Лук’яненка;                  Б  І. Драча;          В  В. Чорновола;          Г  П. Павличка.

17.      В результаті виборів 1 грудня 1991 р. першим Президентом незалежної України було обрано:

А  І. Юхновського;      Б  В. Івашка;        В  Л. Кравчука;   Г  С. Гуренка.

18.      Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в УРСР» у:

А  липні 1989 р.;  Б  вересні 1989 р.;         В  жовтні 1989 р.;         Г  березні 1990 р.

19.      «Група 239» у складі Верховної Ради України, обраної в березні 1990 р., представляла інтереси:

А  комуністичної більшості ;        Б  центристів;      В  опозиції;          Г  лівих сил.

20.       Перший в Україні страйк організували:

А  вчителі;               Б  шахтарі;           В  лікарі;              Г  студенти.

21.      Першою формально задекларованою партією стала:

А  Демократична партія України;

Б  Українська християнсько-демократична партія;

В  Українська республіканська партія;

Г  Соціал-демократична партія України.

22.                     Живий ланцюг «Українська хвиля» у 1990 р. простягався:

А  від Києва до Сімферополя;              Б  від Києва до Донецька;

В  від Києва до Львова;                        Г  від Львова до Донецька.

23.                     Значення гласності полягала в тому, що:

А  люди могли мислити по-новому, одержати об’єктивну інформацію, мати      власну думку;

Б  заборонялась будь-яка критика, інформація мала суб’єктивний характер;

В  на всі засоби масової інформації накладалася жорстка цензура;

Г  люди мислили старими догмами й стереотипами.

24.                     Про яку подію йдеться в джерелі ?

«…Наймасовіша в Україні акція періоду «перебудови», мета якої полягала в тому, щоб не лише відокремити національну історію від радянської, а й протиставити «справжнє», «природне» возз’єднання України 1919 р. «штучному» возз’єднанню 1939 р. Так само звернення до історичного досвіду було і засобом протиставлення «справжньої» української державності (УНР і ЗУНР) «штучній» — радянській».

А Страйк на шахті «Ясинуватська-Глибока» в Макіївці в липні 1989 р.

Б «Живий ланцюг» в січні 1990 р.

В Мітинг та голодування студентів в жовтні 1990 р.

Г Мітинг киян у серпні 1991 p.

25.       На позачерговій сесії Верховної Ради УРСР у серпні 1991 р. було прийнято:

А  Указ «Про заборону діяльності Компартії України»;

Б  Акт проголошення незалежності України;

В  Декларацію про державний суверенітет України;

Г  Закон УРСР «Про вибори президента».

26.      3 якого документа наведено уривок ?

«…Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР…, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами… Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ».

А Конституція України 1996 р.

Б Конституція УРСР 1978 р.

В Декларація про державний суверенітет України.

Г Акт проголошення незалежності України

 Завдання на встановлення відповідності.

 27.           Установіть відповідність між датами та подіями.

1.1946 р.          2.1954 р.           3.1976 р.          4.1986 р.

A) «Український народ із почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу УРСР…»

Б) «У ніч із 25 на 26 квітня відбувся вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, який зруйнував його… Радіоактивна хмара накрила велику територію. Вибух викликав велику пожежу, яка була погашена лише завдяки самовідданості пожежних…»

B) «…Собор постановляє скасувати постанови Брестського Собору 1596 p., ліквідувати унію… і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви»

Г) «…Нас. українців, жителів Лемківщини, Надсяння, Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються… вигнати з наших рідних осель. Українці! Ніхто з нас не сміє на це мовчки погодитися…»

Д) «…Організація ставить за мету вирішення чотирьох головних завдань: ознайомлення широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини; сприяння виконання статей заключного Акта з питань безпеки і співробітництва в Свропі; домагання того, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава і член ООН була представлена окремою делегацією; акредитування в Україні представників зарубіжної преси»

28.                     Співвіднесіть поняття з їхніми визначеннями.

А  Гласність          Б  суверенітет           В  лібералізація           Г  корупція

1.  забезпечення гарантованих Конституцією громадянських прав особи

2.  можливість отримання правдивої інформації

3.  підкуп державних і політичних діячів

4.  цілковита незалежність держави від інших   держав в її внутрішній зовнішній політиці

5.  перевищення видатків над доходами в рамках державного бюджету.

29.                     Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.

1. Інфляція        2. Гласність        3. Плюралізм        4. Лібералізація цін

A) Політичний курс керівництва КПРС у роки перебудови, спрямований на введення обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова

Б) Злочинне використання державними чиновниками та іншими посадовими особами своїх формальних прав із метою особистого збагачення

B) Процес пом’якшення або скасування контролю держави за системою утворення цін

Г) Політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології, існує можливість дотримуватися, висловлювати та відстоювати різні політичні погляди

Д) Надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебувають в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг

30.                     Співвіднесіть дати з подіями.

А  24  серпня 1991 р.                       1  початок «перебудови»;

Б  квітень 1985 р.                             2  перші альтернативні вибори до Верховної Ради;

В  березень 1990 р.                          3  запровадження продажу товарів за                                                                                                картками споживача з  купонами;

Г  листопад 1990 р.                          4  Акт проголошення незалежності України;

                                                             5  Декларація про державний суверенітет України.

31.                     Співвіднесіть характер спрямування партії та її назву.

А  Праві   Б  національно-центристські   В  українська соціал-демократія   Г  екологічні

  1. УРП, ДемПУ, УСДП          2.  Партія зелених (ПЗУ)         3.  СДПУ, ОСДПУ

4.  УНП, УХДП, ДСУ, УНДП  5.  Товариство ім. Т. Г. Шевченка, Товариство                                                                                  «Меморіал».

32.                     Співвіднесіть прізвища з посадами, які обіймали ці особи.

А  І. Юхновський          Б  В. Фокін            В  Л. Кравчук            Г  С. Гуренко

  1. перший секретар КПУ в 1991 р.
  2. голова «Народної Ради» в 1990 р.
  3. голова Ради міністрів УРСР в 1990 р.
  4. президент України з 1991–1994 рр.
  5. президент Академії наук України.

 Завдання на встановлення правильної послідовності.

33.             Розташуйте події в хронологічній послідовності:

А  голодування студентів;

Б  вибух на Чорнобильській АЕС;

В  спроба антиконституційного перевороту в СРСР;

Г  прийняття Декларації про державний суверенітет України.

34.       Розташуйте в логічній послідовності процеси які відбувалися в період «перебудови»:

А  загострення економічної і соціальної кризи;

Б  формування багатопартійної системи;

В  піднесення робітничого руху;

Г  падіння авторитету Компартії України.

35.         Розташуйте в логічній послідовності етапи формування багатопартійної системи в Україні на початку 90-х рр.:

А  створення політичної партії УРП;

Б  вихід представників Демплатформи з КПУ й утворення ПДВУ;

В  прийняття  ВРУ постанови «Про порядок реєстрації громадянських об’єднань»;

Г  виникнення українських партій СДПУ, УНДП, УНП, ПЗУ.

36.       Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя.

A) Проведення всеукраїнського референдуму і виборів Президента України

Б) Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України

B) Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

Г) Створення Народного руху України за перебудову

37.        У якому з варіантів події розташовано в хронологічній послідовності ?

А Підписання Договору про утворення СНД в Біловезькій Пущі; катастрофа на Чорнобильській АЕС; установчий з’їзд Народного руху України за перебудову.

Б Катастрофа на Чорнобильській АЕС; установчий з’їзд Народного руху України за перебудову; підписання Договору про утворення СНД в Біловезькій Пущі.

В Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову; катастрофа на Чорнобильській АЕС; підписання Договору про утворення СНД в Біловезькій Пущі.

Г Катастрофа на Чорнобильській АЕС; підписання Договору про утворення СНД в Біловезькій Пущі; установчий з’їзд Народного руху України за перебудову.

 Завдання з вибором трьох правильних відповідей

38.   Які події відбулися в 1985-1991 pp.?

1. Прийняття «Продовольчої програми»

2. Усунення В.Щербицького від влади

3. Відновлення діяльності Української Гельсінської групи (спілки)

4. Прийняття Закону про мови в УРСР

5. Схвалення нової Конституції УРСР

6. Реформи О. Косигіна

39.  Вкажіть основні причини перебудови:

1.падіння авторитету КПУ у народі

2.вивід радянських військ з Афганістану

3.антиалкогольна кампанія

4.діяльність Народного руху України за перебудову

5.відставання СРСР у соціально-економічному розвитку від західних держав

6.зростання соціальних суперечностей у радянському суспільстві

40.  Визначте посади, які обіймав М. Горбачов

1.Генеральний секретар ЦК КПРС

2.голова Ради Міністрів СРСР

3.Президент УРСР

4.Голова Президії Верховної Ради СРСР

5.перший секретар ЦК КПУ

6.Президент СРСР

41. Оберіть основні положення політичної програми Народного руху України в 1989

1.знищення осередків КПРС на території України

2.вивід радянських військ з Афганістану

3.сприяння процесу перебудови в Україні

4.демократизація суспільства

5.вихід України зі складу СРСР та її вступ до НАТО

6.розвиток української національної культури

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю, які передбачають запис прізвища діяча, назви події або явища, поняття, року,, коли відбулася подія, або речення (залежно від вимог завдання)

42.Заява від імені парламенту, уряду, партії, урочисте проголошення певних  положень чи принципів

  • Назвіть термін
  • З якими поліями в історії України цей термін пов’язаний ?
  • Якого року відбулося це проголошення ?

43. «Провести в березні одночасно із загальносоюзним … опитування населення  Української РСР для виявлення думки громадян щодо змісту майбутнього Союзу»

  • Про які події йдеться ?
  • Вкажіть рік проведення цього заходу
  • Які ще країни брали в цьому участь ?

  44. «Член КПРС з 1958 р. Працював викладачем Чернігівського фінансового   технікуму. З 1960 – лектор, пізніше зав. Відділом пропаганди  і агітації Чернівецького обкому КПРС. З 1970 р. працював в апараті ЦК КПУ. З 1989 р. – секретар ЦК КПУ з ідеології.   У 1990 р. – голова Верховної Ради України. У 1995 р. очолив всеукраїнське об’єднання «Порозуміння», президент Фонду сприяння розвитку мистецтв України»

  • Назвіть прізвище українського політичного діяча
  • З яким періодом в історії України пов’язана його діяльність ?
  • Яку найвищу посаду обіймав у період політичної діяльності в незалежній України ?

 45. Знайдіть і виправте в історичному тексті 4 помилки:

У 1990 р. з посади першого секретаря ЦК КПУ пішов Станіслав Щербицький, який обіймав її понад 19 років. Наступним керівником КПУ став Леонід Кравчук

 46. Знайдіть і виправте в історичному тексті 3 помилки:

1 жовтня 1991 року відбулися перші в історії України всенародні вибори Президента України. Понад 61% голосів виборців отримав Голова Верховної Ради України В’ячеслав Чорновіл.

 47. Знайдіть і виправте в історичному тексті 2 помилки:

24 червня 1991 року було прийнято Акт проголошення державної незалежності України. Цей акт мав бути підтверджений на Всеукраїнському референдумі 1 жовтня 1991 року.

                                     

Запись опубликована в рубрике Історія України 11 клас, Конспекти, тести_11кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *