Національно-визвольна війна українського народу в середині 17 століття

Національно-визвольна  війна  українського  народу

в середині   17  століття

            Питання :

1.  Чому в середині  17 ст.  в  Україні  спалахнуло  полум’я Визвольної війни ?

  • Які верстви  українського суспільства включились в цю війну  ?
  • Яку мету вони при цьому ставили  ?

2. Складіть історичний портрет : “Гетьман Богдан Хмельницький”.

3. Складіть таблицю  “Воєнні  дії  1648 – 1657 рр.”  За  схемою

Дата події         Хід події         Результат події             Підсумки війни

4. Складіть порівняльну таблицю :  “Угоди  України  під  час  війни”  :

Зборівський               Білоцерківській             «Березневі статті»      Віленське          договір                           договір                                                                      перемир’я

рік ………..                                 …………….                             …………………                        ……………..

Країни

Територія

Реєстр козаків

Права  У П Ц

5. Складіть  таблицю :  “Держава  Війська  Запорозького”

 

   Риси   держави                   Чи були вони в Україні під час                                     Визвольної  війни

Територія

Державний устрій

Адмінистративно-тери-торіальний  устрій

Військо

Фінансова система

Міжнародні відносини

Державна символіка

 

6. Визначте  історичне  значення , уроки та підсумки Визвольної війни            українського   народу.

7. Історики розходяться в оцінки українсько-російської угоди 1654р., пропонуючи п’ять ії тлумачень :

  а) персональна унія між Московією та Україною (подібно до Кревської), коли обидні держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійність у  державному управлінні;

 б) ”реальна унія” між Московією та Україною (подібно до Люблінської), в результаті якої виникла єдина держава;

в) форма васальної залежності, коли сюзерен (цар) захищає васала (Військо Запорозьке), за що васал зобов’язується надавати сюзерену військову та фінансову підтримку;

г) тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами;

д) результат віковічного прагнення українців до злиття з росіянами в єдиний народ у єдиній державі, як це було в часи Київської Русі.

 

Опорний конспект

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої  в середині XVII ст. (1648 – 1657рр)

(«Хмельниччина»)

Передумови

  • Засилля  в Україні польських магнатів і шляхти
  • Перетворення козацтва у провідну політичну  силу українського суспільства

 Причини національно-визвольної війни

Гострі протиріччя між польсько-щляхетською владою і широкими соціальними верстами українського суспільства, що вступило в стадію формування ранньої нації, були основною причиною Національно-визвольної війни українського народу в середині XVII ст.

«Причиною, яке спонукала козаків піднятися війною проти ляхів було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й домівки, не те, що позбавляли їх земної  батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те , що ляхи змуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ»

                                                                                                             Б. Хмельницький

 

«Острожчина» — володіння князів Острозьких  = 30% Вилині, 38 міст, 620 населених пунктів

«Вишневеччина» — володіння князів Вишневецьких = 56 міст, 396 селянських дворів

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним та антифеодальним.

Рушійними силами визвольної війни були: козацтво, селянство, міщанство, частина українського православного духовенства, дрібна та середня православна українська шляхта.

 Богдан-Зиновій Хмельницький   (1595-1657)

Картинки по запросу універсали хмельницького

Б. Хмельницький мав шляхетське походження, був сотником реєстрових козаків, брав участь у боротьбі проти турків і татар, перебував у турецькому полоні. Одного разу на його хутір напав польських шляхтич Чаплинський, захопив його наречену й до смерті побив молодшого сина. Б. Хмельницький звернувся в польський суд, але там йому не захотіли допомагати. Тоді він поїхав на Запорізьку Січ, де підняв козаків на боротьбу проти поляків, щоб помститися за особисту трагедію.

Богдан Хмельницький

Перший етап війни – 1648 рік, рік найбільших успіхів і найбільшого розмаху повстання

Другий етап війни – 1649-1653 роки, коли точилася  боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом

Третій етап війни – 1654-1655 роки, війна України проти Польщі в союзі з Росією

Четвертий етап війни – 1656-1657 роки, після виходу Росії з війни (1656) Б. Хмельницький укладає союз зі Швецією та Трансільванією і продовжує війну з Польщею

Картинки по запросу б. хмельницький в запорозькой січи

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками залоги на Січі й 25 січня оволодів нею. Його обрали гетьманом Війська Запорозького.

Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу

  Заручившись підтримкою Туреччини, в лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. (Тугай-бей =  4-6 тис.)

                                                                 Картинки по запросу тугай бей

                                                Іслам-Гірей ІІІ                           Тугай-бей

 У такий спосіб гетьман розв’язав проблеми:

  • відсутності власної кінноти;
  • уникнення несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі (уникнення війни на два фронти).

 Воєнні дії 1648 – 1653 рр.

Битва під Жовтими Водами   квітень-травень 1648 р.(5 — 6 травня) — поразка поляків

Битва під Корсунем   травень 1648 р. (16 травня) — поразка поляків

Картинки по запросу битва под желтыми водами

У травні 1648 р. на чолі 19-тисячного війська Б. Хмельницький вступив у Білу Церкву. З Білої Церкви він розіслав універсали по всій Україні, у яких закликає селян та міщан приєднуватися до козацького війська.

Похожее изображение

В липні 1648 р. в бою під Староконстянтиновом козацько-селянське військо під проводом черкаського полковника Максима Кривоноса розгромило військо князя Яреми Вишневецького

                          Картинки по запросу максим кривоніс                                           Вишневецький Дмитро Іванович, Байда                                                    Максим Кривонос                                          Ярема Вишневецький

11-13 вересня 1648 р. відбулася битва під Пилявцями, яка закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського (“перини”, “латини” і “дитини” за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.

Картинки по запросу битва під пилявцями

У жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя. Але, дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну

Картинки по запросу облога львова 1648

 23 грудня 1648 р. козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя.

Картинки по запросу вступ хмельницького до києва

Назустріч українським полкам вийшли Єрусалимський патріарх Пасій, який перебував тоді у Києві, і Київський митрополит Сильвестр Косів.

в липні-серпні 1649 р. козацько-татарські  війська оточили частину польських військ на чолі  з Яремою Вишневецьким у фортеці  Збараж.

Похожее изображение

11 липня 1649 р. –Б. Хмельницький був змушений відправити козацьке військо на чолі з київським полковником М. Кричевським до Білорусі, щоб зупинити наступ на Україну литовських військ. Наступ було зупинено, але  козаки зазнали тяжких втрат, загинув і М. Кричевський  (битва під Лоєвим, у бою загинуло біля 20 тис. козаків і селян. )

Картинки по запросу битва под лоевом 1649                          Картинки по запросу м кричевський

Картинки по запросу зборівська битва

5 — 6 серпня 1649 р. під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір.

Похожее изображение

Король Ян Казимір

Зборівський трактат (08.08.1649)

  • Визнання автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої).
  •  Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.
  •  Усім  учасникам війни оголошувалася амністія.
  •  Шляхта отримала право повернутися до маєтків, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності. 
  • Православна церква урівнювалася в правах з католицькою. 

Картинки по запросу утворення держави війська запорозькогоКартинки по запросу утворення держави війська запорозького

Картинки по запросу утворення держави війська запорозького

Адміністративно-територіальний устрій Держави

Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства, частина Волині та Білої Русі

від 10 до 16 полків

272 сотні

столица — Чигирин

Українська Гетьманська держава

Похожее изображение

У лютому 1651 р. поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне (на Східному Поділлі). В цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна.

   Картинки по запросу иван богун                                                   Картинки по запросу д нечай

Головні сили обох сторін зійшлися у грандіозній битві в червні 1651 р. під Берестечком на Волині (разом близько 300 тисяч вояків).  У вирішальний момент козаків знову зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення.

Картинки по запросу битва под берестечком

 Улітку 1651 р. в Україну знову вторглися литовські війська князя Радзівілла. 6 липня 1651 р. у другій битві під Лоєвим козацькі війська були розбиті литовцями. Загинув соратник Б. Хмельницького козацький полковник М. Небаба.

Картинки по запросу битва под лоевом 1651

Литовці, захопивши Чернігів і Київ, у вересні з’єдналися з польською армією Потоцького. І  хоча Б. Хмельницькому вдалося зупинити наступ польсько-литовського війська під Білою Церквою, проте у складній воєнно-політичній обстановці він був змушений підписати невигідний для української сторони Білоцерківський мир.

Білоцерківський мирний договір (18.09.1651)

  • Територія автономії козацької України під владою гетьмана обмежувалась лише Київським воєводством.
  •  Реєстр зменшувався до 20 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.
  •  Гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин.
  •  Шляхта і чиновники отримала право повернутися до своїх маєтків.

Карта_НВвійна3

У травні 1652 р. козаки оточили і розгромили 20-тисячне польське військо біля гори Батіг на Поділлі (битва під Батогом). Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища.

Картинки по запросу батозька битва

 Восени 1653 р. козацьке військо оточило польську армію в м. Жванець на Поділлі, але кримський хан знову зрадив козаків і пішов на переговори з польським королем, уклавши в грудні 1653 р. Камянецьку угоду на вигідних для себе умовах. Татари виявилися не надійними

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ДОГОВІР 1653 — усна угода між польським королем Яном Казимиром і кримським ханом Іслам-Гіреєм, укладена 15 грудня 1653 під стінами Кам’янця-Подільського. Передбачала припинення облоги польського табору під м. Жванцем і згоду уряду Речі Посполитої виплачувати Криму упоминки. Питання ясиру обходилося мовчанкою, що розв’язувало руки татарам у пограбуванні українських земель і захопленні бранців. Що стосується долі України, то польська сторона погодилася лише визнати відповідно до Зборівського договору 1649 права і привілеї реєстрового козацтва, ігноруючи інші статті договору. Кримська сторона погодилася на окупацію української держави польськими підрозділами й на повернення вигнаної шляхти до її маєтків.

 МОЛДАВСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ

(1650 – 1653 рр.)

Картинки по запросу молдавские походы т хмельницкого

І похід (серпень-вересень 1650 p.). Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Молдовський князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язався видати свою дочку Розанду за старшого сина українського гетьмана — Тимоша Хмельницького. Після поразки козаків  у битві під Берестечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов’язань. Проте козацька перемога під Батогом (1652 р.) змінила відносини між державами.

ІІ похід (липень-серпень 1652 p.). Українсько-молдовський союз поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша. Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.

ІІІ похід (квітень-травень 1653 р.). Козацьке військо під командуванням Тимоша Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію, який завершився поразкою. Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.

IV похід (серпень-вересень 1653 p.). Останній похід Тимоша Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тимош Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.

Картинки по запросу молдавские походы т хмельницкого

Отже, у підсумку молдавські походи не мали успіху й не дали бажаних результатів  Б. Хмельницькому.

ВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВОЇ ВІСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО ТА МОСКОВСЬКИМ ЦАРСТВОМ

Ще з кінця 1648 р. між козаками та Московською державою розпочався постійний обмін посольствами. Аби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Б. Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти російському цареві Олексію Михайловичу, що, якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз з Туреччиною.

Картинки по запросу земский собор 1653 г. был созван для 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, «…гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» , тобто встановити протекторат над Україною й розпочати війну проти Польщі.

 Протекторат – така форма міждержавних відносин, за якої одна країна визнає над собою зверхність іншої заради власної безпеки.

У зв’язку з рішенням Земського собору до України було відряджене велике посольство на чолі з російським боярином Василем Бутурліним.

Картинки по запросу посольство василия бутурлина

8 січня 1654 р. у м. Переяслав відбулася Переяславська рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю.

Картинки по запросу переяславська рада

Відео — Переяславська рада 

На раді присутні 12 полковників та 5 генеральних старшин на чолі з гетьманом. Учасниками ради 300 осіб

(Не прибули на раду 5 полковників та митрополит С. Косів) 

Січень-лютий 1654 р. присяга відбулася в 177 містах

Від присяги відмовилися Уманський та Брацлавський полки, Іван Богун, Іван Сірко, митрополит Косів. У Полтавському та Кропив’янському полках московських представників побили.

Переяславський договір:

  • Констатував відділення України від Речі Посполитої
  • Означав міжнародно-правове визнання української держави
  • Засвідчив внутрішньополітичний суверенітет української держави, зберігав її основні політичні інститути
  • Змінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, зміцнював позиції України у боротьби з Польщею, посилював вплив Москви у цьому регіоні

 Умови договору між Москвою та Україною отримали назву «Березневі статті» (підписані у березні 1654 р.)

  • Держава Війська Запорозького зберігає свій устрій, адміністрацію, фінанси, військо тощо.
  • Чисельність козацького війська (реєстр) становить 60 тис. козаків.
  • Московським чиновникам забороняється втручатися у внутрішні справи козацької держави.
  • Держава Війська Запорозького має право мати зовнішні відносини з будь-якими державами, окрім Туреччини та Польщі.

Карта_НВвійна5

Відео — Березневі статті 

Кримське ханство негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Хмельницький проігнорував вимогу Іслам-Гірея розірвати союз із Московією, татари пішли на союз із поляками. 10 липня 1654 р. між ними було укладено «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

МОСКОВСЬКО-КОЗАЦЬКА ВІЙНА ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Картинки по запросу МОСКОВСЬКО-КОЗАЦЬКА ВІЙНА ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

У 1654-1655 рр. російсько-українські війська спільно вели воєнні дії проти Речі Посполитої та Кримського ханства на території Білорусії та України. У липні 1655 р. у війну проти Польщі вступила Швеція.

У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом Стефаном Потоцьким вторглося на Поділля. Поляки діяли з надзвичайною жорстоко, знищуючи все населення.

На початку грудня 1654 р. в Україну вторглася і приєдналася до польської армії 20-тисячна татарська орда на чолі з ханом Менглі-Гіреєм. Болісно переживаючи спустошення поляками й татарами Поділля.

Хмельницький очікував прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків війська воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман поспішив із 40—42-тисячною україно-московською армією під Умань.

Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік від Охматова. Під час запеклої битви, що відбувалася посеред поля у лютий мороз, з обох сторін загинуло до 30 тис. осіб. Ніхто з противників не здобув переваги, але одночасно не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Наступ польсько-татарського війська вглиб України було зупинено.

Намагаючись зруйнувати кримсько-польський союз, гетьман повідомив турецькому султану, що згодний прийняти його протекцію. У відповідь Мехмед IV наказав кримському хану утримуватися від нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Українські війська наказного гетьмана І. Золотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Ґродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл Х Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву і Краків.

 Хмельницький вирішив використати сприятливу для себе ситуацію і звільнити з­під польської влади західноукраїнські землі.

 Битва під Городком (20 вересня — 9 жовтня  1655 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Московського царства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої в околицях Львова, поблизу міста Городка. Завершився перемогою союзників, які після цього розпочали облогу Львова.

 Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши в окремих місцях до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який став вимагати від Хмельницького зняти облогу Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що Менглі-Гірей, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся в Україну й просувається до Львова. У цих умовах наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав відступати. Перед цим він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир й надати допомогу в боротьбі з ворогами. В обмін на це він пропонував полякам відмовитись від претензій на володіння «усім Руським князівством» та визнання входження до нього західноукраїнських земель. Хоча, на думку гетьмана, польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відступлять від цієї умови.

Відступаючи, україно-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбилися. З огляду на це, 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед­Гірей уклав угоду з Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московії з Річчю Посполитою, відновлення україно-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

Суперечності, що загострювалися між Московською державою і Швецією через Прибалтику, призвели в травні 1656 р. до війни між ними. Вести війну на два фронти для московського уряду було обтяжливо, і він погодився на пропозицію виснаженої війною Речі Посполитої укласти перемир’я. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільно відбулися московсько-польські переговори, унаслідок яких було укладено Віленське перемир’я (24 жовтня 1656 р.). За його умовами:

  • воєнні дії між Московською державою й Річчю Посполитою припинялися.
  • Обидві держави домовлялися, що будуть вести спільні воєнні дії проти Швеції і не розпочинати з нею переговорів про мир.
  • Польські посли висунули пропозицію обрати царя Олексія Михайловича на престол Речі Посполитої після смерті Яна Казимира.
  • Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства.
  • У разі обрання царя королем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася у її складі.

  Це призвело до погіршення відносин між Б. Хмельницьким та московським урядом. Гетьман розпочав пошук нових союзників для продовження боротьби з Польщею.

Протягом 1656-1657 рр. складається військовий союз України зі Швецією і Трансільванією (Семиграддя). Український гетьман Б. Хмельницький, шведський король Карл Х Густав та семигородський (трансільванський) князь Юрій (Дьердь) ІІ Ракоци домовилися, що в разі перемоги Швеція і Трансільванія поділяли між собою територію Речі Посполитої, а Україна отримувала незалежність.

Картинки по запросу карл 10 густав                      Картинки по запросу юрій 2 ракоці           Картинки по запросу б хмельницький

Карл Х Густав                               Юрій ІІ Ракоці                 Б. Хмельницький

 У грудні 1656 – липні 1657 рр. козацькі війська під командуванням Антона Ждановича взяли участь у спільному поході проти Польщі. Було здобуто Перемишль, Брест, Краків, Люблін, Варшаву. Але антипольська коаліція викликала незадоволення Московії. Крім того, на допомогу полякам прийшли татари, а Данія розпочала війну проти Швеції. Війська Антона Ждановича повернулися в Україну ні з чим.

Похід козаків під керівництвом А.Ждановича

Тяжко хворий гетьман Богдан Хмельницький, уражений звісткою про поразку антипольської коаліції та провал своїх задумів, дістав удар і помер 6 серпня 1657 року.

Картинки по запросу смерть богдана хмельницкого

  Постать Б. Хмельницького неоднозначно оцінюється істориками.

М. С. Грушевський: «В ньому занадто багато від Азії, від великих азійських завойовників-кочовиків, фундаторів держав Орд. З тою поважною відміною, що для нього матеріалом, гарматним м’ясом служили не чужі, підбиті племена, а свій власний народ. Він збудував свою владу, владу пануючої старшинської верстви, ціною страшних жертв мас. Він зробив пу­сткою половину України, щоб укріпити панування своє і своєї династії, чи своєї компанії у другій поло­вині, але й звідти розігнав половину людей, приму­сив тікати за кордон України, поза межі досягнення його влади… В ньому цілком не видно елементарної державної економіки, руки  “державного хазяїна Ук­раїнської землі», як колись говорили».

 О. Оглоблін: « Найбільше місце Богдана Хмельниць­кого в історії України — не як полководця, хоч би й ве­ликого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як дер­жавного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави. Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату».

 Н. Яковенко: «…хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій, мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбив­чу війну між прихильниками полярних зовнішньо­політичних орієнтацій».

 Визначаючи місце Богдана Хмельницького в українській історії, дослідники підкреслюють, що основним здобутком його діяльності стало відродження Української держави.

Обличчя української історії. Б. Хмельницький

 

СПОДВИЖНИКИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Похожее изображение

Максим Кривоніс — черкаський полковник, визначний військовий діяч початку Національно-визвольної війни: у Корсунській битві загін під його командуванням зіграв вирішальну роль у розгромі польського війська; помер від чуми під час облоги Замостя

Похожее изображение

 Іван Богун — один із найближчих сподвижників Б. Хмельницького та найвизначніших діячів Національно-визвольної війни, полковник Кальницький (Вінницький), рішучі дії якого під час битви під Берестечком врятували від загибелі значну частину козацької армії, відомий політик.

Картинки по запросу мартын небаба

 Мартин Небаба — колишній коростишівський міщанин, потім — Чернігівський полковник, загинув у 1651 р., обороняючи переправу поблизу Лоєва від війська Януша Радзивілла.

Похожее изображение

 Михайло Кричевський — виходець із Берестейської української католицької шляхти, полковник реєстрових козаків, із початком Національно-визвольної війни перейшов на бік Б. Хмельницького й прийняв православ’я. Був призначений київським полковником. Загинув у 1649 р. під час першої битви під Лоєвим з литовськими військами.

Картинки по запросу антон жданович

 Антон Жданович – сотник Чигиринського полку, а потім полковник Київський. У 1657 р. очолював козацькі війська в спільному поході проти Речі Посполитої разом зі Швецією та Трансільванією.

Картинки по запросу данило нечай

 Данило Нечай – походив з родини православного шляхтича, сподвижник Б. Хмельницького. Загинув у лютому 1651 р. в битві з поляками біля м. Красне.

 Т  е  с  т № 1:

1.Початком  Визвольної  війни  вважають  …  рік

        1647        1476        1764        1784        1486        1648        1649        1650        1651

2.Союзником козаків у боротьбі з поляками були в 1648р. :

мадяри                  болгари                татари                   росіяни

3.Битва під Жовтими Водами  відбулася :

1647        1476        1764        1784        1486        1648        1649        1650        1651

4.Битва під  Корсунем  відбулася :

1647        1476        1764        1784        1486        1648        1649        1650        1651

5.Битва під Зборівим    відбулася  :

1647        1476        1764        1784        1486        1648        1649        1650        1651

6..Битва під Пилявцями   відбулася :

1647        1476        1764        1784        1486        1648        1649        1650        1651

7.Що було зображено на гербі Держави Богдана Хмельницького :

тризуб                   орел              сокіл               козак з мушкетом              серп  і  молот

8.Вкажіть правильно дати :

Україна мала союз з

Росією                                          1656р.

Швецією                                       1654 – 1657рр.

Польщею                                      1650р.

Кримом                                        1648-1654рр.

Туреччиною                               1653р

Молдавією                                   1655р.

Не  мала

9.Як називалась українська держава в середині  17 ст. ?

Велике князівство Руське                         Україна

Держава  Війська Запорозького                    Держава  Б.Хмельницького

10.Вкажіть правильно дату  битви :

під Берестечком                                                22-23 травня 1652р.

під Батогом                                                         вересень 1653р.

під Жванцем                                                      18-30 червня 1651р.

11.Де було підписано  “Березневі  статті” :

в Києві                  Переяславі                           Білій Церкві                         Москві

12.

  • Чому  Б.Хмельницького називали  “новоявленим  Мойсеєм”  ?
  • Що  означає  поняття  “протекторат”  ?
  • Чому  події  Переяславської  ради  деякі  історики називають             “Українським Рубіконом”  ?
  • Хто  такий  генеральній писар   (осавул,  гетьман,  обозний, товмач,   підскарбій, хорунжий, кантарлей,)?

13. Встановіть  відповідність :

битва на р. Жовті Води                                                    жовтень 1656р.

битва під м.Зборовим                                                     травень 1648р.

облога м. Львова                                                              грудень 1648р.

битва під Пилявцями                                                       серпень 1649р.

битва під Корсунем                                                         вересень 1648р.

вступ військ Б.Хмельницького  в  Київ                        липень 1657р.

Білоцерківський мирний договір                                січень 1654р.

Переяславська  Рада                                                        вересень 1651р.

Віленське перемир’я                                                       січень 1657р.

Створення  українського союзу з шведами та          червень 1651р.

Трансильванами (Семигороддям)                               грудень 1653р.

Битва під Берестечком                                                    1655р.

Смерть Б.Хмельницького                                               травень 1649р.

Зборівський  договір                                                       серпень 1649р.

14. Позначте, коли закладений Кревською унією династичний зв’язок Польщі й Литви перетворився на   реальну федерацію двох держав — Річ Посполиту:

А 1385р.;              Б 1410р.;               В 1569р.;               Г 1596р.

15.  Прочитайте уривок і напишіть назву документа, про який ідеться:

«Постанова польського сейму, ухвалена в січні 1638 року. Видана після придушення національно-визвольного повстання під проводом П.Павлюка та Я.Острянина. Згідно з документом, козацький реєстр зменшувався до 6 тис. осіб і серед зареєстрованих могли бути тільки козаки, які не брали участі в по­встанні. Ліквідувалася виборність козацької старшини і скасовувалось козацьке судочинство. Замість виборного гетьмана на чолі козацького війська мав стояти польський комісар, призначений сеймом. Козакам дозволялося поселятися тільки в прикордонних містах — Черкасах і Корсуні. Передбачалася відбудова фортеці Кодак з розміщенням польського військового гарнізону».

 Відповідь:       ________________________________________

 

16.   Складіть історичний портрет : “ Богдан Хмельницький”.

  • Хто ця особа ?
  • В якому столітті вона жила (роки життя)?
  • Його погляди (еволюція поглядів)
  • Які події пов’язані з її ім’ям ?
  • Оцінка її діяльності

17.  Чому  Б.Хмельницького називали  «новоявленим  Мойсеєм»  ?

 Тест  № 2

Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

1.Створений Б. Хмельницьким уряд, що діяв при гетьмані Війська Запорозького, мав назву:

А) Генеральна військова рада                   Б) Правління гетьманського уряду

В) Генеральний військовий суд                Г) Генеральна старшина

2.Битва під Жовтими Водами відбулася:

А) у травні 1648 р.       Б) у вересні 1648 р.  В) у серпні 1649 р.    Г) у червні 1651 р.

3.Укажіть назву документа, який видавав гетьман Війська Запорозького.

А) універсал                Б) наказ                     В) указ                                   Г) конституція

4.Битва під Корсунем відбулася:

А) у травні 1648 р.               Б) у вересні 1648 р.

В) у серпні 1649 р.                Г) у червні 1651 р.

5.Битва під Пилявцями відбулася:

А) у травні 1648 р.       Б) у вересні 1648 р.  В) у серпні 1649 р.    Г) у червні 1651 р.

6.Укажіть ім’я одного з найближчих сподвижників Б. Хмельницького та діяча Національно-визвольної війни, рішучі дії якого під час битви під Берестечком врятували від загибелі значну частину козацької армії.

А) М. Кривоніс              Б) І. Богун                  В) М. Кричевський               Г) М. Небаба

7.Битва під Зборовом відбулася:

А) у травні 1648 р.       Б) у вересні 1648 р.  В) у серпні 1649 р.    Г) у червні 1651 р.

8.Битва під Берестечком відбулася:

А) у травні 1648 р.       Б) у вересні 1648 р.       В) у серпні 1649 р.    Г) у червні 1651 р.

9.Зборівський мирний договір був укладений:

А) у травні 1648 р.             Б) у вересні 1648 р.

 В) у серпні 1649 р.                Г) у червні 1651 р.

10.Білоцерківський мирний договір був укладений:

            А) у травні 1648 р.                  Б) у вересні 1648 р.

В) у серпні 1649 р.            Г) у вересні 1651 р.

11.Битва під Батогом відбулася:

А) у серпні 1649 р.      Б) у вересні 1651 р.              В) у травні 1652 р.    Г) у січні 1654 р.

12.Переяславська рада відбулася:

А) у серпні 1649 р.      Б) у вересні 1651 р.     В) у травні 1652 р. Г) у січні 1654 р.

13.Укажіть ім’я гетьмана Війська Запорозького в 1648—1657 рр., який очолював Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст.

                          А) І. Богун                    Б) М. Кривоніс

В) Б. Хмельницький             Г) М. Небаба

14.Офіційна назва козацької держави, що була утворена Б. Хмельницьким, мала назву:

А) Україна                       Б) Військо Запорозьке

В) Велике князівство Руське           Г) Малоросія

 Завдання на встановлення відповідності.

15.Установіть відповідність між назвою органу державної влади Війська Запорозького та його характеристикою.

1. Генеральна військова рада                   2. Генеральна старшина

3. Генеральний військовий суд                 4. Генеральна військова канцелярія

А) вища посадова особа Війська Запорозького, голова держави

Б) вищий орган судової влади Війська Запорозького

В) уряд Війська Запорозького, що діяв при гетьмані й складався з генерального писаря, генерального обозного, двох генеральних осавулів та двох генеральних суддів

Г) вища адміністративна установа Війська Запорозького, очолювана генеральним писарем

Д) загальні збори війська, а також представників міщан, селян та духовенства, які мали вищу владу в державі

 16.Установіть відповідність між назвою битви Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. та її наслідками.

1. битва під Жовтими Водами      2. битва під Корсунем

3. битва під Пилявцями              4. битва під Збаражем

А) остаточне знищення карального війська, відісланого на Січ Річчю Посполитою; початок селянського повстання на Київщині та Брацлавщині

Б) звільнення козацькими військами Поділля та Волині; відкриття шляху на Західну Україну й власне польські землі

В) перша велика військова невдача козацького війська; згортання повстання, утрата всіх земель, за винятком Київського воєводства

Г) зняття облоги польського табору після укладення Зборівського миру

Д) перша перемога повстанського війська, знищення передового загону польського війська

17.Установіть відповідність між назвою битви Національно-визвольної війни та її результатами.

1. битва під Зборовом               2. битва під Берестечком

3. битва під Батогом       4. битва під Жванцем

А) перша велика військова невдача козацького війська; згортання повстання, втрата всіх земель, за винятком Київського воєводства

Б) перемога козацького війська, відновлення позицій, утрачених у ході військових невдач 1651 р.; початок нового етапу розгортання повстання

В) зрада кримських татар, перемир’я між поляками і козаками, скликання Переяславської ради

Г) звільнення козацькими військами Поділля та Волині; відкриття шляху на Західну Україну та власнепольські землі

Д) перемога українського війська, порятунок польського війська завдяки зраді кримських татар, укладення Зборівського миру

18.Установіть відповідність між назвою битви Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. та її наслідками.

1. битва під Охматовим   2. битва під Берестечком

3. битва під Корсунем   4. битва під Пилявцями

А) остаточне знищення карального війська, відісланого на Січ Річчю Посполитою; початок селянського повстання на Київщині та Брацлавщині

Б) звільнення козацькими військами Поділля та Волині; відкриття шляху на Західну Україну і власне польські землі

В) перша велика військова невдача козацького війська; згортання повстання, втрата всіх земель, за винятком Київського воєводства

Г) битва, що відбулась між московсько-українськими та польсько-татарськими військами та закінчилася відступом останніх за річку Буг

Д) відновлення позицій, втрачених під час військових невдач 1651 р.; початок нового етапу розгортання повстання

19.Установіть відповідність між іменем сподвижника Б. Хмельницького та стислою характеристикою його діяльності.

1. М. Кривоніс             2. І. Богун                   3. М. Кричевський               4. М. Небаба

А) колишній коростишівський міщанин, потім Чернігівський полковник, загинув у 1651 р., обороняючи переправу поблизу Лоєва від війська Януша Радзивілла

Б) Черкаський полковник, визначний військовий діяч початку Національно-визвольної війни: у Корсунській битві загін під його командуванням зіграв вирішальну роль у розгромі польського війська; помер від чуми під час облоги Замостя

В) один із найближчих сподвижників Б. Хмельницького та найвизначніших діячів Національно-визвольної війни, полковник Кальницький (Вінницький), рішучі дії якого під час битви під Берестечком врятували від загибелі значну частину козацької армії, відомий політик

Г) генеральний писар, відомий політик, талановитий організатор, блискучий дипломат, обраний гетьманом після смерті Б. Хмельницького до повноліття Юрія Хмельницького

Д) виходець із Берестейської української шляхти, полковник реєстрових козаків, із початком Національно-визвольної війни перейшов на бік Б.Хмельницького. Загинув у 1649 р. у битві під Лоєвим.

Завдання на встановлення правильної послідовності.

20.Установіть хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

А) укладення Білоцерківського мирного договору

Б) битва під Корсунем

В) битва під Пилявцями

Г) битва під Жовтими Водами

21.Установіть хронологічну послідовність Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

А) битва під Батогом

Б) укладення Зборівського мирного договору

В) облога Збаража

Г) битва під Берестечком

22.Установіть хронологічну послідовність Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

А) битва під Городком

Б) Переяславська рада

В) облога Жванця

Г) перший молдовський похід козацького війська

 23.Установіть хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

А) Перший молдовський похід Хмельницького

Б) битва під Батогом

В) укладення перемир’я під Замостям

Г) облога Збаража

24.Установіть хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

А) укладення Білоцерківського мирного договору

Б) укладення козацьким посольством угоди з московським урядом; Березневі статті

В) укладення Зборівського мирного договору

Г) Жванецька облога

 25.Установіть хронологічну послідовність зміни Б. Хмельницьким пріоритетних напрямків зовнішньої політики в ході Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

А) активізація зовнішньополітичних зв’язків зі Швецією та Трансільванією

Б) укладення українсько-московського міждержавного договору

В) установлення союзницьких відносин між Україною і Молдовою

Г) укладення військово-політичного союзу із Кримським ханством

 26.Установіть хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

А) укладення Білоцерківського мирного договору

Б) укладення Березневих статей

В )Переяславська рада

Г) укладення Зборівського мирного договору

Робота з картою:

27.

Карта_НВвійна9

 

28 

Карта_НВвійна10

 

29

Карта_НВвійна11

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_8кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Один комментарий на «Національно-визвольна війна українського народу в середині 17 століття»

  1. Лера говорит:

    Спасибо

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *