«Треба дивуватися, звідки він відривав якісь миті для творчості. А вона не припинялась…»
«Треба дивуватися, звідки він відривав якісь миті для творчості. А вона не припинялась… За цей час закінчив “Тараса Бульбу” і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери, створив багато культурних мелодій для одного, трьох голосів, видав чимало хорів, збірок народних пісень, скомпонував багато чудових п’єс не тільки для фортепіано, але й для скрипки, флейти і для оркестру. Незважаючи на вік і страшенну перевтому в погоні за черствим шматком хліба, незважаючи навіть на хворобу, яка завдавала йому за останні роки великих страждань, – сила духу і віра в правоту своїх переконань у нашого славного композитора такі глибокі, що й досі в ньому неослабно підтримують енергію в усіх видах його багатосторонньої діяльності, а перед силою таланту відступають і все перемагають роки»
