Київська Русь: політичний устрій , соціально-економічний розвиток

Політичний устрій Київської Русі

Київська Русь — ранньофеодальна держава з монархічною формою правління.   IX—XIII ст.

Монархія – це форма державного правління, у якій влада передається по спадковості.

Київська Русь – монархія. З 10 по 13 ст. організація Київської держави змінилася докорінно.

I Дружинна форма державності

      Віче                             Князь

Рада бояр                       Дружина

IIЦентралізована монархія    (Під час правління Володимира і Ярослава відбувається централізація — адміністрацію на місцях призначають у Києві.)

Великий князь

(882 р. – Київський)

                                   Боярська (князівська) Рада                  Дружина

                                         Князі-намесники                               Посадник по містах

                                                                                   Віче

IIIКонфедерація руських князівств  (Колективний сюзеренітет родичів Володимирського дома) = князівські з’їзди (1097 – Любецький, Витичівський 1100 р.     Золотчівський 1101 р.     Долобський 1103 р.)

У часи феодальної роздробленості   починається децентралізація й місцеві князі виходять із підпорядкування київському князю.

Великий князь

(напр. 12 ст. Володимирський — титул)

Удільні  (місцеві) князя

Бояри       Сини боярські

Дружина

 Принцип престолонаслідування:

Горизонтальний – спадок переходив від старшого брата до молодшого.

Ярослав Мудрий = принцип сеньйорату = у разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що спричиняло переміщення усіх князів

Київ -> Чернігів ->  Переяслав   ->  Володимир-Волинський   -> Смоленськ

Вертикальний —  від батька до старшого сина

1097 р. – з’їзд князів у Любечі – проголошення спадкового володіння землями і князівствами -> спадкові феодальні землі – князівства : Київська, Чернігово-Сіверська, Переяславська, Галицька, Волинська, Володимиро-Суздальська, Новгородська, Псковська, Смоленська, Рязанська, Полоцька, Мінська, Туровська, Тмутараканська.

Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче (збори міського населення). В літописах перші згадки про них датуються 1016 р. (Новгород), 1068 р. (Київ), 1097 р. (Володимир-Волинський).

Схема_політ

Соціальна структура суспільства Київської Русі

Схема_сусплство

Приві­лейовані верстви

Васали князя,  не платять податки. Живуть за рахунок данини та пожалувань князя. Мають пільги при передачі майна у спадщину. Штраф за їх вбивство значно біль­ший

 У князівський період існувала особлива соціальна структура суспільства. На верхньому щаблі стояли бояри, кращі люди. Однак це не була замкнута каста. У неї могли переходити сини священиків і навіть смердів (вільні селяни). Більшість бояр були із числа князівських дружинників, які осіли на землі, або із числа місцевих землевласників. Бояри мали деякі привілеї, закон захищав їхнє майно й життя. З часом бояри отримували вотчину. Вотчина – земельне володіння, що передається по спадковості.

Духовенство

    Митрополит.          Єпископи.      Ігумени.           Ченці.                  Диякони.

     Отримують 1/10 з усіх доходів населення («десятину»), земельні пожалування князів, заповіти віруючих «на спомин душі».

Вільне населення

                                Особисто вільні, мають громадян­ські права.  Сплачують податки на користь держави.

 Населення міст складалося з багатих і бідних верств населення, які займалися торгівлею й ремеслом. Багаті торговці майже не відрізнялися від бояр, земельної аристократії. Багатих місцевих, а також іноземних купців називали — гості, купців середнього статку — купці, а дрібних крамарів, ремісників — чернь. У Києві жило постійно багато іноземних купців — вірмени, євреї, греки, німці, чехи, поляки й інші.

Серед вільних людей, які належали до нижньої верстви населення були смердивільні селяни, найбільш численна частина сільського населення. Вони жили на власній землі або на землі князя, платили податі, виконували різні повинності — будували укріплення, мости, дороги, брали участь у народному ополченні.

Напів­залежні

Громадянські права обмежені на час угоди або сплати боргу

Наступною верствою населення був шар закупів, людей, які взяли заїм — купу й повинні були його віддати. Вони були тимчасово позбавлені волі, але не втрачали при цьому цивільних прав.

Рядовичі — селяни, що уклали з феодалом «ряд» — договір і за це виконуючі різноманітні роботи у вотчині.

Залежні

                   Не мають громадянських прав, не сплачують податки. Жива влас­ність                       господаря. Вільними стають через самовикуп або звільняються за вірну службу

Самою нижньою категорією населення були раби — челядь або холопи. У більшості випадків це були військовополонені або діти рабів. Із прийняттям християнства їхнє положення покращилося. Устав Володимира Мономаха також захищав їхнє життя.

Джерела холопства: полон, народжені чи одружені на рабині, злочинці, закупи-втікачі

Поза суспільст­вом

Перебувають під опікою церкви, не мають засобів існування.

Ізгої -(вибули з однієї суспільної категорії і не потрапили до іншої): вигнанці з сіль­ських общин, звільнені раби, ченці, що не опанували письма, князі, що втратили вот­чину, збанкрутілі купці

Для соціального устрою Київської держави було характерно те, що всі ці шари не були замкнутими. Холоп міг стати смердом або навіть купцем, а боярин за якісь злочини міг стати смердом.

Тіун – привілейовані князівські та боярські слуги, що брали участь в управлінні феодальним господарством.

Огніщанин – слуга князя, що відповідав за зберігання майна в будинку свого господаря.

Схема_соціальна

Економіка Київської Русі

 В економіці панує натуральне господарство, при якому все необхідне виробляєься не для продажу на ринок, а для внутрішнього вжитку.

Землеробство — основне заняття, 2-3-пільна система. Вирощувалися пшениця, овес, просо, жито, ячмінь та ін. культури. Основними знаряддями праці були: рало (дерев’яний плуг), борона, серп, коса.

Розвивалося скотарство. Розводилися воли, коні, корови, вівці, свині, кози…

Існувало до 60  (80) ремісничих спеціальностей: ковальське, ткацьке, гончарне, шкіряне, ювелірне й ін.

Внутрішня торгівля: ремісничі вироби повсюдно обмінювалися на с/г продукцію.

Зовнішня торгівля: Русь експортувала худобу, хліб, сіль, ремісничі вироби, хутра; імпортувала вино, тканини, прянощі, дивовижні товари, церковну утварь і т.п.

Найбільший торговий шлях

  • «із варяг у греки» — по Дніпру в Чорне Море,
  • існував «східний торговий шлях» по р.Волга.
  • соляний шлях 1170 р. сіль з Криму на Русь
  • залізний шлях 1170 р з’єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.

Карта_Торг_Путь

 

Допоміжні галузі господарства: полювання, риальство, бортництво (збирання дикого меду).

Перші власні гроші на Русі – гривні — зʼявляються у 10 – 11 ст. Гривня являла собою злиток срібла.

Схема_економ

Форми феодального землеволодіння

  • Умовне – помістя, за службу (дружинники)
  • Безумовне – вотчина, яка передавалася в спадок (князівські роди)

Селяни вважалися тільки користовачами землі, тому мали повинності:

  • Данина
  • Відробітка на полі землевласника
  • Повоз – транспортни послуги
  • Участь в будівництві укріплень і міст

Схема_економ2

 Тести

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді. 

 1.Як на Русі називали судно варягів

А) дракар               Б) чайка               В) ладдя              Г) каторга

 2.Які зміни в соціально-економічному життя східних слов’ян сприяли створенню Давньоруської держави?

А) підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва

Б) розпад родоплемінного ладу, початок класової диференціації

В) занепад ролі ради старійшин і зникнення віча – органу громадського управління

Г) запровадження державної релігії та кодифікованого права

3.Яке поняття відповідає наведеному визначенню?

Форма устрою Київської Русі в період роздробленості, за якої вона зі слабо централізованої держави перетворилася на об’єднання князівств, кожне з яких мало ознаки державності, а найважливіші питання внутрішнього життя вирішувалися на князівських з’їздах.

А) племінний союз

Б) дружинна держава

В) централізована монархія

Г) федеративна монархія

 4.Закупами в Київській Русі називали:

А) вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала чи держави

Б) людей, які перебували в повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися у спадщину)

В) селяни, які потрапили в залежність до феодала, відпрацьовуючи в його господарстві взяті в борг гроші

Г) ремісники, які жили в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину

 5.Які моря з’єднував торговельний шлях «із варяг у греки»?

А) Балтійське та Чорне

Б) Чорне та Каспійське

В) Балтійське та Каспійське

Г) Чорне та Азовське

 6.Як називалися срібні злитки, які відігравали функцію грошей на Русі?

А) гривні                Б) срібники               В) колти             Г) златники

 7.Спираючись на знання про політичний устрій Київської Русі ІХ – ХІІІ ст., визначте владний орган, що є зайвим у логічному ланцюжку: князь – боярська рада – з’їзд князів – магістрат

А) князь               Б) боярська рада                 В) з’їзд князів                 Г) магістрат

 8.Що було першою відомою формою залежності населення від князівської влади на Русі?

А) обов’язок брати участь у княжому ополченні

Б) необхідність відправляти єдині язичницькі культи

В) сплата данини під час збору полюддя

Г) обов’язок сплачувати десяту частину прибутку

9.Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називали:

А) форми селянських повинностей

Б) воїнів князівської дружини

В) категорії залежного населення

Г) нижчі чини церковної ієрархії

10.Літопис «Повість минулих літ» фактично відбиває:

А) норманську теорію походження державності Русі

Б) теорію автохтонного формування державності Русі

В) процес формування державності Русі під вирішальним впливом Візантії

Г) процес формування державності Русі під вирішальним впливом кочових народів

 11.Основним заняттям населення Київської Русі в Х – ХІ ст. було(а):

А) землеробство             Б) тваринництво           В) ремесло              Г) торгівля

 12.Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ – ХІІІ ст. були пов’язані з

А обмеженням влади великого київського князя лише судовими функціями

Б появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів

В занепадом і зникненням віче – органу громадського та державного управління

Г перетворенням боярської ради з дорадчого органу при князі на урядовий орган

 13.Що сприяло утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя?

А) поглиблення феодальної роздробленості в країнах Західної Європи

Б) запровадження християнства як державної релігії Русі

В) зростання могутності руських удільних князівств

Г) падіння Візантійської імперії

 14.Який з указаних факторів не вплинув на процес виникнення міст на Русі?

А Розвиток торгівлі, наявність мережі міжнародних торгівельних шляхів

Б Формування племінних центрів – городищ – у давніх слов’ян

В Безперервність традицій та досвід міського життя з античних часів

Г Будівництво східнослов’янською знаттю замків-фортець

 15.Неповноправних людей на Русі, які з тих чи інших причин вибули зі свого соціального  середовища (роду, общини), називали

А холопи             Б смерди                    В челядь                Г ізгої

16.«Смердами» в Київській Русі називали

А) вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала

Б) людей, які перебували в повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавались у спадщину)

В) селян, які потрапили в залежність від феодала, відпрацьовуючи в його господарстві взяті в борг гроші

Г) ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину

17.  Податок, що сплачували купці під час перетину кордону держави, — це:
А данина           Б вира            В десятина             Г мито

18.  Найвищий суспільний стан у Київській Русі — це:

            А духівництво              Б дружинники             В боярство            Г князі

19.  Особисто вільні селяни, які володіли землею, — це:
А смерди               Б холопи              В тіуни               Г закупи

20. Постійний військовий підрозділ, який перебував на службі в князя, — це:
А челядь        Б дружина         В віче         Г ополчення

21.  Народні збори на Русі, на яких у ранній період розв’язувалися найважливіші державні питання, — це:
А віче                Б рада                    В дума                    Г собор

 Завдання на встановлення відповідності.

22.Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.

1.Бояри            2.Віче              3.Дружина                  4.Князь

А) Постійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою

Б) Старші дружинники, які брали участь в обговоренні державних і господарських справ

В) Кілька правителів одного роду, які змінюють один одного на престолі

Г) Воєначальник племені або союзу племен у слов’ян, згодом – глава держави

Д) Народні збори у слов’ян, на яких вирішувалися важливі громадські справи

 23.Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

1. Археологічна культура

2. Відтворююче господарство

3. Неолітична революція

4. Привласнююче господарство

А) Форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі в готовому вигляді

Б) Сукупність схожих археологічних пам’яток, які належать до однієї доби, займають певну територію й мають спільні ознаки

В) Заселення та освоєння вільної території всередині країни або заснування поселень за межами своєї етнічної території

Г) Форма господарювання, заснована на виробництві матеріальних благ людиною

Д) Зміни, які відбулися в житті людей у період нового кам’яного віку

 24.Установіть відповідність між поняттями, термінами та їх визначеннями.

1. Полюддя        2. Князь         3. Басилевс          4. Номади

А) Назва варязького човна на Русі

Б) Візантійський імператор

В) Кочівники

Г) Збір данини

Д) Воєнний вождь племені

25.  Установіть відповідність між поняттям та його характеристикою.
1 рядовичі         2 закупи          3 ізгої         4 холопи
А особисто залежні селяни, які походили від переданих у рабство військовополонених
Б селяни, які відбували повинності перед феодалом за взятий раніше борг
В особисто вільні селяни, які мали майно і платили данину
Г особи, що з якихось причин залишили свій суспільний стан
Д селяни, які відбували повинності перед феодалом на підставі договору

26.  Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.

1 погост             2 верв                 3 віче            4 волость

А селянська громада в давніх слов’ян та ранній Київській Русі
Б зливок срібла, грошова одиниця Давньої Русі
В адміністративно-територіальна одиниця в Київській Русі в ІХ—ХІІІ ст.
Г народні збори, на яких розв’язувалися найважливіші державні справи
Д адміністративно-господарське утворення, де княжі люди виконували князівські доручення, здійснювали судові функції, справляли податки

27. Установіть відповідність між назвою стану в Київській Русі та його характеристикою.

1 князі               2 бояри                3 смерди              4 холопи

А найбільш безправний стан, позбавлений особистої свободи і власності
Б другий за значенням стан, який складався з колишніх дружинників та їх нащадків
В стан, основним призначенням якого було забезпечення функціонування церкви в державі
Г особисто вільні селяни, які володіли землею і знаряддями праці
Д найвищий стан у державі, якому належала вся повнота влади

 Завдання на встановлення правильної послідовності.

28.Установіть хронологічну послідовність подій, описаних літописцем.

А «І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут  Аскольд і Дір удвох княжать. …І вбили вони Аскольда й Діра, а  Олег став князем у Києві…»

Б «У  той  же  рік  прийшов  Батий  до  Києва  з  великою  силою,  многим-множеством  сили  своєї,  і  окружив  город.  І  обступила  Київ сила татарська, і був город в облозі великій…»

В «І  зібрав  він  писців  многих,  і  перекладали  вони  з  грецької  на  слов’янську  мову  і  Письмо  Святе, і  списали багато  книг. …сей  великий  князь …засіяв  книжними  словами  серця  віруючих  людей…»

Г «У  той  час  прислав  папа  послів  достойних,  які  принесли  Данилові вінець, і скіпетр, і корону, кажучи: «Сину! Прийми од  нас вінець королівства…»

 29.Установіть хронологічну послідовність подій, описаних літописцем.

А «Володимир Мономах сів у Києві в неділю. Зустріли ж його  митрополит Никифор з єпископами і з усіма киянами з честю  великою. І сів він на столі отця свойого і предків своїх, і всі люди  раді були, а заколот улігся».

Б «…і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця. І  розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю  сторону, а Мстислав – ту. …і перестали усобиця й заколот, і була  тиша велика в землі Руській».

В «На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські.  Коли зітнулися війська між собою, то сталася січа люта. І  сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало  ніколи».

Г «…і зібралися в городі… щоб уладнати мир. І говорили вони один  одному: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе  зваду маючи? …Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо  Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою…»

 30.Установіть послідовність описаних літописцем подій.

А  «…і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили один  одному: «Пощо ми губимо Руськую землю? А половці землю  нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині…»

Б «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися  війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і  город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв…»

В «У той же рік прийшов Батий до Києва з многим-множеством  сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська,  і був город в облозі…і сповнена була земля Руськая  ворогами…»

Г «А було ж печенігів без числа. Виступив він із города,  приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині  свята Софія стоїть. І сталася січа люта, і ледве одолів він  печенігів під вечір…»

 Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді 

 31.Які чинники сприяли виникненню та розвитку міст на Русі?

1. Безперервні війни з Хозарським каганатом і Візантійською імперією

2. Виникнення племінних центрів – городищ – у давніх слов’ян

3. Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства

4. Демографічний вибух і стрімке зростання кількості населення

5. Розвиток торгівлі, наявність мережі міжнародних торговельних шляхів

6. Безперервність традицій та досвіду міського життя з античних часів

 32.Які твердження характеризують життя людей на українських землях у період неоліту?

1. Людське суспільство перейшло від привласнюючи до відтворюючих форма господарства

2. Винайдення людиною лука і стріл

3. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленів

4. Виникнення виробництва кераміки, прядіння та ткацтва

5. Початок використання мідних знарядь праці

6. Приручення більшості свійських тварин: биків, свиней, кіз, овець

 33.Укажіть особливості розвитку Київської Русі наприкінці Х – усередині ХІ ст.

1. Завершення формування території держави.

2. Вихід держави на міжнародну арену та початок її дипломатичної діяльності.

3. Неконсолідованість території держави, постійний місцевий племінний сепаратизм.

4. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії.

5. Поява писаного кодифікованого права.

6. Зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці

34.

Фото_Культура3

Запись опубликована в рубрике Середньовічна історія України. Добавьте в закладки постоянную ссылку.