Імперіалізм (напр. XIX — на поч.XX ст.)

Протягом ХІХ – на початку ХХ ст. відбувається інтенсивний процес розгортання індустріалізації – створення великої машинної індустрії.

Імп

Індустріальне суспільство

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершений процес створення великої, технологічно розвиненої промисловості й основу життя та діяльності якого становить промислове виробництво товарів.

З розгортанням промислової революції був пов’язаний початок становлення індустріального суспільства – суспільства у якому завершено процес створення великої технічно розвиненої промисловості, як основи та провідного сектора економіки й відповідних соціальних структур. Нове промислове виробництво розвивалося на засадах вільної конкуренції. Якщо раніше в економіці основою було сільське господарство, то тепер перше місце посіла промисловість. У торгівлі важливе місце посіли дешеві фабрично-заводські товари, розраховані на масового споживача. У ХІХ – на початку ХХ ст. значно зріс рівень урбанізації. Кількість міст постійно зростала, особливо у промислових районах. Крім того у цей час відбувалися значні за обсягами міграції людей в інші країни у пошуках кращого життя. Важливим є те, що саме в цей час сформувалися дві основні групи індустріального суспільства – підприємці та наймані робітники

Політичне життя

Визначний вплив на політичне життя країн Заходу мала Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст., яка висунула ідеї свободи, рівності й братерства. Саме у ХІХ ст. відбувалося встановлення основ демократії з виборністю органів влади, загальним виборчим правом, поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову. На початку ХХ ст. більшість розвинутих країн світу, за винятком Російської імперії, уже були конституційними монархіями. Республіканська форма правління серед великих держав ствердилася лише у Франції і США. Важливу роль у політичному житті держав тепер стали відігравати політичні партії, ідейні засади яких ґрунтувалися на таких основних напрямках громадської думки:

  • консерватизм – сукупність ідейно-політичних течій, прихильники яких спиралися на ідеї традиції та спадковості в суспільному розвитку, виступали за збереження домінуючої ролі держави й церкви в житті суспільства, не сприймали революції та радикальні реформи. Консерватори прагнули зберегти старий політичний лад;
  • лібералізм – ідейно-політична течія, що об’єднувала прихильників парламентського устрою й демократизації суспільного життя. Ліберали були прихильниками досягнення змін у суспільстві легальними законними засобами за допомогою реформ і виступали проти революції;
  • радикалізм – ідейно-політична течія, прихильники якої виступали за здійснення рішучих і глибоких змін у політичному й соціально-економічному житті. Радикали були прихильниками насильницьких методів боротьби;
  • націоналізм – ідейно-політична течія, що об’єднувала прихильників визнання пріоритету національного чинника в суспільному розвитку. Націоналісти виступали за те, щоб поневолені народи могли здобути національну незалежність та створити власні держави.
  • соціал-демократизм – ідейно-політична течія, прибічники якої виступали за проведення соціальних реформ. Вони вимагали, перш за все, забезпечення соціальної захищеності найманих робітників. Радикальне крило цієї течії (марксизм-ленінізм) прагнуло встановлення пролетарської диктатури, вважало що цього можна досягли лише за допомогою революції. Помірковане крило, або реформісти, заперечували доцільність революційної боротьби робітничого класу, вони обґрунтовували необхідність участі соціалістів у роботі буржуазних парламентів і урядів з метою захисту своїх виборців.

марксизм, концепция марксизма, основные положения марксизма

Друга половина XIX початок XX ст. Завершення становлення індустріального суспільства у провідних країнах світу —

Великій Британії, Німеччині, Франції, Росії, США, Японії.

Імп_2

Імп_3

Науково-технічний прогрес наприкінці XIX- на початку XX ст.

Імп_4

Науково-технічна революція наприкінці XIX ст. та її наслідки

Науково-технічна революція — корінний переворот у розвитку науки і техніки, який супроводжується значними науковими і технічними відкриттями, посиленням впливу науки на техніку і виробництво, перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу.

Індустріалізація — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та устаткування і є базою для подальшого розвитку промисловості.

 Відбулися значні науково-технічні відкриття та досягнення:

1855 р. Г. Бессемер переплави в чавун на сталь.

1863 р. Збудовано перший метрополітен у Лондоні.

1866 р.  Налагоджено кабельний зв’язок зі США.

1869 p. 3. Грамм винайшов машину, яка виробляла електрику, динамо.

1869 р. Берже видобув електричний струм за допомогою падіння води.

1872 p.Т. Едісон удосконалив телеграф і телефон. Винайшов фонограф для запису звуку.

1878 р. А. Белл винайшов телефон (дістав патент).

1881 р. Збудовано першу трамвайну лінію біля Берліна.

1894 р. Автомобіль з паровим двигуном подолав відстань від Парижа до Руана зі швидкістю 21 км за годину.

 Найважливішими досягненнями були:

• Упровадження науки у промислове виробництво і сільське господарство;

• використання парової машини;

• створення двигунів (водяної і парової турбін, двигуна внутрішнього згоряння);

• поява верстатів — машин, що виробляли машини;

• розвито к мережі залізничних колій;

• розвито к океанського мореплавства;

• винайденн я радіо, телеграфу, телефону;

• створенн я автомобіля і літака;

• розвито к електротехніки;

• застосуванн я високоякісних марок сталі.

Основні ознаки імперіалізму:

  • поєднання вільної конкуренції та монополії;
  • злиття промислового і банківського капіталу та утворення фінансової олігархії;
  • територіальний та економічний поділ світу;
  • переважний вивіз капіталу;
  • встановлення тісних зв’язків фінансового капіталу з державою.

Імп_5

Форми монополій:

 Імп_6

Імп_7

Імп_8

Приклади утворення фінансового капіталу у провідних країнах світу

Німеччина

Шість берлінських банків контролювали 751 акціонерне товариство. До складу правління цих банків входило 51 великий промисловець. Фінансова олігархія — 300 сімей

 Велика Британія

П’ять найбільших банків відігравали керівну роль в економічному житті країни

 Франція

До правління Французького банку входили господарі найбільших промислових монополій. Фінансова олігархія — 200 сімей

 США

Банки Моргана і Рокфеллера контролювали 112 акціонерних компаній. Фінансова олігархія — 60 сімей

 Японія

Концерни Міцуї і Міцубісі володіли і промисловими підприємствами і банками

 

Приклади утворення і панування монополій у провідних державах світу

 Німеччина

Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат, Воєнно-промислова група Круппа, «Загальне товариство електрики». Усього на кінець XIX ст. було більше ніж 500 мо-нополій.

 Велика Британія

Воєнно-промислові монополії «Армстронг» і «Вікерс», Південно-Африканська компанія. Усього на кінець XIX ст. було 57 монополій.

Франція

Фірма «Брати Шнейдер і К».

США

Нафтовий трест Рокфеллера «Стандарт Ойл», Стальний трест Моргана Усього на початок XX ст. було більше ніж 1 тис. монополій

 Японія

Концерни Міцуї і Міцубісі.

 Зростала чисельність робітничого класу. Якщо в середині XIX ст. у найрозвиненіших країнах промислових робітників налічувалося лише 9 млн, то наприкінці століття — вже З0 млн.   1914р. – 90 млн найманих робітників    

1870 – 1913 р.р.:     

  • світове промислове виробництво збільшилося в 5 разів
  • обсяг світової торгівлі збільшився в 4 рази
  • ріст продуктивності праці збільшився на 50%
  • довжина залізниць збільшилося в 4 рази         (1870р – 200 тис      1900р – 790 тис     1913р – 1102 тис)

Технічний переворот потребував зростання кількості кваліфікованих робітників, які одержували значно більшу заробітну платню, а тому зростав їхній життєвий рівень. Це так звана „робітнича аристократія».

Робітники постійно долучалися до боротьби за кращі умови праці й життя, проти безробіття, а це породило масовий робітничий і соціалістичний рух.

Найбільші прибутки технічний прогрес другої половини XIX ст. приніс великим власникам, які домінували в економічному житті, контролювали банки, торговельні товари-ства та заводи.

Розвивається підприємництво. Значно зростає середній клас — ремісники, комерсанти, службовці, медики, нотаріуси.

Утверджується дух підприємництва в усіх сферах людського життя, раціоналізм, прагматизм, індивідуалізм.

  1. Промисловий розвиток Англії, Франції, Німеччини і Сполучених Штатів Америки у 1871-1913 pp.

 Видобуток вугілля (в млн тонн)

Роки Англія Франція Німеччина США
1871 117 13,3 37,9 41,9
1900 225 33,4 149,8 240,8
1913 287 40,8 277,3 508,9

Видобуток чавуну  (в млн тонн)

Роки Англія Франція Німеччина США
1871 6,6 0,9 1,56 1,7
1900 9 2,7 8,5 13,8
1913 10,3 5,2 19,3 31

Видобуток сталі  (в млн тонн)

Роки Англія Франція Німеччина США
1871 0,3 0,08 0,25 0,07
1900 4,9 1,56 6,6 10,2
1913 7,7 4,09 18,3 31

Імп_9

 

Імп_10

 

 

Розміри і кількість населення колоніальних володінь великих держав

Країни 1875 р. 1900 р. 1914 р.
Площа(млнкв. км ) Насе-лення(млн осіб) Площа(млнкв. км) Насе- лення(млн осіб) Площа (млнкв. км) Насе- лення(млн осіб)
Велика Британія 22,5 250 32,7 370 32,7 350
Франція 1,0 6 11,0 50 11,0 54
Німеччина 2,6 12 2,9 13
США 1,5 0,05 1,9 9 1,9 10
Японія 0,03 2,8 0,3 19,2
Запись опубликована в рубрике Сторінки Європейської історії (XIX ст). Добавьте в закладки постоянную ссылку.