«…Захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені…»
«…Захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені. Не маючи дітей, ___, за порадою свого приятеля проф. В. Антоновича, склав заповіт, по якому все своє майно, що оцінювалося тоді до десяти мільйонів рублів, заповідав у користування своїй дружині, Софії Іванівні, а по її смерті все майно повинно піти на українські справи…» (Є. Чикаленко).