Борьба Руси с внешней агрессией в ХIII в.

Татаро–монгольское завоевания Руси

В XIII веке произошло очередное – самое мощное нашествие кочевников из глубин Азии. В конце XII в. образовавывается монгольское государство. В 1206 г. Темучин был провозглашен великим ханом под именем Чингисхан. Войска Чингисхана покорили огромную территорию Китая, Средней Азии, Закавказья.

Чингисхан1.PNG

Темучин (Чингіс-хан)

1206 – 1227 рр.

(Збірник законів Чингіс-хана — «Великой Ясе»)

Карта_монголи

Монголи

Монголи2

Перша битва з монголами відбулася у Приазов’ї (нинішня Донецька область) на р. Калці де 31 травня 1223 р. об’єднані полки руських князів та половців зазнали нищівної поразки.

Карта_Калка

Карта_Калка2

р. Калка              31 травня 1223 р.

В 1236 г. начало похода Батыя (внук Чингисхана) на Запад.

В 1237 г. происходит вторжение на Русь. Монголо–татарские войска овладели Рязанским княжеством и вторглись во Владимирское княжество. Князь Владимирский Юрий отказался помочь Рязанскому княжеству, затем сам был разбит на р. Сити. Открывался путь на Новгород, но татары, опасаясь весенней распутицы, повернули на юго–восток в половецкие степи.

Осенью 1240 г. произошло возобновление похода. Татарские войска нанесли удар по Юго–Западной Руси. 6 декабря 1240 г. после упорных боев пал Киев.

Непосредственные результаты татаро–монгольского нашествиями было небывалое опустошение страны. Из 74 городов 49 было разрушено.

Файл:Штурм рус города монголами.PNG

В результате сопротивления, Русь спасли Западную Европу. В 1242 г. войска Батыя понесли большие потери в Чехии и Венгрии, вследствие чего отказались от дальнейшего продвижения на Запад.

В 1243 г. Батый основал на Нижней Волге государство Золотая Орда со столицей в Сарай–Бату, которая считалась провинцией (улусом) Великой монгольской империи с центром в Каракоруме. В отличие от Китая, Средней Азии и Закавказья русские княжества непосредственно не входили в Золотую Орду, находились в вассальной зависимости (т.е. монгольский хан был верховным правителем, который не вмешивался в их внутреннюю жизнь). Сохранились существовавшие в них социальные и политические структуры (может, это и было результатом героического сопротивления): княжеская власть, местные феодалы, духовные основы (православие).

Причини поразок руських князівств:

  • Роздробленість Русі
  • Військовий досвід монголів

Файл:Оценки и суждения о монголотатар иге.JPG

Золотоординське ярмо:

Золотоординське ярмо (іго) – залежність руських земель від монголів.

  • Економічна – «Ординський вихід» , десятина.

                                    «Запросы» – внеочередные платежи

«Поминки» —  подарки хану …..

  • Політична – право на князювання ярлик
  • Духовна —  влияние на быт, речь, обычаи, мораль ….
  • Військова участь руських воїнів у походах монголів (“податок кров’ю”)
  • Час від часу проводилися нові “кровопускання”, каральні походи. (> 50 за період іга)

Наслідки золотоординського панування:

  • Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII—ХIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста, а домонгольського рівня кам’яного будівництва було досягнуто лише через 100 років після навали Батия.
  • Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
  • Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на Півдні Русі. Проте тотального обезлюднення цієї території не відбулося. Як зазначає М. Грушевський, лісовий пояс став своєрідним резервуаром, у якому степова людність ховалася за часів лихоліття, а за кращих обставин знову починала колонізацію полишених земель.
  • Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель у боротьбі з завойовниками багатьох професійних воїнів-феодалів — князів та дружинників не тільки помітно послабила протидію загарбникам з боку місцевого населення в початковий період встановлення іга, а й суттєво загальмувала і деформувала розвиток феодального землеволодіння та всієї системи феодальних відносин.
  • Законсервовано роздробленість Русі
  • Запроваджено систему підданства у взаєминах між князем і знаттю
  • Послаблення Русі (Польща, Литва, Угорщина розділили українські землі)
  • Відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи

Ярлик – грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям.

Хан – титул правителя монгольських та тюркських кочових племен.

Баскак – намісник монгольського хана, який збирав податки з підлеглого населення.

Ясак – данина, яку сплачувало населення руських князівств хану Золотої Орди. «Ординський вихід», десятина

Орда – монгольське військо, а також місце, де розміщувалася ставка хана.

Улус – уділ, область, адміністративно-територіальна одиниця монгольської імперії

Борьба с западной агрессией

Файл:Борьба Руси со швец и немец рыцарями.JPG

Не́вская би́тва (15 июля 1240) —

сражение на  реке Неве между новгородским войском под командованием князя Александра Ярославича и шведским войском. Александр Ярославич за победу и личную храбрость в бою получил почётное прозвище «Невский».

В XI веке начался длительный процесс германского завоевания и колонизации Прибалтики – «Дранг нах Остен». В начале XIII в. был создан Орден меченосцев. В 1234 г. великий князь Владимирский Ярослав (отец Александра Невского) разбил крестоносцев и приостановил их продвижение.

В конце 30-х гг. рыцари решили воспользоваться монгольским нашествием: произошло объединение Ордена меченосцев и Тевтонского ордена в Ливонский орден, договор немцев, датчан и шведов о совместном походе на Русь. В 1240 г. 18–летний новгородский князь Александр Ярославич разбил шведов на Неве. После этой победы его стали называть Невским.

Усиление ливонской угрозы Новгороду: изменники–бояре сдали Изборск и Псков, Александр из-за интриг бояр был на время изгнан из Новгорода. Затем вновь приглашен вечем. 5 апреля 1242 г. он нанес немцам сокрушительное поражение в битве на Чудском озере («Ледовое побоище»).

«Ледовое побоище»

Борьба Руси с внешней агрессией в XIII — XIV вв.

Александр.Невская битва.

Ледовое побоище.

 

Ледовое побоище. Лучшие эпизоды из фильма «Александр Невский»

 Происхождение татар. Чингисхан

Ордынское нашествие на Русь 1223 —  1242г

История Государства Российского. Нашествие Татаро-Монголов

Монгольська навала

Запись опубликована в рубрике От Руси к России. Добавьте в закладки постоянную ссылку.