«Перебудова» та розпад СРСР. 1985 – 1991 рр.

«Перебудова» та розпад СРСР. 1985 — 1991 рр.

«Перебудова» — соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва, спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя при збереженні соціалізму, ініціатором якого став новообраний Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов.

Горбачов

 

У березні 1985 р. генеральним секретарем ЦК КПРС стає 54-річний Михайло Горбачов.

Перебудова

І етап (1985— 1987 рр.)

1985 р. — квітневий пленум, який проголосив курс на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР (реформа А. Аганбегяна), що мав на меті подолати значне зниження темпів економічного зростання, відставання вітчизняного машинобудування на основі широкого впровадження досягнень НТР, виробити новий господарський механізм, розвивати матеріальні стимули виробництва.

Провал першого етапу реформ.

ІІ етап (1987— 1989 рр.)

Реформа Рижкова—Абалкіна, яка передбачала надання самостійності підприємствам, переведення їх на самоокупність і самофінансування, прив’язку заробітної платні до результатів господарської діяльності. Здійснення реформи в умовах монополії державної власності в економіці. Зростання інфляції. Проведення авантюрної антиалкогольної кампанії. Виникнення дефіциту, уведення карткової системи.

Провал реформи.

 ІІІ етап (1990—1991 рр.)

  • Перехід до регульованої економіки: запровадження ринкових механізмів під контролем держави. Розробка програми «500 днів» Шаталіна—Явлінського, яка передбачала динамічні темпи переходу до ринку, злам командно-адміністративної системи, можливість відродження приватної власності.
  • Проголошення урядом поступового планомірного переходу до ринку, що фактично нівелювало всю сутність програми Шаталіна—Явлінського.

Крах нової програми реформ.

 Лібералізація суспільного та політичного життя

1987 р.  — ініціатива М. Горбачова щодо розвитку гласності та демократизації суспільства: створення комісії з вивчення сталінських репресій; повна реабілітація жертв масового терору тощо.

1988 р. „ „ — проголошення політичної реформи, основними завданнями якої були: відновлення ролі рад народних депутатів як органів влади; перерозподіл влади при збереженні керівної ролі КПРС.

1989 р „ „ — І з’їзд народних депутатів СРСР, вибори до якого вперше проходили на альтернативній основі; створення постійно діючого законодавчого органу — Верховної Ради СРСР.

14 листопада 1989 р.  „ „ — прийняття Верховною Радою СРСР Декларації про визнання незаконними й злочинними репресивних актів проти депортованих народів.

Скасування Статті 6 Конституції СРСР, яка закріплювала привілейоване становище КПРС.

Запровадження інституту президентства: першим і останнім президентом СРСР став М. Горбачов.

 Весна — літо 1991 р. „ „ — активізація національно-визвольного руху: проголошення в Латвії, Литві, Естонії, РРФСР, Україні декларацій про державний суверенітет (так званий «парад суверенітетів»).

Призначення на 17 березня 1991 р. Всесоюзного референдуму з питань збереження СРСР.

Початок «Новоогарьовського процесу» — переговори керівників  дев’яти республік (Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Узбекистан, Туркменистан, Киргизстан, Таджикистан, Азербайджан) із президентом СРСР;

23 квітня 1991 р. — підписання «Заяви 9+1», яка задекларувала принципи нового союзного договору.

24 липня 1991 р. „ „ — заява М. Горбачова про завершення роботи над союзним договором, який передбачав надання республікам додаткових повноважень.

 Перебудова2

Результати і наслідки

РОЗПАД СРСР

Від 23 серпня до 1 вересня 1991 р. — Естонія, Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан проголосили свою незалежність.

7 грудня 1991 р. відбулася зустріч лідерів Білорусії (С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин), України (Л.Кравчук) на урядовій дачі в Біловезькій Пущі (Білорусія).

8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

20 грудня 1991 р. – заява Верховної Ради України з уточненням, що СНД є об’єднанням незалежних держав.

21 грудня 1991 р. – підписання в Алма-Аті Декларації про утворення СНД керівниками незалежних Росії, України, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистана.   Від 1993 р. — Грузії.

Основні засади СНД:

  • — збереження територіальної цілісності держав;
  • — співпраця з питань формування єдиного економічного простору, митної політики, екологічної безпеки, боротьби з організованою злочинністю тощо.
  • — право кожної держави на власні збройні сили на базі збройних сил колишнього СРСР

ГКЧП- 21 августа 1991: как разваливался Советский Союз?

Горбачев и перестройка.

Сделано в СССР. Перестройка (2014)

М. Горбачев — Агент влияния Британии и США (МИ-6 и ЦРУ)

 

5 фактов — Перестройка в СССР

Запись опубликована в рубрике Страницы Советской истории (СССР). Добавьте в закладки постоянную ссылку.