Схід та Захід разом
ВВП країн Європи та Сходу (млрд. дол.)
Завершення формування світових колоніальних імперій.
Нерівномірність економічного розвитку, характерна для індустріальних країн, була однією з визначальних причин тих суперечностей, що виникли між ними.
У другій половині XIX ст. загострилися суперечності між „старими» великими державами (Великою Британією, Францією, Росією, Австро-Угорщиною) і „новими» державами (Німеччиною, Італією, Японією) за:
- Колонії ;
- нові ринки збуту товарів;
- сфер и прибуткового вкладення капіталів;
- джерел а дешевої сировини;
- великі резерви дешевої робочої сили;
- резерв и для поповнення провідних країн Європи солдатами;
- плацдарм и для захоплення нових територій;
- сфер и впливу у Європі;
- переваг у на суходолі й на морі;
- прагнення реалізувати націоналістичні ідеї:
— „велич Британської імперії» — пангерманізму — „Великої Азії».
Колоніалізм — підкорення народів і держав більш могутніми державами з наступним поширенням на них дії свого суверенітету
Метрополії — країни, що володіли колоніями.
Колонії — країни або території, що перебували в економічній і політичній залежності від інших держав.
Колоніальний гніт — політика жорстокого пригноблення, позбавлення національної незалежності, штучної затримки економічного, культурного і суспільного розвитку завойованої країни, занепад її господарства, а часто і фізичне винищення корінного населення.
Колоніальна система імперіалізму:
- Колонії — країні Африки, Азії, Океанії
- Напівколонії — Китай, Іран, (Туреччина)
- Залежні крайні — Латинська Америка
Шляхи колонізаці:
- Насильницький — захоплення однієї країни іншою
- Договірний — панування однієї країни в результаті укладання договору
- Іспанський—поширення католицизму та іспанської мови через енкомьєнда (encomienda — букв. — попечение, защита)
- Англійський — через проведення апартеїду —вигнання місцевого населення
Розміри і кількість населення колоніальних володінь великих держав
| Країни |
1875 р. |
1900 р. |
1914 р. |
||||
|
Площа (млн кв. км ) |
Населення (млн осіб) |
Площа (млн кв. км) |
Населення (млн осіб) |
Площа (млн кв. км) |
Населення (млн осіб) |
||
| Велика Британія | 22,5 | 250 | 32,7 | 370 | 32,7 | 350 | |
| Франція | 1,0 | 6 | 11,0 | 50 | 11,0 | 54 | |
| Німеччина | — | — | 2,6 | 12 | 2,9 | 13 | |
| США | 1,5 | 0,05 | 1,9 | 9 | 1,9 | 10 | |
| Японія | — | — | 0,03 | 2,8 | 0,3 | 19,2 | |
Колоніальна Африка
«Гонка за Африку» — процес другої половини ХІХ ст. (особливо після 1865 р.) — захоплення країн і територій в Африці
Велика Британія Франція Німеччина Іспанія
Бельгія Італія
Найбільші колоніальні володіння в Африці мали:
- Велика Британія захопила Золотий Берег, Нігерію, Південно- Африканський Союз, Бечуаналенд, Родезію, Кенію; (30% всієї території),
- Франція захопила Алжир, Марокко, Західну Африку, Екваторіальну Африку, Мадагаскар; (34%),
- Німеччина захопила Того, Камерун, Танганьїку, Намібію (8,5%),
- Португалія — Анголу, Мозамбік, Гвінеа-Бісау (6,5%),
- Іспанія — Західну Сахару, Екваторіальну Гвінею (1,1%),
- Бельгія — Конго (7,5%),
- Італія — Лівію, Сомалі, Еритрею (8%).
Боротьба за переділ Африки привела до сутичок між
Францією, Великою Британією, Італією, Німеччиною
- Велика Британія та Франція суперничали за Судан; (Фашода 1898 р.)
- Франція та Італія — за Марокко;
- Франція та Німеччина — за Марокко;
- Велика Британія і нащадки голландських колоністів у Південній Африці, що привело до Англо-бурської війни (1899- 1902 pp.).
На території Африки до початку XX ст. залишилося
- Ефіопія, яка захистила свою незалежність,у боротьбі проти Італії;
- Ліберія. Заснована в XIX ст. неграми зі США, які прагнули повернутися на свою історичну Батьківщину.
Колоніальна Азія
Велика Британія Франція Росія США Японія
Південно-Східну Азію було поділено між
- Францією (Лаос, Камбоджа, В’єтнам),
- Великою Британією (Бірма, Малайзія),
- Голландією (Індонезія).
У Персії зіткнулися інтереси Росії та Великої Британії за сировину, особливо нафту, і території.
Нерівноправні договори Китаю нав’язали Велика Британія, Франція, Росія, Німеччина, Бельгія, Данія, Голландія, Іспанія, Італія та інші країни.
1839—1842 рр. Перша опіумна війна — війна Китаю з Великою Британією (початок проникнення європейців до Китаю)
1850—1854 рр. Тайпінське повстання проти Маньчжурської династії Цін. (1644-1918 рр.)
1856—1860 рр. Друга опіумна війна — агресивні війни Англії та Франції проти Китаю.
1894— 1895 рр. Японсько-китайська війна за Корею. Поразка Китаю, окупація Японією острова Тайвань
1895 р. Початок будівництва Росією Китайсько-Східної залізниці
1897 р. Захоплення Німеччиною Цзянчжоу
1898 р. Китайсько-російський договір на оренду Ляодунського півострова з портом Порт-Артур
1900—1901 рр. Боксерське повстання — велике повстання проти іноземців, яке підтримала імператриця Ци Сі, оголосивши війну Великій Британії, Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Італії, Японії, США й Росії.
Британське володарювання в Індії
1857–1859 рр. — повстання сипаїв;
1858 р. — розпуск Ост-Індської компанії;
1876 р. — прийняття королевою Вікторією титулу «імператриці Індії»;
грудень 1885 р. — створення Індійського національного конгресу (ІНК ).
Міф про тягар білої людини
Серед багатьох європейських народів ширився міф про те, що біла людина виконує велику історичну місію і несе великий тягар, сприяючи розвиткові слабкорозвинених на-родів Сходу та Африки, які нездатні самостійно подолати своєю економічну відсталість і модернізувати свої суспільства згідно з новими умовами розвитку товарно-грошових відносин.
Тому європейці несуть прогрес цим народам, сприяють розвиткові промисловості, будують залізниці, промислові підприємства, вкладають свої кошти, без яких ці народи ще довгі століття були б економічно відсталими, деякі навіть на стадії родово-племінних відносин.
Утім замовчувалися жорстокі методи поневолення цих народів європейцями, їх винищення, пограбування.
ПРЕСТУПЛЕНИЯ БРИТАНСКОГО КОЛОНИАЛИЗМА
https://www.youtube.com/watch?v=-P7w-0jVSFQ
ПРЕСТУПЛЕНИЯ ЕВРОПЕЙЦЕВ В АФРИКЕ
https://www.youtube.com/watch?v=HQ9MUp-5xA8
ПРЕСТУПЛЕНИЯ ФРАНЦУЗОВ В АЛЖИРЕ
