ЛІВОБЕРЕЖНЯ ГЕТЬМАНЩИНА. СЛОБОЖАНЩИНА та ПІВДЕННА УКРАЇНА

Лівобережна Гетьманщина. Слобожанщина. Південна Україна

У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складається з  Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя.

Конфедерація (у перекладі з латини — спілка, об’єднання) — союз окремих суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних.

У першій половині 70 — х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана.

ЛІВОБЕРЕЖНЯ ГЕТЬМАНЩИНА

Слово «гетьман» стало власною після 1578 р., коли польський король Стефан Баторій дав Війську  Запорозькому «Конституцію та привілеї» і вперше офіційно поіменував О. Ружинського  «Гетьманом Запорозьким» з наданням йому атрибутів гетьманської влади (клейнодів).

Розпад Гетьманщини на три утворення негативно позначився на збройних силах. На початок 70-х рр. XVII ст. загальна кількість козаків Лівобережної Гетьманщини сягала 30 тис. (у той час як за Б. Хмельницького їх було 100 тисяч).

На Лівобережжі налічувалося близько 50 міст. Такі великі міста як Київ, Ніжин,

Переяслав, Стародуб мали магдебурзьке право, менші — ратушне.

 На Лівобережжі існувало 10 полків,    які,  поділялися на сотні.    

(Гадяч,  Київ,  Ніжин,  Миргород,  Лубни,  Прилуки,  Полтава,

Переяслав,  Стародуб,  Чернігів.)

До привілейонаного соціального стану належали:

  • Козацька старшина, що виокремилась із козацтва й посіла панівне становище в суспільстві, мала політичну владу, землі та маєтності, які отримувала за свою службу, а з часом також спадкові маєтки;
  • Українська шляхта — панівний стан українського суспільства — швидко злилась із козацькою старшиною внаслідок поширення на неї старшинських прав і привілеїв;
  • Духівництво. Верхівка духівництва мала великі земельні володіння і залежних селян і суттєво відрізнялася за своїм становищем від простого духівництва — парафіяльних священиків;
  • Козацтво було особисто вільним, звільнялося від усіх державних податків і повинностей, крім несення військової служби за власний кошт, мало право на становий суд і спадкове землеволодіння.

 Напівпривілейованим соціальним станом було міщанство, що мало права і привілеї на самоврядування, становий суд, мало право займатися ремеслами, промислами і торгівлею, але було зобов’язано сплачувати податки і виконувати повинності на користь держави.

Непривілейованим соціальним станом було селянство, що в результаті Національно-визвольної війни здобуло особисту свободу і право змінювати місце проживання. Однак через те, що селяни не мали спадкової власності на землю, вони змушені були працювати на козацьку старшину, шляхту і монастирі, а також сплачувати податки натуральними продуктами і грошима.

На Лівобережжі nочал:а формуватися старшинська форма землеволодіння, яка за своєю суттю нагадувала шляхетську, дворянську. Старшинська земельна власність ісиувала у двох формах:

  • ранговій (тимчасовій)
  • приватвій (спадковій).

Рангова формувалася із царських і гетьманських пожалувань старшині на час обіймання нею посад; приватна — із пожалувань «на підпору дому» чи « купольне» (повне) володіння.

Зміцнювалися позиції гетьманського та монастирського землеволодіння. Протягом 1657—1672 рр. старшина, шляхта й монастирі отримали у володіння 275 сіл і хуторів. У маєтках старшини й шляхти селяни втрачали свободу, потрапляли в судову залежність, виплачували різні податки та виконували повинності, у монастирських — іноді відбували панщину.

На Лівобережжі фактично відбувалася поступова ліквідація здобутків Національно — визвольної війни і відновлення феодального землеволодіння. Новими феодалами-землевласниками ставала козацька старшина.

 СЛОБОЖАНЩИНА

Слобожанщина — історична область, яка охоплює території сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України, частину Воронезької, Бєлгородської та Курської областей Росії.     (252 населені пункти,  250 тис населення)

Картинки по запросу слободская украина

Територія Слобідської України (18 століття)

Особливості розвитку Слобожанщини

Починаючи з другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст. Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які тікали від польсько-шляхетського гноблення.

  • Перші колоністи з’явилися на так званому Дикому полі в XV — на початку XVI ст.
  • Наступна хвиля колонізації пов’язана з козацько-селянськими повстаннями на Правобережжі першої половини XVII ст.
  • Особливо активно переселення відбувається після поразки козацької армії під Берестечком (1651 р.) та під час Руїни.

Для заохочення переселенців московський уряд надавав певні «слободи», зокрема звільнення від податків.

Поселення стали називати слободами, а територію — Слобожанщиною.

Слободами називали поселення, що користувалися пільгами: протягом 10—40 років не платили податків із торгових операцій, з занять промислами і ремеслами.

З часом на Слобідській Україні виникають такі міста як Острогозьк, Суми (1652 р.), Охтирка, Харків (1654 р.) тощо.

  • У 1652 р. полковник Іван Дзиковський прибув на нові землі з-під Острога на Волині і привів із собою тисячу козаків разом з жінками і дітьми, а також полкову старшину. Так було закладено місто Острогозьк.
  • У 1652 р. переселенці із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондраьєвим заснували м. Суми.
  • Сотник Харко заснував місто Харків. Сюди прибуло 600 чоловік, які побудували Харківську фортецю (1656 p.).Виникали й інші міста як центри ремесла і торгівлі.

Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 64), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %)

На Слобожанщині було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський.

Основною функцією слобідських полків була охорона південних кордонів Московської держави від нападів татар. Вони також брали участь у воєнних походах разом з московськими військами, будували укріплення над Дніпром.

Підпорядковувалася слобідські козаки бєлгородському воєводі, посади гетьмана не існувало.

Полковники обиралися на полкових козацьких радах і затверджувалися царем (царська жалувана грамота) ; мали ті самі повноваження, що й у Гетьманщині. Полкова старшина (обозний, суддя, осаул, хорунжий, писарі -2) обиралася довічно.

Соціальний устрій

Суспільство поділялося на п’ять станів:

  • козацтво, яке підпорядковувалося владі козацької старшини, мало право вільно проживати в містах і займатися ремеслом, торгівлею, промислами. Козацтво несло військову службу і не сплачувало податків;
  • шляхта;
  • духовенство;
  • міщанство; 
  • селянство.

 Привілейованими були:

  • козацька старшина; • родовита шляхта;
  • російське та іноземне дворянство, що отримало від царя землі за службу;
  • вище духовенство, яке мало великі земельні володіння.

 

Система землеволодіння на Слобожанщині мала свої особливості. У другій половині XVII ст. там ще було багато незаселених земель і діяло право займанщини. Кожен поселенець міг вільно займати стільки землі, скільки був спроможний обробити. Із часом, щоб врегулювати займанщину, навколо міста або села стали визначати певну земельну ділянку, яка розподілялася серед поселенців. Ліси, луки, річки та озера люди використовували спільно.

Займанщина — елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.

Висновки

Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обжили величезні незаселені простори земель «дикого поля», захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах

1748 р. — козакам заборонялося переходити з одного полку до іншого

У 1765 р. замість п’яти козацьких полків на Слобожанщині створювалася Слобідсько-Українська губернія Російської імперії, а з козацького війська було утворено п’ять гусарських полків

1780 р. — створення Харківського намістництва

ПІВДЕННА  УКРАЇНА  та КРИМ

Кримське ханство у XVIII ст.

Столиця Бахчисарай

Карта_Крим

Кримське ханство це держава кримськота­тарського народу, що проіснувала з 1449 до 1783 р. на землях Кримського півострова, пониззя Дніпра, Приазов’я та Прикубання.

Главным городом Крымского Юрта был город Кырым, известный также как Солхат (современный Старый Крым), ставший столицей хана Оран-Тимура в 1266 году.

Усього за період існування Кримського ханства країною правили 47 ханів. Усі вони обиралися з династії Гіреїв.

Політичний устрій: обмежена монархія з ханом на чолі. Хан обирався курултаєм — з’їздом татарської шляхти — з династії Гіреїв, але призначався турець­ким султаном; був васалом Туреччини. Не мав права підтримувати дипломатичні відносини з іншими дер­жавами, оголошувати війну та укладати мир; за нака­зом султана хан з військом приєднувався до турецької армії. Важливу роль відігравала знать — беї.

Картинки по запросу державний устрій кримського ханства

Соціальний устрій. Населення ділилося на мілети — національно-релігійні общини:

  • мусульманську,
  • грецьку (православну),
  • іудейську,
  • вірменську.

Всім обсягом прав користувалися тільки мусудьмани: вони несли військову службк, за що їм надавали плдаткові та інші пільги

Ліси і пасовища вважалися спільною власністю всіх, оскільки те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу чи хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який ішов на загальнодержавні потреби.

Особливості кримськотатарської культури:

— поєднання різних стилів, притаманних народам півострова;

— обов’язкове дотримання майстрами норм і вимог ісламу.

1500 р.— хан Меглі-Гірей заснував медресе — вище духовне училище для мусульманських священнослужителів.

                З 1474 по 1556 рр. кримські татари грабували Литовську Русь                                                     (Українські землі) не менше 86 разів.

1482 р. —  напад татар на чолі з кримським ханом Менґлі I Ґераєм на Київщину. Нападники здобули Київ і міський замок. До полону потрапив київський воєвода Іван Ходкевич із родиною

1769 р. – станій напад кримських татар на українські землі

Кримське ханство

Запорозька Січ 

Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї,                                                       боєприпасів,   продовольства та козацьким управлінням

Відомо дев’ять козацьких січей. Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця (нині на території міста Запоріжжя). Вона була зведена в середині 50-х рр. 16 ст. (1556) українським православним князем Дмитром Вишневецьким (оспіваним в українських народних піснях під іменем Байди) і слугувала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.

Карта_ЗпрСіч

1.Хортицька о. Мала Хортиця (сер 50-х рр.  16 ст.)

2.Томаківська о. Томаківка (60-ті рр. 16 ст. – 1593 р.)

3.Базавлуцька р. Базавлук (1593 – 1638 рр.)

4.Микитинська Микитин Ріг (1638 – 1652 рр.)

5.Чортомлицька р. Чортомлик  (1652 – 1709 рр.)

6.Каменська р. Кам’янка (1709– 711, 1730–1734  рр.)

7.Олешківська урочище Олешки  (1711 – 1734 рр.)

8.Нова р. Підпільна (1734 – 1775 рр.)

9.Задунайська  р. Дунай (1775 – 1828 рр.) (За територію сучасної України)

 Умовами прийому на Січ були:

  • православна віра
  • вміння володіти зброєю
  • дотримуватися традицій товариства
  • та клятви вірності йому    бути неодруженим

Запорозька Січ  —укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра

У другій половині 17 ст. Запорізька Січ уславилася своєю участю в численних воєнних операціях. Керівником та організатором більшості тогочасних походів був Іван Сірко. Своїми походами проти Османської імперії й Криму він зажив слави непереможного полководця.

Отаман І.Сірко. (? – 1680 р.)

                                                       Кошовий отаман (8 – 12 разів)

  • Провів близько 60 битв проти військ Туреччини, Кримського ханства, ногайських орд і жодного разу не зазнав поразки.
  • Визволив із рабства близько 100 тис. полонених

 Картинки по запросу сирко 

Сірко, тих людей до Криму, ще не вірив до решти, щоб вони остаточно пішли в Крим, а сподівався, що вернуться на Русь. Він вийшов на могилу, що там була, і дивився на них, аж доки стало їх не видно. А коли побачив, що вони непремінно простують до Криму, відразу звелів тисячі молодих козаків сісти на коні і, догнавши, всіх їх без найменшого милосердя вибити та вирубати вщент, маючи й самому поїхати вслід за ними й доглянути, чи сталося за його наказом. Оті козаки, одержавши прецінь таке розпорядження від Сірка, догнали тих згаданих людей і вчинили згідно того розпорядження, так що жодної живої душі не лишили в живих. Через невеликий час і сам Сірко, сівши на коня, скочив туди, де виконували його наказ. А приїхавши туди й побачивши, що його волю виконано, подякував козакам, що трудилися в тому, й вимовив до мертвих трупів такі слова: «Простіть нас, брати, а самі спіте тут до страшного господнього суду, ніж би мали розмножуватись у Криму поміж бусурманами на наші християнські молодецькі голови, а на свою відвічну без хрещення погибіль».

Особливості статусу Запорозької Січі:

  1. за правління Б. Хмельницького підпорядковува­лася гетьманові, зберігаючи автономію;
  2. продовжувала відігравати роль захисника від ту­рецько-татарських нападів;
  3. унаслідок масової втечі населення з Правобереж­жя збільшилася кількість запорозьких козаків;
  4. за наступників Б. Хмельницького часто відіграва­ла роль опозиції гетьманській владі; таку позицію січовиків підтримувала Москва, щоб послабити гетьманську владу;
  5. за Андрусівським перемир’ям (1667 р.) перебувала під контролем і Московської держави, і Речі По­сполитої. «Вічний мир» передав Запорозьку Січ у виняткове підпорядкування Москві;
  6. у 1663-1667 pp. на Чортомлицьку Січ були відправлені московські військові загони, що мали слідкувати за подіями на Січі, а з 1686 р. почи­нається будівництво московських фортець на За­поріжжі;
  7. зберігала контакти з Польщею і Кримсь­ким ханством, навіть зверталася до Речі По­сполитої з проханням перейти в її підданство.

 Господарське життя:

  • ґрунтувалося на промислах (полювання, рибаль­ство, бджільництво) і скотарстві;
  • через набіги татар хліборобство не набуло значно­го розвитку, хліб закуповували на Правобережжі і в Гетьманщині, тому нестабільність у цих краях негативно позначалася на Січі;
  • основною формою господарювання були хутірські господарства зимівники;
  • високий рівень ремісничого виробництва;
  • запорожці займалися торгівлею з Правобереж­жям, Гетьманщиною, Річчю Посполитою, Крим­ським ханством, Туреччиною. Вивозили мед, хут­ро, шкури, рогату худобу, коней, закуповували сіль, хліб, зброю, боєприпаси, тканину.

 

Історичне значення

 З ліквідацією Запорозької Січі закінчується козацька доба історії України (1775 рік)

  • Запорожці прославили себе героїчною боротьбою з чужоземними загарбниками та захистом півден­них рубежів України.
  • Запорожці проявили творчі здібності в організації військової справи та створенні своєрідної культури.
  • Запорожці були активними учасниками національ­но-визвольних рухів та культурного життя Ук­раїни.

 Українське козацтво після ліквідації Запорозь­кої Січі:

  •  5 тисяч козаків перейшли та територію Туреччи­ни, де заснували Задунайську Січ;
  •  12 тисяч козаків перейшли та територію до австрійських володінь (Банатська Січ – р. Тиса)
  •  1788 р. імперський уряд дозволив створити Військо вірних козаків, перейменоване згодом на Чорноморське козацьке військо (12 тис. колишніх запорожців
  •  1792 р. – створено Чорноморське військо. Частина козаків із дозволу російського уряду за­селила територію між Бугом і Дністром; згодом із них було створене Кубанське козацьке військо (1864 — 1918 рр.),  яке пе­реселили на Кубань;
  • частина старшини отримала офіцерські звання;
  • понад половину козаків було закріпачено указом Катерини II.

Відео:

  • Біда і слава України
  • Петро Калнішевський

Українські землі у др. пол. XVII ст.

Тест 

Вкажіть одну правильну відповідь

 1. Укажіть ім’я українського магната, який був засновником першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.

А К. Косинський    Б Д. Вишневецький   В С. Кішка   Г В.-К. Острозький

 2.Суспільно-політичний устрій на Запорозькій Січі характеризувався як козацька:

А республіка      Б монархія       В федерація       Г олігархія

 3. Адміністративно-територіальні та військові одиниці Запорозької Січі в XVII—XVIII ст. мали назву:

А воєводства      Б полки         В сотні       Г паланки

 4. Керівний склад Запорозької Січі, а пізніше й Гетьманщини — це:

А старшина      Б компанійці       В сердюки       Г реєстрові козаки

 5. Офіційна назва Гетьманщини в російських документах, яка набула поширення в XVIII ст. і почала використовуватись для позначення всіх українських земель, — це:

А Україна              Б Військо Запорозьке              В Слобожанщина            Г Малоросія

 6. Перша Запорозька Січ на острові Мала Хортиця була збудована …:

А у 1489 р.              Б у 1556 р.                В у 1577 р.               Г у 1591 р.

 7. Укажіть назву господарств, хуторів запорожців, на яких вони перебували в перервах між військовими походами.

А фільварок              Б зимівник               В паланка             Г курінь

 8. Укажіть ім’я легендарного кошового отамана Запорозької Січі, який у часи Руїни виступав як проти татар і турків, так і проти Московської держави і Речі Посполитої.

А П. Калнишевський             Б К. Гордієнко                В Й. Гладкий              Г І. Сірко

 9. Термін, який позначав Запорозьку Січ з усім її військово-політичним устроєм, — це:

А кіш                Б курінь               В гетьманщина               Г старшина

 10. Північно-Східні регіони сучасної України, які в XVII ст. входили до складу Московської держави й активно заселялися вихідцями з Наддніпрянщини, особливо козаками, — це:

А Лівобережжя                 Б Слобожанщина               В Запорожжя              Г Малоросія

 11. Військово-адміністративна одиниця на Запорозькій Січі, що складалася з козаків, які походили переважно з одного регіону та проживали на Січі в одному приміщені.

А паланка              Б курінь               В кіш            Г сотня

 12. Адміністративно-територіальні та військові одиниці Гетьманщини мали назву:

А воєводства             Б полки              В намісництва             Г паланки

 13. Установіть відповідність між посадою козацької старшини та функціями, які їй належали.

1 військовий  осавул     2 військовий писар      3 військовий суддя      4 кошовий отаман

А посадова особа, яка мала верховну адміністративну, судову та військову владу на Січі

Б посадова особа, яка розглядала кримінальні й цивільні справи, проводила слідство і виносила вироки

В посадова особа, яка відповідала за військову артилерію

Г посадова особа, яка відала військовою канцелярією

Д посадова особа, яка відповідала за дотримання порядку на Січі та у військовому таборі, здійснювала більшість адміністративних функцій

14. Установіть відповідність між назвою органу державної влади Війська Запорозького та його характеристикою.

1 Генеральна військова рада                    2 Генеральна старшина

3 Генеральний військовий  суд                4 Генеральна військова канцелярія

А вища посадова особа Війська Запорозького, голова держави

Б вищий орган судової влади Війська Запорозького

В уряд Війська Запорозького, що діяв при гетьмані й складався з генерального писаря, генерального обозного, двох генеральних осавулів та двох генеральних суддів

Г вища адміністративна установа Війська Запорозького, очолювана генеральним писарем

Д загальні збори війська, а також представників міщан, селян та духовенства, які мали вищу владу в державі

15. Установіть відповідність між назвою території та її характеристикою.

1 Слов’яносербія       2 Нова Сербія      3 Слобідська Україна       4 Задунайська Січ

А комплекс оборонних споруд, зведених російським урядом для оборони від нападів татар і розділення Гетьманщини й Запорожжя

Б військово-адміністративна одиниця, створена російським урядом на території сучасної  іровоградської області, яка заселялась переважно сербськими військовими поселенцями

В поселення колишніх запорозьких козаків, що виникло у турецьких володіннях у 1775 р.

Г регіон на північному сході сучасної України, який у XVII ст. активно заселяли переселенці з Наддніпрянщини

Д військово-адміністративна одиниця, створена російським урядом між річками Бахмутка та Луганка (сучасні Луганська та Донецька області), яку заселяли переважно вихідці з Балканського півострова

  1. Установіть відповідність між поняттям, що характеризує життя запорожців, та його визначенням.

1 паланка             2 зимівник          3 курінь              4 чайка

А загальні збори всіх козаків на Січі

Б бойовий човен козаків, що відрізнявся надзвичайною маневреністю і швидкістю

В адміністративно-військова одиниця на Січі, група козаків, що в більшості своїй походили з однієї місцевості; також — довге приміщення, у якому ці козаки жили

Г господарство, хутір запорожців, на якому вони проводили більшість мирного часу

Д адміністративно-територіальна одиниця земель Запорозької Січі, особливо за часів Підпільненської Січі, коли запорожці проводили активну колонізацію Південної України

  1. Установіть хронологічну послідовність подій.

А створення Чорноморського козацького війська

Б ліквідація царським урядом Запорозької Січі

В створення Задунайської Січі

Г створення Підпільненської Січі

  1. Установіть хронологічну послідовність заснування Запорозьких Січей.

А утворення Кам’янської Січі

Б утворення Олешківської Січі

В утворення Чортомлицької Січі

Г утворення Нової (Підпільненської) Січі

  1. Встановіть відповідність між регіонами та їх характерними ознаками

А. Правобережна Гетьманщина у 60-80-ті роки

Б. Лівобережна Гетьманщина у 60-80-ті роки

1.знищено 65-70% населення

2.гетьмування Івана Самойловича

3.похід султанського військ на Брацлавщину

4. діяльність Якима Сомка

5. гетьманування Павла Тетері

6. «Чорна рада» в Ніжині

7. боротьба між Петром Дорошенком Петром Суховієм і Михайлом Ханенком

8. Створення бунчукового товариства

 

Вкажіть  правильні відповіді 

  1. Вкажіть ознаки адміністративно-політичного устрою Лівобережної Гетьманщини
  1. Збереження незмінним адміністративно-територіального устрою
  2. Полки поділялися на сотні
  3. Полковник керував полком довічно
  4. Посад гетьмана і генеральної старшини не існувало
  5. Полковники підпорядковувалися белгородському воєводі
  6. Полковники входили до с старшинської ради і підкорялися гетьманові
  1. Вкажіть ознаки адміністративно-політичного устрою Слобідської України
  1. Існувало 10 козацьких полків
  2. Утворено 5 козацьких полків
  3. Полковників обирали довічно, посада успадковувалася
  4. Полковники підпорядковувались белгородському воєводі
  5. Повноваження гетьмана визначалися домовленістю між ним і царем
  6. Кожен полк отримував царьку грамоту і привілеї
  1. Вкажіть основні соціальні стани українського суспільства др. пол. XVII ст.
  1. Магнати
  2. Козаки
  3. Міщани
  4. Селяни
  5. Духовенство
  6. Дворянство
  1. Вкажіть основні сфери розвитку сільського господарства Лівобережжя
  1. Зернове хліборобство
  2. Городина
  3. Технічні культури
  4. Тваринництво
  5. Садівництво
  6. Виноградарство
  1. Визначте поняття (одним словом)

Землі, що до ХІІ ст. належали Чернігово-Сіверському князівству, опісля були занедбані, а в др. пол. XVII ст. поряд з Лівобережною Гетьманщиною постали козацьким краєм із визначними правами і свободами та підпорядкуванням царю

  1. Визначте поняття (двома словами)

Внутрішні чвари, збройні зіткнення, братовбивче кровопролиття в межах однієї країни

  1. Визначте поняття (одним словом)

Право на самоврядування певної частини держави

  1. Визначте поняття (одним словом)

Трагічний період української історії, що супроводжувався  боротьбою старшинських угруповань за гетьманську булаву, втручанням іноземних держав, занепадом визвольних ідей, людськими жертвами і матеріальними втратами

28.  Укажіть відображену на карті подію історії України першої пол. XVII ст.

А) грабіжницькі походи кримських татар на українські землі

Б) дії польських військ для придушення козацьких повстань

В) героїчні походи запорізьких козаків на татарські володіння

Г) дії військ козаків під час національно-визвольних повстань

Карта_Укр17_18

 

 

 

 

 

 

 

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_8кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.