Причини
Для Франції:
- Падіння авторитету Наполеона ІІІ через невдоволення різних верств населення
- Численні війни Франції, яка втратила союзників і опинилася в ізоляції
За рахунок війни Наполеон ІІІ розраховував підняти престиж держави і на допустити об’єднання Німеччини
Для Німеччини:
- Отто фон Бісмарк сподівався захопити прикордонні провінції Франції з німецькомовним населенням та завершити об’єднання Німеччини під проводом Пруссії
Привід:
- Конфлікт з приводу іспанського престолу. 13 липня 1870 р. «Емська депеша». Франція піддалася на провокацію Бісмарка ( зміна тексту депеші про переговори імператора Німеччини з французами) й оголосила війну Пруссії 19 липня 1870 р.
Характер війни:
На першому етапі, до перемоги під Седаном, Пруссія вела справедливу війну за національне об’єднання Німеччини проти держави, яка їй в цьому перешкоджала, бо стояла на перешкоді об’єднанню Німеччини.
На другому етапі, після Седанської катастрофи, характер війни змінився. Пруссія вела війну несправедливу, загарбницьку, а Франція — справедливу, визвольну.
У Франції було проголошено республіку (4 вересня 1870 p.), яка не мала агресивної мети.
Воєнні дії між Францією та Пруссією
Дата Основні події
- 19 липня 1870 р. Франція оголосила війну Пруссії
- 6 серпня 1870 р. Битва під Форбахом і захоплення німцями провінції лотарингіяСерпень 1870 р. Оточення французької армії під керівництвом маршала Базена у фортеці Мец
- 1 вересня 1870 р. Інша частина французьких військ на чолі з Наполеоном III вирушила на допомогу Мецу та була оточена біля м. Седана.
- 2 вересня 1870 р. Капітуляція французьких військ під Седаном (Седанська катастрофа, яка продемонструвала приреченість Другої імперії).
Список трофеїв, захоплених Пруссією під Седаном: імператор із своїм почтом і сотнями слуг, генералів 39, 100 тис. вояків, 500 гармат. Поразка під Седаном означала, що Франція програла війну.
- 17 вересня 1870 р. Облога Парижа 230-тисячною прусською армією.
- 27 жовтня 1870 р. Здача фортеці Мец прусським військам. (Зрада маршала Базена, який без бою капітулювавз 173-тисячною армією)
Капітуляція під Седаном
- 28 січня 1871 р. Між Німецькою імперією (проголошеною у січні 1871 р.) і Францією було укладено перемир’я. За його умовами німецькі війська одержали більшість паризьких укріплень, велику кількість зброї та боєприпасів.
- 10 травня 1871 р. У Франкфурті-на-Майні підписано мирний договір між Францією та Пруссією.
Поразка французької армії під Седаном
Умови договору:
1. До Німеччини відходили Ельзас і східна частина Лотарингії.
2. Німеччина одержала контрибуцію в розмірі 5 млрд франків золотом.
3. Франція мусила погодитися на окупацію країни до повної сплати контрибуції.
Окупація країни прусськими військами тривала три роки.
- Внаслідок поразки Франція надовго втратила роль одного з лідерів на Європейському континенті. Війна не припинила суперництва між країнами Європи, а ще більше загострила його. Німеччина, і Франція посилено готувалися до нової війни, переозброювали свої армії, споруджували укріплення. Готування до війни Франція вела під гаслом повернення Ельзасу і Лотарингії, посилення свого впливу в Європі.
Франція була погано підготовлена до війни
- Французька армія була вдвоє меншою, ніж прусська
(французька становила 250 тис., прусська — 400 тис.)
- Не мала єдиного керівництва.
- Не було певного плану ведення війни.
- Не було організовано належного постачання французької армії.
- Війська не були забезпечені навіть найнеобхіднішим.
- Французькі бронзові гармати виявилися значно гіршими, ніж чавунні гармати Пруссії,
- Французькими військами командували бездарні генерали
Франко-прусська війна спровокувала громадянську війну.
В обложеному Парижі було сформовано 200 батальйонів Національної гвардії, що складалися з робітників, ремісників, дрібних підприємців, для організації оборони столиці. Разом із ними боровся сформований з підлітків Республіканський легіон молодих громадян Парижа, діяли партизанські загони «вільних стрільців».
Уряд Франції не вживав рішучих заходів для боротьби проти Пруссії.
Народ Парижа перейшов до дій.
У Парижі було створено „комітети пильності» у всіх 20 округах, на які переділявся Париж. Комітети обрали Центральний комітет, який став наглядати за діяльністю уряду. Цей комітет виробив програму народних вимог:
• скасувати поліцію, а її функції передати народу;
• виборність чиновників;
• свобода слова, друку, зборів і спілок.
Такі події в Парижі примусило французький уряд укласти з німцями перемир’я на умовах повної капітуляції Франції. Після підписання перемир’я з Пруссією уряд поквапно провів вибори до Національних зборів, склад яких виявився реакційним. Національні збори утворили новий уряд на чолі з генералом Трошю, який оголосив себе урядом „Національної оборони». Були спроби народних мас скинути зрадницький уряд 31 жовтня 1870 р. і 22 січня 1871 р. Наляканий повстанням уряд поспішив 28 січня 1871 рекапітулювати і здати Париж німцям. З лютого 1871р. було сформовано новий уряд на чолі з відомим реакціонером Тьєром. Буржуазні республіканці, які очолили цей уряд, вели зрадницьку політику, тому французи влучно називали їх „урядом національної зради».
Громадянська війна всередині країни наростала.
Паризька Комуна
- 18 березня 1871 р. народ Парижа повстав. Збройний виступ спровокував сам уряд. Уряд утік до Версаля, куди було виведено рештки регулярної армії. Народне повстання в Парижі привело до усунення від влади уряду Тьєра. Національні гвардійці зайняли всі урядові установи. Влада в Парижі перейшла до національного комітету Національної гвардії. Вперше в історії влада перейшла до рук пролетаріату.
- 26 березня 1871 p. відбулися вибори до ради комуни Парижа, до складу якої ввійшли робітники, ремісники, службовці, лікарі, журналісти, вчителі.
- 28 березня 1871 р. було проголошено нову владу.
Заходи Паризької комуни:
- У Лаврських збройових майстернях було встановлено робітничий контроль над виробництвом.
- Видано декрет, який заборонив адміністрації підприємств накладати штрафи і робити вирахування із заробітків службовців та робітників.
- Усі підприємства, господарі яких втекли з Парижа, було передано робітникам. Комісія праці, промисловості та обліку налагоджувала на цих підприємствах виробництво, працевлаштовувала там безробітних.
- Прийнято постанову про відстрочення квартирної плати, про повернення з ломбардів заставлених речей.
- Декретом церкву відокремлено від держави, бюджет культів (себто надання церкві державних коштів) скасовано.
- Вирішено підготувати проект декрету про введення безкоштовного, обов’язкового і винятково світського навчання.
ПАРИЖСКАЯ КОММУНА (18.III-28.V 1871 г.)
- 2 квітня 1871 р. Перший напад версальців на загін комунарів.
- До 20 травня 1871 р. Поступове просування версальців до укріплень Парижа.
- 20 травня 1871 р. Урядові війська (версальці) почали загальний штурм Парижа. Населення міста чинило запеклий опір. Вулиці міста вкрилися барикадами.
- 21 травня 1871 р. Версальці ввірвалися до міста крізь браму Сен-Клу.
- До 28 травня 1871 р. Тривали запеклі бої. Останні захисники Комуни були розстріляні на кладовищі Пер-Лашез.
- 29 травня 1871 р. Падіння останнього форту , зайнятого комунарами.
Расстрел коммунаров. Картина Э. Пиккио.
Комуна протрималася 72 дні.
Жорстоку розправу та криваві репресії над повсталими чинили версальці:
- було вбито ЗО тис. парижан;
- серед розстріляних були жінки і діти;
- трупи розстріляних складали штабелями, як дрова;
- поранених ховали разом із мертвими, і з-під землі довго чувся стогін похованих заживо;
- 40 тис. комунарів було кинуто до в’язниць, багатьох відправлено в колонії на каторгу.
Причини поразки повстання
- Бракувало досвідчених командирів.
- Використовувалася тактика пасивної оборони.
- Мало було артилерії та необхідного озброєння.
- Не вистачало боєприпасів та продовольства.
- Допомога від німецького командування зброєю та солдатами (достроково було відпущено полонених французьких солдатів).
- Не вистачало необхідних коштів, хоча гроші були в підвалах Французького банку, де зберігалося коштовностей на 3 млрд. франків, але комунари не наважилися оволодіти банком.
Парижская коммуна (Paris Commune)
Парижская Коммуна 1871 года
