ЛИТОВСЬКО — ПОЛЬСЬКА ДОБА (до козацтва)

Соціально-економічний розвиток України в 16 – першій половині 17 ст.

Карта_Укр_14-16ст 

Після 1569 р. польська шляхта, якій польські королі давали грамоти на так звані порожні землі, почала наступ на центральні українські землі. Там з’явилися великі латифундії (великі феодальні маєтки) польських шляхтичів. Польська шляхта використовувала придбані землі для виробництва сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці, яку вивозили в Західну Європу. Поширюється фільваркове  господарство.

1557р – «Уставою на волоки» (Сигізмунд ІІ Август) виділяв кращі землі під фільварки – це великі багатогалузеві феодальні маєтки, основані на примусовій праці селян, частина продукції яких іде  на продаж.

При нових польських порядках покращився стан міського населення, але користь від магдебурзького права (право міст на самоврядування) отримали в основному поляки й німці, а самоврядування українських міщан було значно обмежене.

Від Люблінської унії найбільше постраждали українські селяни. Вони втратили право на землю, була збільшена панщина (дні відпрацьовування на поміщика). Обмежувалося право переходити від одного власника до іншого. На Волині панщина досягала трьох днів на тиждень. Не набагато кращим було положення селян у малозаселених південних районах, де для залучення селян оголошувалися слободи, звільнення від панщини й повинностей. Але незабаром ці тимчасові пільги були скасовані.

У 1588 р. був виданий Третій Литовський статут, який офіційно запровадив кріпацтво на українських  землях.

 Соціальні стани українського суспільства

Картинки по запросу історія україни в схемах і таблицях

Картинки по запросу історія україни в схемах і таблицях

Привілейовані стани

(користувалися всіма правами та привілеями й не платили податків)

Шляхта – знатні люди, феодали в Речі Посполитій. Найзаможніших, знатних шляхтичів називали магнатами. Також залишалися князі — нащадки колишніх удільних руських князів, які не підпорядковувалися місцевій польській адміністрації.

Князі – нащадки удільних князів (не підпорядковувалися місцевій адміністрації)

Пани – заможна шляхта з боярського роду, земля – у спадковій власності

Зем’яни – середня шляхта, що отримала землю за військову службу з власним загоном

Бояри – дрібна шляхта, що служила особисто

1528 р. – перепис  шляхти = Термін «боярин», «зем’янин» = шляхтич

І Литовський статут  1529 р. – поділ шляхетства на шляхту (земля за службу) , і магнатів  (спадковим правом)

ІІ Литовський статут1566 р. – збільшив обсяг прав службової шляхти, зрівнявши її з магнатами

Духовенствослужителі церкви. Духовенство було вищим (митрополити, єпископи, архієпископи) та нижчим (звичайні священнослужителі). У Речі Посполитій привілейоване становище мало лише католицьке духовенство, оскільки поляки та литовці були католиками. Православні українські священики привілейованих прав не мали.

 Непривілейовані

(не мали доступу до управління державою, платили податки та виконували різні повинності)

Міщани (15% населення) (300 градове) 130 ремісничих спеціальностей Київ, Львов, Кам’янець = 10-20 тис.

Патриціат – найбагатші ремісники-майстри і купці Бюргери – «середній клас»: більшість купців, цехові ремісники Плебс – дрібні ремісники і торговці

Цех – самоврядна громада вільних ремісників однією чи кількох спеціальностей. Цехмайстер. Статут

Магдебурзьке  право – міське право ( міське самоврядування)      ХІІІ ст.

Источники магдебургского права«Саксонское зерцало» (сборник германского феодального права) и устав города Магдебурга (1235 р)— обычно определяли организацию ремесленного производства, торговли, порядок избрания и деятельности городского самоуправления, цеховых объединений ремесленников и купечества.

Перше українське місто, яке отримало самоврядування – м. Сянок. (1339 р. від Юрія ІІ Болеслава)  Але користь від магдебурзького права мали в основному поляки, а самоврядування українських міщан було значно обмежене.

Володимир-Волинський – 1324 р

Сянок – 1339 р.

Львов – 1356 р.

Луцьк — 1432 р.

Черновци – 1488 р.

Київ – 1494-1497 рр.

Заможні міщани обирали  Магістрат – орган міського самоврядування: Лава – суд у кримінальних справах («лавники»)  Війт – очолював Лаву (шляхтич) Рада – адміністративний орган і суд у цивільних справах («радники»)      Бурмістр – мав керувати діяльністю Ради (на квартал)

 Селяни становили близько 80% населення, найнижчий стан суспільства. Від 1588 р., після укладання Третього Литовського статуту більшість селян ставали кріпаками. Селяни сплачували ренту – плата за користування землею. Рента була натуральною, грошовою, відробітковою. У XIV ст. панщина становила 14 днів на рік. У ХVII ст. панщина – 5-6 днів на тиждень. Були також і особисто вільні селяни, які виконували повинності на користь держави. Данники – особисто вільні та економічно незалежні селяни, сплачували державі податки (данину). Тяглові – працювали на державній або шляхетській землі, за що відпрацьовували панщину з власною худобою (тяглом).

Литовські статути

 

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ

Карта_Люблин

Боротьба проти татар і Москви змусила Литву укласти нову унію. У 1569 р. на сеймі (зборах) у Любліні була підписана унія. Відповідно до цієї унії Польща й Литва організовували об’єднану державу — Річ Посполита, з єдиним правителем — королем польським і великим князем литовським, спільною зовнішньою політикою, монетою й правом. Велике Князівство Литовське зберігало автономію з окремою адміністрацією, судом, фінансами, військом, законами. До Польщі була приєднана більша частина українських земель: Підляща, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина. У складі Литви з українських земель залишалася тільки частина Берестейщини й Пінщини. На українських землях створювалися польські воєводства, які очолювали воєводи, що призначалися королем. Усю владу в Речі Посполитої мав сейм, на якому обирали короля. Влада короля була обмежена.

Фото_герб РП

Герб Речі Посполитої

28 червня – 1 липня 1569р

Королівство Польське         +         Велике князівство Литовське

Річ Посполита (республіка)

1569р   Rzeczpospolita Obojga Narodów   1795р

загальна кількість населення складала 7 млн. чоловік з яких близько 4,5 млн. були етнічними поляків, 2 млн. русинів (українців і білорусів), 0,75 млн. литовців і 0,7 млн. євреїв.

Причини:

  • Ослаблення Литви
  • Захист від турецько-татарських набігів
  • Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян
  • Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів = права з польськими землевласниками

 

  • Єдина держава, один правитель – король польський і Великий князь Литовський
  • Сейм вищий орган держ. управління (один раз на два роки, палати – сенат (король, найвищі урядовці, духовні особи) + ізба (палата послів – шляхта, обрана на земельних зборах) КОРОЛЬ
  • Liberum veto
  • Діяльність короля контролювалася сенаторами-резидентами
  • Шляхта мала право не підкорятися владі короля
  • Українські землі – під владу Польщі й ділилися на 6 воєводств

 Виборна монархія зі шляхетською демократією

Наслідки:                   

                                           (+)                                                     

  • Майже всі укр. землі в одній державі
  • Розвитку економіки
  • Укр. міста – центри розвитку торгівлі і ремесел

                        (-)

  •  посилення експлуатації селян (1588р)
  • 80% міст —  власність магнатів
  • поширенні католицизму, полонізація

Оцінка значення унії:

1)      Демократія, долучитися до західноєвропейської  культури

2)      Виграла лише місцева шляхта,  укр. народ втрачав свою політичну верхівку,     посилення експлуатації селян (Литовський статут 1588р), поширенні католицизму, полонізація

Карта_Люблин2

На українських землях утворювалось шість польських воєводства: Руське (Галичина), Белзьке, Брацлавське (Східне Поділля), Волинське, Київське та Подільське. У 1618 р. за результатами Деулінського перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством до Польщі були приєднані Чернігово-Сіверські землі, на яких було утворене сьоме Чернігівське воєводство

Відео:  Люблінська унія

ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В XVIXVII ст.

Попередня необхідна інформація про становище християнської церкви

Християнство — світова релігія, яка основується на вірі в єдиного Бога, який втілюється в образі Ісуса Христа заради спасіння людства.

Християнство виникає в І ст. н. е. на території Палестини (сучасний Ізраїль), яка на той час перебувала під владою Римської імперії. На початку ІV ст. християнство стає офіційною релігією імперії. Наприкінці IV ст. Римська імперія поділилася на Західну, із центром у м. Рим, та Східну (Візантію), із центром у м. Константинополь. З того часу формуються два центри християнської церкви.

Західне християнство                       Східне християнство         

           м. Рим                                                м. Константинополь

     Католицизм                                                Православ’я

(вселенська церква)                                      (правильна церква)

Схизма

У 1054 р. офіційно відбулася схизма – церковний розкол, коли керівники православної та католицької церкви наложили один на одного анафему (церковне прокляття).

Папа Римський                                                Патриарх

Кардинали                                                             Митрополити

Єпископи (архієпископи)                     Єпископи (архієпископи)

Священики                                              Священики

Русичі (українці) були охрещені за православним обрядом. Центром церковного українського життя з X ст. був Київ, як колиска християнства у Східній Європі. З Києва християнство ширилося на всі сусідні землі та на північ, де пізніше постало Московське князівство. Глава Київської Митрополії носив титул «Митрополит Київський і всієї Русі». Після руйнування Києва спочатку Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським (у 1169 р.) та монголами (у 1240 р.), центр церковно-релігійного життя Русі поступово переноситься до Москви.

У 1458 р. відбувається відокремлення Київської митрополії від Московської. Після завоювання турками-мусульманами Візантії (у 1453 р.) і перетворення м. Константинополь на м. Стамбул, Московська митрополія перетворюється на Московський патріархат (1589 р.) Московське князівство було єдиною незалежною )православною країною. Проте Київська митрополія залишалась складовою частиною Константинопольського патріархату.

У ХVI ст. у межах католицької церкви починається реформація – рух за перебудову католицької церкви. Виникає третій напрямок християнства – протестантизм, який не має свого єдиного центра, а представлений різноманітними течіями та сектами (лютеранство, кальвінізм, англіканство та ін.) Протестанти вимагали перекладати Біблію на рідну, зрозумілу для народу мову; відстоювали думку, що між людиною та Богом не потрібен такий посередник, як церква; виступали за контроль над священнослужителями прихожанами.

Для боротьби проти протестантів у межах католицької церкви виникає контрреформація – комплекс заходів спрямованих на боротьбу проти реформації. Під час контрреформації у 1534 р. був заснований Ігнатієм Лойолой Орден Єзуїтів, який мав великий вплив у Європі й активно боровся проти протестантизму та православ’я за розширення влади католицької церкви.

Становище православної церкви д/п XVI – п/п XVII cт.

Церковно-релігійне  життя

Із приходом польської шляхти відбуваються значні національні й релігійні зміни. Частина українських дворян денаціоналізується й у результаті політики католицького духівництва переходить у католицтво.

Для захисту православ’я утворюються братства.

Братство – громадські релігійні об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків)

Мета – захист національно-релігійних прав українців, протистояння покатоличенню та полонізації

Братства засновували православні школи, друкарні… Братства отримували «ставропігії» – (підкерування єрусалимському патріарху и право на духовну цензуру ), «протестації» — право на православ’я

Найвідоміші братства:

Львівське – Благовіщенське 1542 р. Миколаївське 1544 р. , Успенське ставропігійне братство   1586 р.

Найстаршими надійними документами про юридично оформлені православні братства в Україні є статут 1542 року братства Благовіщенської парафії на Галицькому передмісті Львова і статут 1544 року братства парафії Миколая на львівському Підзамчі.

Прийняття у січні 1586 р. статуту об’єднання парафіян церкви Успення на Руській вулиці поклало початок братству як ОРГАНІЗАЦІЇ.

  • Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)
  • Київське Богоявленське братство (1615 р.)
  • Луцьке Хресто-Воздвиженське братство (1617 р.)

Братства отримували матеріальну та військову допомогу від козаків. П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім козацьким військом увійшов до Київського братства (1620 р.)

 БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ

1596 р.

Карта_Берест

 — це  рішення Київської митрополії Руської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об’єднатися з Апостольською Столицею у 1596 за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності.

Прихильниками унії були Іпатій Потій, К. Терлецький, М. Рогоза, П. Скарга.

Противниками унії були Г. Балабан, М. Копистенський, В.-К. Острозький.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій Київської метрополії. Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза (1596 – 1599), а по його смерті – Іпатій Потій (1599 – 1613), далі — Йосип Рутський (1613 – 1637).

Наслідки унії:

  1. Не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків.
  2. Переважна частина українців (особливо селяни та козаки) не визнали унію й почали рух за відновлення православ’я. Тобто унія призвела до розколу українського суспільства.

 Етапи боротьби за визнання православної церкви:

  • судові процеси , тимчасове об’єднання та спільні дії православної та протестантської шляхти
  • Переїзд І. Борецького до Києва (Київське братство)
  • 1620 – єрусалимській патріарх Феофан I в Києві. Іов Борецький – митрополит Київській, відновлення православних єпископатів
  • 1620р – запорозькі козаки на чолі П. Сагайдачного вступили в Київське братство
  • 1633р – Сейм «Статті для заспокоєння руського народу»,  офіційно  визнавав УПЦ (Владислав IV, 1632р)

Польський король під тиском козацьких повстань, а також потребуючи козацької сили для походу на Москву, видав «Статті для заспокоєння руського народу», у яких зазначалося про відновлення православ’я.

        • Формально визнавалася рівноправною
        • Вищих церковних посадовців призначав король за гроші
        • Державні та світські особи втручалися в церковні справи

 Берестейська унія 

 

Люблінська і Берестейська унії 

 РЕФОРМАЦІЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Реформація – рух за перебудову католицької церкви, що розпочався в Німеччині в ХVI ст.

У ХVІ ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. В основному вони були представлені кальвінізмом, цвінгліанством та соцініанством. Проте реформаційні протестантські вчення не набули значного поширення ні в Речі Посполитій, ні в Україні. 1530 — 40-х рр. XVI ст. реформаційні ідеї проникають в Україну (кальвінізм, близько 100 общин, Потоцькі, Вишневецькі, Радзивілли)

Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – перший переклад Євангелія на українську мову. На Пересопницькому Євангеліє сучасні українські президенти складають присягу. Також реформаційні ідеї сприяли контролю братств за православним духовенством.

 У межах контрреформації – боротьби католицької церкви з реформаційними рухами, — католицький Орден Єзуїтів активно засновує на території України єзуїтські колегії, які надавали ґрунтовну католицьку освіту, що негативно впливало на становище православної церкви в Україні.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА XV — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Карта_культура

Умови розвитку української культури в другій половині ХIV – першій половині XVII ст.:

      • Постійні національні та релігійні утиски з боку Речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.
      • Відсутність єдиного політичного і духовного центру негативно впливало на культурний розвиток українських земель.
      •  Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, реформації та гуманізму.
      • Вплив героїчних походів козаків на культурне життя українців.
      • Поява книгодрукування.
      • Особлива роль братств у культурному житті України.

 

 Культурний розвиток цього періоду тісно пов’язаний зі змінами в соціально-політичному, територіальному становищі українських земель.

Особливу роль відіграли діяльність братств — громадських православних організацій міського населення та поява книгодрукування. Новими явищами були світські література та живопис, а також вертеп.

Освіта

У 1578 р. князь Василь-Костянтин Острозький (1526 – 1608 рр.) (руський магнат, «некоронований король Русі», воєвода Київський, меценат і захисник православної вір) —  відкрив Острозьку академію (греко-латинська слов’янська школа).

Київська братська школа (1615 р.), її об’єднання з лаврською школою (1632 р.) і створення Києво-Могилянської колегії, а згодом академії (1701 р.)  (Петро Могила)

Юрій Дрогобич (Котермак) (ХV ст.) — український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою). Ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету

Література, кни­годрукування, театр

1491 р. —  Швайпольт Фіоль – керівник друкарні у Кракові – видав перші східнослов’янські книги кириличним шрифтом (видання «Часослова» і «Осмогласника» — основний текст книг – церковнослов’янський)

1517 р. – білорус Франциск Скорина (Псалтир і Біблія руська)

У 1573 р. І.Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні. У 1574 р. була надрукована перша книга – «Апостол», «Буквар», в Острозі у 1581 р. – «Острозьку Біблію» — першу друковану Біблію на слов’яно-руській мові.

1596 р. – у друкарні Віленського братства вийшли «Граматика словенська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія

1619 р. – «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького

До середини 17 ст. діяло 25 друкарень

Полемічна література – це література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників Брестської унії.

Автором першого полемічного твору був М. Смотрицький («Тренос» — «Плач»)

Також представниками полемічної літератури були:

Г. Смотрицький ( «Ключ царства небесного» (1587) — перший ректор Острозької школи (академії).

І. Вишенський («Послання до епіскопів») – полеміст, який у своїх творах відстоював православ’я; значну частину свого життя провів у монастирі на Афоні

Іов Борецький («Протестація») – перший митрополит Київський після відновлення ієрархії православної церкви в України,

Петро Скарга – проповідник-єзуїт видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем…»

Іпатій  Потій. – один із засновників греко-католицької церкви, другий (перший Михайло Рогоза) греко-католицький митрополит Київський, видатний письменник і полеміст. ( «Унія, або виклад… артикулів до об’єднання» (1596), «Антиризис» (1599)

 Петро Могила (1596 – 1647 рр.) («Треб­ник») — видатний культурний та церковний діяч молдовського походження, православний митрополит Київський, ініціатор створення Києво — Братського колегіуму полемічна література

 Літописи  — (Густинський,  до 1597 р. – автор невідомий., Острозький 1500 – 1636 рр., Львівський 1498 – 1649 рр.  та ін.)

1556-1561 р.Пересопницьке Євангеліє – перший переклад Євангелія на українську мову. (Волинь)

Перша половина 17 ст. – з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр

У народній літературі з’являються думи – ліро-епічні твори про героїчні походи козаків.

У першій половині ХVII ст. з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр.

Поширення набуває інтермедія.

Інтермедія – розважально-комедійна сценка на побутову тематику в антракті релігійних драм.

Архітектура

Замкові споруди (місто-фортеця Кам’янець-Подільський, Станіслав, Тернопіль, Броди, замки Львова, Чернігова, Острога).

 Церковне будівництво (культове й оборонне).

Житлове будівництво — переважно з дерева

Архітектурні стилі: готичний та ренесанс – переважно в Північно-Західній Україні  бароко – по всій Україні

Пам’ятки – ансамблі Печерської лаври, Кирилівського монастиря, Софійський собор в Києві, церкви Чернігова  та Переяслава

Живопис

Фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Поява світських портретів: портрети К. Острозького,

Р. Вишневецького; батальні та історичні картини.

Розвивається скульптура: пам’ятник К. Острозькому в Києво-Печерської лаврі

Петро Могила. Заснування Києво-Могилянської Академії

 

Відео-урок: Українські землі в д/п XVI ст.


Презентації:

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА (до козацтва)

Тест

Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

 1.Позначте рік припинення існування Галицько-Волинського князівства як єдиної держави

А) 1336 р.     Б) 1340 р.     В) 1345 р.     Г) 1347 р.

2.Позначте ім’я литовського князя, який іменував себе «З божої  ласки князь київський»

                  А) Ольгерд Гедимінович     Б) Володимир Ольгердович

  В) Ягайло Ольгердович        Г) Вітовт Кейстутович

3.Позначте рік проголошення незалежності Кримського ханства

А) 1446 р.     Б) 1447 р.      В) 1448 р.       Г) 1449 р.

4.Позначте, у чому полягає суть Городельської унії

А) Династичний шлюб литовського князя й московської княгині

Б) Угода між литовським князем Свидригайлом і московським князем Іваном III

В) Надання православній шляхті Литовського князівства рівних прав із католиками

Г) Підтвердження автономії Литви й зрівняння в правах польської та литовської знаті

5.Свидригайло Ольгердович став Великим князем Руським:

А) у 1412 р.       Б) у 1430 р.       В) у 1452 р.        Г) у 1471 р.

6.Правителі якої країни щодо приєднаних українських земель дотримувалися принципу «Старого не порушувати, нового не впроваджувати»?

А) Великого князівства Литовського                 Б) Польського королівства

В) Московського царства                                     Г) Угорського королівства

7.Позначте подію, в результаті  якої Польщі й Литві вдалося припинити агресію Тевтонського ордену на Схід

А) Битва на Синіх Водах                             Б) Куликовська битва

В) Грюнвальдська битва                            Г) Битва під Вилькомиром

8.У якому столітті відбулися описані події?

«…Василій Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський. Король Сигізмунд… послав проти нього свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і брацлавського, з хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали князь з воїнами литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та погубили вісімдесят тисяч, а інших в полон взяли».

А) XІV ст.    Б) XV ст.      В) XVІ ст.       Г) XVІІ ст.

9.Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання

«…государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, …що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви… Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського».

У якій угоді були зазначені ці умови?

А) Кревській унії 1385р.           Б) Городельській унії 1413р.

В) Люблінській унії 1569р.      Г) Берестейській унії 1596р.

10.Хто з литовських князів після смерті Вітовта очолив боротьбу Литви проти включення її до складу Польщі, але у 1435-1438 рр. зазнав поразки:

А) Свидригайло       Б) Ягайло       В) Сигізмунд        Г) Казимир

11.Хто з найвпливовіших українських магнатів у 1508 р. підняв у Литві повстання з метою реставрації удільно-князівського ладу, вимагаючи відновлення Київського князівства, але зазнав невдачі:

А) Костянтин Острозький     Б) Федір Бельський

В) Іван Ольшанський            Г) Михайло Глинський

12.У якій битві об’єднане військо литовського князя Ольгерда і князівств Південно-Західної Русі отримало перемогу, що поклала початок звільненню українських територій від татаро-монгольських завойовників:

А) під Синіми Водами        Б) на р. Калка       В) під Вилькомиром        Г) на р. Ворскла

13.Хто з литовських князів став правити на Волині після смерті останнього представника галицько-волинської династії Романовичів:

А) Ольгерд        Б) Любарт        В) Гедимін       Г) Вітовт

14.Коли Галичина остаточно увійшла до складу Польського королівства

А) у 1340 р.       Б) у 1349 р.        В) у 1370 р.        Г) у 1387 р.

15.У якому році у Литовському князівстві мала місце «змова князів», яку очолили князь Іван Ольшанський, князь Михайло Олелькович і князь Федір Бєльський

А) 1481 р.     Б) 1500 р.       В) 1507 р.      Г) 1508 р.

16.Позначте назву міста, якому вперше було надано магдебурзьке право

А) Острог      Б) Київ      В) Львів       Г) Сянок

17.Чи правильне твердження?

З укладенням Люблінської унії на українських землях:

1) ліквідовуються удільні князівства;

2) в системі судочинства залишалися в силі Литовські статути.

А) обидва варіанти правильні;         Б) тільки 1 варіант правильний;

В) тільки 2 варіант правильний;       Г) обидва варіанти не правильні.

18.Середньовічні цехи — це:

А) виробничі приміщення, у яких ремісники однієї спеціальності виготовляли певний  товар;

Б) корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей;

В) підприємства, я к і виробляли всю необхідну для забезпечення життєвих потреб продукцію;

Г) підприємства, де існував поділ ремісничої праці та використовувалася наймана робоча сила.

19.Міська рада, орган управління міської комуни

А) Магістрат              Б) Вотчина          В) Фільварок         Г) Громада

20.Люблінська унія, яка об’єднала Велике князівство Литовське та Польське королівство в Річ Посполиту, була укладена:

А) в 1569 р.      Б) в 1586 р.        В) в 1591 р.        Г) в 1596 р.

21.Позначте твердження, яке відповідає умовам Люблінської унії

А) Українські землі увійшли до складу Польського королівства

Б) Українські землі увійшли до складу Великого Князівства Литовського

В) Українські землі стали рівноправною частиною у складі Речі Посполитої

Г) Українські землі були під спільним управлінням Литви і Польщі

22.Найбільших феодалів-землевласників у Речі Посполитій називали:

А) шляхтою         Б) старшиною         В) магнатами         Г) конфедератами

23.Багатогалузеве феодальне господарство, яке орієнтувалося на товарне виробництво — це:

А) помістя             Б) вотчина          В) зимівник         Г) фільварок

24.Привілейованим станом у Речі Посполитій були:

А) шляхта                Б) православне духовенство         В) козаки         Г) міщани

25.Виникнення фільварків на українських землях було зумовлено

А) зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі.

Б) неефективністю використання в господарстві праці кріпосних селян.

В) конкуренцією з боку мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.

Г) зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках.

26.У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували

А) Закарпаття, Буковина.        Б) Галичина, Східне Поділля.

В) Холмщина, Підляшшя.       Г) Волинь, Полісся.

27. Який документ запровадив кріпацтво на українських землях?

А) Перший Литовський статут           В) Другий Литовський статут

Г) Третій Литовський статут               Д) Привілей Владислава

28.У якому році було запроваджено кріпацтво на українських землях?

А) 1566 р.          Б) 1569 р.     В) 1580 р.       Г) 1588 р.

29Яка подія церковного життя пов’язана з ім’ям Петра Могили?

А) визнання королівською владою вищої православної церковної ієрархії;

Б) утворення на українських землях греко-католицької церкви;

В) відновлення вищої православної церковної ієрархії;

Г) заснування Київської братської та Лаврської шкіл

30.Берестейська унія, яка дала початок греко-католицькій церкві, була укладена:

А) в 1569 р.          Б) в 1586 р.         В) в 1591 р.         Г) в 1596 р.

31.Укажіть ім’я київського митрополита, одного з організаторів Берестейської церковної унії 1596 р.

А) К. Терлецький      Б) П. Скарга         В) М. Рогоза        Г) І. Борецький

32.Братства в історії України – це

А) корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.

Б) доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом православних храмів власним коштом у XVI ст.

В) об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.

Г) релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

33.Укажіть прізвище діяча, з яким пов’язане відновлення в XVII ст. вищої православної церковної ієрархії в Речі Посполитій:

А) М. Смотрицький     Б) П. Могила        В) Й. Борецький        Г) Ф. Прокопович.

 34.Прочитайте уривок з тексту Привілею малярському цеху у Львові та виконайте завдання.

«Постановляємо, що всі товариства художні [Львова], коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують цеховий лад і підривають послух римському костьолу…»

Зміст Привілею є свідченням

А) прагнення католицької церкви вкладати кошти у виробництво.

Б) дискримінації ремісників, що сповідували православ’я.

В) встановлення державного контролю над цехами.

Г) ліквідації цехової організації в місті.

35.Що з указаного нижче свідчить про піднесення культурного життя на українських землях у другій половині XVI ст.?

1. Надання Києво-Могилянській колегії прав та статусу академії.

2. Створення Пересопницького Євангелія.

3. Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії.

4. Видання Ш. Фіолем першодруків кирилицею – «Часослова», «Октоїха».

5. Поява та поширення «Історії Русів».

6. Видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря».

А) 1, 2, 4         Б) 3, 5, 6           В) 1, 4, 5        Г) 2, 3, 6

36.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Не будучи українцем за походженням, усе своє життя присвятив служінню Україні, ставши для прийдешніх поколінь одним із символів української національної ідентичності. Посівши митрополичу кафедру забороненої православної церкви, домігся від королівської влади її легалізації. Заповідав не ставити йому після смерті ніяких пам’ятників, хоча сам, ще при житті, створив собі пам’ятник – Київську Академію».

А) П. Могилу        Б) І. Борецького         В) І. Вишенського        Г) Ф. Прокоповича

37.Укажіть ім’я друкаря, який видав першу книжку церковнослов’янською мовою:

А) Іван Федоров    Б) Швайпольт Фіоль    В) Юрій Дрогобич   Г) Костянтин Острозький

38.Який навчальний заклад було засновано в Острозі у другій половині XVI ст.?

А) єзуїтський колегіум                                      Б) чотирикласне народне училище

В) слов’яно-греко-латинську школу             Г) протестантську гімназію.

39.Як називаються ліро-епічні твори XVI – XVII ст. на історико-героїчну та побутову тематику, що виконувалися речитативом у супроводі бандури, кобзи, ліри?

А) думи          Б) поеми         В) балади           Г) билини

40.Мандрівний народний музичний ляльковий театр, що зародився наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні, мав назву:

А) райок           Б) вертеп           В) інтермедія         Г) гурток

41.Укажіть ім’я письменника, поета, мовознавця, автора підручника церковнослов’янської мови, яким користувалися ще протягом двох століть.

А) М. Смотрицький       Б) І. Вишенський        В) П. Могила        Г) І. Борецький

42.Домінуючий стиль в українській архітектурі другої половини XVII—XVIII ст. — це:

А) козацьке відродження          Б) козацьке бароко

                              В) козацький класицизм            Г) козацька неоготика

43.Про появу якого явища в театральному мистецтві йдеться в уривку з історичного джерела?

«У братських школах, академіях учні писали вірші, промови, а потім виголошували їх. Виконавці виходили на сцену й декламували текст, об’єднаний спільною темою. Шкільні вистави присвячувалися християнським святам, впливовим особам, важливим подіям. Вистава тривала досить довго, тому глядачам давали перепочинок, пропонуючи їхній увазі в перервах між діями спектаклю театралізовані сценки народно-побутової тематики».

А) комедія          Б) містерія         В) прелюдія         Г) інтермедія

44.Укажіть українські книжки, надруковані в другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

1) Пересопницьке Євангеліє;

2) «Граматика словенська» Л. Зизанія;

3) Острозька Біблія;

4) «Хроніка з літописців стародавніх» Ф. Софоновича;

5) «Історія Русів»;

6) «Ключцарства небесного» Г. Смотрицького;

7) «Лексикон славенороський» П. Беринди.

Варіанти відповіді:

А) 1, 3, 4, 6     Б) 2, 4, 5, 7      В) 1, 3, 4, 5       Г) 2, 3, 6, 7

45.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«…навчався в Краківському університеті. Викладав медицину, філософію та астрономію в Болонському університеті, упродовж 1481 – 1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги – «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

А) С. Оріховського       Б) І. Вишенського        В) Ю. Дрогобича        Г) С. Кленовича

 46.Укажіть особливості розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст.

1. Поява козацького літописання та історичної прози.

2. Поширення книгодрукування.

3. Розквіт козацького бароко в архітектурі.

4. Поява полемічної літератури.

5. Поява «курйозних віршів» у літературі.

6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису.

7. Поширення шкільної драми, інтермедій і вертепу.

А) 1, 2, 4, 5        Б) 2, 4, 6, 7          В) 1, 3, 5, 6        Г) 2, 3, 4, 6

47.Прізвища яких діячів пропущено в цитованому нижче уривку з історичного джерела?

«Всесильною правицею Всевишнього Бога, старанням благочестивого князя _______, який звелів влаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для навчання дітей у своєму родовому славному місті… І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської і руської мов, поставив їх навчати дітей. З цієї причини надрукована ця книжка для дитячого навчання, по-грецьки альфавіту, а по-руськи азбуки,  многогрішним _______».

А) Богуш Корецький, Франциск Скорина

Б) Дмитро Вишневецький, Швайпольт Фіоль

В) Олександр Чарторийський, Юрій Дрогобич

Г) Костянтин-Василь Острозький, Іван Федоров

48.Про яку книгу йдеться в уривку з історичного джерела?

«…А почалася книга друкуватися в богом береженому місті Львові, в якій діяння апостольські, і послання соборні, і послання святого Павла після втілення господа бога нашого Ісуса Христа року 1573…Якщо доведеться кому-небудь у цю корисну для душі книгу заглянути то…творцеві життя нашого богу подяку хай складе…»

А) «Требник»                                        Б) «Апостол»

В) «Послання до єпископів»         Г) «Православне ісповідання віри»

 Завдання на встановлення відповідності.

 До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

49. Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.

1. Цех             2. Магістрат          3. Шляхта        4. Унія

А) Орган управління містом

Б) Родова знать, аристократія

В) Особиста гвардія турецького султана

Г) Самоврядна громада вільних ремісників одного фаху

Д) Державно-політичний союз, угода

50.Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.

1. фільварок        2. Община          3. Панщина           4. слобода

А) відробіткова форма селянських повинностей на користь феодала

Б) податок вільних селян за право безстрокового спадкового користування землею

В) територіальне самоврядне об’єднання людей, у спільному володінні якого були земля й угіддя

Г) господарство, засноване на праці кріпосних селян і орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж

Д) поселення, яке отримало на певний час пільги на виконання повинностей

51.Установіть відповідність між іменем історичного діяча та стислою характеристикою його діяльності.

1. І. Потій         2. П. Скарга         3. В.-К. Острозький          4. І. Федорович

А) київський митрополит, один з організаторів Берестейської церковної унії 1596 р., походив із білоруської шляхти Мінського повіту

Б) чернець єзуїтського ордену, талановитий полеміст, активний прибічник церковної унії

В) український магнат, який прославився своєю просвітницькою та культурною діяльністю, «некоронований король Русі»

Г) біженець із Московії, український першодрукар

Д) видатний діяч греко-католицької церкви, палкий прихильник церковної унії, другий греко-католицький митрополит Києва

 52.Установіть відповідність між іменем історичного діяча та стислою характеристикою його діяльності.

1. М. Смотрицький      2. І. Вишенський         3. П. Могила         4. І. Борецький

А) письменник-полеміст, значну частину свого життя провів у монастирі на Афоні

Б) письменник, поет, мовознавець; зокрема, автор підручника церковнослов’янської мови, який використовувався протягом двох століть

В) письменник, публіцист, оратор, філософські, історичні й публіцистичні твори якого були відомі в Італії, Німеччині, Польщі, Швеції, «рутенський Демосфен»

Г) перший митрополит Київський після відновлення православної церкви в Україні

Д) митрополит Київський, представник молдовського шляхетського роду, відомий своєю культурною та просвітницькою діяльністю

53.Установіть відповідність між подіями та роками.

1. видання Ш. Фіолем у Кракові кирилицею «Часослова», «Октоїха»

2. створення Пересопницького Євангелія

3. видання І. Федоровим у Львові «Апостола» та «Букваря»

4. перше видання друкарнею Києво-Печерської лаври  «Синопсису»

А) 1574 р.        Б) 1674р.          В) 1556–1561 рр.       Г) 1581 р.         Д) 1491 р.

Завдання на встановлення правильної послідовності.

54. Установіть хронологічну послідовність подій:

А Битва під Оршею                                     Б Похід татарських військ під проводом                                                                                           Менглі-Гірея на Україну

В Битва під Вількомиром                          Г Грюнвальдська битва

55.Установіть хронологічну послідовність подій культурного життя.

А) створення Пересопницького Євангелія                     Б) заснування першого в Україні братства

В) видрук «Апостола» і «Букваря» у Львові                 Г) укладення Берестейської                                                                                                                  церковної унії

56.Установіть хронологічну послідовність подій культурного життя.

А) відновлення православної церкви в Україні                 Б) створення Києво-братської                                                                                                               колегії

В) заснування Острозької академії                                       Г) заснування друкарні Києво-                                                                                                           Печерської лаври

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору).

57. Причини успіхів Литви в її експансії на Руські землі

1. Литва не проводила національно-культурної та релігійної експансії, а навпаки, переймала руські звичаї та релігію

2. Литва сприяла звільненню цих земель від монголо-татарського ярма

3. Литва отримувала значну підтримку у своїй політиці від Польщі

4. Литовські правителі дотримувалися принципу: «Старовини не порушувати, а новини не вводити»

5. Литва мала добре навчену армію, проти якої ніхто не міг вистояти

6. Литва підкупом переманила на свій бік руську знать

58.Позначте правильні твердження

1. Руські дружини під керівництвом Ольги здійснювали походи на Константинополь

2. Ярослав Мудрий є автором «Повчання дітям»

3. За Володимира Великого було хрещено Русь

4. На з’їзді князів у Любечі було запроваджено нову систему престолонаслідування на Русі

5. Князь Святослав загинув, ведучи боротьбу з Візантією та Болгарією

6. Володимир Мономах був організатором боротьби руських князів з половцями

59. Серед запропонованих тверджень виберіть умови, що відповідають Люблінській унії:

1. Утворювалася держава Річ Посполита.

2. Князівство Литовське повністю припиняло своє існування.

3. Більшість українських земель перебувало під владою Князівства Литовського.

4. Найвищим органом влади був сейм.

5. Українські землі переходили під владу Польського королівства.

6. Була укладена 1596 р.

60.Які події з історії України мали місце в XVI ст.?

1. Створення Пересопницького Євангелія

2. Заснування Київського  Богоявленського братства та його школи

3. Вихід у світ Острозької Біблії

4. Відновлення ієрархії Православної церкви на українських землях

5. Будівництво Хортицької фортеці Д. Вишневецьким

6. Ліквідація Київського удільного князівства

 Робота з картою

61

Карта_Люблин3

 

62.

Карта_Люб_унія

Запись опубликована в рубрике Конспекти, тести_8кл. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *