Pax Americano (Історія США із 1945 року)

 США

Провідна країна повоєнного біполярного світу

 США_карта

       Армія — 12 млн.,      A-Bomb (1945 р.),     500 військових баз,     ООН (СБ)

Ізоляціонізм –> Pax Americano

Г. Трумен (1945 – 1952 рр.) – демократ

Фото_Трумен

Гаррі Трумен

Внутрішня політика

Зовнішня політика

«Справедливий курс».

1. Реконверсія (перехід до мирного життя):

• збільшення зарплати;

  • поступова ліквідація контролю держави над цінами;

• приватизація державних заводів, побудованих під час II Світової війни.

2. Солдатський білль про права:

 Пільги демобілізованим у галузі освіти, отриманні кредиту на житло, відкритті власного бізнесу.

1946 р. – закон Хобса

1947 р. – закон Тафта-Хартли

1950 р. – закон Маккарена-Вуда

3. Федеральна програма дешевого житлового будівництва.

 Маккартизм (за іменем провідника політики сенатора Маккарті): кампанія переслідування прогресивних діячів та організацій (масові перевірки на лояльність до уряду, звільнення з роботи, тюремне ув’язнення «полювання на відьом» 

« Стримування комунізму»:

Економічна допомога бідним країнам для попередження соціальних вибухів; конфронтація

1.План Маршалла: 17 млрд доларів США на розвиток західноєвропейських країн.

2. «Пакт Ріо-де-Жанейро» (1947) з країнами Південної Америки про спільну оборону західної півкулі.

3. Доктрина Трумена: США мають право втручатися у внутрішні справи будь-якої країни світу, якщо є загроза для капіталістичних порядків.

4. Співзасновники НАТО (04.04.1949).

5. Під прапором ООН США беруть участь у корейському конфлікті (1950-1953 рр.)

Корейська війна (1950 — 1953 рр.)

Карта_Корейська

З 1948 р. на Корейському півострові існували дві держави: Корейська республіка (столиця Сеул) та Корейська Народно-Демократична республіка (столиця Пхеньян). Кордон – 38 паралель

Війна почалася 25 червня 1950 р. Повномасштабний наступ північних корейців призвів до падіння Сеула вже на п’ятий день війни. Тим часом на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН Північна Корея була проголошена агресором. Коли заклик про відведення військ був проігнорований, президент США Трумен наказав американським військовим частинам включитися в бойові операції; аналогічним чином повів себе й англійський уряд.

Командування військ ООН (що складалися з підрозділів Південної Кореї, США, держав британської Співдружності націй та інших країн) здійснило контрнаступ (вересень 1950 р.), і вже в листопаді союзникам удалося вийти на рубіж р. Амноккан.

У відповідь на це на допомогу північним корейцям прийшла китайська армія (26 листопада 1950 р.) , і збройні сили, що діяли від імені ООН, були відтіснені на південь від Сеула.

У кінцевому результаті лінія вогню пройшла фактично вздовж 38-ї паралелі і, незважаючи на бойові дії, залишалася стабільною протягом двох років, поки велися переговори про перемир’я. Угода про перемир’я була формально укладена 27 липня 1953 р.

За три роки війни Півдню та Півночі Корейського півострова було заподіяно велику матеріальну шкоду (80%). Втрати тільки корейських сторін становили понад 2,5 млн. убитих, поранених та зниклих безвісти. (США – 54 тис,) Кривава трирічна війна в Кореї продемонструвала неможливість вирішення корейської чи будь-якої іншої міжнародної проблеми шляхом застосування військової сили.

Д. Ейзенхауер (1952-1960 рр.) – республіканець

 Фото_Ейзенхауер

 Дуйат Ейзенхауер

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

«Злагода»: республіканці й демократи відмовилися від взаємних звинувачень і пішли на поступки в питаннях зовнішньої та внутрішньої політики.1. Засудження діяльності Маккарті. (1954 р.)2. Скасування закону Тафта-Хартлі.3. Сприяння великому бізнесу:• полегшений доступ до кредитів;• скорочені податки на корпорації та особисті прибутки.4. Скорочення федеральних видатків, системи громадських робіт.5. Початок і швидкий розвиток науково-технічної революції (НТР).6. Визнання незаконності сегрегації на транспорті та в навчальних закладах.Розгортання мирного руху афроамериканців за громадянські права «Звільнення від комунізму».1. Покращення відносин з СРСР:• участь у нараді глав урядів СРСР, США, Великої Британії, Франції (1955);• візит М.Хрущова до США (1959).2. Участь у створенні військово-політичних блоків (СЕАТО, 1954 р.; Багдадський пакт, 1955 р.), які разом з НАТО охопили 70 держав.3. Надання допомоги Франції в Індокитаї, придушення революції в Гватемалі (1954).4. Співробітництво з країнами Близького Сходу з метою зменшення впливу СРСР у регіоні

Дж. Кеннеді (1961–1963) демократ

 Фото_Кеннеді

Джон Кеннеді

«Не питай, що країна може зробити для тебе, питай, що ти можеш зробити для країни»

Внутрішня політика

Зовнішня політика 

«Нові рубежі»: прискорення економічного зростання за допомогою державного регулювання.1. Боротьба з бідністю:• будівництво житла для бідних;• підвищено мінімум погодинної зарплати;• розширені громадські роботи;• антиінфляційна програма.2. Програма федерального фінансування освіти.3. Допомога фермерам.4. Програма «Аполлон» з підготовки польоту на Місяць « Гнучке реагування »: можливість ведення як тотальної ядерної війни, так і «обмежених війн».1. Карибська криза (1962).2. Московський договір про заборону ядерних випробувань у трьох сферах (1963).3. Програма «Союз заради прогресу» фінансування культурних та соціальних програм у Латинській Америці.2. Створено Корпус миру, активісти якого направлялися в країни, що розвивалися, для надання допомоги в розвитку демократії та ринкової економіки

Карибська криза

Карибська_криза

 Передумови — Перемога на Кубі народної революції (1959 р.), підтриманої СРСР. США почали готувати збройну інтервенцію на Кубу, зосередивши в Карибському регіоні свої військові сили.

Причини — Жовтень 1962 р. —з метою тиску на США СРСР розміщує на Кубі ядерні ракети середньої дальності.

Перебіг подій — • Блокада Куби з боку США, які вимагають демонтувати і вивезти радянські ракети. Перехоплення та обшук морськими патрулями США усіх суден, що прямували на Кубу.

24-28 жовтня 1962 р. — загроза прямого зіткнення СРСР та США, коли 5 радянських суден підійшли до зони блокади.

• За посередництва Генерального секретаря ООН лідери США Дж. Кеннеді та СРСР М.Хрущов досягли домовленості: СРСР під контролем ООН вивозив ракети, США відмовлялися від інтервенції на Кубу.

Результати й наслідки — • Криза виявила безперспективність силового протистояння і нарощування гонки озброєнь у ядерній сфері. • Почався пошук шляху до мирних взаємин США та СРСР, скорочення озброєнь. • «Холодна війна» не припинилася.

Берлінська стіна — 13 серпня 1961 р. — символ «Холодної війни»

ПІДЙОМ РУКУ ЗА ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА В США

(50-60-ті роки XX ст.)

Фото_Кинг

 Мартин Лютер Кинг

Причини

 • Расова дискримінація чорних американців, особливо в південних штатах, політика сегрегації (відокремлення).

• Активізація громадянської позиції афроамериканців завдяки участі в II Світовій війні, залученню до міського життя.

• Зростання національно-визвольної боротьби в колоніальних і залежних країнах Африки й Азії.

Основні події

 1950-ті    рр. — мирні методи боротьби:

• бойкот громадського транспорту чорними американцями;

• 1957р. — створення Конфедерації християнського керівництва Півдня, очолюваної баптистським священиком Мартином Лютером Кінгом, яка очолила боротьбу за громадянські права;

• організація бойкотів, «рейдів свободи», «сидячих демонстрацій» проти расової дискримінації спільно з білими організаціями.

 1960-ті рр. — радикалізація руху:

• повстання в чорних гетто Півночі проти поліцейської сваволі (1964-1967 рр.);

• утворення партії «Чорні пантери» (1966 р.), що виступала проти ненасильницької боротьби: капіталістична система відповідальна за всі лиха афроамериканців;

• поширення сепаратизму та чорного расизму, послаблення зв’язків між чорною і білою громадами.

1968 р. — загибель М. Л. Кінга від рук найманого вбивці спричинила масові повстання.

Результати:

 до початку 1970-х років повністю ліквідована расова дискримінація на законодавчому рівні.

 Л. Джонсон (1963-1968 рр.) —  демократ

 Фото_Джонсон

Ліндон Джонсон

Внутрішня політика   «Велике суспільство»

1. Триває боротьба з бідністю:

  • допомога сім’ям з низькими доходами;
  • будівництво дешевого житла;
  • безкоштовне медичне страхування для літніх людей.

2.Заборона расової дискримінації виборців: на роботі, у сфері освіти, в громадських місцях (1964, 1968).

3. 1969 р. — політ на Місяць корабля «Аполлон-11 з трьома астронавтами.

4. Повстання афроамериканців (1964-1965)

Зовнішня політика           «Гнучке реагування»

1. Розгортання ракетно-ядерної зброї, збільшення армії.

2. Вступ США у війну в Індокитаї (В’єтнамська війна) (1964).

3. Продовження програми «Союз заради прогресу»

ВІЙНА США В ІНДОКИТАЇ (1964-1973 рр.)

Карта_війна_Вьетнам

Передумови й причини

• За Женевською угодою (1954 р.) територія В’єтнаму поділена на дві частини: Демократична Республіка В’єтнам (ДРВ) контролювалася комуністами за підтримки СРСР та Китаю, Південний В’єтнам орієнтувався на США.

• Фронт національного визволення Південного В’єтнаму за підтримки ДРВ вів бойові дії проти уряду Південного В’єтнаму.

Основні події

• 1964 р. — президент США Джонсон підписав «тонкінську резолюцію »: він набував необмежених прав для проведення воєнних дій в Індокитаї, тобто фактично США оголосили війну ДРВ.

• 1965 р. — початок систематичних бомбардувань армією США території ДРВ у відповідь на воєнні дії в’єтнамських партизан проти американських військових таборів.

• 1965-1967рр. — у Південному В’єтнамі зосереджений 500-тисячний американський контингент. США випробували новітню військову техніку, хімічну зброю.

• 1968 р. — курс на «в’єтнамізацію» війни: припинені американські бомбардування, бойові дії мали продовжувати в’єтнамські сили.

• 1973 р. — Паризька угода про припинення війни та встановлення миру у В’єтнамі.

 Остаточно американські війська виведені з В’єтнаму 1975 р.

Результати й наслідки

• Загибель 50 тис. американських солдатів і офіцерів.

• Активізація антивоєнного молодіжного руху в США.

• Розкол американського суспільства з питання доцільності війни.

• Падіння міжнародного авторитету США.

• Втрата президентської посади демократичною партією.

• «В’єтнамський синдром»: боязнь урядів США втягуватися в регіональні конфлікти.

Р. Ніксон (1968-1974 рр.) —  республіканець

 Фото_Ныксон

 Річард Ніксон.

Внутрішня політика

1. «Нова економічна політика» в умовах кризи 1969-1970 рр.:

  • • заморожене зростання зарплати;• податкові пільги для великого капіталу;
  •  заборонені окремі види страйків;
  • • збільшені пенсії та виплати багатодітним  сім’ям;
  • • створена система допомоги сім’ям з прибутками нижче офіційної межі бідності.

2. Остаточно скасована расова сегрегація.

3. Скасована загальна військова повинність.

4. Право голосу надано з 18 років

Зовнішня політика      «Атлантична єдність»

1. Вихід з В’єтнамської війни.

2. Зустрічі з Л.Брежнєвим (1972, 1973 рр.).

3. Серія договорів з СРСР:

1972 р. — Договір з протиракетної оборони (ПРО); «Основи взаємовідносин між США та СРСР »;

1973 р. — Угода про запобігання ядерній війні; Тимчасова угода з обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1);

1974р. — Договір про обмеження підземних ядерних випробувань.

4. Налагодження відносин з комуністичним Китаєм

«Гуамська доктрина» (країна, що зазнала комуністичної агресії, отримує американську допомогу, але надає живу силу)

Розрядка («реалістичне стримування»)

Уотергейтський скандал

Суть

Під час президентських перегонів 1972 р. агентура Білого дому та Федеральне бюро розслідувань (ФБР) з відома президента Р. Ніксона встановили підслуховувальну апаратуру в штаб-квартиру Демократичної партії в готелі «Вотергейт». Ніксон намагався перешкодити розслідуванню.

 Результат:

Р. Ніксон пішов у відставку під загрозою імпічменту (1974 р.).

Наслідки

• У США прийнято закон про фінансування президентських виборів.

• Завдано удару по авторитету Республіканської партії США.

Дж. Форд  (1974-1976 рр.) —  республіканець

 Фото_Форд

Джеральд Форд

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика 

«Ніксономіка без Ніксона»Економічна криза та депресія «Разрядка»

1975 р. – Спільний америко-радянський космічний політ і стикування кораблів («Аполлон» – «Союз»

Депресія 1974 – 1975 рр.

Причини

  • Спад виробництва на 9 – 14%, неконтрольована інфляція
  • Значне світове підвищення цін на нафту та природну сировину
  • Великі державні податки на оборону та соціальні програми

Наслідки

  • 13 млн. втратили роботу
  • Гострий дефіцит державного бюджету
  • Великий державний борг

 

Дж. Картер  (1976-1980 рр.) —  демократ

 Фото_Картер

Джеймс Картер

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

«Чесне правління»Ліквідація наслідків економічного спаду 1974 – 1975 рр.-          Пріоритетний розвиток енергетики

  • Економія ресурсів
  • Створення ресурсів нафти
  • Збільшення видобутку вугілля
  • Розвиток ядерної енергетики
  • Пошук альтернативних джерел енергії (вітру, сонця …)

—          Скорочення державних податків

—          Зменшення податків, залучення інвестицій

«Моральні цінності»—          Встановлення дипломатичних відносин з КНР (Пінг-понг дипломатія)-          1979 р. — Договір ОСВ-2-          Доктрина Картера (можливість «обмеженої» ядерної війни-          1979 р. — Кемп-Девідський договір (Мирний договір між Єгиптом та Ізраїлем

 

Р. Рейган  (1981-1989 рр.) —  республіканець

 Фото_Рейган

 Рональд Рейган

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика 

  1. 1.           «Рейгономіка»
    1. 2.            Значні витрати міністерства оборони США (до 300 млрд. доларів на рік)
    2. 3.            Дефіцит бюджету. Державний борг – 2,8 трлн. доларів. США – країна-боржник
  • Підтримка приватної ініціативи
  • «Реіндустріалізація»
  • Відмова від регламентації бізнесу
  • Скорочення бюджетних видатків
  • Зниження податків (до 20%)
  • Штучне зниження курсу долара
  • Жорстка антипрофспілкова політика
Виділяють два періоди:

  1. До 1985 р. – протистояння СРСР («імперія зла»

Відновлення військової переваги США у світі:

  • Розміщення в Західної Європі крилатих ракет середньої дальності
  • Початок роботи над програмою СОІ
  • Збройні акції проти Гренади, Лівану, Лівії
  1. З 1985 р. – нормалізація відносин з СРСР
  • Щорічні зустрічі з лідером СРСР М.  Горбачовим (1985 – 1988 рр.)
  • Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (1987 р.)
  • Переговори зі скорочення звичайних озброєнь

 

Дж. Буш  (1989-1993 рр.) —  республіканець

 Фото_Буш

Джордж Буш 

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика 

«Рейгономіка без Рейгана»Власної чітко сформульованої програми він не мав, стараючись у всьому наслідувати попередника «Стримування і залякування»)

Б. Клінтон  (1993-2001 рр.) —  демократ

Фото_Клінтонjpg

 Білл Клінтон

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

«Нова економічна філософія»»

  • короткострокова програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд. дол. Основне її завдання – збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти, професійної підготовки, системи господарських робіт;
  • чотирьох інвестиційна програма передбачала створення пільг і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші галузі господарства;
  • програма скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд. дол.

Скоротився рівень безробіття та інфляції, було створено 6 млн. нових робочих місць, знизився дефіцит державного бюджету.

«Стримування і залякування»)

Із розпадом СРСР Сполучені Штати фактично стали єдиною «наддержавою» у світі.

У 1993 р. при сприянні США була підписана мирна угода між Ізраїлем і Організацією звільнення Палестини. 

За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії та Герцеговині.

У 1996 р. була представлена концепція формування «Трансатлантичного європейсько-американського півробітництва».

Дж. Буш (молодший) (2001-2009 рр.) —  республіканець

Фото_Буш2jpg

 Джордж Буш (молодший)

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика

 

«Співпереживаючий консерватизм»

  • Захист приватної власності і розвиток приватного сектору економіки
  • Скорочення податків
  • · Гарантії системи соціального забезпечення
«Превентивна самооборона»

  • Створення національної програми ПРО
  • Активна боротьба з міжнародним тероризмом

—          Операція «Незламана воля» проти терористів міжнародної організації «Аль-Каїда» (2001 р.). (Вторгнення в Афганістан)

—          «Нова стратегія безпеки США» (2002 р.) – право на превентивні акції проти країн-потенційних агресорів

—          2003 р. США в Іраку почали військову операцію під кодовою назвою «Шок і трепіт». Вона мала на меті знищити режим Саддама Хусейна. Операція була успішною, С. Хусейна було схоплено і у 2006 р. страчено через повішення.

Теракт 11 вересня 2001 р.

 Фото_теракт2001

 11 вересня 2001 р. терористи міжнародної організації «Аль-Каїда» спрямували захоплені пасажирські літаки на відомі світові будівлі Нью-Йорка (Всесвітній торговельний центр) та Вашингтона (Пентагон)

 Результати й наслідки

—          Загибель 3044 осіб
—          Матеріальні збитки 16 млрд. доларів
—          Психологічний шок
—          Обвальне падіння вартості цінних паперів, курсу долара, темпів розвитку виробництва.

Б. Обама  (2009 р. – по сьогодні) —  демократ

 O

 Барак Обама

перший в американській історії темношкірий президент 

Внутрішня політика

 

Зовнішня політика 

В  2008 р. в США почалася фінансова криза, яка згодом охопила весь світ.17 лютого 2009 р. Обама підписав закон про виділення 787 млрд. доларів, призначених для пом’якшення наслідків рецесії іпотечної та кредитної кризи.Було проведено реформу фінансової системи, яка забороняла банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачала обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні установи, що збанкрутували, ставили під удар всю фінансову систему країни.    У зовнішньополітичній сфері адміністрація президента почала проводити політику координації дій і доброзичливого тону.У 2011 р. з Іраку були виведені американські війська. В Афганістані не втрачає сили Талібан. США продовжує нарощувати там свою військову могутність.2 травня 2011 р. американським спецназом було ліквідовано «терориста номер один» Усама бен Ладена.У 2013 р. значно загострилися відносини між США і Сирією, де діє режим Башара Асада. У вересні його було звинувачено у використанні хімічної зброї проти мирного населення. Конфлікт настільки загострився, що Сполучені Штати грозили введенням своїх військ у Сирію, з метою повалення існуючого тут режиму.

Pax Americano

 

 

Запись опубликована в рубрике Сторінки Американської історії. Добавьте в закладки постоянную ссылку.